УХВАЛА
10 грудня 2024 року
Київ
справа № 160/3215/24
адміністративне провадження № К/990/42401/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №160/3215/24 за позовом Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія музики» Дніпропетровської обласної ради» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
05.11.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, предметом спору у якій було визнання протиправним та скасування рішення від 04.08.2023 №0209562410, яким до позивача застосовано штрафні санкції за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та донараховано єдиний внесок на суму 297618,97 грн, у тому числі штрафна санкція 297618,97 грн, пеня 0,00 грн.
Верховний Суд ухвалою від 13.11.2024 касаційну скаргу залишив без руху. Надав скаржникові десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати уточнену касаційну скаргу з наведенням обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
Верховний Суд зокрема встановив, що касаційну скаргу подано на судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження. Однак, доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі не було наведено. Крім того, у касаційній скарзі відсутнє посилання на жодну із передбачених у частині четвертій статті 328 КАС України підстав для касаційного оскарження судових рішень. Зі змісту касаційної скарги неможливо було встановити, яку саме норму матеріального права суди застосували неправильно, в чому саме це полягає.
Верховний Суд звернув увагу скаржника, що у випадку відсутності у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) винятків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» 22.11.2024 надіслало уточнену касаційну скаргу, яка в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичною її попередній редакції (без посилання на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України). Водночас, скаржник додав обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" і "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктами 6, 10 частини шостої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19.07.2024) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, зміни до КАС України, які набрали чинності 19.07.2024, не змінили правового регулювання віднесення справ до категорії справ незначної складності, позивачами у яких є юридичні особи.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на обставини, встановлені судовими рішеннями, предметом спору у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення контролюючого органу, на підставі якого може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (297618,97 грн
Отже, ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України, для визначення справи незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
На пропозицію суду у касаційній скарзі, цитуючи пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України з посланням на підпунктами "а" і "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, скаржник лише зазначає, що такі поняття як "значний суспільний інтерес", "питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "виняткове значення для її учасника, який подає касаційну скаргу" є оціночними поняттями та мають недостатньо визначений характер і критерії їх розуміння для правозастосовчої практики судами, оскільки в КАС України не вказано, що слід розуміти під такими поняттями та які існують критерії їх визначення.
Водночас скаржник зазначає, що не подання касаційної скарги по цій справі призведе до подальших втрат з Державного бюджету України та позбавить податкові органи можливості захистити економічні інтереси держави, призведе до формування негативної практики застосування норм законодавства та до зловживання платниками податків правами, встановленими чинним законодавством.
Оцінивши такі доводи, колегія суддів вважає, що вони мають загальний характер і не обумовлені взаємозв`язком із предметом спору, який був предметом розгляду судами попередніх інстанцій. Зі змісту уточненої касаційної скарги так і не вбачається викладення підстав для касаційного оскарження судового рішення із обґрунтуванням того, в чому саме полягає помилка судів під час застосування норм права. Скаржник не обґрунтував, чому питання застосування норм права у цій справі права має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики із посиланням на конкретні судові рішення, у яких би по-іншому, ніж у цій справі такі норми були застосовані судами.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що наведене скаржником обґрунтування не може сприйматись судом як виключний випадок.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №160/3215/24 за позовом Комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія музики» Дніпропетровської обласної ради» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.12.2024 |
Оприлюднено | 11.12.2024 |
Номер документу | 123658305 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Прудник Сергій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні