Ухвала

від 10.12.2024 по справі 160/32246/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

Київ

справа № 160/32246/23

адміністративне провадження № К/990/42834/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №160/32246/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солея» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - скаржник, ГУ ДПС). Касаційну скаргу направлено через підсистему «Електронний суд».

Верховний Суд ухвалою від 13.11.2024 зазначену касаційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску. Підставою для залишення касаційної скарги без руху стало, зокрема те, що касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для цього, однак, не порушено питання про його поновлення. Також у зв`язку із невідповідністю касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) запропонував у наданий судом строк надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання вимог цієї ухвали суду 20.11.2024 ГУ ДПС через підсистему «Електронний суд» надіслало заяву про усунення недоліків, в якій заявлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків в частині надання документу про сплату судового збору та про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах визначено законом строку, проте, Верховний Суд її повернув. Повторно подану касаційну скаргу також було повернуто. Зазначає, що на даний час фінансування по рахунку за КЕКВ 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) не надійшло. Посилається на обставину введення на території України воєнного стану та висновок Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України. Зазначає, що з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету здійснюються видатки Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки України, забезпечено виконання завдань, функцій та підготовку кадрів Збройних Сил України, Національної гвардії України та Державної прикордонної служби. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. Просить поновити строк на касаційне оскарження.

Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 26.06.2024 (дата постановлення ухвали апеляційного суду) і до 08.11.2024 (дата подання касаційної скарги втретє) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало.

Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, в тому числі щодо сплати судового збору, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Звертаючись до суду втретє, ГУ ДПС так і не усунув недоліку, який став підставою для повернення попередніх касаційних скарг - документ про сплату судового збору не надав. Водночас у скаржника було достатньо часу для вирішення цього питання (починаючи з 26.06.2024).

Такий проявлений ГУ ДПС підхід до виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13.11.2024 не можна вважати проявом добросовісного ставлення скаржника до наявних у нього прав та їх реалізації. Як наслідок, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС на пропозицію суду не навело поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Також суд враховує, що у цій справі мають такі обставини:

1) вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 22.07.2024, яку Верховний Суд залишив без руху ухвалою від 30.07.2024 з підстав ненадання доказів про сплату судового збору (2422,40 грн) та доказів надсилання касаційної скарги та документів, що до неї додаються, іншим учасникам справи. Ухвалою від 14.08.2024 суд продовжив скаржникові строк для усунення недоліків на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду. У зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд ухвалою від 21.08.2024 касаційну скаргу повернув, відмовивши задоволенні клопотання про продовження строку на усунення виявленого недоліку.

2) вдруге касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 27.08.2024, яку Верховний Суд ухвалою від 16.09.2024 залишив без руху, в тому числі, через ненадання доказів про сплату судового збору. Ухвалою від 01.10.2024 Верховний Суд продовжив скаржникові строк для усунення виявлених недоліків строком на десять днів. Верховний Суд ухвалою від 22.10.2024 касаційну скаргу повернув, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

3) втретє касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 08.11.2024, яку Верховний Суд залишив без руху, в тому числі, через ненадання доказів про сплату судового збору. Станом на 10.12.2024 від ГУ ДПС не надходило доказів сплати судового збору.

Колегія суддів вважає, що у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Однак, подане 20.11.2024 клопотання від ГУ ДПС не усуває недоліку, про який неодноразово зазначав Верховний Суд, що свідчить, фактично, про його ігнорування скаржником.

Необхідність сплати судового збору при поданні касаційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, тричі подаючи касаційні скарги без надання документа про сплату судового збору достеменно розумів про допущення ним порушень норм процесуального права.

Колегія суддів вважає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, який діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що поведінку ГУ ДПС не можна вважати такою, що свідчить про добросовісне і сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, на необхідність врахування яких неодноразово зазначав Верховний Суд при вирішенні питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

За таких обставин, розгляд клопотання скаржника про продовження строку на виконання вимог ухвали суду в частині надання суду документу про оплату судового збору є недоцільним.

На підставі наведеного, керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №160/32246/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Солея» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко