Ухвала

від 10.12.2024 по справі 120/14879/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 120/14879/23

адміністративне провадження № К/990/44813/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Чиркіна С.М. перевіривши касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі №120/14879/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, в якому просив:

визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області щодо припинення ОСОБА_1 виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01.05.2022;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну допомогу на проживання внутрішньо перемішеним особам за період перебування на обліку з 01.05.2022.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2024, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024, адміністративний позов задоволено.

22.11.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області, в якій скаржник просить: скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі №120/14879/23.

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій при винесенні судового рішення не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме:

- частину 7 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод ВПО» від 20.10.2014 № 1706-VII та пункт 4 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постанови Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», якими перебачено, що у разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію/декларації місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо).

Оскільки згідно даних паспорту позивача НОМЕР_1 , виданого Барським РВ УМВС України у Вінницькій області 21.03.2000 встановлено відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_1 з 26.10.2021. Також Гостомельська селищна військова адміністрація листом від 15.03.2023 № 913 спростувала факт проживання позивача на території де ведуться бойові дії (смт. Гостомель) за адресою, що вказана у довідці від 07.04.2022 № 513-7000575441 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка видана користувачем ПК «Соціальна громада» уповноваженою особою Барської міської ради Жмеринського району, Вінницької області;

- пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», а саме у висновках суду першої та апеляційної інстанції зазначено «нормами Порядку 322 не передбачено подання документів для продовження нарахування та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», однак пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що починаючи з травня 2022 року допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 року заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний веб портал електронних послуг, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Зазначає, що допомога на проживання ВПО призначається в програмному комплексі ЄІССС (Єдина інформаційна система соціальної сфери). Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» смт. Гостомель 01.04.2022 виключено з переліку територій де ведуться бойові дії.

Отже починаючи з травня 2022 року ВПО, місце реєстрації яких зокрема на території Київської області, виплата допомоги не здійснювалася, крім ВПО у яких житло зруйноване або непридатне для проживання відповідно до поданих ними підтвердних документів або поданої заяви на відшкодування відповідних витрат, зокрема, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;

- норми підпункту 1 пункту 2 Порядку надання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спречинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 № 380, яким визначено, що дія цього Порядку поширюється на громадян України, які є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спречинених військовою агресією Російської Федерації, з моменту введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Скаржник зазначає, що власником пошкодженого майна, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_2 , а не позивач ОСОБА_1 (внутрішньо переміщена особа) яка й подала інформаційне повідомлення через портал Дія про пошкоджене майно і отримувала допомогу на проживання як внутрішньо переміщена особа, майно якої зруйновано.

Документальне підтвердження про зруйноване майно отримала ОСОБА_2 , яка реалізувала своє право на поновлення порушених майнових прав, відшкодування їй як власнику майнової шкоди, або відновлення зруйнованого майна, натомість позивачу у видачі довідки від Гостомельської селищної ради про підтвердження факту зруйнованого майна відмовлено в повному обсязі.

Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано підстави для припинення допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 , визначені пунктом 3 Порядку надання допомоги ВПО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 за № 332 з підстав того, що позивачем документально не підтверджено, що він є власником зруйнованого майна.

Окрім того у позивача відсутні документи, визначені частиною сьомою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод ВПО», які підтверджують факт проживання за адресою в смт. Гостомель.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

У цій справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

На виконання пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються: підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Вимоги вказаного припису скаржник не виконав.

Пункт 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлює, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо: у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, оскільки такий обов`язок покладено на скаржника, так як в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення.

В той же час аргументи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування нормативно-правових актів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

За таких обставин касаційна скарга належить поверненню особі, яка її подала.

Керуючись статтями 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 120/14879/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін