Постанова

від 20.11.2024 по справі 695/1039/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 695/1039/22

провадження № 61-8995св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Піщанська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, Приватне підприємство «Землемір», Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, Приватного підприємства «Землемір», Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» про визнання протиправними та скасування рішень, визнання торгів та їх результатів недійсними, відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 травня 2023 року у складі колегії суддів Василенко Л. І., Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі - Піщанська сільська рада), Приватного підприємства «Землемір» (далі - ПП «Землемір), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (далі - СТОВ «Агрофірма «Маяк») про визнання протиправними та скасування рішень, визнання торгів та їх результатів недійсними, відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 30 червня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Черкаській області) з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га.

18 серпня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області видало наказ № 595-УБД, яким надало дозвіл на розроблення відповідного проєкту землеустрою.

На підставі цього наказу позивач звернувся до інженера-землевпорядника

ФОП ОСОБА_2 для розроблення проєкту землеустрою. Розроблений проєкт землеустрою був поданий на погодження до органів Держгеокадастру України в порядку статті 186-1 ЗК України та позивач отримав висновок експерта № 12448/82-20 від 28 жовтня 2020 року, яким проєкт погоджено.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 22 грудня 2020 року № 77-ОТГ земельна ділянка, на яку позивач отримав дозвіл і розробив проєкт землеустрою, передана у комунальну власність Піщанської сільської ради.

05 січня 2021 року позивач звернувся до Піщанської сільської ради з клопотанням про затвердження документації із землеустрою щодо надання у приватну власність земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515.

25 січня 2021 року Піщанська сільська рада надала позивачеві відповідь, згідно з якою земельна ділянка, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, ще не перебуває у комунальній власності Піщанської сільської ради (не проведено реєстрацію права) і за таких обставин сільська рада не має повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою.

05 березня 2021 року Піщанська сільська рада зареєструвала право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав (індексний номер 247771987).

12 березня 2021 року позивач повторно звернувся до Піщанської сільської ради з клопотанням про затвердження проєкту землеустрою та передачу земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, у його власність.

Рішенням 6 сесії Піщанської сільської ради від 15 березня 2021 року № 6-7/VIII затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, до якого згідно з додатком до вказаного Переліку включено і спірну земельну ділянку, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, відомості про обтяження речових прав на земельні ділянку - не зареєстровано, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки - не зареєстровано.

Відповідно до рішення 9 сесії Піщанської сільської ради від 14 травня 2021 року № 9-80/VIIІ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, яка розташована на території Піщанської сільської за межами с. Піщане за рахунок земель комунальної власності зі зміною цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.

Згідно з протоколом земельних торгів у формі аукціону від 09 серпня 2021 року № 1 СТОВ «Агрофірма «Маяк» запропонувало найвищу ціну продажу та його було визнано переможцем торгів.

09 серпня 2021 року між СТОВ «Агрофірма «Маяк» як переможцем конкурсу та Піщанською сільською радою як орендодавцем було укладено договір оренди землі № 442 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, яка розташована на території Піщанської сільської ради (за межами населеного пункту).

Позивач вказував, що Піщанська сільська рада всупереч вимог частини дев`ятої статті 118 ЗК України не затвердила проєкт землеустрою та надалі протягом трьох місяців чинила протиправну бездіяльність. За таких обставин з метою захисту свого порушеного права ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 580/4086/21, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради щодо не прийняття рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 (вх. № 3 від 12 березня 2021 року) про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні її у власність загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Піщанської сільської ради, та зобов`язано Піщанську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 (вх. № 3 від 12 березня 2021 року) про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Піщанської сільської ради та прийняти рішення відповідно до статті 118 ЗК України.

Також у позовній заяві вказано, що вчинення активних дій сільською радою щодо розпорядження спірною ділянкою і проведення торгів за два тижні до ухвалення Черкаським окружним адміністративним судом рішення у справі має ознаки недобросовісності та є перешкоджанням роботі судоустрою, оскільки виконання судового рішення у справі № 580/4086/21 стало неможливим.

Рішенням Піщанської сільської ради від 07 жовтня 2021 року №17-139/VIII відмовлено позивачу у затвердженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, та передачі її у приватну власність, у зв`язку із включенням цієї земельної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону, на підставі рішення Піщанської сільської ради від 15 березня 2021 року № 6-7/VIII.

Крім того, на підставі рішення від 15 березня 2021 року Піщанська сільська рада прийняла рішення від 14 травня 2021 року, яким передала спірну земельну ділянку для проведення земельних торгів.

Позивач зазначав, що рішення Піщанської сільської ради від 14 травня 2021 року є прямою, штучно створеною перешкодою у реалізації ним прав на приватизацію спірної земельної ділянки. Вважав, що включення спірної земельної ділянки до вказаного Переліку та надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо змiни її цільового призначення є незаконним, оскільки попередньо позивачу було надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Виготовлений проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки містить належне відповідно до вимог статті 186-1 ЗК України документальне підтвердження про відсутність у ньому недоліків. Тому, на думку позивача, відсутні законні підстави для відхилення вказаного проєкту.

Також в обґрунтування позовних вимог вказував, що торги у формі аукціону, за результатами яких укладено договір оренди спірної земельної ділянки між Піщанською сільською радою та СТОВ «Агрофірма «Маяк», проведені з порушенням вимог чинного законодавства.

Зазначав, що він є учасником бойових дій, особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, якому протиправними діями Піщанської сільської ради завдано моральної шкоди, розмір якої, на його думку, становить 100 000,00 грн.

На підставі наведеного позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Піщанської сільської ради від 15 березня 2021 року № 6-7/VIII у частині:

включення земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону, згідно з додатком № 1;

надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, з метою зміни її цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код 01.01) згідно з додатком № 2;

- визнати незаконним та скасувати рішення Піщанської сільської ради від 14 травня 2021 року № 9-81/VIII;

- визнати недійсними торги, проведені 09 серпня 2021 року за лотом № 69645 та результати цих торгів, а саме Протокол № 1 земельних торгів у формі аукціону від 09 серпня 2021 року i договір оренди землі № 442 від 09 серпня 2021 року, укладений між Піщанською сільською радою та СТОВ «Агрофірма «Маяк» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, з відповідним скасуванням державної реєстрації права оренди (запис № 45014558 від 09 серпня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

- стягнути з Піщанської сільської ради на користь позивача відшкодування за завдану моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанцій

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що питання про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки було предметом розгляду сесії Піщанської сільської ради на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 580/4086/21.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність належними та достатніми доказами факту звернення позивача з заявою 12 березня 2021 року до Піщанської сільської ради про затвердження проєкту землеустрою.

Крім того, суд зазначив, що під час прийняття оспорюваних рішень Піщанською сільською радою щодо спірної земельної ділянки відсутнє порушення прав, свобод чи інтересів як держави, так і позивача, а також інших учасників земельних торгів.

Щодо посилання представника позивача на те, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 580/4086/21 є преюдиційним для цієї справи, суд зазначив, що підставою та предметом позову, який вирішувався Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 580/4086/21 була саме бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а факт звернення позивача з відповідною заявою від 12 березня 2021 року безпосередньо Черкаським окружним адміністративним судом під час судового розгляду справи № 580/4086/21 не досліджувався.

Щодо позовних вимог у частині визнання недійсними торгів, проведених

09 серпня 2021 року за лотом № 69645 та результати цих торгів, а саме Протоколу № 1 земельних торгів у формі аукціону від 09 серпня 2021 року i договору оренди землі № 442 від 09 серпня 2021 року, укладеного між Піщанською сільською радою та СТОВ «Агрофірма «Маяк», щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, з відповідним скасуванням державної реєстрації права оренди (запис № 45014558 від 09 серпня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), суд дійшов висновку, що оспорюваними рішеннями не порушено прав та законних інтересів позивача та він не є стороною цього правочину, отже не вправі просити визнати цей правочин недійсним і застосовувати наслідки недійсності.

Відмовляючи у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що ці позовні вимоги є похідними від вимог про визнання незаконними та скасування оспорюваних рішень. Оскільки суд відмовив у задоволенні зазначених вище вимог, відсутні підстави і для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 травня 2023 року рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення Піщанської сільської ради від 15 березня 2021 року № 6-7/VIII в частині включення земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону, згідно з додатком № 1.

Визнано незаконним та скасовано рішення Піщанської сільської ради від 14 травня 2021 року № 9-81/VIII.

Визнано недійсними торги, проведені 09 серпня 2021 року за лотом № 69645 та результати цих торгів, а саме Протокол № 1 земельних торгів у формі аукціону від 09 серпня 2021 року i договір оренди землі № 442 від 09 серпня 2021 року, укладений між Піщанською сільською радою та СТОВ «Агрофірма «Маяк» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515.

Скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, запис № 45014558 від 09 серпня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що Піщанська сільська рада не дотрималася вимог, передбачених Конституцією України та законами України, чим порушила права ОСОБА_1 щодо отримання земельної ділянки у власність в рамках безоплатної приватизації, що є правовою підставою для визнання незаконним та скасування рішення Піщанської сільської ради від 15 березня 2021 року № 6-7/VIII у частині включення земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону, згідно з додатком № 1 та визнання незаконним і скасування похідної вимоги про визнання рішення Піщанської сільської ради від 14 травня 2021 року № 9-81/VIII.

Апеляційний суд, встановивши, шо права ОСОБА_1 порушені під час реалізації його права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню рішення відповідача щодо внесення спірної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону та зміни її цільового призначення, та вважав, що є підстави для визнання недійсними результатів оспорюваних торгів та як їх наслідок - і договору оренди землі № 442 від 09 серпня 2021 року, укладеного між Піщанською сільською радою та СТОВ «Агрофірма «Маяк» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки апеляційний суд зазначив, що такий спосіб захисту є належним способом відновлення порушених прав позивача.

При цьому апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, вказав, що відповідно до положень частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У розумінні положень наведеної норми у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, способом судового захисту порушених прав та інтересів особи є, в тому числі, судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, яке має обов`язково супроводжуватись одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, з метою зміни її цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, апеляційний суд зазначив, що дозвіл і проєкт землеустрою, розроблений на його підставі, є стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність чи користування.

Щодо стягнення моральної шкоди апеляційний суд зазначив, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності такої шкоди, суд апеляційної інстанції в цій частині дійшов висновку про те, що сам по собі факт визнання дій Піщанської сільської ради протиправними не свідчить про наявність заподіяння моральної шкоди позивачу, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

19 червня 2023 року Піщанська сільська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 26 травня 2023 року та залишити в силі рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16 лютого 2023 року.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції здійснив розгляд справи без врахування досліджених судом першої інстанції доказів та без урахування встановлених обставин у справі.

Зазначає, що судом апеляційної інстанції були застосовані норми права без врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а, від 10 липня 2018 року у справі № 806/3095/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 826/5737/16-ц, від 26 лютого 2019 року у справі № 802/721/18-а, від 05 березня 2019 року у справі № 2040/6320/18, від 05 березня 2019 року у справі № 360/2334/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 263/16221/17, від 07 червня 2019 року у справі № 826/17196/17, від 11 червня 2019 року у справі № 826/841/17, від 28 січня 2020 року у справі № 2240/2962/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 806/3304/18, від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а, від 27 лютого 2020 року у справі № 120/1491/19-а, від 22 липня 2021 року у справі № 320/1177/19, від 02 червня 2021 року у справі № 700/316/20-ц, в яких зазначено, що у разі, якщо на час звернення сторони за наданням дозволу спірна земельна ділянка перебувала у державній власності та вже сформована, їй було присвоєно кадастровий номер, реальні законні сподівання на оформлення права власності на земельну ділянку виникають не після отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, чи погодження проєкту у порядку норм ЗК України, а саме з моменту звернення до відповідного органу виконавчого влади чи місцевого самоврядування із проханням затвердити погоджений проєкт землеустрою та передання земельної ділянки у власність, оскільки до цього моменту особа повинна усвідомлювати, що земельна ділянка може бути надана у власність іншій особі.

Також зазначає, що суд апеляційної інстанції не застосував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року № 826/5735/16, в якій Велика Палата Верховного Суду вказала, що отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування

Заявник звертає увагу, що допустимих та достовірних доказів звернення позивача до Піщанської сільської ради від 05 січня 2021 року та від 12 березня 2021 року з відповідними заявами про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, у власність позивачу матеріали справи не містять.

Крім того, апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та не застосував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 лютого 2019 року у справі № 826/13340/17. Предметом розгляду справи № 580/4086/21 у Черкаському окружному адміністративному суді була бездіяльність суб`єкта владних повноважень (Піщанської сільської ради), але факт звернення позивача з заявою від 12 березня 2021 року Черкаським окружним адміністративним судом не досліджувався. При цьому під час розгляду справи № 580/4086/21 відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

Представник ОСОБА_1 адвокат Шамов О. А. у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків апеляційного судів, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Черкаського апеляційного суду від 26 травня 2023 року - без змін.

Провадження у суді касаційної інстанції

19 червня 2023 року у касаційному провадженні № 61-8995ск23 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено Сердюка В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено Стрільчука В. А., Фаловську І. М.

Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

У зв`язку з відставкою судді Верховного Суду Стрільчука В. А. на підставі службової записки судді-доповідача Сердюка В. В. протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2024 року (провадження № 61-8995св23) справу визначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., суддями, які входять до складу колегії Карпенко С. О., Фаловську І. М.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни (довічно) (посвідчення серія НОМЕР_1 ). ОСОБА_1 як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни має право на безоплатну приватизацію та отримання у власність земельної ділянку сільськогосподарського призначення державної власності.

Суди встановили, що, 18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області із заявою, в якій просив розглянути питання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, що розташована на території Піщанської сільської ради, із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації.

На момент звернення ОСОБА_1 з вказаною заявою земельна ділянка, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, була сформована, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, вид використання земельної ділянки - для ведення фермерського господарства.

Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 18 серпня 2020 року № 595-УБД «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою» ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність, розміщеної в адміністративних межах Піщанської сільської ради, за межами населеного пункту. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 18 серпня 2020 року № 595-УБД «Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою» відповідно до замовлення ОСОБА_1 сертифікованим інженером-землевпорядником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, площею 2,0 га у власність ОСОБА_1 за рахунок земель державної власності, зі зміною цільового призначення - для ведення особистого селянського господарства, в адміністративних межах Піщанської сільської ради за межами населеного пункту.

Згідно з висновком від 28 жовтня 2020 року № 12448/82-20 про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, складеного експертом державної експертизи, ОСОБА_1 проєкт землеустрою погоджений, зауваження до нього відсутні.

05 січня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Піщанської сільської ради із заявою, в якій просив затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Піщанської сільської ради (вх. від 05 січня 2021 року № 3).

Згідно з листом Піщанської сільської ради від 25 січня 2021 року № 86/02-34, повідомлено ОСОБА_1 , що станом на день розгляду заяви земельна ділянка, кадастровий номер 7121588200:17:001:0511, не перебуває у комунальній власності Піщанської сільської ради.

Відповідно інформації із витягу з Державного реєстру речових прав 05 березня 2021 року Піщанська сільська рада зареєструвала право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, (індексний номер витягу: 247771987). Підставою для державної реєстрації зазначено наказ № 77-ОТГ, виданий 22 грудня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області; Акт приймання-передавання земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 22 грудня 2020 року.

12 березня 2021 року ОСОБА_1 подав сільському голові Піщанської сільської ради Семенюті Р. С. клопотання про затвердження документації із землеустрою та передачі йому у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Черкаська область, Золотоніський район, село Піщана. До клопотання додано: примірник документації із землеустрою та копії до неї, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та копії до неї. Вказаний проєкт землеустрою отримано відповідачем 12 березня 2021 року за № 3.

Згідно з рішенням 6 сесії Піщанської сільської ради від 15 березня 2021 року № 6-7/VIII затверджено Перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, до якого згідно з додатком до вказаного Переліку включено і спірну земельну ділянку, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, відомості про обтяження речових прав на земельні ділянку - не зареєстровано, відомості про обмеження у використанні земельної ділянки - не зареєстровано.

Відповідно до рішення 9 сесії Піщанської сільської ради від 14 травня 2021 року № 9-80/VIIІ затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, яка розташована на території Піщанської сільської за межами с. Піщане, за рахунок земель комунальної власності зі зміною цільового призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.

Згідно з протоколом земельних торгів у формі аукціону від 09 серпня 2021 року № 1 СТОВ «Агрофірма «Маяк» запропонувало найвищу ціну продажу та його було визнано переможцем торгів.

09 серпня 2021 року між СТОВ «Агрофірма «Маяк» як переможцем конкурсу та Піщанською сільською радою як орендодавцем було укладено договір оренди землі № 442 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, яка розташована на території Піщанської сільської ради (за межами населеного пункту).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 580/4086/21 визнано протиправною бездіяльність Піщанської сільської ради щодо не прийняття рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 (вх. № 3 від 12 березня 2021 року) про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Піщанської сільської ради, та зобов`язано Піщанську сільську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 (вх. № 3 від 12 березня 2021 року) про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Піщанської сільської ради та прийняти рішення відповідно до статті 118 ЗК України.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення трек-номер 1972300078937 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 580/4086/21 отримано Піщанською сільською радою 03 вересня 2021 року.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 580/4086/21 Піщанською сільською радою в апеляційному порядку не оскаржувалося, набрало законної сили 26 вересня 2021 року.

Згідно з рішенням 17 сесії Піщанської сільської ради VIII скликання від 07 жовтня 2021 року № 17-138/VIII «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 », розглянувши клопотання ОСОБА_1 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Піщанської сільської ради відповідно до статті 118 та інших норм Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/4086/21 від 25 серпня 2021 року Піщанська сільська рада відмовила ОСОБА_1 у затвердженні вказаного проєкту, оскільки ця земельна ділянка відповідно до рішення Піщанської сільської ради від 15 березня 2021 року № 6-7/VIII включена до Переліку земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, і право оренди на яку було продане на земельних торгах у формі аукціону 09 серпня 2021 року.

Згідно з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження № 67206033 від 09 листопада 2021 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 у справі № 580/4086/21 виконано.

За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки здійснено за СТОВ «Агрофірма «Маяк» (№ запису про право в державному реєстрі прав 45014558, дата державної реєстрації права 09 серпня 2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

За положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

За статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (частина перша статті 81 ЗК України).

Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з пунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження цих проєктів регулюються статтями 118, 186-1 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

За частиною сьомою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним, відповідний орган у разі ухвалення рішення про відмову у наданні такого дозволу зобов`язаний належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

За частинами четвертою-шостою статті 186-1 ЗК України розробник проєкту землеустрою подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Орган, зазначений в частині першій цієї статті, зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня одержання проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проєкту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проєктами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про землеустрій» проєкти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються лише у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Дозвіл на розроблення проєкту землеустрою означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, щоб мати змогу у подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду у майбутньому.

Рішення про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18; від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20).

Водночас рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту.

Погодження та затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проєкту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди (постанови Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 700/317/20, провадження № 61-10352св21; від 08 листопада 2021 року у справі № 712/8720/20, провадження № 61-7076св21).

Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Верховний Суд зазначає, що на будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони. Можна кваліфікувати як недобросовісну таку поведінку власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проєкту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проєкту землеустрою та затверджує цей проєкт щодо іншої особи.

З іншого боку, якщо особа, отримавши дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, сама зволікає з його розробкою та поданням на затвердження, вона цілком може очікувати, що земельна ділянка буде надана в користування іншій особі.

Не вважатиметься добросовісною і поведінка особи, яка отримала дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробила проєкт та подала його на затвердження, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду.

Отже, неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо, виходячи з її конкретних обставин.

Таким чином лише факт звернення особи до компетентного органу з метою реалізації нею свого права на отримання земельної ділянки не підтверджує виникнення у такої особи обґрунтованого права на звернення до суду в разі надання у власність земельної ділянки, на яку вона претендувала, іншій особі. Вирішення питання про передачу особі у власність земельної ділянки має здійснюватися із дотриманням принципів добросовісності та розумності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на таке:

«35. Правовідносини оренди виникають лише в момент укладення договору оренди.

36. До цього моменту, починаючи з моменту звернення особи до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тривають переддоговірні відносини: сторони ведуть переговори щодо предмета договору, а саме - щодо можливості укладення договору оренди в майбутньому та визначення конкретної земельної ділянки на масиві земель державної або комунальної власності у встановленому законом порядку.

Етапи цих переговорів такі:

36.1 Звертаючись до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зацікавлена особа звертається до власника земельної ділянки - держави або територіальної громади (в особі відповідного органу) з пропозицією про укладення в майбутньому договору оренди (предмет якого на цей час точно не визначений) та про проведення переговорів з цього приводу.

36.2 У дозволі на виготовлення проєкту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись).

36.3 Конкретизується ж земельна ділянка у проєкті землеустрою. Проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»).

36.4 Отже, дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому. У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від цього висновку.

36.5 Звернення заінтересованої особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування за затвердженням проєкту землеустрою є пропозицією цієї особи щодо визначення конкретного предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.

36.6 Затвердження проєкту землеустрою щодо відведення ділянки засвідчує згоду власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування) із вибором предмета оренди - земельної ділянки, конкретизованої у проєкті землеустрою.

36.7 Таким чином, внаслідок зазначених дій майбутніми орендарем та орендодавцем погоджується одна із умов майбутнього договору - земельна ділянка, яка стане предметом оренди.

36.8 Після цього сторони укладають договір оренди, в якому сторонами погоджується вже не тільки конкретна земельна ділянка, а і всі інші умови договору. З цього моменту виникають договірні правовідносини.

37. Водночас Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо» […].

63. […] якщо земельна ділянка сформована, то розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу.

64. Саме тому у частині першій статті 123 ЗК України встановлено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою […].

67. […] розробка проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої ділянки. Тому в разі неотримання земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проєкту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат».

У постановах Верховного Суду, зокрема, від 01 липня 2022 року у справі № 700/309/20 (провадження № 61-11769св21), від 04 вересня 2023 року у справі № 394/379/21 (провадження № 61-1648св23), від 22 листопада 2023 року у справі № 444/3482/18 (провадження № 61-8142св23), від 20 грудня 2023 року у справі № 363/3206/20 (провадження № 61-9831св23) викладено висновки про те, що за наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок у межах встановлених правових норм, першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проєкту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього не існує законних перешкод.

З огляду на встановлені фактичні обставини у справі колегія суддів Верховного Суду зазначає, що Піщанська сільська рада була обізнана з 05 січня 2021 року про ту обставину, що ОСОБА_1 був зацікавлений в отриманні земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Піщанської сільської ради.

Позивач звертався до інженера-землевпорядника ФОП ОСОБА_2 , який розробив проєкт землеустрою. Розроблений проєкт землеустрою був поданий на погодження до органів Держгеокадастру України в порядку статті 186-1 ЗК України та позивач отримав висновок експерта № 12448/82-20 від 28 жовтня 2020 року, яким проєкт погоджено.

Після отримання заяви ОСОБА_1 12 березня 2021 року та до виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 580/4086/21 Піщанська сільська рада не надавала ОСОБА_1 будь-якого рішення в порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України, щодо можливості передачі йому у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515.

Натомість Піщанська сільська рада, починаючи з 12 березня 2021 року, приймала рішення щодо земельної ділянки загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, а саме: щодо затвердження Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону від 15 березня 2021 року, щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14 травня 2021 року, та в подальшому - укладення договору оренди з переможцем аукціону від 09 серпня 2021 року, який було зареєстровано в державному реєстрі.

Виходячи з цього, рішенням 17 сесії Піщанської сільської ради VIII скликання від 07 жовтня 2021 року № 17-138/VIII «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 » Піщанська сільська рада відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, мотивуючи це тим, що спірна земельна ділянка відповідно до рішення Піщанської сільської ради від 15 березня 2021 року № 6-7/VIII включена до Переліку земельних ділянок, призначених для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону, і право оренди на яку було продане на земельних торгах у формі аукціону 09 серпня 2021 року.

Частиною сьомою статтею 118 ЗК України передбачений виключний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, однак Піщанська сільська рада з урахуванням проведеного аукціону та після передання спірної земельної ділянки в оренду СТОВ «Агрофірма «Маяк» позбавила себе можливості об`єктивно розглянути подані ОСОБА_1 документи від 12 березня 2021 року та прийняти відповідне рішення.

За таких обставин колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відповідач Піщанська сільська рада не дотрималася вимог, передбачених Конституцією України та законами України, чим порушила права ОСОБА_1 щодо отримання ним земельної ділянки у власність у порядку безоплатної приватизації, що є правовою підставою для визнання незаконним та скасування рішення Піщанської сільської ради від 15 березня 2021 року № 6-7/VIII у частині включення земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону, згідно з додатком № 1 та визнання незаконним і скасування похідної вимоги - рішення Піщанської сільської ради від 14 травня 2021 року № 9-81/VIII, яким передано спірну земельну ділянку для проведення земельних торгів у формі аукціону.

При цьому апеляційний суд правильно керувався тим, що висновки суду першої інстанції про те, що факт звернення позивача з відповідною заявою від 12 березня 2021 року безпосередньо Черкаський окружний адміністративний суд під час розгляду справи № 580/4086/21 не досліджував, а також те, що відповідачу не було відомо про розгляд вказаної справи через неналежне повідомлення про розгляд цієї адміністративної справи в суді, не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність у процесуальному праві означає обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравши законної сили судовим рішення або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини (постанова Верховного Суду від 28 серпня 2024 року у справі № 755/21821/21, провадження № 61-1189св24).

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (постанова Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у справі № 200/7011/15-ц, провадження № 61-699св24).

Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішенням; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі (постанова Верховного Суду від 17 червня 2024 року у справі № 370/2850/20, провадження № 61-7245св23).

Задовольняючи вимоги в частині визнання рішень Піщанської селищної ради незаконними та їх скасування, апеляційний суд правильно керувався тим, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 580/4086/21 встановлено, що 12 березня 2021 року ОСОБА_1 подав Піщанській сільській раді клопотання про затвердження проекту землеустрою та передачу йому у власність земельної ділянки загальною площею 2,0 га, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, до якого додано: примірник документації із землеустрою та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

При цьому колегія суддів не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не застосував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року 160/8046/18 (адміністративне провадження № К/9901/22479/19), оскільки у цій справі Верховний Суд, встановивши, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів залишення без розгляду заяв позивача про декларування зміни оптово-відпускної ціни, задовольнив касаційну скаргу відповідача та скасував оскаржувані судові рішення. Отже, постанова Верховного Суду ухвалена за різних фактичних обставин, встановлених у цій справі, та у справі, яка переглядається.

Водночас у справі № 580/4086/21 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року, яким були встановлені преюдиційні обставини та які мають значення для справи, що переглядається, щодо подання позивачем заяви від 12 березня 2021 року, та яке набрало законної сили, в апеляційному порядку Піщанською сільською радою не оскаржувалося, тому не може судове рішення, яке набрало законної сили, ставитися під сумнів щодо встановлених у ньому обставин.

Крім того, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що оскільки у справі встановлено порушення прав ОСОБА_1 під час реалізації його права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, визнання незаконними та скасування рішень відповідача щодо внесення спірної ділянки до Переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності Піщанської сільської ради, призначених для продажу права їх оренди на земельних торгах у формі аукціону та зміни її цільового призначення, тому є підстави для визнання недійсними результатів оспорюваних земельних торгів, та як наслідок - договору оренди землі № 442 від 09 серпня 2021 року, укладеного між Піщанською сільською радою та СТОВ «Агрофірма «Маяк» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 134 ЗК України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 134 ЗК України земельні торги не проводяться під час безоплатної передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У частині першій статті 135 ЗК України передбачено, що земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Верховний Суд вважає також правильними висновки суду апеляційної інстанції про визнання недійсними результатів оспорюваних торгів, а як їх наслідок - і договору оренди землі № 442 від 09 серпня 2021 року, укладеного між Піщанською сільською радою та СТОВ «Агрофірма «Маяк» щодо земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, оскільки під час передачі в оренду СТОВ «Агрофірма «Маяк» спірної земельної ділянки Піщанська селищна рада не дотрималася вимог, передбачених Конституцією України та ЗК України, що з урахуванням положень статей 203, 215 ЦК України є правовою підставою для визнання оспореного договору оренди землі недійсним.

За таких обставин обґрунтованими є висновки апеляційного суду про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 7121588200:17:001:0515, за № 45014558 від 09 серпня 2021 року, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім того, колегія суддів Верховного Суду не бере до уваги доводи заявника про те, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання

її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані

з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Такі доводи не мають правового значення у цій справі з огляду на ту обставину, що позивач розробив проект землеустрою, подав його на погодження до органів Держгеокадастру України, отримав висновок експерта, яким вказаний проект погоджено, та звернувся до відповідача із заявою про затвердження документації із землеустрою та передачі йому у власність земельної ділянки.

Таким чином, внаслідок вчинення зазначених дій позивач правомірно очікував на надання йому земельної ділянки у власність, яка, однак, стала предметом оренди після укладення відповідного договору оренди.

Щодо доводів касаційної скарги за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України

Доводи касаційної скарги про незастосування судом апеляційної інстанції у справі, яка переглядається, висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 (провадження № 11-986апп18), колегія суддів не бере до уваги з огляду на таке.

У справі № 826/5735/16 Велика Палата Верховного Суду вирішувала спір за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення. Скасовуючи постанову апеляційного адміністративного суду та направляючи справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у цій справі суди не встановили обставин прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу у власність чи в оренду іншим особам земельної ділянки, щодо якої позивач порушував питання перед Київською міською радою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо її відведення. У своїх письмових поясненнях Київська міська рада зазначала, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, перебуває у процесі оформлення права власності на неї іншими особами, зокрема Департамент земельних ресурсів формує справи клопотання та відповідний проєкт рішення Київської міської ради, однак, як убачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин суб`єкт владних повноважень не прийняв позитивного рішення з цього питання. Велика Палата Верховного суду виснувала, що у цій справі спір, який виникає з цивільних правовідносин, - відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення Київської міської ради, яка у межах спірних відносин діє як суб`єкт владних повноважень, що свідчить про поширення на цю справу юрисдикції адміністративного суду.

Таким чином, у справі № 826/5735/16 (провадження № 11-986апп18) Великою Палатою Верховного Суду вирішувалося питання щодо юрисдикції спору і цю справу Верховний Суд передав до апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, суд касаційної інстанції у цій справі не викладав висновків щодо застосування відповідних норм права.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню та, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що права позивача є порушеними та підлягають поновленню.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають під час кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «RUIZ TORIYA v. SPAINE», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).

Враховуючи вимоги статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції, у Верховного Суду відсутні підстави для перегляду оскаржених судових рішень.

Передбачених частиною третьою статті 400 ЦПК України підстав для виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги Верховним Судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються.

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «DIYA 97 v. UKRAINE», № 19164/04, пункт 47).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд апеляційної інстанціївідповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального праває безпідставними, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і не дають підстав для скасування оскарженої постанови апеляційного суду.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Піщанської сільської ради Золотоніського району Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 26 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. М. Фаловська

Судді В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко

В. В. Сердюк

О. М. Ситнік