Рішення

від 28.11.2024 по справі 461/3394/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/3394/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2024 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Кітова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Черевка В.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіЛьвові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 26256622) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), треті особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (адреса: 79000, м. Львів, вул. Ференца Ліста, 1; ЄДРПОУ 20847537), Львівське комунальне підприємство «Княже місто» (адреса: 79005, м. Львів, вул. Тиха, 5; ЄДРПОУ 20774241) про зобов`язання знесення об`єкта самочинного будівництва,

встановив:

Львівська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство «Княже місто», у якому просить зобов`язати відповідачів знести об`єкт самочинного будівництва металеву конструкцію сходів у внутрішньому подвір`ї будинку АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що до Львівської міської ради неодноразово зверталась громадянка ОСОБА_6 , відносно порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, встановлених будівельних норм, стандартів і правил на АДРЕСА_3 . 11 липня 2023 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові відбувся комісійний розгляд звернень ОСОБА_6 на гарячу лінію м. Львова №1580 від 27.06.2023 за №62119 та від 30.06.2023 за №62912. В ході розгляду встановлено, що в горищному просторі будинку АДРЕСА_3 проводиться реконструкція із влаштування сходів в подвір`ї між будинками АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , без дозвільних документів. Заявниця повідомила, що роботи проводяться власником нежитлового приміщення, яке розташоване в будинку АДРЕСА_3 . За результатами розгляду вказаного звернення комісією рекомендовано Інспекції проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_3 , про що складено висновок №2 від 11.07.2023. Враховуючи рекомендації комісії щодо обґрунтованості проведення перевірки, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 14.07.2023 листом №0006-вих-86706 звернулася в Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України за наданням дозволу на проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 відносно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених будівельних норм, стандартів і правил. На адресу Інспекції надійшов лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 20.09.2023 за №15908/30/10-23 (зареєстрований за №1.4-29887-0006 від 21.09.2023), в якому повідомляється, що лист Інспекції від 14.07.2023 за №0006-вих-86706 не містить інформації щодо наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси життя та здоров`я людини, захист навколишнього природнього середовища та забезпечити безпеки держави при виконанні будівельних робіт. Таким чином, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері рішення на проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 - не надано. На виконання покладених законом завдань, 10.10.2023 року, заступником начальника управління-начальником відділу державного контролю за використанням та охороною земель міської агломерації управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради Бермесом Сергієм Олеговичем, головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель міської агломерації управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради Сенчишаком Петром Ігоровичем, проведено огляд земельної ділянки , яка розташована: АДРЕСА_5 . В результаті огляду встановлено, що у внутрішньому дворі прибудинкової території будинку по АДРЕСА_3 на покритті з бруківки внутрішнього подвір`я будинку по АДРЕСА_6 наявні конструкції металевих сходів. Представник позивача зазначає, що відсутні рішення Львівської міської ради про надання в користування (оренду) земельної ділянки у подвір`ї та відсутні укладені правочини щодо такої земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження на забудову даної земельної ділянки не видавались. Розпоряджень Галицької районної адміністрації щодо надання дозволу на реконструкцію чи добудову металевих сходів по даний час не приймалось. Вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту на реконструкцію будинку АДРЕСА_4 та будинку АДРЕСА_3 із облаштуванням капітальних сходів у внутрішньому дворі не надавалися. Відтак, встановлено, що відповідачі використовують самочинно встановлений об`єкт на АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 без жодних правовстановлюючих документів, об`єкти було встановлено на земельній ділянці, їм не відведеній, а також без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту. З урахуванням наведеного, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 24.04.2024 року відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

09 травня 2024 року від представника третьої особи Галицької районноїадміністрації Львівськоїміської ради надійшли письмові пояснення. Відповідно до даних пояснень Галицька районна адміністрація Львівської міської ради підтримує позовні вимоги заявлені у справі з підстав викладених у позовній заяві.

17 травня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Бідак Олени Олегівни надійшов відзив на позовну заяву. Згідно відзиву Відповідач ОСОБА_4 повністю заперечує проти пред`явлених позовних вимог. Вважає, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту, не надано належних та допустимих доказів порушення його прав Відповідачем, а відтак, позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню, а доводи мають розцінюватись критично. Представник відповідача зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності капітальних сходів у внутрішньому подвір`ї будинку АДРЕСА_7 . Більш того, ще 04.07.2023 року адвокат Юлій Рудницький в інтересах ОСОБА_7 подав адвокатський запит до Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, і 05.07.2023 року отримав відповідь, що за адресою АДРЕСА_4 та АДРЕСА_6 відсутні капітальні сходові клітки. Проведено поточний ремонт даху, який здійснений з метою покращення експлуатаційних якостей даху і не потребує дозвільних документів. Ідентична відповідь Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради була надана керівнику Юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_8 27.02.2024 року, за №4-004-2584, що капітальних сходових кліток не влаштовано. Факт відсутності капітальних сходів підтверджують і долучені Позивачем фотографії, з яких чітко вбачається що там стоїть збірна металева конструкція (переносний трап). Отже, на думку представника відповідача, стороною Відповідача доведено факт відсутності капітальних сходів. Вказує, що в позові ж відсутнє будь-яке обґрунтування та до позову не додано жодних доказів того, що «металева конструкція сходів» є будівлею чи спорудою, а тим паче, будинком. Тобто, Позивач не обґрунтував та не довів об`єкту позову. Крім цього, представник відповідача стверджує, що встановлена збірна конструкція сходів (переносний трап) не може вважатися нерухомим майном. В даному випадку встановлено збірну конструкцію сходів (переносний трап), для безпечного доступу до покрівлі будинку, вона не будувалась, фундаменту немає, державній реєстрації не підлягає, відтак, не може вважатися нерухомим майном. З огляду на те, що за способами виготовлення сходи бувають збірними і монолітними, а встановлені сходи є збірними, це виключає віднесення їх до категорії нерухомого майна. Також зазначає, що Позивачем жодним чином не обґрунтовано ким саме з Відповідачів влаштовано металеву конструкцію сходів, ким саме здійснено самовільне будівництво, відтак, Позивачем не зазначено хто саме з Відповідачів повинен відповідати за позовом, як і не обґрунтовано належності всіх вказаних Позивачем Відповідачів, тобто не вказано хто саме з Відповідачів є належним відповідачем за заявленими позовними вимогами.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Бідак Олена Олегівна подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відповідача ОСОБА_4 .

Інші учасники справи у судове в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 223 ЦПК України,суд відкладаєрозгляд справив судовомузасіданні вмежах встановленогоцим Кодексомстроку зтаких підстав: 1)неявка всудове засіданняучасника справи,щодо якоговідсутні відомостіпро врученняйому повідомленняпро дату,час імісце судовогозасідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

В свою чергу, сторона зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо її, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати усі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З врахуванням тривалості провадження у справі, забезпечення судом можливості сторонам в повній мірі реалізувати свої процесуальні права, а також того, що відповідачі та треті особи неодноразово не з`являлися в судове засідання, суд вважає, що наявних у справі матеріалівдостатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Суд приходить до висновку про наявність законних підстав для вирішення спору по суті. При цьому, суд наголошує, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні відповідача та третіх осіб, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Отже, з врахуванням тривалості провадження, з метою забезпечення розумних строків розгляду у справі, суд вважає, що розгляд справи у відсутності відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та третіх осіб є можливим, а законні підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положеньст. 16 ЦК Україниособа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Судом встановлено, що позивач Львівська міська рада відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду (Львівську міську територіальну громаду) та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

До Львівської міської ради неодноразово зверталась громадянка ОСОБА_6 , відносно порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, встановлених будівельних норм, стандартів і правил на АДРЕСА_3 , що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями звернень від 27.06.2023 № 62119 та від 30.06.2023 № 62912.

11 липня 2023 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові відбувся комісійний розгляд звернень ОСОБА_6 на гарячу лінію м. Львова №1580 від 27.06.2023 за №62119 та від 30.06.2023 за №62912.

За результатами розгляду вказаного звернення комісією рекомендовано Інспекції проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_3 , про що складено висновок №2 від 11.07.2023.

Враховуючи рекомендації комісії щодо обґрунтованості проведення перевірки, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові 14.07.2023 листом №0006-вих-86706 звернулася в Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України за наданням дозволу на проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 відносно дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених будівельних норм, стандартів і правил.

На адресу Інспекції надійшов лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 20.09.2023 за №15908/30/10-23 (зареєстрований за №1.4-29887-0006 від 21.09.2023), в якому повідомляється, що лист Інспекції від 14.07.2023 за №0006-вих-86706 не містить інформації щодо наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси життя та здоров`я людини, захист навколишнього природнього середовища та забезпечити безпеки держави при виконанні будівельних робіт.

Таким чином, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері рішення на проведення перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 - не надано.

Відповідно до акту огляду земельної ділянки від 10 жовтня 2023 року №б/н, 10.10.2023 року, заступником начальника управління-начальником відділу державного контролю за використанням та охороною земель міської агломерації управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради Бермесом Сергієм Олеговичем, головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель міської агломерації управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради Сенчишаком Петром Ігоровичем, проведено огляд земельної ділянки , яка розташована: АДРЕСА_5 . Огляд земельної ділянки проведено на підставі листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради від 05.10.2023 №4-006-44567 «Про порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, встановлених будівельних норм, стандартів і правил на АДРЕСА_3 ». В результаті огляду встановлено, що у внутрішньому дворі прибудинкової території будинку по АДРЕСА_3 на покритті з бруківки внутрішнього подвір`я будинку по АДРЕСА_6 наявні конструкції металевих сходів. Вказане підтверджується долученими до позовної заяви фотознімками.

Позивач у позовній заяві стверджує, що рішення Львівської міської ради про надання в користування (оренду) земельної ділянки у подвір`ї відсутні та відсутні укладені правочини щодо такої земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження на забудову даної земельної ділянки не видавались. Розпоряджень Галицької районної адміністрації щодо надання дозволу на реконструкцію чи добудову металевих сходів по даний час не приймалось. Вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту на реконструкцію будинку АДРЕСА_4 та будинку АДРЕСА_3 із облаштуванням капітальних сходів у внутрішньому дворі не надавалися. Доказів зворотного в ході розгляду справи суду не надано.

Окрім того, листом Управління охорони історичного середовища від 27.02.2024 №4-0004-2584 повідомлено, що в управлінні охорони історичного середовища звернень щодо отримання будь-яких погоджень або дозвільних документів на проведення будівельних робіт із влаштування сходів у внутрішньому дворі не надходило.

Відповідно до листа Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.03.2024 № 4-2403-3750, Львівською міською радою рішень (ухвал) про затвердження фізичними або юридичними особами документацій із землеустрою щодо земельних ділянок та надання земельних ділянок у внутрішньому подвір`ї будинків АДРЕСА_8 не приймалось.

Відповідно до акта від 07.02.2024, затвердженого директором ЛКП «Княже місто» І. Мінарович 07.02.2014, комісією, в складі заступника директора ОСОБА_9 , майстрів дільниць ОСОБА_10 , ОСОБА_11 проведено обстеження та складено акт про те, що співвласниками квартири АДРЕСА_9 самовільно влаштовано до покрівлі даної квартири металеву конструкцію сходів з подвір`я будинку АДРЕСА_6 (акт від 07.02.2024).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.01.2024 власникам квартири АДРЕСА_9 є відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ч. 1 ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування серед іншого є земля та природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Як зазначено вище, Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду міста Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України.

Згідно ст. 80 вказаного Закону територіальні громади, які реалізують право власності через органи місцевого самоврядування, є суб`єктами права власності на землю, що є комунальною власністю.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 116 Земельного кодексу України міська рада вирішує відповідно до законодавства питання регулювання земельних відносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, повноваження щодо розпоряджання земельною ділянкою на АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 належить до виключної компетенції Львівської міської ради.

Згідно зі ст. 13 та ч.1 ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316-319, 321, 324, 327 ЦК України право власності в цілому, та зокрема право власності на землю, є непорушним. А відтак власник, якщо інше не встановлено законом, може у повному обсязі та на власний розсуд здійснювати своє право власності.

Судом встановлено, що відповідачі використовують самочинно встановлений об`єкт на АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 без жодних правовстановлюючих документів, об`єкт було встановлено на земельній ділянці, їм не відведеній, а також без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту.

Відповідно до абз. 1 п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» №6 від 30.03.2012 року (далі - Постанова), позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред`явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 Цивільного кодексу України, статтею 103 Земельного кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 369/8792/16-ц (провадження № 61-21385св18) зроблено висновок, що право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування і інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК України).

За вказаних обставин, як встановлено судом, у даній справі позивачем дотриманий порядокпред`явлення позову про знесення самочинно збудованого об`єкта.

Право на забудову виникає у особи, яка набула права на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачених вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Будівництво нерухомого майна без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належним чином затвердженого проекту, є самочинним будівництвом.

Так металева конструкція сходів розташована на земельній ділянці, не відведеній відповідачам. У зв`язку із чим така є самочинним будівництвом.

Крім цього, будівництво нерухомого майна без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належним чином затвердженого проекту, також є самочинним будівництвом.

Оцінюючи доводи сторони відповідача про те, що металева конструкція сходів не є об`єктом нерухомого майна, суд виходить з наступного.

Згідно із визначенням у Національному стандарті № 1 «Загальні засади оцінки майно і майнових прав, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1450»:

нерухоме майно (нерухомість) - земельна ділянка без поліпшень або земельна ділянка з поліпшеннями, які з нею нерозривно пов`язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належить до нерухомого майна;

рухоме майно - матеріальні об`єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю

З долучених позивачем до позовної заяви фотознімків вбачається, що металева конструкція сходів стаціонарно закріплена до поверхні землі та примикається до даху будинку, де також стаціонарно закріплена на стійках. Таким чином, дана металева конструкція сходів не є мобільною, а тому має усі характеристики об`єкта нерухомого майна.

Згідно наданого представником відповідача висновку експерта за №28/06/2024 від 28.06.2024 року, споруда сходів що примикається до фасаду житлового будинку по АДРЕСА_10 не є об`єктом нерухомого майна, оскільки конструкція сходів із металевого профіля кріпляться до рухомих коліщат, які опісля опираються на поверхню землі. До покрівлі будинку конструкція крипиться за допомогою болтів і гайок.

Суд критично оцінює вищевказаний висновок експерта, оскільки з даного висновку вбачається, що у споруду сходів було внесено конструктивні зміни, які полягали у постановці споруди на рухомі коліщата та зміни методу кріплення до покрівлі будинку. Суд вважає, що такими діями відповідачі намагаються надати конструкції сходів хибні ознаки «тимчасовості» та «мобільності».

Інші доводи відповідача не спростовують правомірності позовних вимог Львівської міської ради та правильного вибору позивачем способу захисту свого права.

При цьому, ухвалюючи рішення у даній справі, суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, зокрема у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Відповідно до ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 375 ЦК України визначено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ст. 876 ЦК України, власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві, обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають.

Суд виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідачів на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок, тобто по 605,60 грн з кожного.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України,суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 знести об`єкт самочинного будівництва металеву конструкцію сходів у внутрішньому подвір`ї будинку АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівської міської ради суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Львівської міської ради суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Львівської міської ради суму понесених витрат на оплату судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Львівська міська рада (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 26256622);

відповідачі:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ),

ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ),

ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ),

ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 );

треті особи:

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (адреса: 79000, м. Львів, вул. Ференца Ліста, 1; ЄДРПОУ 20847537),

Львівське комунальне підприємство «Княже місто» (адреса: 79005, м. Львів, вул. Тиха, 5; ЄДРПОУ 20774241).

Повний текст судового рішення складено та підписано 03 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Олександр КІТОВ