Рішення

від 16.10.2024 по справі 495/1357/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1357/24

Номер провадження 2-а/495/24/2024

16 жовтня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, інспектор Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Россоха Артем Іванович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1262239 від 10 грудня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1262239 від 10 грудня 2023 року, яка була винесена інспектором Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Россоха Артемом Івановичем, якою ОСОБА_1 було визнано винною за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмір 3400 (три тисячі чотириста) гривень, та на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує наступним.

З постанови серії ЕГА № 1262239 від 10 грудня 2023 року, яка була винесена інспектором Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Россоха Артемом Івановичем вбачається, що:

«УСТАНОВИВ: 10.12.2023 Одеська Білгород- АДРЕСА_1 . Заявниця дала завідомо хибний виклик до поліції. Ураховуючи що громадянин ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

ПОСТАНОВИВ: Притягнути громадянку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу 3400 грн.»

В свою чергу про вищезазначену постанову ОСОБА_1 стало відомо 07 лютого 2024 року, коли її син надав їй рекомендоване поштове відправлення (лист) (з штриховим ідентифікатором 6770704489104) відправником якого був Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області, одержувачем якого була ОСОБА_1 , в кому містилась вищезазначена постанова.

В свою чергу ОСОБА_1 заперечує проти обставин, викладених в постанові про накладення адміністративного стягнення, оскільки, жодних правопорушень не вчиняла.

Так, дійсно в період з 09 грудня 2023 року по 10 грудня 2024 року у нічний час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 дзвонила за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» та повідомляла про дрібне хуліганство (адміністративне правопорушення) вчинене її сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, співробітники поліції, які приїхали на місце події, побачивши, що син в неадекватному стані повибивав міжкімнатні двері у житловому будинку, навіть не намагалися його заспокоїти, та не склали відносно нього жодних матеріалів про адміністративне правопорушення.

У свою чергу позивач ОСОБА_1 категорично заперечує свою вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, оскільки вона викликала поліцію у зв`язку із неадекватними діями свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, співробітники поліції, які приїхали на місце події, побачивши, що син в неадекватному стані повибивав міжкімнатні двері у житловому будинку, навіть не намагалися його заспокоїти, та не склали відносно нього жодних матеріалів про адміністративне правопорушення, та просто поїхали з місця події.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 лютого 2024 року провадження по справі було відкрито, розгляд справи було вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, інспектора Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Россоха Артема Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, замінити неналежного відповідача, а саме: Білгород-Дністровський РВП в Одеській області на належного відповідача - Головне управління Національної поліції в Одеській області.

Позивач у судове засідання не з`явилася, проте її представник адвокат Царенко О.О. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідач, Головне управління Національної поліції в Одеській області, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилося про причини неявки суд не повідомило, заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду не подало. Крім того, відповідачу надсилалася ухвала про заміну первісного відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Підстав, визначених ст. 205 КАС України, для відкладення розгляду справи немає.

Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Частинами 4 та 5 ст. 250 КАС України передбачено,що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

У позовній заяві позивач клопотав про поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена без участі ОСОБА_1 , та отримана нею лише 07 лютого 2024 року.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачена можливість поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Враховуючи, що оскаржувана постанова винесена без участі ОСОБА_1 , та отримана нею лише 07 лютого 2024 року, суд приходить до висновку про поновлення позивачу строку оскарження постанови щодо неї.

Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.

Судом встановлено, що 10.12.2023 інспектором Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Россоха А.І. була винесена оскаржувана постанова серії ЕГА № 1262239, згідно з якою ОСОБА_1 була визнана винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та притягнута до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.

Згідно з вищевказаної постанови інспектор поліції встановив, що 10.12.2023 Одеська Білгород-Дністровський район, с. Випасне, вулиця Випаснянська, 3. Заявниця дала завідомо хибний виклик до поліції. Ураховуючи що громадянин ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, постановив: притягнути громадянку ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу 3400 грн. передбачене ст. 183 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 183 КУпАП завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Ознака винності діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.

В адміністративному позові, позивач заперечує проти вчинення нею адміністративного правопорушення, свою вину не визнає.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

За правилами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а.

У той же час, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП відповідачем не надано, як і не спростовано доводи щодо недоведеності її вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач вчинила дії, спрямовані на зрив нормальної роботи органів поліції. Крім того, не доведено наявності в діях позивачки прямого умислу, а саме, що вона, повідомляючи інформацію поліції, усвідомлювала, що вона є неправдивою, і бажала даремного виїзду на місце виклику працівників поліції.

Натомість з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема рапорту вбачається, що 09.12.2023 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 18169 від 10.12.2023 як: Домашнє насильство. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: «09.12.2023 о 23:56 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 09.12.2023 о 23:56 за адресою: Білгород-Дністровський район с. Випасне, вулиця Випаснянська буд.3, Син дебоширить в неадекватному стані, крушить все в будинку, агресивний. При уточнені інформації зв`язок перервався. При передзвоні зайнято. Більше інформації не надали.».

Проте в матеріалах справи наявний ще один рапорт, з якого вбачається, що 10.12.2023 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 18171 від 10.12.2023 як: Домашнє насильство. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: «10.12.2023 о 00:38 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.12.2023 о 00:38 за адресою: АДРЕСА_1 , Дитина 16 років у алкогольному стані дебоширить та кидається з ножем на батьків, поводиться неадектвано. Можливо через вживання великої кількості алкоголю стався психічний зрив. Також повідомила, що поліція була 5 хвилин тому, проте поїхала з місця не надавши допомогу. Передано до 103 диспетчер 38. Заявник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Судом встановлено, позивач, як громадянка України, скористалася своїм правом виклику поліції 09.12.2023 в зв`язку тим, що почувала себе у небезпеці через поведінку свого сина, який на той момент перебував у стані алкогольного сп`яніння. Приїхавши на виклик поліція не відреагувала, кривдника не заспокоїла та поїхала, у зв`язку з чим позивачем повторно був здійснений виклик поліції. Вдруге, як вбачається з рапорту поліції, син вже дебоширив та кидався з ножем на батьків.

Судом констатується, що виклик поліції у даній справі був спровокований саме небезпечною та агресивною поведінкою сина позивача, та побоюванням за свою безпеку, проте повідомлення неправдивої інформації щодо вчиненого, в судовому засіданні не встановлено, метою виклику була сама реагування поліції на побачене та сприйняте заявником як правопорушення у вигляді домашнього насильства, а не свідоме повідомлення неправдивої інформації для виклику поліції для зриву її роботи.

З тексту рапорту чітко вбачається, що від ОСОБА_1 надійшло друге повідомлення саме через те, що поліція першого разу поїхала з місця події не відреагувавши на правопорушення, вказане, на думку суду, спростовує факт наявності у позивача прямого умислу на вчинення завідомо неправдивого виклику працівників поліції, що, на думку суду свідчить про формальне прийняття постанови без урахування всіх обставин справи.

Отже, обставини, які викладені в постанові про адміністративне правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року зазначено про те, що обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція.

У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення даного позову та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Щодо питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позов задоволений повністю, а тому судовий збір сплачений позивачем слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

При цьому, за приписами ч. 7 ст. 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмета доказування у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру позивачем надано: належним чином завірена копія договору «про надання правової допомоги» від 11.02.2024 року з додатком № 1; належним чином завірена копія розрахунку (попередньої) суми гонорару за надану правову (правничу) допомогу; копія квитанції до прибуткового касового ордеру за № 09 від 12.02.2024 року; ордер ВН № 1333293 від 04 серпня 2023 року; належним чином завірена копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2520, яке видане 20 лютого 2013 року кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області.

Отже, матеріалами справи підтверджується надання правової допомоги позивачу - ОСОБА_1 адвокатом Царенком О.О.

Враховуючи досліджені докази, а також вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд вважає, що обґрунтованим та розумним розміром витрат за надання правової допомоги у цій справі є сума 3 000,00 грн., оскільки такий розмір гонорару є співмірним зважаючи на складність справи, кількість підготовлених документів та адвокатських запитів, витрачений адвокатом час.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу здійснюється на користь позивача, оскільки судом не встановлено обставин, передбачених ч. 8 ст. 139 КАС України, щодо зловживання позивачем процесуальними правами або виникнення спору внаслідок неправильних дій позивача.

На підставі викладеного, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно зі ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000, 00 грн.

Керуючись ст. 5, 19, 241-245, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, інспектор Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Россоха Артем Іванович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1262239 від 10 грудня 2023 року - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1262239 від 10 грудня 2023 року, яка була винесена інспектором Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Россоха Артемом Івановичем, якою ОСОБА_1 було визнано винною за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмір 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.183 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень).

Апеляційна скарга на рішення суду у відповідності до ст. 286 КАС України може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування/ім`я сторін:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Головне управління Національної поліції в Одеській області (адреса: 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ: 40108740).

Відповідач - Інспектор Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Россоха Артем Іванович.

Суддя Н.Д.Анісімова