Рішення

від 14.11.2024 по справі 497/1569/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.11.2024

Справа № 497/1569/24

Провадження № 2/497/623/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.

розглянувши у порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Болграді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2024 року представник позивача - адвокат Кірчев І.І., який підтвердив свої повноваження електронним ордером серії ВН №1351677 від 03.05.2024 року (а.с.18)звернувся до суду з позовом до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та просить постановити судове рішення, яким визначити позивачці додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили, мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка загальною площею 2,54 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастрові номери №5121481000:01:003:0476 та №5121481000:01:003:0422, відносно якої спадкодавець зробила розпорядження (заповіт) від 26.08.2015 року на користь позивачки. 27.04.2024 року позивачка звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але отримала відмову, у зв`язку з пропуском строку для звернення з заявою по прийняття спадщини за заповітом. Позивач у встановлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що не знала про наявність заповіту від 26.08.2015 року. З метою захисту прав та інтересів позивача, представник звертається до суду з цім позовом.

Ухвалою судді від 09.07.2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання про що повідомлено сторони.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник ОСОБА_3 надав 08.11.2024 року шляхом формування документу в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с.69).

Відповідач - Василівська сільська рада Болградського району Одеської області в особі голови Бойчева П., надав 16.10.2024 на електрону пошту суду заяву, в який визнав позовні вимоги в повному обсязі та просив розглядати справу за відсутності представника сільської ради.

Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 21.09.2021 року, виданого Болградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Василівка Болградського району Одеської області (а.с.21).

При житті ОСОБА_2 склала заповіт від 26.08.2015 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Василівської сільської ради Болградського району Дімовою В.І., зареєстрованим в реєстрі за №189, відповідно до якого зробила таке розпорядження: земельну ділянку призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, площею 2,54 га заповіла ОСОБА_1 , позивачу по справі. Заповіт не змінено та не скасовано (а.с.23-24,13). Через фізичні вади ОСОБА_2 (сліпоту) заповіт був підписаний ОСОБА_4 у присутності свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Позивач по справі не доводиться спадкодавцю родичкою, тобто вони не мають родинний зв`язок, доказів протилежного суду не надано.

Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадкова маса до якої входять, в тому числі:

- дві земельні ділянки загальною площею 2,54 га, розташована на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери 5121481000:01:003:0476, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №708115, який виданий 09.03.2010 року Болградською районною державною адміністрацією, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011051800610 (а.с.15-16) та листом управління адміністративних послуг відділу №3 ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 11.04.2024 вих.№1134/340-24 (а.с.14).

Відповідно до довідок №231 та №232, виданих 18.04.2024 року Василівським сільським головою, ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 1958 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та на день смерті ОСОБА_2 з нею в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не проживав (а.с.17, 22).

При зверненні ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області Агбун М.І., листом за вих. №02.14/180 від 27.04.2024 року їй було роз`яснено про необхідність звернення з заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк, який був позивачем пропущений, тому позивачу запропоновано звернутися до суду (а.с.20).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №77977878 від 13.08.2024 року сформованої приватним нотаріусом Агбун М.І. на запит суду (а.с.60).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до нотаріальних органів з пропущення строку передбаченого ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до ч.3ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з абз. 6 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як встановлено судом, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , у встановлений законом строк не звернулася до нотаріальної контори для прийняття спадщини після її смерті, через необізнаність наявності заповіту від 26.08.2015 року, де вона зазначена особою, якій померла заповіла земельну ділянку.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов`язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.

Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою статті 1235 ЦК України.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03 березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19.

Позивач не була обізнана про наявність заповіту, що можливо навіть у знаходженні з померлим в родинних відносинах. Позивач не прийняла спадщину, так як не знала про заповіт складений на її ім`я, а тому суд вважає що ОСОБА_1 пропустила строк подачі заяви до нотаріальної контори з поважної причини.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 82 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб

На підставі викладеного, керуючись ст. 1222,1233,1272 ЦК України, ст.ст.12, 82, 200, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Василівськоїсільської радиБолградського районуОдеської областіпро визначеннядодаткового строкудля подачізаяви проприйняття спадщини - задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , термін три місяці після набрання рішенням законної сили, для звернення до нотаріальних органів з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ( ОСОБА_7 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца