Рішення

від 11.11.2024 по справі 487/7501/23

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.11.2024 Справа № 487/7501/23 2/469/315/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Тавлуя В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рогозевич С.О.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

представник позивача адвокат Коливай С.В. - не з`явився,

представник відповідача

Відділуорганізації таконтролю завиконанням

рішеньУправління забезпеченняпримусового

виконаннярішень уМиколаївській області

Південного міжрегіональногоУправління

Міністерстваюстиції (м.Одеса) - не з`явився,

представники третіх осіб:

відділ примусовоговиконання рішень

Управління забезпеченняпримусового

виконаннярішень уМиколаївській області

Південного міжрегіональногоуправління

Міністерстваюстиції (м.Одеса - не з`явився,

ТОВ«Фінансова компанія«ТРАСТ ФІНАНС» адвокат Торхова А.А. не з`явилася,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Відділуорганізаціїтаконтролю завиконаннямрішеньУправління забезпеченняпримусовоговиконаннярішень уМиколаївськійобластіПівденного міжрегіональногоУправлінняМіністерстваюстиції (м.Одеса),треті особи:відділпримусовоговиконання рішеньУправліннязабезпеченняпримусового виконаннярішеньуМиколаївській областіПівденногоміжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції(м.Одеса)таТОВ«Фінансова компанія«ТРАСТФІНАНС»про усуненняперешкод урозпорядженні майномшляхом зняттяарешту змайна,-

в с т а н о в и в:

Позивач 17 жовтня 2023 року звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з вказаним позовом, у якому зазначав, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебуває виконавче провадження №55195169 з примусового виконання виконавчого листа Малиновського районного суду м.Одеси від 16.11.2010 року по справі №2-1835/10 про стягнення з позивача на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованість в сумі 395018 грн. 83 коп., судовий збір - 1700 гривень та витрати на ІТЗ 30 гривень.

17.11.2017 року на адресу Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області надійшла заява представника ПАТ «ВіЕс Банк» від 03.11.2017 року за вих.№10-3/15934 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Малиновського районного суду м.Одеси від 16.11.2010 року по справі №2-1835/10 про стягнення з позивача користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованості в сумі 395018 грн. 83 коп., судовий збір І700 сімсот гривень та витрати на ІТЗ 30 гривень.

Згідно матеріалів виконавчого провадження до заяви ПАТ «ВіЕс Банк» від 03.11.2017 року за вих.№10-3/159343 про відкриття виконавчого провадження стягувачем додано завірену копію витягу з протоколу №48 від 11.10.2013 року позачергових загальних зборів ПАТ «Фольксбанк», згідно якого прийнято рішення про зміну найменування банку з ПАТ «Фольксбанк» на ПАТ «ВіЕс Банк» та про затвердження статуту банку у новій редакції.

20.11.2017року головним державнимвиконавцем Ізмаїльськогоміськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Маріновим A.A. винесено постанову №55195169 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Малиновського районного суду м.Одеси від 16.11.2010 року по справі №2-1835/10.

06.06.2018 року головним державним виконавцем Ізмаїльського міськрайвідділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Маріновим A.A. винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Березанського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області у зв`язку з тим, що за боржником ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка на території Березанського району Миколаївської області.

4.7.2018року старшим державним виконавцем Березанського РВ ДВС ГТУ в Миколаївській області Шляхтою М.В. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.

Згідно постанови в.о. заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби про передачу матеріалів виконавчого провадження від 22.01.2019 року за №2.2-01/15 постановлено передати матеріали виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Малиновського районного суду м.Одеса від 16.11.2010 року по справі №2-1835/10 про стягнення з ОСОБА_1 з Березанського РВ ДВС ГТУЮ в Миколаївській області на подальше виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області.

На виконання вищезазначеної постанови 28.01.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Вакулою I.A. винесена постанова про прийняття виконавчого провадження.

В межах цього виконавчого провадження 20.02.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Миколаївській області Вакулою I.A. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, яку ОСОБА_1 отримував в ПП «ВІМС-ІЗМАЇЛ», а також було накладено арешт на нерухоме майно:

-на земельну ділянку, площею 0,1474 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4820982201:05:038:0003, підстава обтяження - постанова про відкриття виконавчого провадження, 23097029, від 03.12.2010 року ВДВС Березанським РУЮ (Кондрацький В.В.), власник ОСОБА_1 ;

-на земельну ділянку, площею 0,1474 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4820982201:05:038:0003, підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника, 35122238 від 08.11.2012 року, ВДВС Березанського РУЮ (Книрш Є.В.), власник ОСОБА_1 .

Наскільки відомо позивачу, головним державним виконавцем Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області Маріновим А.А. також було накладено арешт на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 .

Зазначені обставини підтверджуються інформаційною довідкою № 167336545 від 21.05.2019 року Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Згідно номеру запису 14151120046003604 від 06.03.2019 року, про державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ «ВіЕс Банк» Код ЄДРПОУ -19358632, стан суб`єкта припинено.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 27 лютого 2020 року заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Траст Фінанс» про заміну сторони у виконавчому провадженні повернуто заявнику без розгляду. З довідки Малиновського районного суду м.Одеси від 25.02.2020 року, вбачається, що цивільна справа № 2-1835/2010 за позовом ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, за строками зберігання знищена.

У подальшому до Малиновського районного суду м.Одеси в 2020 році звернувся представник ТОВ «Фінансова компанія «ТрастФінанс»» про відновлення втраченого судового провадження у справі № 2/1835/2010 за позовною заявою ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеса від 14 травня 2020 року відмовлено у відновленні втраченого провадження у цивільній справі № 2/1835/2010 за позовною заявою ПАТ «Фольксбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

З матеріалів виконавчого провадження №55195169 вбачається, що не проводилась заміна сторони виконавчого провадження, а саме стягувача після припинення юридичної особи ПАТ «Фольксбанк», що була стороною у виконавчому провадженні відповідно до ст.ст.512, 514 ЦК У країни.

Позивач звернувся до Начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області із заявою про зняття арешту з всього рухомого та нерухомого майна та заборони на його відчуження у ВП № 55195169, однак йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав для звільнення майна боржника з-під арешту; : .

На даний час зазначене вище провадження було завершено на підставі п.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 2011 року), та знищено за строками зберігання в органах державної виконавчої служби відповідно до пункту 9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання становить три роки.

Таким чином, державним виконавцем, виконавче провадження було завершене, але накладений арешт майна та заборона на його відчуження зняті не були.

Начальник другого Приморського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ ї в Одеській області відмовив позивачу у знятті арешту з всього рухомого та нерухомого майна та заборони на його відчуження, оскільки станом на теперішній час, виконавче провадження знищено.

Посилаючись на викладені обставини, а також те, що наявність арешту (обтяження) накладеного на майно порушується право приватної власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно не

вбачається, позивач просить:

- усунутиперешкоди врозпорядженні рухомимта нерухомиммайном шляхомзняття арешту звсього рухомогота нерухомогомайна тазаборони найого відчуження,що належить ОСОБА_1 ,а самевідчуження тастягнення назаробітну платуборжника,вчинені Державнимивиконавцями Ізмаїльськогоміськрайонного відділудержавної виконавчоїслужби Головноготериторіального управлінняюстиції вОдеській області,Березанського районноговідділу державноївиконавчої службиГоловного територіальногоуправління юстиціїу Миколаївськійобласті,відділу примусовоговиконання рішеньУправління державноївиконавчої службиГоловного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вчинені при виконанні виконавчого провадження №55195169 з примусового виконання виконавчого листа Малиновського районного суду м.Одеси від 16.11.2010 року по справі №2-1835/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованості за кредитним договором;

-зняти арешт з всього рухомого та нерухомого майна та заборони на його відчуження, що належить ОСОБА_1 , накладений Державними виконавцями Ізмаїльського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ в Одеській області, Березанського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області, відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління в Миколаївській області, вчинені при виконанні виконавчого провадження №55195169 з примусового виконання виконавчого листа Малиновського районного суду м.Одеси від 16.11.2010 року по справі №2-1835/10 про стягнення з ОСОБА_1 користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 18.10.2023 року справу направлено до Березанського районного суду Миколаївської області для розгляду за підсудністю, за місцезнаходженням майна.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 25 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.35).

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2024 року до участі у справі залучено відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.77).

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 03 вересня 2024 року до участі у справі залучено ТОВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.160-161).

У судове засідання позивач та його представник адвокат Коливай С.В. не з`явилися, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог (а.с.70, 167).

Представник відповідача Відділуорганізації таконтролю завиконанням рішеньУправління забезпеченняпримусового виконаннярішень уМиколаївській областіПівденного міжрегіональногоУправління Міністерстваюстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву від 25 березня 2024 року, у якій просив провадження у справі закрити з огляду на роз`яснення, що містяться у пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», відповідно до яких якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження; у зв`язку із цим боржник не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

Крім того, відповідач відділ організації та контролю за виконанням рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) не є юридичною особою і не наділений цивільною процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у цивільному процесі (а.с.59-60).

Представник третьої особи Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився, у наданих суду письмових поясненнях зазначив, що позовна заява є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню; просив закрити провадження у справі, посилаючись на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 19 січня 2022 року у справі №577/4541/20 (провадження № 61-8240св21)

Також зазначив, що обтяження нерухомого майна, яке позивач просить зняти, не здійснювалось у виконавчому провадженні №55195169.

Не відповідає дійсності інформація про знищення виконавчого провадження №55195169, станом на 02.09.2024 вказане виконавче провадження перебуває у провадженні відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.129-131).

Представник третьої особи ТОВ «Фінансова компанія «ТРАСТ ФІНАНС» у судове засідання не з`явилась, надала до суду від 06 листопада 2024 року про розгляд справи за її відсутності (а.с.209).

У наданих суду письмових поясненнях щодо позову від 20 вересня 2024 року зазначила, що станом на 18.09.2024 року відкрито виконавче провадження №55195169, рішення Малиновського районного суду м.Одеса №2-1835/10 від 22,09.2010 року не виконано, заборгованість в повному обсязі не погашена.

ПАТ «ВіЕс Банк» є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Фольксбанк», перейменованого згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів. 27 грудня 2017 року між ПАТ «ВіЕс Банк» та ТОВ «ФК «Траст Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги, ТОВ «ФК «Траст Фінанс» набуло статус нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржника ОСОБА_1 , який був боржником ПАТ «ВіЕс Банк».

Посилаючись на позиції Верховного суду, зокрема викладені у постанові у справі №577/4541/20 від 19 січня 2022 року, зазначила, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, позивач не може пред`являти позов про зняття арешту з майна та бути позивачем за таким позовом, оскільки має право на оскарження дій державного виконавця у порядку передбаченому розділом VII ЦПК України, а провадження у даній справі має бут закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України (а.с.169-172).

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 21 травня 2019 року,

- на земельну ділянку 8 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1474 га кадастровий номер 4820982201:05:038:0003, власником якої є позивач, постановою державного виконавця ВДВС Березанського РУЮ Кондрацького В.В. про відкриття виконавчого провадження №23097029 від 03.12.2010 року накладено арешт, реєстраційний номер 10791161, зареєстровано 03.02.2011 року за № 10791161 реєстратором: Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України;

- на земельну ділянку 28 за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1474 га кадастровий номер 4820982201:05:038:0003, власником якої є позивач, постановою державного виконавця ВДВС Березанського РУЮ Книрш Є.В. про арешт майна №35122238 від 08.11.2012 року накладено арешт, реєстраційний номер 13283250, зареєстровано 22.11.2012 року за № 13283250 реєстратором: Миколаївська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (а.с.21-23).

Позивач 12.04.2019 року звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області із заявою про зняття арешту з майна та заборони на його відчуження (а.с.6).

Листом начальника відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Заліпаєва Ю. повідомлено позивача про те що, на виконанні у відділ перебуває виконавче провадження за № АСВП 55195169 з примусового виконання виконавчого листа від 16.11.2010 року Малиновського районного суду м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Фольксбанк» заборгованості в сумі 395018,83 грн., судового збору 1700 грн. та витрат на ІТЗ 30 грн.; з метою виконання зазначеного рішення суду державним виконавцем накладено арешт на кошти та майно боржника; підстави для звільнення майна боржника з-під арешту, передбачені ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні (а.с.6).

За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 06.11.2024 року, виконавче провадження №55195169 з примусового виконання виконавчого листа №2-1835/10 від 16.11.2020 року, у якому стягувачем є ПАТ «ВіЕс Банк», який є правонаступником ПАТ «ФОЛЬКСБАНК», а боржником - ОСОБА_1 , відкрите 20.11.2017 року і перебуває в стані примусового виконання (а.с.212-218).

Таким чином, рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 22 вересня 2010 року у справі №2-1835/10 не виконано, заборгованість перед стягувачем у повному обсязі не погашена, а тому підстави для зняття арешту з майна у державного виконавця були відсутні.

Відповідно до ч.1-3ст.57 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції, чинній на час накладення арешту), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до частин 1 і 2статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час звернення до суду з позовом), арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ізст.447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Підстави зняття арешту з майна у виконавчому провадженні визначеностаттею 59 ЗУ «Про виконавче провадження». Частини 3 та 4ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»встановлюють випадки зняття арешту з майна боржника за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або за постановою державного виконавця.

Згідно з ч.1ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.4ст.59 того ж Законупідставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного участині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбаченіпунктом 1-2тапідпунктом 2пункту 10-4розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, за змістом наведених положень Закону в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до положеньст.59 Закону України «Про виконавче провадження»і роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей15,16 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

На рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства.

Арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правиламирозділу VII ЦПК України.

Оскільки за змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт, то заява про скасування арешту повинна розглядатися в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» - позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Пункт 5 зазначеної постанови наголошує, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 (на теперішній час - статтею 59 Закону України про виконавче провадження).

Законодавець у частині першійстатті 16 ЦКустановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Частиною другоюстатті 16 ЦКвстановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Як встановлено судом, підставами обтяження майна позивача є постанова державного виконавця ВДВС Березанського РУЮ Кондрацького В.В. про відкриття виконавчого провадження №23097029 від 03.12.2010 року постановва державного виконавця ВДВС Березанського РУЮ Книрш Є.В. про арешт майна боржника №35122238 від 08.11.2012 (а.с.21-23).

У кожному із зазначених виконавчих проваджень позивач є боржником.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, позивач обґрунтував свої вимоги тим, що накладення арешту на майно порушує його права, як власника, захист якого передбачено 391ЦК України.

Проте, між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, тому заява ОСОБА_1 про зняття арешту повинна розглядається в порядку, передбаченомурозділом VIIІ ЦПК України.

Саме такий висновок міститься у пункті 24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц (провадження № 14-299цс18) та підтверджується змістом статей447,451 ЦПК України, частини першої статті59, статті74 Закону України «Про виконавче провадження»у редакції, чинній на час вирішення спору.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2024 року.

Суддя: