Рішення

від 07.11.2024 по справі 606/1905/24

ТЕРЕБОВЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

606/1905/24

Рішення

Іменем України

07 листопада 2024 року м. Теребовля Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Малярчук В.В.

при секретарі Зіньковській Н.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Худи І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору : Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Худа І.Р. звернулася до суду із позовною заявою доМикулинецької селищної ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Теребовлянська державна нотаріальна контора про визнання права власності, в якій просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 70,9 кв. м, що за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що він не може отримати у нотаріальній конторі свідоцтва про право власності на дане майно, а тому змушений звернутися з позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 - подав до суду заяву, в якій просить слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Микулинецької селищної ради в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про слухання справи без представника відповідача, позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явилися, однак подали до суду заяви про слухання справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають та не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно рішення Дарахівської сільської ради народних депутатів Теребовлянського району Тернопільської області №42 від 15.05.1996 року, ОСОБА_7 передано безоплатно у приватну власність та постійне користування земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель, особистого підсобного господарства громадян сіл Дарахів, Тютьків і Кам`янка згідно із додатком.

Також надано безоплатно у приватну власність земельні ділянки громадянам для ведення особистого підсобного господарства, обслуговування житлових будинків і господарських будівель в розмірі не більше до 0,85 га згідно списку. ОСОБА_7 на підставі цього рішення безоплатно передали земельну ділянку ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,84 га, та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель в розмірі 0,25 га. На вказаній земельній ділянці було збудовано житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки № 925 від 27.08.2024 року виданої виконкомом Микулинецької селищної ради житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , був колгоспним двором, у вказаному домоволодіння на період 15 квітня 1991 року проживали та були зареєстровані голова двору ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його члени: дружина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зять - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до пунктів 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності вказаного Закону (до 1 січня 2004 року), застосовуються норми, що діяли раніше.

Так, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про власність", майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до підпункту "а" та "б" пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", положення статей 17, 18 Закону України "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Відповідно до частини 1 статті 120 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Враховуючи вище наведене слідує, що власниками домоволодіння, що в АДРЕСА_1 були голова двору ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його члени: дружина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зять - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , онук - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , із врахуванням рівності їх часток відповідно до частини 2 статті 123 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року).

Таким чином, із вищевказаного вбачається, що кожному із власників домоволодіння, що в АДРЕСА_1 ,які проживали в ньому станом на 15 квітня 1991 року із врахуванням їх часток відповідно до частини 2 статті 123 Цивільного кодексу України (редакція 1963 року), належало на праві спільної сумісної власності по 1/6 частці вищевказаного будинковолодіння.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що є часом відкриття спадщини на належне йому майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ст. 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Відповідно до ст. 526 ЦК Української РСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.

Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до довідки № 925 від 27.08.2024 року виданої виконкомом Микулинецької селищної ради житловий будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , був колгоспним двором, у вказаному домоволодіння на день смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 були зареєстровані: дружина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зять - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 ; онук - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онук - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_7 онука - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Отже, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 належало по 1/6 частки житлового будинку кожному як членам колгоспного двору.

Після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 відкрилася спадщина за законом на спадкове майно, у тому числі на належну йому 1/6 частку житлового будинку, яку прийняла його дочка ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_6 як спадкоємні першої черги (так як постійно проживали з померлим), однак не зареєстрували спадщини після його смерті.

Таким чином, ОСОБА_2 належить 1/12 частки житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_7 та 1/6 частки житлового будинку як члену колишнього колгоспного двору.

ОСОБА_6 належало 1/12 частки житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_7 та 1/6 - житлового будинку як члену колишнього колгоспного двору.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що є часом відкриття спадщини на належне їй майно.

Згідно довідки № 924 від 27.08.2024 року виданої виконкомом Микулинецької слищної ради про те, що ОСОБА_6 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_6 проживали дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зять - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , онук - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .

На випадок смерті, ОСОБА_6 зробила заповітне розпорядження шляхом складання заповіту на все належне їй майно де б воно не було і з чого не складалося все те що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_1 , який посвідчений секретарем Дарахівської сільської ради Теребовлянського району від 27.10.2016 року по реєстру №483.

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина за заповітом на її майно, що складається з частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з яких 1/12 частки житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_7 та 1/6 - житлового будинку їй належить як члену колишнього колгоспного двору.

Постановою державного нотаріуса Теребовлянської державної нотаріальної контори №5176/02-14 від 27.08.2024 року було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , через відсутність правовстановлюючих документів на вказаний будинок.

Відповідно до статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити, визнавши за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , жителем АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на 1/4 частку житлового будинку загальною площею 70,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 ).

Керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 527, 529 ЦК Української РСР, п. 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, 392, 1261, 1268 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , жителем АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на 1/4 частку житлового будинку загальною площею 70,4 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження- якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Розяснити учасникам справи, що інформацію щодо справи що розглядалася вони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://tr.te.court.gov.ua.

Головуючий В.В.Малярчук