Рішення

від 29.10.2024 по справі 510/1934/24

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1934/24

Провадження № 2/510/1401/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.24 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Міхайліченко В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (третя особа Ренійська державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) МЮУ) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності.

Третя особа Ренійська держнотконтора заперечень, додаткових заяв щодо позову не мала, просила про розгляд справи без участі її представника.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі також.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження позивача; копія заповіту ОСОБА_5 від 03.11.2018р., оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія витягу про реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі від 03.11.2018р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія довідки старости Плавнівського старостинського округу Виконкому Ренійської міської ради від 12.08.2024р. про склад сім`ї ОСОБА_5 на день її смерті; копія договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від 17.12.2018р.; копія витягу від 17.12.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (щодо земельної ділянки розміром 1,0294 га); копія договору №6405 про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб від 17.12.2018р.; копія витягу від 17.12.2018р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (щодо земельної ділянки розміром 3,7599 га); копія довіреності від 03.11.2018р.; копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 17.12.2018р.; копія протоколу опитування адвокатом особи ОСОБА_7 за її згодою від 12.08.2024р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі був призначений спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 , складеним 03.11.2018р., відповідачі являються родичами нині померлої.

За життя ОСОБА_5 належало наступне майно:

-земельна ділянка площею 1,0294 га, розташована на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-земельна ділянка площею 3,7599 га, розташована на території Плавнівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_5 розпорядилась належним їй майном, 03.11.2018р. склала заповіт на ім`я позивача, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне їй майно.

У встановлений законодавством строк (6 місяців) для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, внаслідок чого він був пропущений. Причиною пропуску вищевказаного строку стало те, що позивач пізно дізнався про смерть заповідача ОСОБА_5 , оскільки вона померла на території муніципія Кишинів Республіки Молдова (до м. Стрешєнь). В останні роки життя ОСОБА_5 забрала до себе мешкати і доглядати її донька ОСОБА_8 , яка мешкала в Р.Молдова, там ОСОБА_5 померла і була похована. Батько позивача з телефонної розмови із зятем нині померлої дізнався про смерть ОСОБА_5 та повідомив про це позивачу. На прохання ОСОБА_7 зять спадкодавця вислав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 із його перекладом на українську мову. Зважаючи на обставини, що склалися у позивача, того, що він не мав змоги раніше дізнатися про смерть заповідача, позивач пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, який за поважністю причини пропуску просить поновити надати додатковий строк тривалістю в 3 місяці.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до заповіту від 03.11.2018 року вбачається, що ОСОБА_5 за життя належне їй майно (земельні ділянки площею 3,7599 га та 1,0294 га) заповіла ОСОБА_1 .

Так, у відповідності дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК Україниспадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (протягом 6 місяців після смерті спадкодавця).

Судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст. 1273-1275 ЦК України- спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про дійсний намір спадкоємця прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, як спадкоємець за заповітом не звертався до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадкового майна.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач вчинив дії, які б свідчили про прийняття ним спадщини за заповітом, він не надав, що, виходячи зі змісту ч. 1ст. 1272ЦК Українислід вважати фактичним неприйняттям спадщини за заповітом.

ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Причиною пропуску строку для прийняття спадщини вказує те, що своєчасно не дізнався про смерть ОСОБА_5 , оскільки вона да смерті виїхала у Республіку Молдова та мешкала там ( в м.Стрешєнь муніципія ОСОБА_9 ) в родині своєї доньки. Батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_7 підтримував дружні стосунки із ОСОБА_5 і періодично спілкувався із нею по телефону. В ході телефонної розмови ОСОБА_7 із зятем ОСОБА_5 останній повідомив, що його теща померла і похована в м. Стрешєнь. Так позивач дізнався про смерть ОСОБА_5 . За цих обставин позивач вважає, що причини пропуску подачі заяви про прийняття спадщини є вагомими, поважними, у зв`язку із чим йому потрібно визначити додатковий строк.

До матеріалів справи був доданий протокол опитування особи свідка ОСОБА_7 , який зазначив, що ОСОБА_5 була його односільчанкою та він підтримував із нею дружні стосунки. Потім вона поїхала до ОСОБА_10 до своєї доньки ОСОБА_8 , там мешкала певний час. Коли він в останній раз зв`язувався із зятем ОСОБА_5 , йому повідомили, що та померла. Оскільки він знав, що за життя ОСОБА_5 склала заповіт на ім`я його сина , він повідомив йому про це.

Пленум Верховного Суду України в п. 24постанови від 30 травня 2008 року №7 "про судову практику у справах про спадкування"роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його позовні вимоги і визначає йому додатковий строк - тривалістю в 3 місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1222, 1223, 1268-1270, 1272, 1273-1275 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додатковий строк для подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_11 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , - протягом 3 (трьох) місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК