05.12.2024
Справа № 2-278/07
Провадження № 4-с/331/41/2024
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2024 року місто Запоріжжя
Жовтневий районного суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Антоненко М.В. при секретарі Байрамовій Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 не бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо відмови у скасуванні арешту з майна, -
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 , в особі адвоката Ярошенка О.О. звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яка виразилася у відмові у скасуванні обтяження арешту майна ОСОБА_1 , оформлену листом від 22.07.2024 року № 98124/5.
В обґрунтування скарги зазначив, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24.01.2006 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 650 980 грн. та державне мито. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.04.2006 р. залишено без задоволення заяву позивача про перегляд заочного рішення, внаслідок чого був період, коли рішення набрало законної сили та перебувало на примусовому виконанні. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08.06.2006 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя скасоване і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В подальшому, рішенням суду І інстанції від 02.07.2007р. позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення, проте рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03.10.2007 року Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.07.2007 року скасовано. Ухвалене нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 611050 грн. та державне мито. Ухвалою Верховного Суду України від 16.04.2008 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 03.10.2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22.07.2008 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 586767,30 грн. та державне мито в сумі 1700 грн. Зазначене рішення залишилося остаточним. Починаючи з 2007 року по вищевказаній справі видавалися виконавчі листи, оскільки був період, коли рішення апеляційного суду Запорізької області від 03.10.2007 року набрало законної сили та підлягало примусовому виконанню. Постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС м.Запоріжжя від 19.10.2018 року виконавче провадження було закінчено у зв`язку з повним погашенням боргу. Під час примусового виконання рішення було накладено велику кількість різних обтяжень. Частина обтяжень була скасована при закінченні виконавчого провадження, потім в судовому порядку було скасовано заходи забезпечення позову та інші арешти. У 2024 році, оформлюючи спадщину після смерті батька, ОСОБА_1 дізнався про наявність ще одного нескасованого арешту, який було накладено на підставі постанови Жовтневого ВДВС Запорізького МУЮ - про арешт майна боржника від 18.08.2009 року та оголошення заборони на його відчуження, яке на даний момент не скасоване. Враховуючи погашення боргу перед ОСОБА_2 по всім судовим рішенням, представник скаржника звернувся до ВДВС із заявою про скасування обтяження, проте у скасуванні арешту було відмовлено, оскільки у відділі не залишилося матеріалів виконавчих проваджень, відсутня постанова про накладення арешту на майно ОСОБА_1 , відсутні відкритті виконавчі провадження.
ОСОБА_1 вважає таке рішення незаконним, оскільки зберігання арешту, за умови відсутності боргу, порушує його законні інтереси. Окрім того, ОСОБА_1 просить поновити строк оскарження бездіяльності державної виконавчої служби, оскільки протягом 10 днів з моменту отримання відповіді він звернувся зі скаргою до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, проте скарга була повернута через ненаправлення її копії іншим учасникам, повторна скарга подана в межах 10-денного строку з моменту повернення.
Від представника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), надійшло заперечення на скаргу, в якому було підтверджено наявність нескасованого обтяження, яке накладено на майно ОСОБА_1 та відсутність відкритих виконавчих проваджень. Представник виконавчої служби заперечує проти скарги, оскільки, через знищення матеріалів виконавчих проваджень, неможливо ідентифікувати, по якому саме виконавчому провадженню був накладений арешт, внаслідок чого він не був знятий після повного погашення ОСОБА_1 заборгованості перед ОСОБА_3 . В призначене судове засідання представник ВДВС не з`явився.
ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, заперечень чи інших документів не надав.
Представник скаржника та сам скаржник в судове засідання не з`явилися, від представника скаржника надійшла заява про розгляд справи за відсутності.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду скарги за відсутності учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини:
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 24.01.2006 року по справі № 2-188/2006) позов ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 650 980 грн. та державне мито.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14.04.2006р. залишено без задоволення заяву позивача про перегляд заочного рішення.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08.06.2006 року (справа №22-3147 за 2006 рік) заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя скасоване і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 02.07.2008 року (справа №2-278/2007р.) позовні вимоги ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 03.10.2007 року (справа №22-3284/07) рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 02.07.2007 року скасовано. Ухвалене нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 611 050 грн. та державне мито.
Ухвалою Верховного Суду України від 16.04.2008 року рішення апеляційного суду Запорізької області від 03.10.2007 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 22.07.2008 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто 586 767,30 грн. та державне мито в сумі 1700 грн.
Зазначене рішення залишилося остаточним по вказаній справі.
Постановою про закінчення виконавчого провадження № 36829654 від 19.10.2018 року виконавче провадження про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завершено у зв`язку із повним виконанням.
На даний момент відсутні відкриті виконавчі провадження, боржником по яким виступає ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається наявність наступного обтяження:
Тип обтяження: арешт нерухомого майна
Реєстраційний номер обтяження: 8974543
Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 682/6, 18.08.2009, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Головний державний виконавець: Копил Юлія Вікторівна, 289 48 92
Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно
Власник: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Обтяжувач: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, код 35037521, 69002 м.Запоріжжя, вул.Залізнична, 9-а, (061)289-76-99,289-76-98,289-76-92, 289-48-92, 289-48-95
Заявник: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, код 35037521, 69002 м.Запоріжжя, вул.Залізнична, 9-а.
Відповідно до того п.2 ч.4 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 19.10.2018р. тобто на момент закінчення виконавчого провадження), підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника.
За таких обставин всі арешти, які пов`язані з виконавчим провадженням, яке закривається, мають бути скасовані.
Відмова виконавчої служби у скасуванні арешту через неможливості ідентифікації по якому саме виконавчому провадженню він був накладений, не може свідчити про законність відмови у скасуванні такого арешту, ба більше, про доцільність збереження арешту протягом більше, ніж 15 років, з моменту його накладення. Враховуючи те, що арешт накладено за постановою саме виконавчої служби, то саме на цей орган покладено обов`язок доведення правомірності своїх дій. Відсутність документу про арешт майна та відкритих виконавчих проваджень свідчать про те, що відмова у скасуванні арешту є незаконною.
Представником Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у запереченні зазначено про наявність інших виконавчих проваджень, боржником по яким був ОСОБА_1 , зокрема перед АТ «Укрсиббанк» та АТ «ОТП банк». На підтвердження цього до заперечень надано відомості з ВП-спецпідрозділ.
Суд приходить до висновку, що надані відомості з ВП-спецпідрозділ не мають відношення до арешту майна, який накладено постановою від 18.08.2009 року, оскільки з наданих відомостей вбачається, що виконавчі провадження про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 :
- № 32060950 стягувач АТ «ОТП Банк» - відкрите 11.04.2012р., завершене 08.06.2012р.;
- №37218854 стягувач АКІБ «Укрсиббанк» - відкрите 01.04.2013р., завершене 28.11.2013р.;
- №40343265 стягувач АКІБ «Укрсиббанк» - відкрите 22.10.2013р., завершене 25.12.2013р., потім ця постанова скасована і провадження закрите 09.03.2016 р.
Таким чином, всі виконавчі провадження, які зазначені у ВП-спецпідрозділ, відкриті набагато пізніше, ніж було накладено арешт, який просить скасувати ОСОБА_1 .
При прийнятті рішення враховується позиція, викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 14 серпня 2023 року у справі № 927/322/14, по якій суд зазначив, що наявність протягом тривалого часу (майже 10 років) нескасованого арешту на майно боржника за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про протиправність відмови у скасуванні арешту.
Щодо строків звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, то суд приходить до висновку, що строк подання скарги підлягає поновленню, у зв`язку із тим, що ухвалою від 13.08.2024 року Жовтневим районним судом було повернуто скаргу ОСОБА_1 через ненаправлення її копій іншим учасникам справи. Зазначені недоліки були усунуто у строк, що не перевищує 10 днів з моменту отримання копії ухвали про повернення скарги.
Окрім того, при вирішенні питання про поновлення строку, суд враховує практику Верховного суду у наступних справах:
У Постанові від 19 червня 2018 року по справі №464/2638/17, Верховний Суд зробив наступні висновки:
«1. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим, зазвичай, це не повинно вважатися пропуском встановленого законом строку звернення до адміністративного суду з позовом суб`єкта владних повноважень, стосовно притягнення правопорушника до юридичної відповідальності і це, також, не може бути однозначною підставою для відмови у застосуванні державою примусових заходів, спрямованих на припинення такого правопорушення;
2) встановлення строків звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення та, відповідно, здійснення незаконної діяльності (бездіяльності).»
У Постанові від 13 березня 2019 року по справі №712/8985/17 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду підтвердив вищевказану позицію та додатково заначив, що «за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується у адміністративному суді, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 99 КАС України. У разі оскарження нормативно-правового акту строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акту».
Враховуючи, що вищевикладені висновки стосуються КАС України, а справа розглядається в порядку ЦПК України, суд використовує позицію Верховного суду щодо триваючих правопорушень як підставу для поновлення строку оскарження бездіяльності державного виконавця.
На підставі викладеного, керуючись ст.447-451 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження подачі скарги на бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), оформлену листом від 22.07.2024 року № 98124/5.
Визнати протиправною бездіяльність, яка виразилася у відмові ОСОБА_1 у скасуванні арешту, яка оформлена листом Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), оформлену від 22.07.2024 року №98124/5.
Зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати наступне обтяження:
Тип обтяження: арешт нерухомого майна
Реєстраційний номер обтяження: 8974543
Підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 682/6, 18.08.2009, Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, Головний державний виконавець: Копил Юлія Вікторівна, 289 48 92.
Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.
Власник: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Обтяжувач: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції, код 35037521, 69002 м.Запоріжжя, вул.Залізнична, 9-а.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений та підписаний 05.12.2024 року.
Суддя: М.В. Антоненко
Суд | Жовтневий районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123664652 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
Антоненко М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні