Рішення

від 04.11.2024 по справі 510/655/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/655/23

Провадження № 2/510/814/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2024 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю: секретарів - Березенко С.П.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання правана спадковемайно тазустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання прававласності,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_5 звернувся досуду ізпозовними вимогамидо ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно у вигляді 2/5 частин житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 . Згодом, представник позивача уточнила свої позовні вимоги та просила визнати в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 2,21 га., що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 905367.

ОСОБА_4 в ходірозгляду справипред`явила зустрічнийпозов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із вимогами про визнання за нею права власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 як добросовісний набувач.

Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_5 надала суду, заяву в якій наполягала на задоволенні первісних уточнених позовних вимог, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 визнала, вважає, що зустрічна позовна заява підлягає задоволенню, просила розглянути справу у її відсутності та без участі позивача ОСОБА_1 .

Відповідачі за первісним позовом первісні позовні вимоги визнали та відповідачі за зустрічним ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не заперечували проти задоволення зустрічних позовних вимог, просили розглянути справу у їх відсутності.

Ухвалою суду від 15.04.2024р. було відкрите провадження по справі та призначене підготовче судове засідання 08.05.2024 року на 09:45 год.

Ухвалою суду від 08.05.2024р. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання правана спадковемайно тазустрічну позовнузаяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

провизнання прававласності, об`єднано в одне провадження для подальшого розгляду по суті.

Судомв ходісудового розглядусправи встановлено,що ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі договору міни від 07.08.2000р. належить на праві власності житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 (по 15/ частині кожному).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 .За життяїй належала1/5частина житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , на підставі договору міни від 07.08.2000р.

На випадок смерті ОСОБА_6 не розпорядилась належним їй майном, заповіт не залишила. Тому спадкоємство здійснюється за законом. Так, спадкоємцями першої черги після її смерті були: ОСОБА_7 (чоловік), ОСОБА_1 (син), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (донька). У встановлений законодавством 6-ти місячний строк ніхто із спадкоємців не звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Спадкова справа не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 07.05.2024р. Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. На момент відкриття спадщини, чоловік ОСОБА_7 проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується будинковою книгою. Однак, він не встиг її юридично оформити.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7 .За життяйому належали2/5 частини житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , 1/5 на підставі договору міни від 07.08.2000р. іншу 1/5 частину він прийняв після смерті дружини. Крім того, йому належала земельна ділянка площею 2,21 га., підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 905367.

Так, із спадкової справи № 191/2022, яка відкрита після смерті ОСОБА_7 , вбачається, що у встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 його син ОСОБА_1 звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Інші діти відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у встановлений законодавством строк звернулася із заявами про відмову від прийняття спадщини. Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадщину на вищевказане спадкове майно та не заявив про відмову від неї. .

ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, однак йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що нотаріусом були винесені відповідні постанови. Після смерті ОСОБА_7 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Так,в ходісудового розглядусправи, ОСОБА_4 пред`явила зустрічнийпозов до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із вимогами про визнання за нею права власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 як добросовісний набувач.

У серні 2023р. між ОСОБА_4 та відповідачами за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 була досягнута домовленість про купівлю-продаж спірного житлового будинку із надвірними спорудами АДРЕСА_1 . 12.08.2023р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. Позивач передала відповідачам обумовлену суму, а вони передали нерухомість в натурі та ключі. Так як, згідно законодавства подібні договори підлягають нотаріальному посвідченню, позивач запропонувала відповідачам привести їх домовленість у відповідності до вимог закону. Однак, з`ясувалось, що відповідач ОСОБА_1 не завершив оформлення своїх спадкових справ після батьків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Про ці обставини позивачу за зустрічним позовом ОСОБА_4 не було відомо до укладання договору. Особисто відповідачі запевнили, що усі питання вирішать та оформлять правочин.

Таким чином, на момент оформлення сторонами договору купівлі-продажу нерухомого майна відповідачі (продавці) не мали на це право. Враховуючи вищенаведене, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 була вимушена звернутися із позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку про задоволення первісних уточнених позовних вимог ОСОБА_1 та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 у повному обсязі.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є спадкоємцями за законом після смерті матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_6 їх батько ОСОБА_7 прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Син спадкодавця ОСОБА_1 у передбачений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, інші діти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у встановлений законодавством строк звернулася із заявами про відмову від прийняття спадщини. Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадщину у вигляді 2/5 частин будинку та земельної ділянки площею 2,21 га. в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

Таким чином, ОСОБА_1 прийняв спадкове майно в порядку ст.ст. 1268-1270 ЦК України, однак, не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, у зв`язку із чим в даний час він вимушений звернутися до суду із позовом.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає, що згідно матеріалів справи, встановлено, що при укладанні договору купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 була досягнута угода по всіх істотних умовах: ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передані гроші, а позивачу за зустрічними позовом ОСОБА_4 об`єкт нерухомості. Відповідачі жодного разу не висунули вимоги щодо повернення вказаного нерухомого майна, не заперечували проти визнання права власності за позивачем.

В ході судового розгляду відповідачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надали заяви де не заперечували проти задоволення зустрічних позовних вимог, не заперечували визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок.

Відповідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

На підставі ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 1 ст. 397 ЦК України, передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Згідно ч. 3 ст. 397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Так, ОСОБА_4 набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку ст. 330 ЦК України, як добросовісний набувач, придбавши об`єкт нерухомості у відповідачів, який вони фактично не мали права відчужувати, оскільки не завершили оформлення спадкових справ.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачем ОСОБА_4 , судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_4 , як за добросовісним набувачем, право власності на житловий будинок.

З урахуванням викладених сторонами та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити первісні та зустрічні позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 330,388, 1217, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісніпозовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання правана спадковемайно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,21 га (площею 1,70 га. та 0,52 га кадастрові номери 5124183600:01:004:0198, 5124183600:01:005:0631, розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області, призначена для товарного сільськогосподарського виробництва.

Зустрічні позовнівимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 провизнання прававласності- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков