Рішення

від 11.12.2024 по справі 159/3922/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/3922/24

Провадження № 2/169/270/24

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковальчук О. В.,

з участю

секретаря судового засідання Гаврилюк Н. В.,

справа № 159/3922/24

сторони справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа Луківська селищна рада,

третя особа Крижопільська селищна рада,

розглянувши у судовому засіданні в селищі Турійськ Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Луківська селищна рада, Крижопільська селищна рада, про позбавлення батьківських прав,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітніх дітей.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебували у шлюбі, який рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2017 року розірвано. Під час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відтоді як батьки припинили шлюбні відносини відповідач не цікавиться матеріальним становищем, життям дітей, не піклується про їх стан здоров`я, фізичний та духовний розвиток, не проявляє бажання для спілкування та не приймає участі у їх вихованні, діти не пам`ятають біологічного батька. Стверджує, що відповідач знає про місцеперебування дітей, однак жодним чином не проявляє інтересу до їх життя. Крім того, зі сторони позивача не створювалося перешкод у спілкуванні з дітьми, що свідчить про небажання ОСОБА_2 виконувати свої батьківські обов`язки. На підставі наведеного, позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав стосовно малолітніх дітей - сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25 червня 2024 року позовну заяву передано для розгляду за підсудністю до Турійського районного суду Волинської області.

Ухвалою судді Турійського районного суду Волинської області від 16 липня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 21 жовтня 2024 року постановлено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою судді від 28 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою судді від 06 листопада 2024 року постановлено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Будь-яких інших процесуальних дій у справі не вчинялося.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених в позовній заяві. Пояснила, що впродовж десяти років відповідач аліментів на дітей не сплачував, не телефонував, жодних спроб для спілкування з дітьми не робив, які, на теперішній час, свого батька не пам`ятають. Позивач сама піклується про дітей, забезпечує їх усім необхідним, а тому просила позов задовольнити, та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно, причину своєї неявки суду не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Представник третьої особи - Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області, як орган опіки та піклування - Климук Анатолій, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а. с. 35, 65).

Представник третьої особи - Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, як орган опіки та піклування - Коваль Віта в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та вчасно, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а. с. 47).

Суд вважає, що, оскільки судочинство здійснюється на засадах змагальності і неявкою до суду незалежно від причин, відповідач фактично відмовився надавати докази на захист своїх прав у суді, в зв`язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів за його відсутності, оскільки в справі є достатньо матеріалів та доказів для розгляду спору та постановлення рішення у відповідності до статті 280 Цивільного процесуального кодексу України. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням вказаної статті Кодексу.

Суд, вивчивши і проаналізувавши матеріали справи та всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Крижопільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 08 березня 2024 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , актовий запис № 30. Після державної реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (а. с. 7).

Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 19 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Турійського районного управління юстиції Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_8 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а. с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_10 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Турійського районного управління юстиції Волинської області (а. с. 9).

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 04 квітня 2017 року розірвано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а. с. 10 - 11).

Згідно довідки Заболотненського старостинського округу Крижопільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області № 137 від 03 червня 2024 року позивач ОСОБА_1 , її діти - ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та пасинок - ОСОБА_11 проживають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 12).

Відповідно до довідки № 76351/5 від 16 травня 2024 року, виданої Ковельським відділом державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області, ОСОБА_1 за період з 01 березня 2019 року до 01 травня 2024 року, не отримує від ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до виконавчого листа, виданого Турійським районним судом Волинської області у справі № 169/223/16 (а. с. 13).

Діти навчаються у Заболотненській філії ліцею № 2 смт Крижопіль, ОСОБА_12 - з 2016 року, а ОСОБА_10 - з 2017 року. Мати дітей - ОСОБА_1 бере активну участь у житті класу, допомагає в організації позакласних заходів, відвідує батьківські збори, цікавиться життям дітей, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, забезпечує високий рівень навчання дітей. Батько - ОСОБА_2 із дітьми не спілкується, з сім`єю не проживає, участі у вихованні дітей не приймає, не відвідує батьківські збори. Діти вважають батьком вітчима - ОСОБА_5 , зазначене підтверджується виданою 12 червня 2024 року довідкою Ліцею № 2 смт Крижопіль Крижопільської селищної ради № 255 (а. с. 14).

Допитані в судовому засіданні свідки: батьки позивачки - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суду пояснили, що відповідач долею дітей не цікавиться, ніякої участі у їх вихованні не приймає. Після припинення шлюбу з їх дочкою, яка проживала з ними впродовж 1,5 року, лише один раз приїхав на день народження до сина.

Відповідно до статей 150, 164, 166 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно пункту другого частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3 передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами, засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, і ця міра є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток та складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культури та інших духовних цінностей не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Судом не встановлено наявності у відповідача будь-яких реальних перешкод для спілкування з дітьми. Крім того, ОСОБА_2 не вживав жодних заходів для забезпечення своєї участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, до органу опіки та піклування чи до суду з вимогами про усунення перешкод у спілкуванні з ними не звертався. Батько дітей тривалий час не цікавиться їх життям та здоров`ям, підтвердивши байдужість до своїх дітей.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, щодо малолітніх дітей.

Згідно з частиною п`ятою статті 19 Сімейного кодексу України висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно сина не є обов`язковим для суду, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав встановлено, що Службою у справах дітей Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області 06 серпня 2024 року проведено перевірку та обстеження умов проживання місця реєстрації малолітніх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , відповідно до якого встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_2 , 14.08.1986, ОСОБА_10 , 05.08.2011, ОСОБА_15 , 11.06.1970, ОСОБА_1 , 26.10.1991, ОСОБА_8 , 26.06.2010. Однак, із перелічених осіб, фактично проживає один відповідач - ОСОБА_2 . В квартирі брудно, темно, присутній специфічний запах через недостатнє провітрювання, відбувається задавнений ремонт підлоги, відсутні необхідні умови для повноцінного розвитку, виховання, навчання та відпочинку дітей, відсутні будь-які ознаки проживання дітей у квартирі: дитячі речі, шкільне приладдя. ОСОБА_2 не заперечує того факту, що близько десяти років не підтримує зв`язок з дітьми, не спілкується з ними, не сплачує аліменти, оскільки відсутнє постійне джерело доходів, живе з тимчасових підробітків, зловживає спиртними напоями та проходить курс лікування у зв`язку з хворобою з діагнозом - відкрита форма туберкульозу. Діти перебувають на повному утриманні матері - ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_2 погоджується з тим, щоб його позбавили батьківських прав стосовно його дітей. Висновок Служби у справах дітей Луківської селищної ради Ковельського району Волинської області - вважати за доцільне позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та дочки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 37).

Відповідно до висновку № 136 від 13 вересня 2024 року комісії з питань захисту прав дитини Крижопільської селищної ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітніх дітей встановлено, що з 2017 року батько не підтримує зв`язок з дітьми. Згідно акта обстеження умов проживання від 06 серпня 2024 року мати дітей - ОСОБА_1 , разом з теперішнім чоловіком та дітьми, проживають за адресою: АДРЕСА_1 . В сім`ї створено належні умови для нормального розвитку, навчання та відпочинку дітей, які забезпечені одягом та взуттям відповідно до сезону. В дітей є окрема кімната, облаштована усім необхідним. Мати дітей - ОСОБА_1 цікавиться навчанням дітей, бере активну участь у житті класу, батько - ОСОБА_2 із дітьми не спілкується, участі у їх вихованні не приймає, станом на 16 травня 2024 року має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 253 048 (двісті п`ятдесят три тисячі сорок вісім) гривень 28 копійок. Результатом обстеження умов проживання є рекомендація про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його неповнолітніх дітей сина ОСОБА_3 та дочки ОСОБА_4 (а. с. 56).

Відповідно до статті 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановою Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22 (провадження № 61-10115св23) зроблено висновок, згідно якого - позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Верховний Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

З урахуванням найкращих інтересів дітей, оскільки беззаперечно наявний факт свідомого нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками по відношенню до сина та дочки, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, частиною першою статті 9 Конвенції про права дитини, статтями 19, 150, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, статтями 55, 60, 63, 64 Цивільного кодексу України, статтями 258 - 265, 280, 282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Луківська селищна рада, Крижопільська селищна рада, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно його малолітніх дітей: сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Луківська селищна рада Ковельського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04333046, юридична адреса: вулиця Незалежності, будинок 7, селище Луків, Ковельський район, Волинська область.

Третя особа: Крижопільська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 43915556, юридична адреса: вулиця Героїв України, будинок 68, селище Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область.

Суддя О. В. Ковальчук