Ухвала

від 10.12.2024 по справі 357/17678/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/17678/24

1-кс/357/2760/24

У Х В А Л А

10 грудня 2024 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за учасю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

слідчий: ОСОБА_4 ,

розглянувши по кримінальному провадженні за №42023112030000107 від 17.03.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, клопотання прокурора у кримінальному провадженні начальника Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор у кримінальному провадженні начальник Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, по матеріалам кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023112030000107 від 17.03.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що в проваджені СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023112030000107 від 17.03.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 21.12.2018 року Державним реєстратором Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області ОСОБА_5 внесено відомості до реєстру речових та майнових прав про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224080900:02:001:0001 площею 12,6915 га, 3224080900:02:012:0014 площею 0,5398 га, з цільовим призначенням «для іншого сільськогосподарського призначення» за ТОВ «Юніс-Агро» (ЄДРПОУ 37870083).

Підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224080900:02:001:0001 та 3224080900:02:012:0014 були наступні документи:

- державний акт на право колективної власності на землю (серія КВ від 02.11.1995 року, зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності № 15 виданий колективному сільськогосподарському підприємству «Великоєрчиківське» (ЄДРПОУ 03754082, ліквідовано, правонаступник СТОВ «Великоєрчиківське»).

- протокол № 7 від 28.11.2018 року загальних зборів спілки громадян-співвласників майна та землі колективної власності реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства «Великоєрчиківське». Комітетом спілки було прийнято рішення про виділення та передачу у власність ТОВ «Юніс-Агро» нежитлових приміщень та земельних ділянок для їх обслуговування площами 0,5398 га та 12,8866 га відповідно. Актами приймання-передачі майна №№ 9 та 10 від 30.11.2018 року вказане нерухоме майно та земельні ділянки передані на користь ТОВ «Юніс-Агро».

- витяг з державного земельного кадастру від 27.12.2018 в якому зазначено, що земельній ділянці присвоєно даний кадастровий номер 18.12.2018 року.

Разом з тим, в Земельний Кодекс (перехідні положення), внесені зміни від 10.07.2018 на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».

Так, пунктом 21 передбачено: установити, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Також в ході моніторингу було виявлено, що 21.12.2017 Державним реєстратором комунального підприємства «Центр державної реєстрації речових прав та бізнесу» ОСОБА_6 , внесено відомості до реєстру речових та майнових прав про реєстрацію права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3224080900:02:004:0031 площею 0,6206 га та 3224080900:02:015:0002 площею 9,4383 га з цільовим призначенням «для іншого сільськогосподарського призначення» за ТОВ «Юніс-Агро» (ЄДРПОУ 37870083).

Підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224080900:02:004:0031 та 3224080900:02:015:0002 були наступні документи:

- витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, серія та номер: НВ-3210662042017, виданий 14.12.2017 відділом Держгеокадастру у Сквирському районі;

- повідомлення №97 від 20.12.2017, видане Великоєрчиківською сільською радою;

- акт приймання-передачі земельної ділянки №4 виданий ТОВ «ЮНІС-АГРО»;

- акт приймання-передачі земельної ділянки №2 виданий ТОВ «ЮНІС-АГРО»;

- протокол загальних зборів членів КСП «Великоєрчиківське» № 5 від 24.12.2011.

У відповідь на запит відділ з питань Державної реєстрації Білоцерківської РДА повідомив, що в Єдиному реєстрі юридичних та фізичних-осіб підприємців, який функціонує з 2004 року відсутня юридична особа з найменуванням «спілка громадян-співвласників майна та землі колективної власності реорганізованого сільськогосподарського підприємства «Великоєрчиківське».

Відповідно до акту за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області ОСОБА_5 , комісія встановила, що при проведені реєстраційних дій державним реєстратором ОСОБА_5 , було порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону, пункту 12 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію права власності на підставі документів, що не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Тобто, громадяни-співвласники майна, члени комітету, землевпорядна організація, інші посадові особи органів місцевої влади, які здійснювали реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224080900:02:001:0001, 3224080900:02:012:0014, 3224080900:02:015:0002 та 3224080900:02:004:0031 не мали права приймати рішень про безоплатну передачу права власності на дані земельні ресурси на користь юридичної особи. Власником та розпорядником вказаних земельних ресурсів являлися органи місцевого самоврядування (сільськи ради або територіальні громади).

Таким чином, у слідства виникли підстави вважати, що внаслідок правопорушення з боку невстановлених осіб, ТОВ «Юніс-Агро» безпідставно отримали безоплатно земельні ресурси комунальної власності.

За даним фактом 17.03.2023 Білоцерківською окружною прокуратурою внесені відомості до ЄРДР за №42023112030000107 за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та розпочато досудове розслідування.

Згідно з ч. 1, ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Проте, при реєстрації права власності необхідні документи, перелічені в ч. 1, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що дають право приватної власності на земельні ділянки за ТОВ «Юніс-Агро» у Державного реєстратора були відсутні.

Враховуючи вищезазначене, прокурор зазначає, що державні реєстратори повинні були виключно відмовити представнику ТОВ «Юніс-Агро» у реєстрації права приватної власності на вказані земельні ділянки.

Крім цього, прокурор зазначає, що в ході допиту представника потерпілого - начальник відділу з питань юридичного забезпечення та діловодства Сквирської міської ради ОСОБА_7 , зазначила, що є необхідність звернутися до суду з клопотанням про арешт вказаних земельних ділянок, щоб запобігти відчуження їх третім особам шляхом купівлі-продажу.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на майно земельні ділянки з кадастровими номерами 3224080900:02:001:0001 площею 12,6915 га, 3224080900:02:012:0014 площею 0,5398 га, 3224080900:02:004:0031 площею 0,6206 га та 3224080900:02:015:0002 площею 9,4383 перебувають у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІС-АГРО», код ЄДРПОУ 37870083.

Постановою слідчого від 13.09.2024, згідно з вимогами ст. 98 КПК України земельні ділянки з кадастровими номерами 3224080900:02:001:0001 площею 12,6915 га, 3224080900:02:012:0014 площею 0,5398 га, 3224080900:02:004:0031 площею 0,6206 га та 3224080900:02:015:0002 площею 9,4383 га визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки останні є предметом кримінально протиправних дій та можуть бути використані як доказ фактів та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, прокурор зазначає, що майно, на яке просить накласти арешт, має суттєве значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального правопорушення після проведення відповідних експертиз та може бути використано як доказ в даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України прокурор просить розглянути вказане клопотання без виклику власників майна з метою забезпечення його арешту.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив їх задовольнити. Крім цього просив накласти арешт на земельні ділянки шляхом заборони відчуження та заборони зміни власників вказаних земельних ділянок, з метою збереження речових доказів та не допущення відчуження на користь третіх осіб, крім цього наголосив, що просив вказане клопотання розглядати без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна, щоб запобігти відчуження земельних ділянок третім особам шляхом купівлі-продажу або їх поділу.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, враховуючи норми ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна.

Слідчий суддя вислухавши доводи прокурора та позицію слідчого по заявленому клопотанню, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Так, слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №42023112030000107 від 17.03.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Постановою слідчого від 13.09.2024 об`єкти нерухомого майна, а саме земельні ділянки із кадастровими номерами 3224080900:02:001:0001 площею 12,6915 га, 3224080900:02:012:0014 площею 0,5398 га, 3224080900:02:004:0031 площею 0,6206 га та 3224080900:02:015:0002 площею 9,4383 га, визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Так, у слідства виникли підстави вважати, що вищевказані земельні ділянки є об`єктом кримінально-протиправних дій, мають ознаки речових доказів та з метою збереження речових доказів, запобігання можливості передачі та відчуження вказаних земельних ділянок, прокурор просить накласти арешт на земельні ділянки з вищевказаними кадастровими номерами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає встановленим в судовому засіданні те, що відносно об`єктів нерухомого майна, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 3224080900:02:001:0001 площею 12,6915 га, 3224080900:02:012:0014 площею 0,5398 га, 3224080900:02:004:0031 площею 0,6206 га та 3224080900:02:015:0002 площею 9,4383 га, є підстави вважати, що вони є об`єктами кримінально протиправних дій, внаслідок яких землі незаконного вибули із комунальної власності в приватну, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 98, ч. 1 ст. 170 КПК України, для арешту майна шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином, вносити будь-які зміни та проводити дії щодо реєстрації (перереєстрації), об`єднання чи поділу земельних ділянок, з метою подальшого визнання їх речовими доказами, оскільки визнання речовими доказами без стадії накладання на майно арешту відповідно до правил ч. 5 ст. 171 КПК України, діючим КПК не передбачено, а також з метою подальшого проведення слідчих дій з вказаним майном та призначенням відповідних експертиз.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів.

Оскільки земельні ділянки є об`єктами кримінально-протиправних дій, слідчий суддя вважає, що існує ризик їх відчуження, передачі права власності та користування третім особам.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні земельні ділянки.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Крім того, враховуючи, що існує ризик відчуження, перетворення, поділу нерухомого майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на земельні ділянки шляхом заборони відчуження, розпорядження, вчинення реєстраційних дій, зміни цільового призначення, відчуження та передачі в користування іншим особам, з метою запобігання вищевказаному ризику.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора є обґрунтованим, заснованим на законі, доводи прокурора знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 132, 170-173, 175, 309, 392, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні начальника Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 3224080900:02:001:0001 площею 12,6915 га, 3224080900:02:012:0014 площею 0,5398 га, 3224080900:02:004:0031 площею 0,6206 га та 3224080900:02:015:0002 площею 9,4383 га, які відповідно до Державного реєстру речових прав на майно належать Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮНІС-АГРО», код ЄДРПОУ 37870083, із забороною відчужувати, знищувати, перетворювати, як власникам так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки.

Копію ухвали негайно скерувати начальнику Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 - для виконання, слідчому - для відому.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддяОСОБА_8