Ухвала

від 10.12.2024 по справі 357/17681/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/17681/24

1-кс/357/2762/24

У Х В А Л А

10 грудня 2024 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за учасю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

слідчий: ОСОБА_4 ,

розглянувши по кримінальному провадженні за №42023112030000120 від 23.03.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, клопотання прокурора у кримінальному провадженні начальника Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

У С Т А Н О В И В:

Прокурор у кримінальному провадженні начальник Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, по матеріалам кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023112030000120 від 23.03.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що в проваджені СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023112030000120 від 23.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

15.07.2018 року невстановленим представником ТОВ «Чубинецький колос» (ЄДРПОУ 34232992) підписано заяву на ім`я директора землевпорядної організації ПП «Землевпорядний центр АО» (ЄДРПОУ 34436461) про розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для іншого сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Чубинецької сільської ради Сквирського району Київської області.

Підставою для виготовлення вказаної документації були надані представниками ТОВ «Чубинецький колос» копію державного акту на право колективної власності на землю колективному сільськогосподарському підприємству «Хлібороб» від 30.10.1995 року, договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться у спільній частковій власності від 24.05.2018 року, укладеного між головою комітету Спілки співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Хлібороб» (протокол № 1 від 19.02.2003 року) та ТОВ «Чубинецький колос». Предметом договору була передача у власність вказаному товариству нерухомого майна (багаторічні насадження сад) вартістю 56758,54 грн. При цьому, у п. 1.5 вказаного договору зазначено: з переходом права власності на придбаний об`єкт переходить і право на земельну ділянку, на якій розміщено майно для його обслуговування. У п. 3.3. вказаного договору зазначено: об`єкт передається з відповідним безоплатним переданням земельних ділянок орієнтовною площею 30 га. Разом з тим, Спілка співвласників майнових паїв не була зареєстрована в єдиному державному реєстрі як суб`єкт діяльності, у зв`язку з чим не мала прав на здійснення дій, пов`язаних з відчуженням майна.

23.08.2018 року Сквирським відділом держгеокадастру ГУ Держгеокадастру у Київській області на основі виготовленої технічної документації внесено відомості до державного земельного кадастру про ділянку, а саме: кадастровий номер 3224087200:05:001:0001, площа 31,8096 га, цільове призначення «для іншого сільськогосподарського призначення».

На підставі вказаних документів державним реєстратором Сквирської державної районної адміністрації Київської області 11.09.2018 року в реєстр речових та майнових прав внесено відомості про право власності щодо даної земельної ділянки за ТОВ «Чубинецький колос».

Разом з тим, в Земельний Кодекс (перехідні положення), внесені зміни від 10.07.2018 на підставі ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».

Так, пунктом 21 передбачено: установити, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Тобто, прокурор зазначає, що громадяни-співвласники майна, члени комітету, землевпорядна організація, інші посадові особи органів місцевої влади, які здійснювали реєстрацію кадастрового номеру та права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3224087200:05:001:0001 не мали права приймати рішень про безоплатну передачу права власності на дані земельні ресурси на користь юридичної особи, оскільки власником та розпорядником вказаних земельних ресурсів являлися органи місцевого самоврядування (сільськи ради або територіальні громади).

Водночас, 24.11.2020 року ТОВ «Чубинецький колос» прийняло рішення № 1 про створення ТОВ «Фірма «Агроколос» (ЄДРПОУ 44135867), статутним капіталом якого являється майно ТОВ «Чубинецький колос», а саме: вищевказана земельна ділянка, вартість 1.174.191,00 грн., 28.04.2021 року актом прийому-передачі нерухомого майна земельну ділянку передано до статутного фонду ТОВ «Фірма «Агроколос».

Таким чином, у слідства виникли підстави вважати, що внаслідок протиправних дій ТОВ «Чубинецький колос» безпідставно отримало безоплатно земельні ресурси площею 31,8096 га та передало їх ТОВ «Фірма «Агроколос».

Так досудовим розслідуванням встановлено, що 11.09.2018 державним реєстратором Сквирської районної державної адміністрації ОСОБА_5 прийнято рішення про державну реєстрацію права її власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Чубинецький колос» на земельну ділянку з кадастровим номером 3224087200:05:001:0001 площею 31,8096 га для іншого сільськогосподарського призначення.

Підставою для державної реєстрації права постійного користування на вказані земельні ділянки за ТОВ «Чубинецький колос», державним реєстратором зазначено: договору купівлі-продажу від 24.05.2018 виданого спілкою співвласників майнових паїв реорганізованого КСП «Хлібороб», протоколу серія та номер: 3 від 16.11.2011 виданого ТОВ «Чубинецький колос», витягу з ДЗК серія та номер: НВ-3212337092018 від 23.08.2018, видавник: ГУ Держгеокадастру у Київській області.

У відповідь на запит відділ з питань Державної реєстрації Білоцерківської РДА повідомив, що в Єдиному реєстрі юридичних та фізичних-осіб підприємців, який функціонує з 2004 року відсутня юридична особа з найменуванням «спілка співвласників майнових паїв реорганізованого сільськогосподарського підприємства «Хлібороб».

Відповідно до акту за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Сквирської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_5 , комісія встановила, що при проведені реєстраційних дій державним реєстратором ОСОБА_5 було порушено вимоги статей 3, 10, 18, 22, 24 Закону, пункту 12 Порядку №1127, пунктів 20, 21 Порядку № 1141, оскільки проведено державну реєстрацію прав:

- без здійснення пошуків у базі даних заяв та відомостей Державного реєстру прав та його невід`ємних архівних складових частин;

- на підставі документів, як не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

В ході допиту представника потерпілого - начальник відділу з питань юридичного забезпечення та діловодства Сквирської міської ради ОСОБА_6 зазначила, що є необхідність звернутися до суду з клопотанням про арешт вказаних земельних ділянок, щоб запобігти відчуження їх третім особам шляхом купівлі-продажу.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на майно земельна ділянка з кадастровим номером 3224087200:05:001:0001 площею 31,8096 га для іншого сільськогосподарського призначення перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА«АГРОКОЛОС», код ЄДРПОУ 44135867.

Постановою слідчого від 13.09.2024, згідно з вимогами ст. 98 КПК України земельну ділянку з кадастровими номерами 3224087200:05:001:0001 площею 31,8096 га з цільовим призначенням «для іншого сільськогосподарського призначення» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки останні є предметом кримінально протиправних дій та можуть бути використані як доказ фактів та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Крім того, прокурор зазначає, що майно, на яке просить накласти арешт, має суттєве значення для встановлення важливих обставин вчинення кримінального правопорушення після проведення відповідних експертиз та може бути використано як доказ в даному кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України прокурор просить розглянути вказане клопотання без виклику власників майна з метою забезпечення його арешту.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав з викладених у ньому підстав та просив їх задовольнити. Крім цього просив накласти арешт на земельну ділянку шляхом заборони відчуження та заборони зміни власників вказаної земельної ділянки, з метою збереження речових доказів та не допущення відчуження на користь третіх осіб, крім цього наголосив, що просив вказане клопотання розглядати без повідомлення власника майна, з метою забезпечення арешту майна, щоб запобігти відчуження земельної ділянки третім особам шляхом купівлі-продажу або їх поділу.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора, просив його задовольнити.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Таким чином, враховуючи норми ст. 172 КПК України, слідчим суддею визнано за можливе провести судовий розгляд клопотання без участі власника майна.

Слідчий суддя вислухавши доводи прокурора та позицію слідчого по заявленому клопотанню, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Так, слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №42023112030000120 від 23.03.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.

Постановою слідчого від 13.09.2024 об`єкт нерухомого майна, а саме земельна ділянка з кадастровим номером 3224087200:05:001:0001 площею 31,8096 га, визнана речовими доказом у даному кримінальному провадженні.

Так, у слідства виникли підстави вважати, що вищевказана земельна ділянка є об`єктом кримінально-протиправних дій, має ознаки речових доказів та з метою збереження речових доказів, запобігання можливості передачі та відчуження вказаної земельної ділянки, прокурор просить накласти арешт на земельну ділянку з вищевказаним кадастровим номером.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: - збереження речових доказів.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя вважає встановленим в судовому засіданні те, що відносно об`єкту нерухомого майна, а саме земельної ділянки з кадастровим номером 3224087200:05:001:0001 площею 31,8096 га є підстави вважати, що воні є об`єктами кримінально протиправних дій, внаслідок яких земля незаконно вибула із комунальної власності в приватну, що підтверджується долученими до даного клопотання матеріалами в сукупності.

Вказані обставини є достатніми підставами, передбаченими ст. 98, ч. 1 ст. 170 КПК України, для арешту майна шляхом заборони будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином, вносити будь-які зміни та проводити дії щодо реєстрації (перереєстрації), об`єднання чи поділу земельних ділянок, з метою подальшого визнання їх речовими доказами, оскільки визнання речовими доказами без стадії накладання на майно арешту відповідно до правил ч. 5 ст. 171 КПК України, діючим КПК не передбачено, а також з метою подальшого проведення слідчих дій з вказаним майном та призначенням відповідних експертиз.

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечені збереження речових доказів.

Оскільки земельні ділянки є об`єктами кримінально-протиправних дій, слідчий суддя вважає, що існує ризик їх відчуження, передачі права власності та користування третім особам.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначену у клопотанні земельну ділянку.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Крім того, враховуючи, що існує ризик відчуження, перетворення, поділу нерухомого майна, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на земельну ділянку шляхом заборони відчуження, розпорядження, вчинення реєстраційних дій, зміни цільового призначення, відчуження та передачі в користування іншим особам, з метою запобігання вищевказаному ризику.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, а також з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора є обґрунтованим, заснованим на законі, доводи прокурора знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 98, 132, 170-173, 175, 309, 392, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні начальника Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3224087200:05:001:0001 площею 31,8096 га для іншого сільськогосподарського призначення, яка відповідно до Державного реєстру речових прав на майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІРМА«АГРОКОЛОС», код ЄДРПОУ 44135867, із забороною відчужувати, знищувати, перетворювати, як власникам так іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього, а також із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників на земельні ділянки.

Копію ухвали негайно скерувати начальнику Сквирського відділу Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 - для виконання, слідчому для відому.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддяОСОБА_7