Рішення

від 10.12.2024 по справі 535/587/24

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/587/24

Провадження № 2/535/417/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 грудня 2024 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Мальцева С.О.,

секретар судового засідання Кашуба Ю.С.

без участі сторін

розглянувши у судовому засіданні в смт. Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам, третя особа: Котелевський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;-

УСТАНОВИВ:

05 липня 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Салашного М.О., який діє на підставі ордеру від 17.06.2024 року та договору про надання правової допомоги від 17.06.2024 року, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:

припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), стягнутих на підставі судового наказу Котелевського районного суду Полтавської області № 535/1147/18 від 22.09.2018 року;

звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати заборгованості по аліментам, яка нарахована у виконавчому провадженні № 57701120 відкритому, у зв?язку із виконанням судового наказу Котелевського районного суду Полтавської області від 22.09.2018 року № 535/1147/18 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття за період з 01.03.2019 року по 31.07.2021 року в сумі 74 973,12 грн. та за період з 01.04.2024 року по 30.06.2024 року в сумі 14 541 грн. 00 коп.

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 12 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.44).

ОСОБА_1 , та представник позивачки - адвокат Салашний М.О., який діє на підставі ордеру від 17.06.2024 року та договору про надання правової допомоги від 17.06.2024 року, у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивачки - адвокат Салашний М.О. надав до суду письмову заяву від 25.09.2024 року та 29.10.2024 року, в яких просить розгляд справи провести без їхньої участі, зазначивши що позовні вимоги підтримують повністю, з підстав викладених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечують (а.с.71, 80).

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання нез`явився,про часта місцерозгляду справиповідомлявся вустановленому закономпорядку,про причининеявки судне повідомив.Клопотань тазаяв відвідповідача ненадходило.В повідомленніпро врученняпоштового відправленняза адресою,зазначеною позивачему позовнійзаяві,а саме: АДРЕСА_1 ,яке повернулосядо суду23.07.2024року,06.08.2024року, 03.10.2024року та05.11.2024року,зазначено що ОСОБА_2 отримавповідомлення особисто(а.с.56,70,79,86).Виклик відповідача ОСОБА_2 усудове засіданняздійснено черезоголошення наофіційному веб-сайтісудової владиУкраїни, згідно вимог ч. 11 ст.128 ЦПК України (а.с. 76).

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлений належним чином.

Третя особа - Котелевський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судові засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку, але надали до суду заяву від 23.07.2024 року, в якій просять розгляд справи провести без їхньої участі, у прийнятті рішення покладаються на розсуд суду (а.с. 57).

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно вимог ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, та той факт що відповідач ОСОБА_6 належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, але не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає, що оскільки, відповідно до ст. 12 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін , неявкою до суду без поважних причин відповідач фактично відмовився від захисту своїх прав в суді, а відповідно до ч. 4 ст. 223 України суд має право у разі неявки відповідача, повідомленого належним чином про розгляд справи, вирішувати справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляти заочне рішення). Крім цього, на думку суду в матеріалах справи є достатньо доказів для її слухання та прийняття рішення по суті справи, і такий розгляд справи не буде порушенням права відповідача, як сторони у цивільному процесі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи (а.с.1- 86) приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до повного задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з травня 2005 року до 2018 року мешкала однією сім`єю як чоловік та дружина, але без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У період спільного проживання ОСОБА_7 та ОСОБА_2 в них народились діти - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с 11, 15).

Спільне життя між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 не склалося, тому, починаючи з 2015 року вони почали мешкати окремо. При цьому діти мешкали певний час з відповідачем, оскільки позивач за станом здоров`я не мала змоги за ними доглядати .

22.09.2018 року судовим наказом Котелевського районного суду Полтавської області № 535/1147/18 стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку , щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи з 12.09.2018 року (а.с 16).

20.12.2018 року судовий наказ Котелевського районного суду Полтавської області № 535/1147/18 від 22.09.2018 року пред`явлено на виконання до Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , у зв`язку з чим було відкрито виконавче провадження № 57701120 (а.с 17).

Довідкою розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 04.06.2024 року № 7589 підтверджується той факт, що станом на 24 червня 2024 року заборгованість зі сплати аліментів згідно судового наказу № 535/1147/18 від 14.11.2018 року становить 91 336,16 грн. При цьому, як видно із вказаної суми 74 973,12 грн. нараховано за період з 01.03.2019 року по 31.07.2021 року та 14 541 грн. 00 коп. нараховано за період з 01.04.2024 року по 30.06.2024 року (а.с 19-22).

Щодо сум аліментів нарахованих за період з 01.08.2021 року по 31.03.2024 року, то 23.04.2024 року ОСОБА_2 написав до Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву-розписку, що претензій по заборгованості по сплаті аліментів з 01.08.2021 року по 01.04.2024 року з ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 не має (а.с. 18).

Зазначена розписка була написана тому, що фактично, починаючи з березня 2019 року і по даний час неповнолітні сини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 та перебувають на її повному матеріальному забезпеченні, зазначена обставина підтверджується письмовими заявами самих дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а.с. 27-31).

Ураховуючи викладене, суд вбачає законні підстави щодо припинення сплачувати аліменти, які стягнуті з позивачки судовим наказом Котелевського районного суду Полтавської області № 535/1147/18 від 22.09.2018 року з огляду на наступне.

Нормативно-правове обґрунтування вимоги, щодо припинення стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст. 179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Таким чином, з урахуванням предмета даного спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є обставина, з ким саме з батьків проживають діти на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення по справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

При вирішенні цього спору суд врахувує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Як убачається з матеріалів, які долучені до позовної заяви, з березня 2019 року неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не проживають з батьком ОСОБА_2 , на користь якого були стягнуті аліменти з позивача - матері дитини за адресою: АДРЕСА_1 ), а проживають разом з позивачем своєї матір`ю ОСОБА_1 , яка також займається їх вихованням та матеріальним утриманням, що підтверджується письмовими поясненнями дітей, свідків та актом обстеження умов проживання від 04.06.2024 року та актом обстеження умов проживання від 25.07.2024 року (а.с. 23, 29-31,68)

Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Ураховуючи, що неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з березня 2019 року і на теперішній час проживають з матір`ю та повністю знаходяться на її утриманні, тому змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.

Тому існують достатні законні підстави для припинення стягнення аліментів з ОСОБА_7 ), що стягнуті судовим наказом Котелевського районного суду Полтавської області від 22.09.2018 року № 535/1147/18.

Нормативно-правове обґрунтування вимоги про звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

Відповідно дочастини другої статті 51 Конституції Українисім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 ЗаконуУкраїни «Про охорону дитинства»).

Згідно зістаттею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Статтею 181 СК Українивстановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно дочастин першоїтадругої статті 179 СК Україниаліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже,статтею 179 СК Україниврегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.

Устатті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно достатті 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду №596/826/21-ц від 29 червня 2022 року, а тому обов`язковий до врахування.

Згідно зчастиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Отже, заявник вправі звернутися до суду із заявою щодо звільнення від сплати заборгованості по аліментам.

З березня 2019 року неповнолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не проживають з батьком ОСОБА_2 , на користь якого були стягнуті аліменти з позивача - матері дитини за адресою: АДРЕСА_1 ), а проживають разом з позивачем своєї матір`ю ОСОБА_1 , яка також займається їх вихованням та матеріальним утриманням.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розуміннічастини другої статті 197 СК Україниможе бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Зазначена правова позиція була сформована Верховним Судом в постанові №596/826/21-ц від 29 червня 2022 року.

Аналогічні висновки щодо застосування указаних норм матеріального права, а саме статті 197 СК України також викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.

Отже, ураховуючи те, що неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з березня 2019 року і на теперішній час проживають з матір`ю ОСОБА_1 , а не з ОСОБА_2 на чию користь стягуються аліменти , існують обставини які в розумінні частини 2 статті 197 СК України можуть бути визнані судом підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати заборгованості по аліментам, які нараховані у виконавчому провадженні 57701120, відкритому у зв`язку із виконанням судового наказу Котелевського районного суду Полтавської області від 22.09.2018 року № 535/1147/18 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, за період з 01.03.2019 року по 31.07.2021 року в сумі 74 973,12 грн. та за період з 01.04.2024 року по 30.06.2024 року в сумі 14 541 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До позовної заяви адвокатом додано договір про надання правової допомоги з додатковою угодою, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунковий рахунок, квитанції про оплату послуг з надання правничої допомоги у розмірі 10 000 грн.

Зі змісту ст 137 ЦПК України випливає, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На виконання вказаних вимог закону представником позивача надано: ордер від 17.06.2024 року та договір про надання правової допомоги від 17.06.2024 року; Рахунок на суму 10 000,00 грн. , додаткова угода, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунковий рахунок, квитанції про оплату послуг з надання правничої допомоги у розмірі 10 000 грн. (а.с 32-38, 88-89).

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп., які є доведеними наданими доказами та повністю обгрунтованими.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача, тому виходячи із змісту вище зазначеної норми з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 , судові витрати в сумі 2 422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривень 40 коп. (а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 223, 280, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 3 ЦК України, ст. ст. 179, 180, 197 Сімейного кодексу України, суд;-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та звільнення від сплати заборгованості по аліментам, третя особа: Котелевський ВДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, задовольнити повністю.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), стягнутих на підставі судового наказу Котелевського районного суду Полтавської області № 535/1147/18 від 22.09.2018 року.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати заборгованості по аліментам, яка нарахована у виконавчому провадженні №57701120 відкритому, у зв`язку із виконанням судового наказу Котелевського районного суду Полтавської області від 22.09.2018 року № 535/1147/18 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття за період з 01.03.2019 року по 31.07.2021 року в сумі 74 973,12 грн. та за період з 01.04.2024 року по 30.06.2024 року в сумі 14 541 грн. 00 коп.

Стягти з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Стягти з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в сумі 2 422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана через Котелевський районний суд Полтавської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Котелевського районного суду

Полтавської області С.О. Мальцев