Постанова

від 12.12.2007 по справі 22-275а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-275а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

12.12.07                                                                                           Справа№ 22-275а

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді :                                                             Желік М.Б

судді:                    Мартинюка В.Я.

судді:                    Мороз Н.В.

при секретарі судового засідання                                     Дімітровій О.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

розглянувши справу за позовомПриватного підприємства (надалі ПП) „Львів-Охоронсервіс”

ДоДержавної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Франківському районі м.Львова

до

Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Франківському районі

Простягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3059612 грн. 00 коп.

з участю представників сторін:

від позивача :  Семенюта Д.В., Корпало О.О.      

від відповідача-1 органу державної податкової служби: Чабан О.С., Демчик І.Д ;

від відповідача-2 органу державного казначейства: Дума Н.Б:

В С Т А Н О В И В :

        ПП „Львів-Охоронсервіс” звернулося до господарського суду з позовом до ДПІ у Франківському районі м.Львова та до Головного управління Державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Франківському районі про стягнення  3059612 грн.  00 коп. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Заявою про збільшення позовних вимог від 25.03.2005 року позивач просить стягнути суму процентів нарахованих на суму бюджетної заборгованості в розмірі 155109 грн. 67 коп.

Заявою від 24.10.2007 року позивач зменшив позовні вимоги та просить стягнути 3059612 грн. 00 коп.

        Позивач на підставі абзацу 5 підп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість просить суд задоволити позов.

У запереченні на позовну заяву від 01.10.2007 року та в судових засіданнях представники органу державної податкової служби вважають, що факт внесення позивачем до статутного фонду ТзОВ „Юніко-Експо” придбання приміщень та зважаючи на відповідні законодавчі обмеження, а саме підп.3.2.8 п.3.2 ст.3, підп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, вимоги платника щодо відшкодування податку на додану вартість є безпідставними. Також у запереченні зазначено, що придбане ПП „Львів-охоронсервіс” приміщення у ТзОВ „Торгово-фінансова компанія” у власній господарській діяльності не використовувалось, оскільки було внесено у статутний фонд іншої юридичної особи. Також, ДПІ у Франківському районі посилається на те, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, яким встановлено факт реалізації ТзОВ „Торгово-фінансова компанія” приміщень ПП „Львів-охоронсервіс” відбулась, по завищеним цінам,  підтверджує неправомірність включення позивачем сум податку на додану вартість в розмірі 3059612 грн. 00 коп. до податкового кредиту. Просять відмовити у позові.

У відзиві на позов та в судових засіданнях відповідач-2 орган державного казначейства зазначає що у нього не було правових підстав для відшкодування податку на додану вартість. Посилаються на Порядок відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72, згідно якого відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів або за рішенням суду.   

В судовому засіданні 12.12.2007 року оголошено вступну і резолютивну частину рішення.

Згідно ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 17.12.2007 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

За результатами тематичної документальної перевірки ПП „Львів-охоронсервіс” з питання правильності визначення податкового зобов‘язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2004 року ДПІ у Франківському районі м.Львова складено акт за №23-4/2582 від 03.12.2004 року, яким не встановлено порушень позивачем при визначенні податкових зобов‘язань та при віднесенні до податкового кредиту суми 3060195 грн. 00 коп. у липні 2004 року.

На підставі акту перевірки за №249/23-1/32126964 від 27.07.2005 року ДПІ у Франківському районі м.Львова було прийнято податкові повідомлення-рішення за №14896/10/23-1 від 01.08.2005 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2004 року в розмірі 3059612 грн. 00 коп.,  та за №14895/10/23-1 від 01.08.2005 року, яким ПП „Львів-охоронсервіс” визначено суму податкового зобов‘язання з податку на прибуток в розмірі 90210 грн. 00 коп.

Дані податкові повідомлення-рішення були скасовані постановою Господарського суду Львівської області у справі за №5/2691-9/446 від 18.05.2006 року, яка була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.11.2006 року.

У відповідності до вимог ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В матеріалах справи наявні постанова Господарського суду Львівської області від 18.05.2006 року у справі №5/2691-9/446А за позовом ПП „Львів-охоронсервіс” до ДПІ у Франківському районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень №14896/10/23-1 від 01.08.2005 року, за №14897/10/23-1 від 01.08.2005 року, за №14895/10/23-1 від 01.08.2005 року, якою згадані податкові повідомлення-рішення було скасовано.

Дана постанова була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 року.

В згаданій постанові місцевого господарського суду під час аналізі порушення, яке стосується зменшення від‘ємного значення чистої суми податкових зобов‘язань з податку на додану вартість на суму 3059612 грн. 00 коп.  зазначено, що відповідачем (ДПІ у Франківському районі м.Львова) помилково застосовано до спірних правовідносин підп.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” і відповідно зроблено висновок що суми податку на додану вартість, сплачені у зв‘язку з придбанням основних фондів, до податкового кредиту не включаються.

Таким чином, суд, беручи до уваги встановлені судовим рішенням обставини, вважає, доведеним те, що ПП „Львів-охоронсервіс” правомірно визначено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3059612 грн. 00 коп. з податку на додану вартість по операції з придбання основних фондів, а тому така сума у відповідності до вимог п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Також на виконання ухвали Вищого адміністративного суду, було витребувано та досліджено в судовому засіданні наявність бухгалтерського обліку основних засобів позивача, на які заявлено бюджетне відшкодування.

З огляду на викладене, суд вважає, що  позов є обґрунтованим та підставним, а тому його слід задоволити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі слід присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -

                                                 ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Львівській області в особі Управління державного казначейства у Франківському районі на користь Приватного підприємства „Львів-Охоронсервіс”, що знаходиться за адресою м.Львів, вул..Природна, 5 (код ЄДРПОУ 32126964) суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 3059612 грн. 00 коп.

2.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Львів-Охоронсервіс”, що знаходиться за адресою м.Львів, вул..Природна, 5 (код ЄДРПОУ 32126964) 1818 грн. 00 коп. судових витрат.

3.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4.          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                                                                  

                       суддя                                                                        В.Я. Мартинюк

                       суддя                                                                                    Н.В. Мороз