Ухвала

від 06.12.2024 по справі 766/23072/21

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/23072/21

н/п 2-а/766/11/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення адміністративного позову без розгляду

06.12.2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді Шестакової Я.В.,

за участі секретаря Божко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Херсон адміністративний позов ОСОБА_1 вінтересах якоїдіє адвокатТеплова ЯнаСергіївна доВиконавчого комітетуХерсонської міськоїради проскасування постановипро притягненнядо адміністративноївідповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Херсонського міського суду Херсонської області перебувала вищезазначена адміністративна справа.

Ухвалою суду від 23.11.2021 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року відкрито провадження та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 не з`явилася в судове засідання повторно призначене на 06.12.2024 року, про час та місце судового розгляду повідомлялася у встановленому законом порядку.

Відповідач в судове засідання не з`явився, представник відповідача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, перевіривши матеріали справи, зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, про судові засідання, призначені на 26.07.2024 року, 27.10.2024 року, 06.12.2024 року позивач повідомлялася шляхом направлення судових повісток за вказаним у позові місцем проживання, які повернулися на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини першоїстатті 44 КАС Україниучасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьоюстатті 131 КАС Україниучасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною 5 статті 205КАС України разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогамиКАС Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Заяви про розгляд справи у відсутність позивача до суду надано не було.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.09.2020р. № 658/1141/18.

Згідно п. 4 ч. 1ст. 240 КАС Українисуд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Встановивши, що позивач будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання, призначене на 06.12.2024 року і від неї та її представника не надходило заяв про розгляд справи за її відсутності, суд приходить до висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення - без розгляду на підставі пункту 4 частини першоїстатті 240 ЦПК України.

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів в установленому законом порядку.

Керуючисьст. 44, 131, 205,240 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 вінтересах якоїдіє адвокатТеплова ЯнаСергіївна доВиконавчого комітетуХерсонської міськоїради проскасування постановипро притягненнядо адміністративноївідповідальності - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу її право на повторне звернення до суду в загальному порядку після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст ухвали складено 06.12.2024 року.

СуддяЯ. В. Шестакова