Рішення

від 13.09.2006 по справі 41/221пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/221пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.09.06 р.                                                                               Справа № 41/221пд                               

Суддя господарського суду Донецької області           Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Возневій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської об”єднаної державної податкової інспекції, м. Горлівка

до відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „РемТехСервіс”, м. Горлівка

до відповідача 2. Малого приватного підприємства “Лугдомбуд”, м. Луганськ

Про визнання недійсним господарського зобов”язання, укладеного у квітні 2004р., на суму 17361,06грн., стягнення з відповідача 2 на користь держави 17361,06грн.; стягнення з відповідача 1 на користь держави вартість поставлених від відповідача 2 товарів на суму 17361,06грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Граніна О.В. – довіреність № 3763/10 від 14.04.2006р.

від відповідача-1: Кольчік Т.М. – довіреність від 30.08.2006р. № 30/08-01

від відповідача-2: не з'явились

в засіданні брали участь: прокурор Ульянова О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської об”єднаної державної податкової інспекції, м. Горлівка звернувся з позовом до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю „РемТехСервіс”, м. Горлівка (далі – відповідач-1) та Малого приватного підприємства “Лугдомбуд”, м. Луганськ  (далі – відповідач-2) про визнання недійсним господарського зобов”язання, укладеного у квітні 2004р., на суму 17361,06грн., стягнення з відповідача 2 на користь держави 17361,06грн.; стягнення з відповідача 1 на користь держави вартість поставлених від відповідача 2 товарів на суму 17361,06грн.  

В обґрунтування позовних вимог прокурор наводить, що у квітні 2004р. між відповідачами було укладено усну угоду, з протиправною метою з боку другого відповідача, зобов'язання за спірною угодою були виконані у повному обсязі на суму 17361,06 грн., що підтверджується накладною №19/04-04, відповідною податковою накладною, рахунком б\н від 19.04.04р. та іншими матеріалами справи. Спірне господарське зобов'язання було укладено та  виконувалось відповідачами у 2004 році - після набуття чинності Господарським Кодексом України, тому його дія розповсюджується на ці правовідносини.

Прокурор зазначає, що рішенням  Артемівського районного суду м. Луганська від 05.08.04 р. по справі №2-3600 були визнані недійсними засновницькі документи МПП „Лугдомбуд” з момента державної реєстрації та скасовано державну реєстрацію відповідача 2, а також було встановлено, що підприємство з 2002 року не здійснювало господарської діяльності, декларації та звіти до податкової інспекції не здавало.

Зазначені обставини, встановлені рішенням суду, за позицією прокурора підтверджують умисел відповідача-2 на укладення спірної угоди у 2002 році з протиправним наміром на ухилення від оподаткування. Тому позивач просить визнати недійсним господарське зобов'язання між відповідачами та застосувати  наслідки цього, які передбачені ст. 208 ГК України.

Відповідач-1 у засіданні суду підтвердив обставину, що спірну угоду було укладено та виконано відповідачами, а також пояснив, що оплату отриманого за угодою товару здійснював шляхом заліку заборгованості за іншими зобов”язаннями.

Відповідач-2 про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзиву на позовну заяву не подав, не використав своє право на участь у судовому засіданні, представника в судове засідання не направив. Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До початку судового засідання представниками сторін присутніми у судовому засіданні, заявлено клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами. За результатами розгляду клопотання сторін задоволено судом.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані сторонами документи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив:

          Відповідач-1 зареєстрований як юридична особа, включений до ЄДРПОУ за кодом 31330575.

Відповідач-2 зареєстрований як юридична особа відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради, про що видане свідоцтво про держреєстрацію від 18.09.02р., включений до ЄДРПОУ, код 32139128.

Між відповідачами була укладена усна угода, згідно із якою відповідач 2 поставив товар, а саме: вал шестерню 1К1010178Д, лижу завальну 1К1101У0000044, лижу забойну 1К101У0000048, шестерню Р7900066, шестерню Р7901030, вал 2РКУ100401000, обойму 2РКУ100400004, вал п/муфта 2РКУ100329000 – все у кількості 1 шт. на загальну суму 17361,06грн. (у т.ч. ПДВ – 2893,51грн.), а відповідач 1 прийняв та оплатив поставлену продукцію в сумі 17361,06грн.

Фактичне виконання відповідачем-2 вказаного договору підтверджується накладною №19/04-04 від 19.04.04р. про відпуск вищевказаного товару вартістю 17361,06грн.(у т.ч. ПДВ 2893,51 грн.), відповідною податковою накладною з таким же номером, датою, товаром, сумою та рахунком №б\н від 19.04.04р., який був виставлений до оплати першому відповідачу.

Як вказувалось вище, Відповідач-1 пояснив, що оплата отриманого за угодою товару здійснювалася шляхом заліку заборгованості за іншими зобов”язаннями. Така оплата проведена та складає 17361,06грн.

Таким чином, в ході розгляду спору судом встановлено укладення спірної угоди та фактичне її виконання між відповідачами 19.04.04р.

Прокурор наполягає на визнанні угоди недійсною на підставі ст. 207 ГК України, оскільки спірне господарське зобов'язання виконано саме під час дії цієї норми, та на застосуванні наслідків, передбачених ст. 208 ГК України.

Згідно із п. 4 Розділу ІХ  „Прикінцевих положень” Господарського кодексу України до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов”язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Спірна угода укладена та фактично виконана після набрання чинності Господарським кодексом України, таким чином, суд погоджується з такою думкою прокурора та керується законодавством, чинним на момент виникнення відносин щодо укладення та виконання спірного господарського зобов'язання – Господарський кодекс України.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, який набув чинності з 01.01.2004р., господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтями 174, 175 цього ж кодексу визначені підстави виникнення господарських зобов'язань та визначено майново-господарські зобов'язання, а саме встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, в тому числі з з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; а також встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Прокурор наполягає на наявності між сторонами господарського зобов'язання від 19.04.04 р., з чим суд погоджується, з огляду на наведені приписи законодавства та додані до матеріалів справи документи щодо наявних між відповідачами правовідносин.

Також прокурор наполягає на виконанні між відповідачами спірного господарського зобов'язання. Ця обставина підтверджена наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями рахунку, накладної, податкової накладної та інших документів.

Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Таким чином, із змісту наведеної норми права  випливає, що для застосування вимог цієї статті суд повинен встановити наявність певних обставин, які свідчать про те, що сторона (або сторони), укладаючи угоду, завідомо діяла з прямим умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Наявність (відсутність) зазначених обставин суд повинен встановити за допомогою належних доказів. При цьому суд повинен оцінювати  докази за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до положень ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 цього ж кодексу визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Статтею 55 цього ж кодексу визначено, що суб'єктами господарювання є, в тому числі,  господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Тобто, законодавством передбачена обов'язковість державної реєстрації такого суб'єкта, зокрема, для здійснення державної реєстрації наявним має бути рішення власника.

У законодавчому порядку встановлюються також обмеження у здійсненні підприємницької діяльності шляхом встановлення обов'язків діяти суб'єкту підприємницької діяльності певним чином.

Так, відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Законом України “Про систему оподаткування” встановлюється обов'язок платників податків, яким є, зокрема, сплата податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

     Метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, яку мала спірна угода, позивач вважає не звітування податковому органу про отримання доходів, не нарахування податків, та їх несплата. Умисел на досягнення відповідної мети, на думку позивача, був у відповідача-1, що доводиться фактами встановленими у рішенні Артемівського районного суду м. Луганська від 05.08.04р. №2-3600, про визнання недійсними установчих документів МПП „Лугдомбуд”, яке згідно ст. 35 ГПК України, обовязкове для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Вказане рішення місцевого суду набрало законної сили, про що свідчить відмітка суду на цьому рішенні.

Зокрема, вказаним рішенням місцевого суду встановлено, що підприємство не здійснювало господарської діяльності, декларації та звіти до податкової інспекції не подавало, оскільки у 2002 році пакет засновницьких документів був украдений.  У зв”язку з тим, що підприємницька діяльність МПП „Лугдомбуд” з метою досягнення економічних та соціальних результатів, отримання прибутку не здійснювалась,  місцевим судом визнані недійсними засновницькі документи МПП „Лугдомбуд” з моменту державної реєстрації та скасовано державну реєстрацію МПП „Лугдомбуд” з дати запису в журналі обліку. Рішення вступило в закону силу 06.09.04р., про що на ньому є відмітка.

Виходячи з фактів встановлених рішенням місцевого суду, витікає, що фінансово-господарська діяльність від імені відповідача-2 після 2002 року здійснювалась з порушенням законодавства, у тому числі й по спірній угоді, без відображення такої операції в обліку, у тому числі, податковому, без сплати до бюджету відповідних податків і з приховуванням оподатковуваного доходу.

Наданими доказами у сукупності доводиться, що здійснення фінансово-господарських операцій відповідачем-2 після 2002 року направлена на здійснення підприємницької діяльності поза межами правової відповідальності, що є порушенням чинного законодавства. Укладення і здійснення угод без сплати з цих операцій податків, ненадання податкової звітності, приховування оподатковуваного доходу, а також визнання недійсними засновницьких документів підприємства, - є доказами умислу, направленого на безпідставне отримання прибутків (доходів) та приховування їх від оподаткування. Таке суперечить інтересам держави і суспільства.

Укладення та здійснення угод підприємством з метою прикриття незаконної діяльності та ухилення від оподаткування, фактичне досягнення цієї мети, робить господарські відносини, у яких воно приймає участь, та господарські зобов”язання за укладеними угодами такими що не відповідають інтересам держави та суспільства.

Відповідно до ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому, суд враховує той факт, що відповідно до встановлених обставин справи, умисел мав місце лише з боку однієї сторони за зобов'язанням, а саме, з боку відповідача-2. У зв'язку з цим, згідно з вимогами вказаної норми, з відповідача-2 на користь відповідача-1 стягуються отримані за спірним господарським зобов”язанням кошти в сумі 17361,06грн., а з відповідача 1 на користь держави стягується одержаний за угодою товар.

Держмито по майновій та немайновій вимогах та судові витрати покладається на відповідача-2, оскільки, спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.67 Конституції України, ст.ст. 3, 42, 55, 173, 174, 175, 207, 208 Господарського кодексу України , ст.ст.4-3, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Прокурора м. Горлівки в інтересах держави в особі Горлівської об”єднаної державної податкової інспекції, м. Горлівка про визнання недійсним господарського зобов”язання, укладеного 19.04.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „РемТехСервіс”, м. Горлівка та Малим приватним підприємством “Лугдомбуд”, м. Луганськ  - задовольнити.

Визнати недійсним господарське зобов”язання, за укладеною 19.04.2004р. усною угодою між Товариством з обмеженою відповідальністю „РемТехСервіс”, м. Горлівка та Малим приватним підприємством “Лугдомбуд”, м. Луганськ, на суму 17361,06 грн.

Стягнути з Малого приватного підприємства “Лугдомбуд” (91022, м. Луганськ, пер. Костіна, 21, код ЕДРПОУ 32139128, п/р 26001007450410 у Луганській філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО  304632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РемТехСервіс” (84635, м. Горлівка, вул. Черняхівського, 80/6, код ЕДРПОУ 31330575, р\р 260069000281001 у філії ВАТ КБ „Надра” м. Горлівки, МФО 335850) грошові кошти в розмірі 17361,06грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РемТехСервіс” (84635, м. Горлівка, вул. Черняхівського, 80/6, код ЕДРПОУ 31330575, р\р 260069000281001 у філії ВАТ КБ „Надра” м. Горлівки, МФО 335850) у доход держави отриманий за угодою товар - вал шестерню 1К1010178Д у кількості 1 шт., лижу завальну 1К1101У0000044 у кількості 1 шт., лижу забойну 1К101У0000048 у кількості 1 шт., шестерню Р7900066 у кількості 1 шт., шестерню Р7901030 у кількості 1 шт., вал 2РКУ100401000 у кількості 1 шт., обойму 2РКУ100400004 у кількості 1 шт., вал п/муфта 2РКУ100329000 у кількості 1 шт.

Стягнути з Малого приватного підприємства “Лугдомбуд” (91022, м. Луганськ, пер. Костіна, 21, код ЕДРПОУ 32139128, п/р 26001007450410 у Луганській філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО  304632) у доход держбюджету витрати з держмита у сумі 258,61грн.

Стягнути з Малого приватного підприємства “Лугдомбуд” (91022, м. Луганськ, пер. Костіна, 21, код ЕДРПОУ 32139128, п/р 26001007450410 у Луганській філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО  304632) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, м. Львів, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370 витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Видати та надіслати накази після набрання рішенням чинності.

Рішення набуває чинності після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                         Гончаров С.А.