Рішення

від 09.12.2024 по справі 707/1931/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1931/24

2/707/907/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2024 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих покупцеві внаслідок вилучення предмету договору купівлі-продажу (земельної ділянки), -

в с а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Давигору С.А. звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих покупцеві внаслідок вилучення предмету договору купівлі-продажу (земельної ділянки). Свої вимоги позивач аргументує тим, що рішенням Черкаського районного суду від 03.12.2020 року у справі №707/1172/182/707/23/20 визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» N° 56-4 від 08.10.2015, зокрема, в частині відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238, загальною площею 0,0834 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сілької ради Черкаського району, в межах населеного пункту с.Свидівок та скасовано державну реєстрацію права власності, зареєстроване за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за N° 12010665 від 12.11.2015 року на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238, загальною площею 0,0834 га. Рішення Черкаського районного суду від 03.12.2020 року набрало законної сили 30.03.2021 року, в день ухвалення постанови Черкаського апеляційного суду, якою вказане рішення залишено без змін.

Позивач зазначає, що 29.04.2021 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Левицькою Елеонорою Анатоліївною. Згідно умов договору продавець в особі представника продав та передав у власність покупця, а покупець купив та прийняв від продавця земельну ділянку площею 0,0834 га, кадастровий номер 7124986000:04:005:0238, розташовану по АДРЕСА_1 , і сплатив за неї обумовлену грошову суму. Продаж цей вчинено за 300520,00 грн., які представник продавця одержала від покупця в повному обсязі до моменту підписання цього договору. Крім того, зазначено, що продавець в особі представника зобов`язується: попередити покупця про всі права третіх осіб на земельну ділянку, що продається. Також, звертає увагу, що у пункті 4 Договору представник продавця свідчить, що продавець дійсно є власником земельної ділянки, не має обмежень щодо свого права розпорядження земельною ділянкою, ні земельна ділянка, ні будь-яка її частина на момент укладання цього договору нікому іншому не продана, не подарована, не відчужена іншим способом, не надана в іпотеку, не передана в оренду чи безоплатне користування, не є предметом обтяження, в податковій заставі та під забороною (арештом) не перебуває, права третіх осіб (права наймача, право застави, право довічного утримання тощо) щодо земельної ділянки відсутні, питання права власності на земельну ділянку не є предметом судового розгляду, будь-які спори відносно зазначеної земельної ділянки відсутні, земельна ділянка не внесена до статутного капіталу юридичних осіб, про які в момент укладання договору продавець чи покупець не могли знати, земельні сервітути, як постійні, так і строкові, відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення у справі № 707/1172/18 набрало законної сили, а отже набуло статусу остаточного, 30.03.2021 року, в день ухвалення постанови Черкаського апеляційного суду. Рішенням, зокрема, скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку. Договір купівлі-продажу земельної ділянки був укладений між ОСОБА_2 (в особі представника ОСОБА_3 ) та ОСОБА_1 29.04.2021 року. Договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Е. А. Левицькою. Згідно п. 3 договору вказано підставу права власності продавця на земельну ділянку та зазначено, що право власності підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.04.2021 року.

Позивач вказує, що на 30-й день після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 707/1172/18 державну реєстрацію скасування права власності ОСОБА_2 все ще не було проведено. Відповідно, право власності ОСОБА_2 все ще лишалося зареєстрованим станом на 29.04.2021 року, а отже нотаріус не виявив жодних перешкод для оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки. Проте ОСОБА_2 як співвідповідач у справі № 707/1172/18 знав про ухвалені судові рішення та про те, що його право власності є скасованим і йому не належить право продажу земельної ділянки, проте скористався формальною реєстрацією за ним права власності та відчужив земельну ділянку особі, яка не була обізнана та попереджена про ці обставини.

06.09.2022 року Черкаська окружна прокуратура звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 та виконавчий комітет Будищенської сільської ради про скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду. Лише ознайомившись із цим позовом та доданими до нього матеріалами позивач довідався про те, що продавець приховав від нього істотні обставини, що стали підставою для пред`явлення до покупця вказаного позову прокурора, за наслідками розгляду якого ОСОБА_1 безповоротно втратив право власності на придбану в ОСОБА_4 земельну ділянку. Саме з цього часу позивач довідався про порушення своїх прав, тому саме з цього часу розпочався перебіг строку позовної давності.

Рішенням Черкаського районного суду від 08.05.2023 у справі №707/2047/22 позов прокурора задоволено повністю. Суд ухвалив усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на земельну ділянку водного фонду за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок, з одночасним припиненням речового права на неї та усунути перешкоди державі в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 площею 0,0834 га, розташовану в адміністративних межах Будищенської сільської ради, в межах населеного пункту с. Свидівок шляхом зобов?язання ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) її повернути на користь держави в особі територіальної громади с. Свидівок в особі Будищенської сільської ради (ЄДРПОУ 26323723).

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради про відшкодування майнової шкоди, завданої бездіяльністю органу самоврядування, що зумовила вимогу про повернення земельної ділянки - відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 05.09.2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гончара Сергія Миколайовича залишено без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року у даній справі - без змін. Крім того, постановою Верховного Суду від 26.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 також відхилено, а оскаржувані ним судові рішення залишено без змін.

Звертаючись із зустрічним позовом до Будищенської сільської ради (як правонаступника Свидівоцької сільської ради) про відшкодування шкоди, ОСОБА_1 виходив із того, що саме недбала бездіяльність Будищенської сільської ради, яка не забезпечила своєчасну реєстрацію скасування права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку та, відповідно, реєстрацію свого права власності на неї, спричинила можливість для ОСОБА_2 вільно та безперешкодно відчужити цю земельну ділянку ОСОБА_1 , у якого, в свою чергу, ця ділянка в подальшому цілком прогнозовано мала бути вилучена (і справді вилучена за результатами розгляду вказаної справи).

Проте судами першої, апеляційної та касаційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 діяв недобросовісно, вводячи в оману ОСОБА_5 . Постанову апеляціи?нии? суд мотивував тим, що для вирішення питання про відшкодування маи?новоі? шкоди, про яку зазначає заявник, насамперед, необхідно врахувати, що продавець ОСОБА_2 , від імені якого діяла ОСОБА_3 , добре усвідомлював неправомірність своі?х діи?, оскільки продав земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 після набрання законноі? сили рішенням Черкаського раи?онного суду Черкаськоі? області від 03 грудня 2020 року, яким припинено и?ого право власності на спірну ділянку.

Вказані обставини свідчать про недобросовісну поведінку продавця та введення в оману ОСОБА_1 під час укладання договору купівлі- продажу від 29 квітня 2021 року, на що правильно звернув увагу суд першоі? інстанціі?.

Законодавство Украі?ни надає особам, які зазнають втручання у право володіння маи?ном шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку, додаткові ефективні засоби юридичного захисту, зазначаючи при цьому, що така особа не позбавлена можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до продавця, в якого придбала спірну земельну ділянку, про відшкодування збитків на підставі статті 661 Цивільного кодексу Украі?ни (далі ЦК Украі?ни).

Отже, відповідальність за передання спірноі? земельноі? ділянки, яка не могла бути передана у власність ОСОБА_1 , покладається не на органи місцевого самоврядування, а на особу, яка розпорядилася таким маи?ном, тобто ОСОБА_2 , якии?, достеменно знаючи про рішення суду та розуміючи невідворотність негативних наслідків для покупця, відчужив за договором купівлі-продажу земельну ділянку, власником якоі? фактично не був на момент вчинення правочину, тим самим ввів у оману ОСОБА_1 щодо предмета договору.

Таким чином, колегія суддів виснувала, що після припинення права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 має право звернутися до суду з позовом про стягнення з особи, в якоі? він придбав земельну ділянку ( ОСОБА_2 ), збитків згідно зі статтею 661 ЦК Украі?ни (вартості відповідноі? земельноі? ділянки).

Суди встановили, що продавець ОСОБА_2 добре усвідомлював неправомірність своі?х діи?, оскільки він продав земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:04:005:0238 після набрання законноі? сили рішенням Черкаського раи?онного суду Черкаськоі? області від 03 грудня 2020 року, яким припинено и?ого право власності на цю ділянку. Вказані обставини свідчать про недобросовісну поведінку продавця та введення в оману ОСОБА_1 під час укладання договору купівлі- продажу від 29 квітня 2021 року.

На сьогодні право власності на земельну ділянку з 26.03.2024 року зареєстровано за Будищянською сільською радою, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав.

Підсумовуючи викладене,позивач ОСОБА_1 звернувся досуду тапросить стягнути з ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 382450 (триста вісімдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят) гривень в якості відшкодування збитків, завданих покупцеві внаслідок вилучення предмету договору купівлі-продажу від 29.04.2021 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:005:0238) з підстав, що виникли до укладення вказаного договору, а також понесені позивачем судові витрати.

У судове засідання призначене на 09.12.2024 року позивач не з`явився. Проте представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Давигора С.А. через «Електронний суд» надіслала заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Із заявами чи клопотаннями до суду не звертався.

Дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст.264ЦПКУкраїни під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77ЦПКУкраїни передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст.76ЦПКУкраїни доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського районного суду від 03.12.2020 року у справі №707/1172/182/707/23/20 визнано незаконним та скасовано рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району «Про затвердження проектів із землеустрою та надання земельних ділянок у власність громадянам» N° 56-4 від 08.10.2015, зокрема, в частині відведення ОСОБА_2 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:04:005:0238, загальною площею 0,0834 га, що розташована в адміністративних межах Свидівоцької сілької ради Черкаського району, в межах населеного пункту с.Свидівок та скасовано державну реєстрацію права власності, зареєстроване за ОСОБА_2 .

29.04.2021 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Левицькою Елеонорою Анатоліївною. Згідно умов договору продавець в особі представника продав та передав у власність покупця, а покупець купив та прийняв від продавця земельну ділянку площею 0,0834 га, кадастровий номер 7124986000:04:005:0238, розташовану по АДРЕСА_1 , і сплатив за неї обумовлену грошову суму. Продаж цей вчинено за 300520,00 грн., які представник продавця одержала від покупця в повному обсязі до моменту підписання цього договору. Крім того, зазначено, що продавець в особі представника зобов`язується: попередити покупця про всі права третіх осіб на земельну ділянку, що продається.

Судом встановлено, що 06.09.2022 року Черкаська окружна прокуратура звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 та виконавчий комітет Будищенської сільської ради про скасування державної реєстрації права приватної власності та усунення перешкод шляхом зобов`язання повернути земельну ділянку водного фонду. Лише ознайомившись із цим позовом та доданими до нього матеріалами позивач довідався про те, що продавець приховав від нього істотні обставини, що стали підставою для пред`явлення до покупця вказаного позову прокурора, за наслідками розгляду якого ОСОБА_1 безповоротно втратив право власності на придбану в Агеєва земельну ділянку. Саме з цього часу позивач довідався про порушення своїх прав, тому саме з цього часу розпочався перебіг строку позовної давності. Рішенням Черкаського районного суду від 08.05.2023 у справі №707/2047/22 позов прокурора задоволено повністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради про відшкодування майнової шкоди, завданої бездіяльністю органу самоврядування, що зумовила вимогу про повернення земельної ділянки - відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 05.09.2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гончара Сергія Миколайовича залишено без задоволення, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08 травня 2023 року у даній справі - без змін. Крім того, постановою Верховного Суду від 26.06.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 також відхилено, а оскаржувані ним судові рішення залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ВС/КГС від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, зокрема, обов`язку продавця відшкодувати завдані покупцеві збитки на підставі ст. 661 ЦК України.

Згідно з ст. 3 ЦК України, справедливість і добросовісність є одними з основних засад цивільного законодавства.

Також, згідно з ч.2 та ч. 3 ст. 13 ЦК цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства та при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

В ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК вказано що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. А збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ст. 655 ЦК, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1 ст. 656 ЦК, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

У ст. 658 зазначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Ст. 659 ЦК визначає те що, продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

Ст. 661 ЦК передбачає, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. А правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару у покупця третьою особою є нікчемним.

Верховний Суд,переглядаючи судовірішення усправі №707/2047/22 констатував, що у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі No 466/4444/17 (провадження No 61-1862св20), у якіи? також викладено правовии? висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зазначено, що за змістом статеи? 15, 16 ЦК Украі?ни одним зі способів захисту є відшкодування збитків та інші способи відшкодування маи?новоі? шкоди. Для застосування такоі? міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправності поведінки, шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. При цьому доведення наявності і обґрунтування розміру шкоди покладається на позивача, якии? повинен довести, що заподіяна шкода сталася внаслідок неправомірних діи? (бездіяльності) відповідача і тільки такі діі? (бездіяльність) стали єдиною і достатньою причиною заподіяння шкоди; шкода є реальною; протиправна дія (бездіяльність) заподіювача шкоди є причиною, а шкода, якоі? завдано особі, наслідком такоі? протиправноі? поведінки. Відповідач, у свою чергу, має довести відсутність своєі? вини у спричиненні шкоди позивачу. У частині першіи? статті 661 ЦК Украі?ни передбачено, що у разі вилучення за рішенням суду товару у покупця на користь третьоі? особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані и?ому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог , апеляціи?нии? суд діи?шов правильного висновку, що позивач, у якоі? було витребувано спірну земельну ділянку на користь держави, повинна була заявляти вимоги саме до продавця земельноі? ділянки на підставі статті 661 ЦК Украі?ни, відтак, і?і? вимоги, заявлені до органу місцевого самоврядування на підставі статеи? 1166, 1173 ЦК Украі?ни, не підлягають задоволенню.

З огляду на висновки судів усіх інстанцій у справі №707/2047/22 ОСОБА_1 не позбавлений права на судовий захист своїх прав як покупець, введений в оману продавцем, проте належним відповідачем за позовом про відшкодування завданих позивачеві збитків має бути саме ОСОБА_2 .

Оскільки у п.1 ч.2 ст. 22 ЦК збитки визначені, зокрема, як втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням речі, то позбавлення покупця права власності на придбане майно за своїми наслідками є тотожним знищенню речі, тобто власник назавжди втрачає об`єкт свого права власності. Тому збитки полягають у дійсній ринковій вартості втраченого майна на час набрання законної сили судовим рішенням, внаслідок якого ОСОБА_1 втратив право власності на придбану за договором купівлі-продажу земельну діялнку.

Вартість земельної ділянки відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного ПП «Ажіо» 29.11.2022 року, становить 382450 грн. Вказаний висновок є належним, допустимим та достовірним доказом, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. А відповідно до ст. 10 цього ж Закону оцінка майна проводиться на підставі договору між суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна. Таким чином, самостійне замовлення зацікавленою стороною оцінки майна є належним і допустимим.

Вказана оцінка, як зазначено у висновку, є дійсною протягом 1 року, тобто до 29.11.2023 року. Оскільки земельна ділянка вибула з власності позивача з 05.09.2023 року, коли набрало законної сили рішення суду у справі № 707/2047/22, то вказана оцінка є дійсною на дату вибуття земельної ділянки із власності ОСОБА_1 .

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є доведені та обґрунтовані, тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3824,50 грн.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другоїстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Враховуючи надані заявником докази, а також враховуючи складність справи та виконані адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, судову практику, що склалася, суд прийшов до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 13, 16, 22, 655, 656, 658, 661 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 4, 10175, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в АДРЕСА_3 ) 382450 грн. в якості відшкодування збитків, завданих покупцеві внаслідок вилучення предмету договору купівлі-продажу від 29.04.2021 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:04:005:0238) з підстав, що виникли до укладення вказаного договору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3824 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати за надання правової допомоги у розмірі 6000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Суддя: О. М. Суходольський