Рішення

від 11.11.2024 по справі 761/39575/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/39575/20

Провадження № 2/761/432/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

11 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, суд -

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «Вимпел» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в розмірі 8 707, 73 грн., інфляційні витрати в розмірі 369, 56 грн., три відсотки річних у розмірі 334, 73 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Відповідачі не в повному обсязі вносили плату за житлово - комунальні послуги з лютого 2018 року по серпень 2020 року, у зв`язку із чим виникла заборогованість, яка складає 8 707, 73 грн. і підтверджується звіркою по оплаті комунальних послуг. ЖБК «Вимпел» є організацією, яка як управитель та балансоутримувач обслуговує квартиру АДРЕСА_1 . Споживачі зобов`язані оплачувати житлово - комунальні послуги, а тому зважаючи на невиконання такого обов`язку відповідачами в повному обсязі ЖБК «Вимпел» і звернувся до суду з даним позовом.

Провадження в справі відкрито 17.01.2022, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся із заявою в якій просив про розгляд справи у відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не сповістили, відзив на позовну заяву не надали.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є власниками АДРЕСА_1 , про що свідчать свідоцтва про на спадщину за законом, виданих 17.05.2007 державним нотаріусом Третьої Київської державної нотаріальної контори, зареєстровані в реєстрі за №2-870, 2-868, (копії міститься в матеріалах справи).

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Відповідно до ст. 151, 162 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комуналні послуги.

Згідно зі ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері у житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Одним із обов`язків споживача є здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч.3 ст.20 Закону).

Відповідно до п. п. 1.3., 2.1. Статуту ЖБК «Вимпел» він діє для утримання прибудинкової території за кошти членів ЖБК «Вимпел», а метою ЖБК «Вимпел» є, зокрема, забезпечення належного утримання будинку та прибудинкової території; забезпечення належного отримання мешканцями будинку житлово-комунальних послуг.

Крім того, згідно з п. 6.2.3. Статуту ЖБК «Вимпел» член кооперативу зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, вносити платежі на розрахунковий рахунок кооперативу. Обов`язки по здійсненню всіх платежів виникають у члена кооперативу з моменту придбання ним права на квартиру.

Згідно з п. 7.1.4. Статуту ЖБК «Вимпел», кооператив має право організовувати виконання робіт з утримання будинку і прибудинкової території, а згідно з п. 7.1.11. - проводити нарахування плати за спожиті житлово-комунальні послуги власникам квартир, що розташовані у будинку ЖБК «Вимпел».

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань по сплаті житлово - комунальних послуг утворилась заборгованість у розмірі 8 707, 73, тому позивачем було направлено на адресу відповідачів претензію про сплату заборгованості від 20.10.2020.

Підпункти 1,10 пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дають визначення житлово-комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та визначення комунальних послуг як результату господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо-та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); {Пункт 1 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1198-VII від 10.04.2014 , № 2019-VIII від 13.04.2017 }2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). 2. Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до п. п. 1, 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV - споживач зобов`язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом;

З огляду на те, що зобов`язання по оплаті вартості житлово-комунальних послуг покладається на споживача законом, відсутність оформленого між сторонами письмового договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати таких послуг (постанова Верховного Суду України від 30.10.2013 у справі №6-59цс13).

Згідно з положеннями ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк, а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20.06.2012 року в справі 6-68цс12, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст. 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Так, як свідчать матеріали справи, у зв`язку із неналежним витконанням відповідачами зобов`язань по сплаті житлово-комунальних послуг за період лютого 2018 року по серпень 2020 року в розмірі 8 707,73 грн.

Доказів на спростування наявності заборгованості та її розміру під час розгляду справи отримано не було.

За розрахунком наданим представником позивача, 3% річних та інфляційні втрати за цей період становлять відповідно 334,73 грн. та 369,56 грн.

Наданий представником позивача розрахунок було перевірено під час розгляду справи.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України.

Зважаючи на обставини встановлені під час розгляду справи, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог.

Також представник ЖБК «Вимпел» просить здійснити розподіл судових витрат та стягнути з відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, як це вбачається з положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

При поданні позовної заяви позивач наводив попередній (орієнтовний) розрахунок позовних вимог, отже позивачем дотримано вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Виходячи зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Разом з ти, відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 24 червня 2021 року у справі № 761/14537/15-ц та від 27 січня 2021 року у справі № 659/226/19.

Суд зауважує, що клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу відповідачами в порядку частини п`ятої статті 137 ЦПК України до суду не подавалось.

Як вбачається з попереднього розрахунку витрат позивачем на професійну правничу допомогу адвоката в справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги становить 8 000 грн. 00 коп.

Так Житлово-будівельне кооператив «Вимпел» долучило до позову Акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги від 25.11.2020 з детальним описом робіт, довіреність від 19.10.2020, Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та платіжне доручення №321 від 23.10.2020, які свідчать про сплату позивачем представнику гонорару в розмірі 8 000 грн. 00 коп.

Норми процесуального закону передбачають можливість стягнення не тільки судових витрат, які вже фактично понесені стороною, а й судових витрат, що мають бути сплачені у майбутньому за умови підтвердження розміру таких витрат належними доказами, про що неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц та від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги відсутність клопотання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь Позивача таких витрат у розмірі 8 000 грн. 00 грн.

Розподіляючи судові витрати суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 509, 526, 530, 610, 611, 625, ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 258, 259, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352, 353-354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (дата народження та РНОКПП невідомо, остання відома адреса: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел» (код ЄДРПОУ:23492922, 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд.21, офіс 168) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 9 412, 02 грн., з яких: основного боргу в розмірі 8 707, 73 грн., інфляційні витрати в розмірі 369, 56 грн., три відсотки річних у розмірі 334, 73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження та РНОКПП невідомо, остання відома адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел» (код ЄДРПОУ:23492922, 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд.21, офіс 168) витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 051,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Вимпел» (код ЄДРПОУ:23492922, 04112, м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд.21, офіс 168) витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 051,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст.ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2024 року

Суддя: