Постанова

від 20.11.2007 по справі 03/99-2а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

03/99-2А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" листопада 2007 р. Справа № 03/99-2А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»,                               м. Нововолинськ

до відповідача Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції,                  м. Луцьк

про скасування податкового повідомлення-рішення №0002101701/0/447/17                             від 07.08.2007р.

                                                                                       Суддя    Сініцина Л.М.

                                                                                       При секретарі Пастушук А.М

Представники:

від позивача : Остапук І.І. –юрисконсульт, дов. в справі

від відповідача: Карпюк О.Б. –зав. юрид. сектору, дов. в справі

Згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в судовому засіданні 19.11.2007р. було оголошено перерву до 20.11.2007р. для подачі позивачем доказів у справі.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції №0002101701/0/447/17 від 07.08.2007р., яким йому визначено суму податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок з сум заробітків, одержаних громадянами за виконання трудових обов'язків в розмірі 1490,52 грн., з яких 496,84 грн. –основний платіж, а 993,68 грн. –штрафні санкції. Свої вимоги обґрунтувало тим, що 1) накази про прийом делегацій з дотриманням вимог чинного законодавства про формування змісту даного наказу, а також звіт встановленої форми підзвітної особи про використання продуктів харчування на виконання умов вищенаведеного наказу перевіряючим надавались, згідно яких вбачається, що вони не є благом підзвітної особи, а є прямими витратами підприємства; 2) згідно Наказу №104/94, 15.06.1995 Міністерства Фінансів «Про внесення змін до наказу від 12 листопада 1993 року №88» втратили чинність норми, положення, встановлені наказом Міністерства фінансів і Міністерства економіки України від 12 листопада 1993 року №88 «Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання», в частині, що регулює витрати госпрозрахункових підприємств і організацій. Посилання в акті перевірки на недотримання вищевказаного наказу є безпідставними; 3) жодного взаємозв'язку між не включенням до валових витрат та утриманням податку на прибуток з фізичних осіб немає; 4) з представницькими витратами пов'язана не одна особа, тому дані витрати носять не персоніфікований характер, що є теж підтвердженням неприпустимості оподаткування ПДФО. В листах ДПА від 26.08.2004р. №7335/6/17-3116 та від 18.02.2005р. №1453/6/17-3116 теж підтверджується позиція Позивача.

Відповідач в поясненнях від 05.11.2007р. позовні вимоги не визнає посилаючись на те, що позивачем не відображено по податковому обліку та не включено до валових витрат підприємства коштів, які були відшкодовані працівникам за рахунок підприємства, що використовували готівкові кошти на придбання продуктів харчування, а відображено їх як «представницькі»витрати, чим порушено абз. 7 п.1 Наказу Мінфіну «Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання»№88 від 12.11.1993 року, в частині оформлення цих витрат підтверджуючими первинними документами. В наказах підприємства відсутні посилання на дату, місце і програму проведення ділової зустрічі (прийому), запрошені особи, представники підприємства, які приймають делегацію, розмір витрат. Не визначено коло осіб, які мають відношення до прийому представників інших підприємств та кількість осіб від сторони, що проводить офіційний прийом. Відсутні кошториси майбутніх витрат та звіт про його виконання. Згідно п.3 Наказу №88, затрати на представницькі цілі включаються до витрат виробництва. При посиланні на порушення ТзОВ «Кроноспан УА»Наказу №88 у акті перевірки, перевіряючи виходила з того, що позивач по податковому та бухгалтерському обліку за останній рік декларувало мінусове значення податку на прибуток, що підлягає оподаткуванню. Кошти, що були відшкодовані працівникам за рахунок підприємства не відображені по податковому обліку, а тому вважаються як додаткові блага (кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працівникам (самостійною особою), якщо  таких дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку. Твердження позивача про те, що з представницькими витратами пов'язана не одна особа, а тому нібито дані витрати несуть не персоніфікований характер і не підлягають оподаткуванню спростовуються тим, що під час перевірки в окремих випадках встановлено їх оподаткування за правилами передбаченими Законом України №168. Роз'яснення у листах ДПА України, на які посилається позивач взагалі не стосуються спірних правовідносин, а визначають поняття «додаткове благо»та порядок оподаткування нецільової (благодійної) допомоги (у т.ч. матеріальної). Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві; представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у поясненні.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд, —

В С Т А Н О В И В:

Актом Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції від 26 липня 2007 року №188/2301/33273907 «Про результати виїзної, планової документальної перевірки ТзОВ «Кроноспан УА»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р.»встановлено порушення абзацу «б»пп.. 4.2.9 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-ІV із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету за 2006 рік на суму 496,84 грн., в тому числі за березень 2006р. в розмірі 21,17 грн., за квітень 2006р. в розмірі 33,48 грн., за червень 2006р. в розмірі 127,61 грн., за липень 2006р. в розмірі 68,52 грн., за серпень 2006р. в розмірі 85,72 грн., за вересень 2006р. в розмірі 68,27 грн., за жовтень 2006р. в розмірі 55,82 грн., за грудень 2006р. в розмірі 36,25 грн. (а.с.9-57, т.І).

За результатами перевірки Нововолинською об'єднаною державною податковою інспекцією 07.08.2007р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0002101701/0/447/17, яким за встановлене порушення  пп.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»Товариству з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»визначено суму податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок з сум заробітків, одержаних громадянами за виконання трудових обов'язків в сумі 1490 грн. 52 коп., в т.ч. 496,84 грн. –основний платіж та 993,68 грн. –штрафна (фінансова) санкція (а.с.8, т.І).

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»(далі ТзОВ «Кроноспан УА») з метою проведення офіційних прийомів представників ЄБРР та фірм; представників внутрішнього аудиту зі Словаччини для проведення ними перевірки; для розширення партнерських зв'язків та майбутньої співпраці; для укладення угод; для обговорення виробничих питань; для проведення перевірок видавало накази «Про представницькі витрати»№35/1а від 02.03.2006р.; №53/1 від 03.04.2006р.; № 102/1 від 01.06.2006р.; №128/1 від 03.07.2006р.; №146/1 від 01.08.2006р.; №165/1 від 01.09.2006р.; №192/1 від жовтня 2006 року; №237/1 від грудня 2006 року (а.с.58,60,63,66,69,74,78,81, т.І), якими зобов'язувалося направляти офіційні запрошення представникам, з'ясовувати перелік осіб, що будуть брати участь у зустрічах, організовувати зустрічі гостей, їх проживання, придбавати необхідні продукти харчування на період перебування їх на підприємстві.

Розпорядженням № 3 від 08.02.2006р. «Про затрати на представницькі витрати»ТзОВ «Кроноспан УА»було обмежено суму в межах 1000 грн., яку не може перевищувати сума витрачена на продукти харчування (а.с.110, т.ІІ).

Для придбання продуктів харчування згідно видаткових касових ордерів видавались кошти секретарю-референту Івановській Іванні Володимирівні, а на час її відпустки –вересень 2006 року (а.с.53, т.ІІ) –Іванчук Н.С. (начальник відділу кадрів) (а.с.49-52, т.І), які придбавши продукти згідно товарних та касових чеків складали звіти про використання коштів, наданих під звіт (а.с. 59,61,62,64,65,67,68,70-73,75-77,79,80,82,83,92-150, т.І; а.с.1-35,62-65, т.ІІ).

Згідно періодичної оцінки працівника, карти обов'язків, прав і відповідальності працівника –секретаря-референта Івановської Іванни –в її функції входить обслуговування (підготовлення до прийому) закордонних делегацій (проживання, харчування і т.д.); обслуговування усіх перевірок, проваджених контролюючими органами (податкова, внутрішній аудит, пожежна служба і т.д.) (а.с.54-57, т.ІІ).

В акті перевірки на сторінці 29 (а.с.37, т.І) зазначено, що ТзОВ «Кроноспан УА»порушено спільний наказ Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України №88 від 12.11.1993р.- при оформленні представницьких витрат на підприємстві відсутні підтверджуючі первинні документи; кошти, які були відшкодовані працівникам за рахунок підприємництва не відображені по податковому обліку (а.с.58-61, 111-129, т.ІІ) та не включені до витрат підприємства, із за відсутності прибутку, то вони включаються до загального оподатковуваного доходу працівників, як додаткове благо і оподатковуються за ставкою 13%; в результаті перевірки треба донарахувати податок з доходів фізичних осіб (а.с.37, т.І).

Однак, поняття представницькі витрати містяться в пункті 1 Норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання, затверджених спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 12.11.1993р.  №88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 грудня 1993 року за №182.

Згідно цього пункту представницькі витрати –це витрати міністерств, відомств, підприємств, установ на прийом і обслуговування іноземних представників і делегацій та представників інших підприємств, які прибули за запрошеннями для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва та вирішення питань, пов'язаних з комерційною діяльністю. До представницьких витрат відносяться витрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому (сніданку, обіду, вечері) представників, їх транспортним забезпеченням, заходами культурної програми, буфетним обслуговуванням під час переговорів, сплатою послуг перекладача, який не перебуває у штаті підприємства, установи, оплатою номерів у готелях. Госпрозрахункові підприємства представницькі витрати, пов'язані з комерційною діяльністю, включають до собівартості продукції (робіт, послуг) у межах затвердженого радою (правлінням) кошторису підприємства на звітний період (рік).  Віднесення представницьких витрат до собівартості продукції (робіт, послуг) дозволяється тільки при наявності первинних документів, у яких повинні бути вказані дата, місце і програма проведення ділової зустрічі (прийому), запрошені особи, представники підприємства, яке приймає делегацію, розмір витрат.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 15.06.1995р. №104/94 «Про внесення змін до наказу від 12.11.1993 року №88»норми наказу «Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу та виплату компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок та порядок їх витрачання»в частині, що регулює витрати госпрозрахункових підприємств і організацій, встановлені вищезазначеним наказом Мінфіну і Мінекономіки України від 12 листопада 1993 року №88, втратили чинність.

З листа №68-34/522 від 24.07.2002р. Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України, вбачається, що дія цього наказу поширюється лише на керівників і заступників керівників сільських, селищних, міських і районних рад (а.с.67).

Тобто, дія наказу від 12.11.1993р. №88 на ТзОВ «Кроноспан УА»не поширюється і посилання в акті перевірки на те, що позивачем порушено спільний наказ (а.с.37,т.І) є безпідставним.

Згідно підпункту 5.4.4 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. з подальшими змінами та доповненнями, витрати на організацію прийомів, презентацій… включаються до валових витрат, але не більше двох відсотків від оподатковуваного прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік.

Відповідно до підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. з подальшими змінами та доповненнями, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: а) вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств; б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими. Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням - будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належать таким особам або використовуються ними; г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом; д) суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства; е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.  Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Під жоден з цих підпунктів (а,б,в,г,д,е) не підпадають обставини, які зафіксовані в акті перевірки і мали місце, а відповідач не зазначає ні в акті перевірки, ні в податковому повідомленні-рішенні, яким саме підпунктом він керувався. Крім того, як вбачається з розрахунку податкового зобов'язання та штрафних санкцій (наведеного на вимогу суду відповідачем у поясненні на позовну заяву), він зроблений не у відповідності до правил пункту 3.4 статті 3, якщо вважати, що додаткові блага надані у вигляді продуктів харчування, тобто у формі, відмінній від грошової.

Підпунктом 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації); сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону. А до пункту 9.10 статті 9 закон відносить оподаткування сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Отже, секретар-референт Іванівська І.В., а під час її відпустки у вересні 2006р. –Іванчук Н.К., кожен місяць складали звіт про використання коштів, наданих під звіт (а.с.59,61,-62,64-65,67-68,70-73,75-77,79-80,82-83, т.І), до яких додавали товарні чи (касові) чеки; обслуговування (підготовлення до прийому) закордонних делегацій (проживання, харчування і т.д.), обслуговування усіх перевірок, проваджених контролюючими органами (податкова, внутрішній аудит, пожежна служба і т.д.) входить до функції секретаря-референта (а.с.54, т.ІІ) та згідно розділу ІІІ карти обов'язків прав і відповідальності працівника –секретаря-референта до особливостей його дій відноситься обслуговування закордонних делегацій, організація зустрічей дирекції (а.с.56, т.ІІ); на проведення кожної зустрічі чи офіційних прийомів, на товаристві приймалися накази, одним із пунктів яких було організувати зустріч гостей, їх проживання, придбати необхідні продукти харчування на період перебування на підприємстві (а.с.58,60,63,66,69,74,78, т.І); результати зустрічей оформлялися протоколами зустрічей, запитами про час і дату прибуття представників до «Кроноспан УА»та список осіб, які будуть брати участь, договорами, контрактами, актами виконаних робіт, актами прийому-здачі (а.с.73-109, т.ІІ).

Таким чином, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення в повному об'ємі.

На підставі вищевикладеного заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, вимога відповідачем від позивача первинних документів на підтвердження представницьких витрат, передбачених спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України «Про затвердження норм коштів на представницькі цілі, рекламу  та порядок їх витрачання»від 12.11.1993р. №88 (а.с. 37, т.І –29 сторінка акту перевірки) є безпідставною, оскільки цей наказ на позивача не поширюється.

Керуючись Законами України «Про податок з доходів фізичних осіб», «Про оподаткування прибутку підприємств», Наказом Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України №88 від 12.11.1993р., ст.ст.70,71,86,94,160-163,186 КАС України, господарський суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Податкове повідомлення –рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції №0002101701/0/447/17 від 07.08.2007р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА»визначено суму податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок з сум заробітків, одержаних громадянами за виконання трудових обов'язків в розмірі 1490 грн. 52 коп., в т.ч. 496,84 грн. –основний платіж, 993,68 грн. –штрафні (фінансові) санкції, скасувати.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього 20 денного строку. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                          Л.М.Сініцина

          В повному обсязі постанову складено 21.11.2007 року.