Ухвала

від 11.12.2024 по справі 642/7468/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

11.12.2024

Справа №642/7468/24

Провадження №1-кс/642/4101/24

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

06грудня 2024року слідчийсуддя Ленінськогорайонного судум.Харкова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 , законногопредставника підозрюваного ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Харкові клопотаннястаршого слідчогоСВ ВП№2ХРУП №3ГУНП вХарківській області ОСОБА_7 прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Харкова,громадянина України,учень 10-Акласу Харківськоїзагальноосвітньої школи№20, ранішене судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчийСВ ВП№2ХРУП №3ГУНП вХарківській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вбачаєтьсязнаданихорганом досудовогорозслідуванняматеріалів,що СВ ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024221220001709 від 22.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи достеменно обізнаним про введення в Україні з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, та відповідно до п. 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015, військового стану, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, вчинив розбійний напад за наступних обставин:

Так, ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , маючи спільний умисел на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, вирішили скоювати напади на невідомих їм осіб, з метою відкритого заволодіння їх майном, та розробили спільний план, згідно якого необхідно було підшукувати через чат бот для знайомств у месенджері «Телеграмм» під назвою « ОСОБА_11 », чоловіків, та вести з ними листування від імені дівчини, яка буде пропонувати потерпілим зустріч для інтимних відносин, та під час таких зустрічей скоювати напад на потерпілих з метою заволодіння будь-яким їх майном.

Таким чином ОСОБА_4 , діючи в групі з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , діючи згідно раніше розробленого плану, використовуючи чат бот для знайомств у месенджері «Телеграмм» під назвою « ОСОБА_11 », розмістили анкету для знайомств, вигадавши історію, про те, що дівчина на ім`я ОСОБА_12 , якій 14 років, шукає хлопця для інтимних зустрічей.

В подальшому було встановлено, що потерпілий ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи бажання познайомитися із дівчиною використовуючи чат бот для знайомств у месенджері «Телеграмм» під назвою «Дайвинчик», відгукнувся на анкету дівчини, під ніком «Викки 18», розміщеної ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , та почав спілкування, під час якого останні запропонували потерпілому ОСОБА_13 , зустрітися 22.11.2024 близько 16:30 год. біля супермаркету «Класс», що розташований за адресою м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, на яку останній погодився.

При цьому, ОСОБА_4 , діючи в групі з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на напад з метою заволодіння чужим майном із застосуванням насильства небезпечного для життя чи здоров`я потерпілого, попрохали свою знайому ОСОБА_14 , зустрітися із потерпілим ОСОБА_13 , о 16.30 год. біля супермаркету «Класс», що розташований за адресою м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, та відвести потерпілого ОСОБА_13 до парку «Юність», який розташований по вул. Полтавський Шлях, 192А, при цьому не повідомлявши їй про свої злочинні наміри.

Так, цього ж дня, о 16:50 год., потерпілий ОСОБА_13 , прибув до супермаркету «Класс», що розташований за адресою м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, де зустрівся із ОСОБА_14 , яка за вказівкою ОСОБА_9 , запропонувала йому піти до парку «Юність», який розташований по вул. Полтавський Шлях, 192-А в м. Харкові. В цей час, ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , знаходячись поряд біля супермаркету «Класс», що розташований за адресою: м. Харків, вул. Дудинської, 1-А, заготовивши заздалегідь знаряддя для вчинення вказаного злочину, а саме ніж та балончики зі сльозогінним газом, впевнившись, що ОСОБА_14 , із потерпілим ОСОБА_13 прослідували у бік парку «Юність», почали йти за ними, та дійшовши до будівлі покинутого кінотеатру, розташованого неподалік від будинку№3 по вул. Кашуби, за координатами 49.9771963, 36.1639667, підбігли позаду потерпілого ОСОБА_13 , якого ОСОБА_8 збив з ніг, ударом по ногах, після чого ОСОБА_9 застосував до потерпілого сльозогінний газ, який потрапив йому в обличчя, в результаті чого останній був дезорієнтований та втратив спроможність супротиву.

У подальшому ОСОБА_4 , діючи в групі з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час воєнного стану, взяли під руки потерпілого ОСОБА_13 та віднесли в приміщення покинутої будівлі кінотеатру, на другий поверх, де кинули на підлогу, та по черзі почали наносити йому множинні удари руками та ногами по тулубу та обличчю, а ОСОБА_9 відкрито заволодів, з кишені кофти потерпілого ОСОБА_13 , яка була одягнута на ньому, належним йому мобільним телефоном ТМ «REDMI NOTE 7», гаманцем у якому знаходились грошові кошти, в сумі 6885 (шість тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) грн., бездротовими навушниками «i9 ULTRA 2 big 2.3», паспортом на ім`я ОСОБА_13 , двома картками «Приват Банк», запальничкою ТМ «BIC» чорного кольору, а також окулярами. Після чого ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, почали вимагати ще грошові кошти з потерпілого ОСОБА_13 , при цьому застосувавши сльозогінний газ відносно останнього, та ОСОБА_8 , в цей час, застосувавши насилля, яке є небезпечним для життя та здоров`я, наніс декілька ударів ножем в плече лівої руки потерпілого ОСОБА_13 , в результаті одного з яких спричинила йому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині. Протиправні дії ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , продовжувались не менше 40 хвилин, протягом яких потерпілому ОСОБА_13 наносили множинні удари по тулубу та обличчю, вимагаючи грошові кошти, на що останній пояснював що більше не має грошових коштів. Після чого потерпілому ОСОБА_13 наказали рахувати до 120 (ста двадцяти) секунд після їх уходу та йти з місця події, при цьому розбивши належний йому мобільний телефон ТМ «REDMI NOTE 7», щоб останній не зміг викликати допомогу.

Далі ОСОБА_4 , разом із ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_14 , з місця вчинення вказаного кримінального правопорушення зникли, разом із викраденим майном, яке звернули на свою користь.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , потерпілому ОСОБА_13 згідно висновку експерта № 09-2121/2024 від 23.11.2024 були спричинені наступні тілесні ушкодження:- різана рана на зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині; - травматична екстракція 21 зубу з наявністю крововиливу на слизовій оболон нижньої губи у лівого кута роту;- садна на тлі синців у ділянці проекції лівого лобного бугра, у лобній ділянці по умовній серединній лінії, у ділянці проекції вертикальної частини лівої гілки нижньої щелепи, у лівій скроневій ділянці, на тильній поверхні лівої кисті практично на всьому протязі; -синці на спинці носу на всьому протязі, з розповсюдженням на праву та ліву навколоочні ділянки, на передній поверхні лівої вушної раковини у ділянці завитку, на зовнішній поверхні лівого плеча у нижній третині, на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на розгинальній поверхні лівого передпліччя у середній та нижній третині; - садно у ділянці підборіддя.

За ступенем тяжкості різана рана, враховуючи її звичайний клінічний перебіг, належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день) (згідно п.п. 2.3.1. «а», 2.3.3., «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №№6 МОЗ України від 17.01.1995 року).

Травматична екстракція 21 зубу згідно «таблиці №2 ст.58 «Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи» від 08.01.1986 складає 5% стійкої втрати загальної працездатності та за цією ознакою належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою незначну стійку втрату загальної працездатності до 10% згідно п.п. 2.3.1. «б», 2.3.2.ка», 2.3.4. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

За ступенем тяжкості спиці та садна викликають незначні скороминущі наслідки тривалість яких не перевищує 6 діб і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень (відповідно до п.п. 2.3.2. «б», 2.3.5., «Правил судово-медичного визначення ушкоджень до ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року).

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України тобто напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу в умовах воєнного стану.

У вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Харкова, громадянин України, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

06.12.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: - протоколом огляду місця події від 22.11.2024; - показаннями потерпілого ОСОБА_13 ; - проведенням впізнання за участю потерпілого ОСОБА_13 ; - протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_10 ; - показаннями свідка ОСОБА_14 ; - слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_14 ; - показаннями свідка ОСОБА_15 ; - висновком судово-медичної експертизи №09-2121/2024 від 23.11.2024; - показаннями підозрюваного ОСОБА_9 ; - проведенням впізнання з підозрюваним ОСОБА_9 .

Згідно зі ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та може буде застосована до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Санкція ч.4 ст.187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі стром від восьми до п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, та відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Крім того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддані суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

На цей час у органу досудового розслідування вбачаються достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 184 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, які визначені цією статтею.

Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують достатні підстави вважати, що у підозрюваного можуть виникнути передбачені п. п. 1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України спроби:

- переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене суворе покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років;

- знищити, сховати або спотворити будь-яка із речей чи документів,які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Оскільки наразі органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження усіх речей та документів, які були викрадені у потерпілого ОСОБА_13 , а підозрюваному ОСОБА_4 відомо про їх місцезнаходження, що може призвести до їх втрати;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, оскільки, маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому відомо місця мешкання свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на свідків та/або потерпілого з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів. Крім того, в ході допиту потерпілого ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_14 , стало відомо, що ОСОБА_4 разом з іншими підозрюваними їм погрожували, якщо вони комусь розкажуть про вчинений ними злочин.

Враховуючи викладене, у органу досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

З урахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Враховуючи викладені вище обставини, можна зробити висновок, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язків, тому слідчий звертається до суду з клопотанням про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та послався на те, що застосування жодного більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечував, пославшись, що він не має бажання переховуватись від органу досудового слідства та суду, просив обрати відносно нього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у виді домашнього арешту. Також зазначив, що тілесні ушкодження наносив, бив з ноги рази 2-3 в плече, кастетом чи ножом не бив, балончиком не пшикав, речі не забирав, розумів, що вчиняє злочин.

Захисник протизадоволення клопотаннятакож заперечувала,зазначивши,що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не доведені, послалася на те, що підзахисний є неповнолітнім, учень 10-А класу Харківської загальноосвітньої школи №20, раніше несудимий,має постійнемісце реєстраціїта проживання,просила обратидо неповнолітнього ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у виді домашнього арешту.

Законний представник неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_4 - мати ОСОБА_5 підтримала думку захисника, також заперечувала проти задоволення клопотання, просила обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та як передбачено ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного,

обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4 )перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачений КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, даний злочин є особливо тяжким.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно вимогч.1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обгрунтованість повідомленоїпідозри підтверджуєтьсянаданими матеріаламикримінального провадження.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали, вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними.

Відповідно до положеньст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.187КК України,за якепередбачено покаранняу вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, з конфіскацією майна, тобто у вчиненні особливо тяжкого злочину. Обставини кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , зібрані докази його причетності до вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України свідчать про його схильність переховуватись відорганів досудовогорозслідування абосуду,оскільки ОСОБА_4 підозрюється увчиненні особливотяжкого кримінальногоправопорушення,за якезаконом передбаченесуворе покаранняу видіпозбавлення волістроком до15років.В даномувипадку існуєризик,передбачений п.1ч.1ст.177КПК України,а самепереховування відорганів досудовогорозслідування тасуду.Також може знищити,сховати абоспотворити будь-якаіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення.Оскільки наразіорганом досудовогорозслідування невстановлено місцезнаходженняусіх речейта документів,які буливикрадені употерпілого ОСОБА_13 ,а підозрюваному ОСОБА_4 відомопро їхмісцезнаходження,що можепризвести доїх втрати. Окрім того, підозрюваний ОСОБА_9 незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, оскільки, маючи процесуальний статус підозрюваного, останньому відомо місця мешкання свідків та потерпілого у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може умовлянням чи погрозами вчинити протиправний тиск на свідків та/або потерпілого з метою змусити останніх відмовитись від раніше наданих показів. Крім того, в ході допиту потерпілого ОСОБА_13 та свідка ОСОБА_14 , стало відомо, що ОСОБА_4 разом з іншими підозрюваними їм погрожували, якщо вони комусь розкажуть про вчинений ними злочин. Тому застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченимст.177 КПК України, та не зможе забезпечити йому належну процесуальну поведінку, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.

Також слідчим суддею враховано дані про особу підозрюваного, який є неповнолітнім, учень 10-А класу Харківської загальноосвітньої школи №20, раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, його стан здоров`я, а також те, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних, що поточний стан його здоров`я перешкоджає перебуванню в ізоляції від суспільства.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначати розмір застави, який повинен бути достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а тому суд визначає заставу в розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 302 800 грн. (3028 х 100= 302 800 грн.).

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи викладене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВВП№2ХРУП №3ГУ НПв Харківськійобласті ОСОБА_7 прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вумовах ДУ «Харківського слідчого ізолятора» строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме до 04.02.2025.

Визначити суму застави у розмірі ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі становить 302 800 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, протягом дії запобіжного заходу.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступніобов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії ухвали до 04.02.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1