Рішення

від 10.12.2024 по справі 716/2262/24

ЗАСТАВНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 716/2262/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2024

м. Заставна

Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Шевчук Р.М.,

за участю секретаря судового засідання: Шпаковської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат - Козловська Юлія Павлівна, до Територіальної громади с. Горішні Шерівці в особі Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом до Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району, Чернівецької області, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, до складу якої входить, зокрема, житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований за вищевказаною адресою.

Відповідно до чинного законодавства позивачка є спадкоємицею за законом першої черги як дочка спадкодавиці. Інших спадкоємців немає.

Позивачка зазначає, що спадщину після смерті матері прийняла та звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, однак, у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок було відмовлено, оскільки нею не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності померлої матері ОСОБА_2 , на спадкове майно.

Відсутність належно оформлених правовстановлюючих документів на спадкове майно є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому, позивачка змушена в судовому порядку визнавати право власності на спадкове майно.

В судове засідання представник позивачки адвокат Козловська Ю.Ю. не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про визнання позову та прохання розглянути справу у його відсутності.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки відповідач звернувся до суду із заявою, в якій зазначав про визнання позовних вимог, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв`язку з чим є підстави для ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення по справі.

Згідно положень ч.2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, врахувавши заяву представника відповідача, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 31.08.2012 (а.с.8).

Відповідно до ст.ст. 1220, 1221ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 , по місцю її останнього проживання - АДРЕСА_1 , відкрилася спадщина на все належне їй майно, до складу якої входить, зокрема, житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований за вказаною адресою.

Відповідно до ст.1222ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

За правилами ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами неможливе.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , вчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, за якою було заведено спадкову справу №262/2022. Вказане підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70463504 від 28.10.2022 року. (а.с.9) .

Відповідно до ч. 1 ст.1241ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховної ради України за №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» - перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений ст.1241 ЦК України є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

Судом наявність осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадковому майні ОСОБА_2 , не встановлена.

Кріс того, встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , вважається такою, що прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки вона згідно довідки виданої виконавчим комітетом Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району, Чернівецької області с.Горішні Шерівці, проживала з нею, постійно по день смерті. (а.с.10).

Факт родинних відносин між покійною ОСОБА_2 , та позивачкою ОСОБА_1 , підтверджується свідоцтвом про народження позивачки серії НОМЕР_2 (а.с.11).

З рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 26 серпня 2010 року за № 2-130/10 вбачається, що позивачка ОСОБА_3 , перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 , прізвище після розірвання шлюбу залишено без змін « ОСОБА_5 ».

Відповідно до положення ч.1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно позивачка звернулася до приватного нотаріусу Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області.

12 червня 2024 року приватним нотаріусом Чернівецького районного нотаріального округу Чернівецької області Бурдейною Г.П. було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно за заповітом у вигляді спірного житлового будинку, оскільки позивачкою не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_2 , на житловий будинок. Наведене підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12.06.2024 (а.с.25).

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по введенню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12.05.85 № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25.05.90 №69.

Також встановлено, що житловий будинок з господарськими спорудами і будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , належав і рахується за померлою ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою характеристикою Заставнівського КП БТІ від 18.10.2024 за №270, копією облікової картки об`єкта погосподарського обліку та витягу з погосподарської книги за 2021-2025 р.р. (а.с.14-24).

В п. 3.3 Вищого Спецiалiзованого Суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ в інформаційному листi вiд 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» сказано, що всi господарсько-побутові будiвлi та споруди у домоволодіннях, якi належать громадянам i були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР вiд 22 січня 1979 року «Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель», i під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не вiдносяться до категорії самовільних (самочинних).

Також в даному листі зазначається, що записи у погосподарських книгах, при вирішенні питання про визнання права власності на житлові будинки i споруди у порядку спадкування, оцiнюються у сукупності з iншими доказами, таким як: рiшення про оформлення права власностi громадян на будинки, технiчним паспортом на будiвлi, документами про вiдведення в установленому порядку земельних дiлянок пiд забудову тощо.

Частинами 3, 4 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

З урахуванням зазначеного, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що | ОСОБА_1 , набула право власності на спірний житловий будинок, проте це право не оформила належним чином.

Відповідно до другого абзацу пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку затвердженого Наказом від 19.03.2013р. №95 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

На даний час позивачкою, як спадкоємицею майна померлої ОСОБА_2 , за законом, виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу згідно висновку про вартість майна - вартість житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , становить 170 276 (сто сімдесят тисяч двісті сімдесят шість) гривень.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.

Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.

На підставі викладеного, ст. ст..1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1261-1265, 1268, 1269, 1270, 1272, 1297 ЦК України, керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 235, 247, 259, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Козловська Юлія Павлівна, до Територіальної громади с Горішні Шерівці в особі Горішньошеровецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки - НОМЕР_3 , право власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку літ. «А» загальною площею 59,60 кв.м, в тому числі житловою площею 45,20 кв.м; літня кухня літ «Б», криниця № 1, огорожа № 2-3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя: Шевчук Р.М.