Постанова

від 03.12.2024 по справі 914/1875/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа №914/1875/16(914/343/24)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Панова І.Ю.,

СуддівЗварич О.В.,

Галушко Н.А.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Іванишин О.О.;

від відповідача: Павлиш І.М.;

від третьої особи: Авраміч В.О.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 14.10.2024 (вх. №01-05/2906/24 від 15.10.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2024

у справі №914/1875/16 (914/343/24) (суддя Цікало А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Гетьман

до відповідача ОСОБА_1

за участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро

за участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2

про: витребування нерухомого майна

в межах справи № 914/1875/16

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Гетьман

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог клопотання і ухвали суду першої інстанції.

06.02.2024 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 380 від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Гетьман надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про витребування у ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Гетьман восьми об`єктів нерухомого майна.

Одночасно з пред`явленням позову, Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Гетьман подано заяву від 26.01.2024 р. вих. № 02-01/782 про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/1875/16(914/343/24); ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в межах справи № 914/1875/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Гетьман; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Кантієро до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; залучено ОСОБА_2 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.03.2024 р.; задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Гетьман про забезпечення позову; вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, витребування якого є предметом спору та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо такого нерухомого майна.

02.10.2024 р. до суду за вх. № 3676/24 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 р. у справі № 914/1875/16(914/343/24).

Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову обґрунтоване тим, що не відповідають дійсності обставини, які вказані в заяві про забезпечення позову, щодо спроби відчуження відповідачем нерухомого майна та розміщення відповідних оголошень на інтернет платформі OLX, оскільки відповідач такі оголошення не розміщував. Дізнавшись про наявність підроблених оголошень, відповідач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за результатами розгляду якої відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України. У постанові слідчого відділу РЗЗС СВ Львівського РУП № 2 ГУ НП України у Львівській області від 24.06.2024 р. про закриття кримінального провадження встановлено, що оголошення на платформі ОЛХ за індексними номерами 831467835 та 831504822 були створені 24.01.2024 р. з номеру мобільного телефону, який був активний у період часу з 24.01.2024 р. по 25.01.2024 р. за місцезнаходженням м. Київ, однак встановити особу, яка розмістила такі оголошення не представилось можливим. Відповідач стверджує, що 24.01.2024 р. та 25.01.2024 р. не перебував у м. Києві, не розміщував оголошення щодо продажу спірного майна та не уповноважував жодної особи на розміщення таких оголошень, оскільки протягом 7 років використовує спірні приміщення для власних потреб. Відповідач вважає, що номер був використаний виключно з корисливих мотивів з метою штучно створеної позивачем підстави для накладення арешту на майно. Отже, на думку відповідача, наявні підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.10.2024 у справі №914/1875/16(914/343/24) відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі № 914/1875/16(914/343/24).

Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 не доведено, що потреба у забезпечені позову відпала або змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 15.10.2024. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2024 у справі №914/1875/16 (914/343/24) та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову та скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.02.2024 у справі № 914/1875/16(914/343/24).

Зазначає, що змінились обставини, які стали підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову та накладення арешту на майно Відповідача з забороною його відчуження, а саме досудовим розслідуванням встановлено, що оголошення розміщені не Позивачем, Позивач не вживав жодної дії, направленої на реалізацію майна, що підтверджується чинною Постановою Львівського районного управління поліції №2 від 24.06.2024 у кримінальному провадженні №12024141370000201.

04.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Гетьман надійшов відзив б/н від 01.11.2024 (вх. №01-04/7434/24) на апеляційну скаргу в якому зазначає, що розміщення оголошення на платформі ОЛХ про продаж спірного майна не було єдиною підставою для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі та ОСОБА_1 не наводить жодних обставин, які б свідчили про те, що потреба у забезпечені позову відпала, а обставини, внаслідок яких були вжиті заходи забезпечення зникли або змінились.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Галушко Н.А.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 14.10.2024 (вх. №01-05/2906/24 від 15.10.2024) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2024 у справі №914/1875/16(914/343/24).

Ухвалою суду від 01.11.2024 призначено розгляд справи на 03.12.2024.

В судовому засіданні 03.12.2024 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Представники позивача та третьої особи заперечили щодо доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав (інтересів) позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Тобто метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі Кюблер проти Німеччини).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №910/18739/16, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20).

Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені правом на суд.

Згідно з пунктами 1, 3 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду тощо.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Під час розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з`ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Підставами для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на спірне майно були: факт реалізації спірного майна на аукціоні від 01.12.2017, та вже 07.12.2017 набуття відповідачем права власності на таке майно, факт передачі спірного майна в іпотеку за договором іпотеки від 24.07.2023, відповідно до умов якого іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця у випадках передбачених цим договором; факт розміщення на Інтернет ресурсі olx.ua, 25.01.2024 оголошень (ID: 831467835 та 8315044822) щодо продажу спірного майна.

Апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що розміщення на Інтернет ресурсі olx.ua, 25.01.2024 р. оголошень (ID: 831467835 та 8315044822), з яких вбачається, що на продаж виставлено комерційні приміщення у м. Львові з частковими технічними планами приміщень та основними характеристиками майна, які відповідають характеристикам майна, витребування якого є предметом даного спору та земельна ділянка в Сколівському районі, урочище Стаї не було єдиною підставою для задоволення заяви позивача про забезпечення позову, а оцінювалось судами першої та апеляційної інстанцій в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи.

До такого ж висновку дійшов Верховий Суд у постанові 11.07.2024 у цій справі.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не доведено, що потреба у забезпечені позову відпала або змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2024 у справі №914/1875/16 (914/343/24) ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 14.10.2024 (вх. №01-05/2906/24 від 15.10.2024) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.10.2024 у справі №914/1875/16 (914/343/24) залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 11.12.2024

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяЗварич О.В.,

Галушко Н.А.