Постанова

від 03.12.2024 по справі 910/6689/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа№ 910/6689/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Муковоз В.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Оліфір К.М.;

від відповідача-1: не з`явилися;

від відповідача-2: не з`явилися;

від відповідача-3: не з`явилися;

від третіх осіб: не з`явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024

у справі №910/6689/24 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом ОСОБА_1

до

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН"

2) Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1:

1) ОСОБА_2 ;

2) ОСОБА_3 ;

3) ОСОБА_4 ,

про визнання припиненими повноважень виконавчого органу товариства і трудових відносин., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи у суді першої інстанції

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН", Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання припиненими повноважень виконавчого органу товариства і трудових відносин.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН" та Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання припиненими повноважень виконавчого органу товариства і трудових відносин залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зазначив на повторну неявку позивача в підготовче засідання, не подання заяви про розгляд справи за його відсутності, не наведення позивачем поважних причин неявки з огляду на визнання обов`язкової явки в підготовче засідання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 та направити справу №910/6689/24 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована наступним:

- позивачем 01.08.2024 була подана заява про розгляд справи за його відсутності;

- судом не було обґрунтовано яким чином нез`явлення позивача перешкоджає вирішенню спору;

- в оскаржуваній ухвалі відсутнє обґрунтування підстав обов`язковості явки позивача та яким чином неявка позивача у справі перешкоджає вирішенню цього спору;

- залишення без розгляду позову без надання оцінки можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача є перешкодою у доступі до конституційного права на судовий захист.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/6689/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою суду від 11.10.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6689/24.

Ухвалою суду від 04.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі №910/6689/24 та призначено до розгляду на 03.12.2024.

Явка представників сторін

Представники відповідачів та третіх осіб у судове засідання 03.12.2024 не з`явились, хоча про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлялись належним чином шляхом направлення процесуальних документів до електронного кабінету в системі ЄСІТС та на поштову адресу сторін.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні 03.12.2024 за відсутності представників відповідачів та третіх осіб.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН", Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання припиненими повноважень виконавчого органу товариства і трудових відносин.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставною відмовою роботодавця припинити повноваження одноосібного виконавчого органу Товариства за його ініціативою та розірвати трудовий договір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.07.2024.

У підготовче засідання 16.07.2024 з`явився представник позивача та не з`явились відповідачі та треті особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 06.08.2024.

31.07.2024 на адресу суду від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява про розгляд без участі представника.

01.08.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

У підготовче засідання 06.08.2024 представники учасників справи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 24.09.2024. Явку учасників справи визнано обов`язковою.

16.09.2024 через систему "Електроний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, позов залишено без розгляду.

Відхиляючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції зазначив, що позивач не навів причини своєї неявки у підготовче засідання, не обґрунтував неможливість залучення іншого представника для представлення його інтересів в суді, а у свою чергу пояснення щодо неможливості з`явитися адвокату Костянтину Оліфір в підготовче засідання для представлення інтересів позивача є необґрунтованими, оскільки неявка представника у судове засідання через представлення інтересів іншого довірителя в іншому судовому процесі не визнається судом поважною.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції вказав на повторну неявку позивача в підготовче засідання, не подання заяви про розгляд справи за його відсутності, не наведення позивачем поважних причин неявки з огляду на визнання обов`язкової явки в підготовче засідання.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м`якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.

Відповідно до статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно з ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Здійснюючи тлумачення вказаних норм процесуального права, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 сформулював висновок, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності (такі ж висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 904/11028/15 (904/6582/21).

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач реалізував своє право не бути присутнім у судовому засіданні шляхом подання відповідної заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Водночас частина четверта статті 202, пункт 4 частини першої статті 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Крім того положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду.

Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності. (див. постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21).

В той же час, ні в ухвалі суду від 06.08.2024, якою була визнана обов`язковою явка усіх учасників справи, ні в ухвалі суду від 24.09.2024 про залишення позову без розгляду судом не здійснено оцінку неможливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача.

Зокрема, ухвалами суду не витребовувалось у позивача будь-яких документів або пояснень по суті спору, не зазначалось обставин необхідності обов`язкової явки позивача, які, за його відсутності та неподачі документів чи пояснень до суду, перешкоджали розгляду спору по суті.

Також, здійснюючи тлумачення п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, Верховний Суд (постанови від 18.03.2021 у справі № 911/802/20, від 12.09.2019 у справі № 910/498/18, від 23.06.2021 у справі № 917/531/19, від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15) зазначав, що залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з`явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом (висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі № 910/13094/17).

Разом з тим, встановлені обставини справи не свідчать про втрату позивачем інтересу до розгляду цієї справи судом.

У постановах Верховного Суду від 23.06.2021 у справі №917/531/19, від 26.03.2024 у справі № 903/614/23 зазначено, що судовий процес, в першу чергу, спрямований на вирішення спору, шляхом винесення відповідного судового рішення, і лише у випадку обґрунтованої неможливості розгляду справи за недостатністю доказів, які були витребувані та є необхідними, суд може залишити позов без розгляду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду, а також, що його справа буде розглянута та вирішена судом, до підсудності якого вона віднесена. Особі має бути забезпечено можливість реалізувати зазначені права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.

Колегія суддів вважає, що за вказаних вище обставин, залишення позову без розгляду призведе до порушення права позивача на доступ до правосуддя.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

В рішенні від 01.03.2002 у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99 зазначено, що на суд включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати вирішення спору судом.

У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції при залишенні позову без розгляду вдався до суто формального тлумачення пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, не врахував в сукупності усіх обставин справи та помилково залишив позов без розгляду.

Вказане вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.04.2023 у справі № 904/602/22.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було невірно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 підлягає скасуванню, а справа № 910/6689/24 - передачі для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/6689/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/6689/24 скасувати.

3. Справу № 910/6689/24 передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 09.12.2024

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко