Постанова

від 04.12.2024 по справі 910/1395/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 910/1395/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Яковлєва М.Л.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 04.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" про ухвалення додаткового рішення у справі

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024

у справі № 910/1395/24(суддя - Шкурдова Л.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто"

про стягнення 335 373, 71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" заборгованість по орендній платі та платі за сервісне обслуговування в сумі 181 619, 40 грн, пеню в сумі 45 487, 75 грн, 3% річних в сумі 6 961, 16 грн, інфляційні нарахування в сумі 15 373, 39 грн, неустойку за прострочення повернення приміщень в сумі 85 932, 00 грн та витрати зі сплати судового збору 5 030, 61 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 04.07.2024 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріальто" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/1395/24, в якій просить закрити провадження по справі № 910/1395/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто" про стягнення заборгованості в частині стягнення орендної плати за сервісне обслуговування в сумі 181 619, 40 грн на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/1395/24 в частині стягнення пені у сумі 45 487, 75 грн, та неустойки за прострочення повернення приміщень в сумі 85 932, 00 грн, та прийняти в цій частині нове рішення, яким зменшити пеню на 80% та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення неустойки за прострочення повернення приміщень у повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 у справі № 910/1395/24 залишено без змін. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто" про поворот виконання рішення залишено без задоволення. Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покладено на апелянта.

12.08.2024 (згідно дати звернення до канцелярії суду) від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" надійшов відзив.

Відзив вмотивовано тим, що при визначенні неустойки за прострочення повернення приміщення Позивач вважає правильним використовувати розмір місячної орендної плати відповідно до п. 2.1. Договору в редакції від 30.11.2021 року, який становить 42 966,00 грн, орендна плата в розмірі 21 483,00 грн за один повний календарний місяць оренди була встановлена тимчасово Додатковим договором №4 до Договору лише на період 01.01.2023 - 31.01.2023, а тому для розрахунку розміру неустойки братися не може. Підстави для застосування такої фактично зменшеної на 50 % орендної плати після 31.01.2023 відсутні.

Також, у відзиві, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" просить судові витрати, пов`язані із розглядом апеляційної скарги, покласти а відповідача в повному обсязі.

14.10.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій заявник просить прийняти додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" 50 000, 00 грн витрат на правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з апеляційним та судовим розглядом справи №910/1395/24.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді доповідачу)(складу суду) від 15.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді: Тарасенко К.В., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" про ухвалення додаткового рішення у справі на 27.11.2024.

31.10.2024 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто" до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому заявник просить у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат в частині витрат на правничу допомогу адвоката у зв`язку з судовим розглядом справи № 910/1395/24 в Господарському суді м. Києва в сумі 25 000,00 грн. - відмовити повністю. Зменшити витрати на правничу допомогу адвоката, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом справи № 910/1395/24, заявлених до стягнення з ТОВ «РІАЛЬТО», обмеживши їх співмірною сумою правничої допомоги в апеляційній інстанції.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач потягом п`яти днів після ухвалення рішення суду не заявляв клопотання про винесення додаткового рішення для відшкодування на його користь судових витрат. Проаналізувавши опис послуг, наданих Позивачу адвокатом згідно з Додатковою угодою №1 від 26.07.2024 сторона відповідача вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі та просить їх зменшити, оскільки цей розмір не доведений, документально не обґрунтований та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Як зазначає відповідач, позивач не здійснював будь-яких оплат за Договором про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2024, а отже є підстави вважати заявлену до компенсації суму не доведеною. Крім того, сторона відповідача вважає, що обсяг і вартість послуг є не співрозмірними із заявленим розміром в сумі 25 000,00 грн., як такий, що не відповідає критерію складності справи № 910/1395/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 призначено до розгляду в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1395/24 на 04.12.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" адвоката Окунєва Ігоря Сергійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1395/24 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену дату 04.12.2024.

У судове засідання 04.12.2024 в режимі відеоконференції з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості". Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріальто" не зявилось, повідомлене судом належним чином через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до його електронного кабінету.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" про ухвалення додаткового рішення у справі та додані до неї документи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас, докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

Наведені вище положення ГПК у сукупності дають підстави дійти висновку про те, що сторона спору має обов`язок заявити про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та подати докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Такий обов`язок сторони чітко визначено у статтях 124, 126, 221 ГПК України.

Разом з тим, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства Суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 50 000, 00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21.

Колегія суддів враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 року у справі № 904/1907/15).

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті (пункт 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

На підтвердження витрат відповідно до вимог абзацу першого частини восьмої статті 129 ГПК України, заявник надав копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2024, копію додаткової угоди №1 від 26.07.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2024 та копію акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 14.10.2024 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2024.

Відповідно до п.п. 1.1. договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2024 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, з питань стягнення на користь клієнта заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди №301121 від 30 листопада 2021 року, який украдено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріальто", шляхом представництва у компетентному господарському суді першої інстанції.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 договору, клієнт зобов`язується оплатити гонорар та фактичні витрати адвоката на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг). Вартість правової (правничої) допомоги адвоката, що надається клієнту, становить 25 000, 00 грн. Детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом в рамках виконання цього договору про надання правової допомоги та їх вартість може визначатись в акті виконаних робіт (наданих послуг).

Відповідно додаткової угоди №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2024 сторони домовились пункти 1.1., 2.1., 5.2 договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2024 викласти в такій редакції: « 1.1. Клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, з питань стягнення на користь клієнта заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди №301121 від 30 листопада 2021 року, який украдено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріальто", шляхом представництва в Господарському суді м. Києва, Північному апеляційному господарському суді. 2.1. Адвокат зобов`язується надавати клієнту правову допомогу та представляти інтереси клієнта в господарських судах першої інстанції та апеляційної інстанції. 5.2. Вартість правової (правничої) допомоги адвоката, що надається клієнту в Господарському суді м. Києва становить 25 000, 00 грн. Вартість правової (правничої) допомоги адвоката, що надається клієнту в Північному апеляційному господарському суді, становить 25 000, 00 грн. Детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом в рамках виконання цього договору про надання правової допомоги та їх вартість може визначатись в акті виконаних робіт (наданих послуг).

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" просить суд апеляційної інстанції стягнути 25 000, 00 грн за розгляд справи у суді першої інстанції та 25 000, 00 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Як вбачається з акта виконаних робіт (наданих послуг) №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 29.01.2024 загальна сума гонорару адвоката за надання клієнту правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 29.01.2024 визначена сторонами у сумі 50 000, 00 грн та включає в себе: попереднє консультування клієнта, ознайомлення з матеріалами (документами) клієнта щодо спірних правовідносин та їх правовий аналіз, аналіз чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, підбір та аналіз актуальної судової практики у господарських справах, подібних справі, в якій надається правова допомога, визначення правової позиції щодо захисту інтересів клієнта в межах справи, в якій надається правова допомога, консультаціЯ клієнта та узгодження правової позиції щодо захисту інтересів в межах справи, в якій надається правова допомога, підготовка позовної заяви для подання до суду, підготовка заяви про видачу виконавчого документу, консультація клієнта стосовно виконання судового рішення по справі, підготовка заяви до приватного виконавця про примусове виконання рішення, ознайомлення з ухвалою про відкриття провадження за апеляційною скаргою відповідача, підготовка клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, підготовка клопотання про продовження строку на надання відзиву на апеляційну скаргу, ознайомлення з матеріалами апеляційної скарги відповідача, консультація клієнта та узгодження правової позиції щодо захисту інтересів в межах справи, в якій надається правова допомога, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подання клопотання про відкладення розгляду справи, підготовка до судового засідання у справі у суді апеляційної інстанції, участь у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, підготовка заяви про компенсацію судових витрат.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Сторони погодили, що підставами для оплати наданих послуг с підписаний клієнтом та адвокатом акт приймання-передачі наданих юридичних послуг. Строк оплати послуг, які надані на підставі акту(ів) приймання-передачі наданих юридичних послуг, визначається сторонами у додатковій угоді до цього договору. у разі, якщо сторони не узгодили строк оплати у відповідній додатковій угоді, даний строк визначається у відповідності до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає співмірним та обґрунтованим компенсацію витрат на правову (правничу) допомогу адвоката у розмірі 5 000, 00 грн.

В свою чергу, щодо стягнення 25 000, 00 грн за розгляд справи у суді першої інстанції суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат (у тому числі витрат на професійну правничу допомогу) у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення чи зміну остаточного судового рішення, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд судові витрати у справі підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 903/753/22.

Оскільки, Північний апеляційний суд у постанові від 09.10.2024 у справі № 910/1395/24 не змінював та не ухвалював нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснювався, вказаний розподіл має здійснити Господарський суд міста Києва, який і вирішував спір по суті.

Також, матеріали апеляційної скарги не містять заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу адвоката щодо розгляду справи у Господарського суду міста Києва, та не містить доводів щодо нездійснення такого розподілу судом першої інстанції.

Таким чином, за висновком суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" не позбавлене права звернутися з відповідною заявою до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" про ухвалення додаткового рішення у справі в частині 25 000, 00 грн за розгляд справи у Господарському суд міста Києва.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/1395/24 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. В іншій частині заяви - відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріальто" (04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 17, ідентифікаційний код 32733616) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" (03124, м. Київ, б-р. Вацлава Гавела, 16, ідентифікаційний код 38638859) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр комерційної нерухомості" - відмовити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи №910/1395/24 повернути до господарського суду першої інстанції.

Повний текст складено 10.12.2024.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді К.В. Тарасенко

М.Л. Яковлєв