Постанова

від 10.12.2024 по справі 911/233/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 911/233/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Скрипки І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс"

на рішення Господарського суду Київської області

від 18.04.2024 (повний текст складено та підписано 18.06.2024)

у справі № 911/233/24 (суддя О.О. Рябцева)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс"

про стягнення 25 459,92 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" про стягнення 25 459,92 грн, з яких 17 057,97 грн заборгованості, 986,44 грн інфляційних втрат, 477,26 грн 3 % річних та 6 938,25 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в порушення взятих на себе зобов`язань на умовах п.п. 2.2.1, п.п. 2.2.3 Договору № 02.5-14/1-30 від 20.04.2015 р. про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач не сплатив на користь позивача плату за отримані послуги за договором в період березень-грудень 2022 р., січень-жовтень 2023 р., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 17057,97 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 986,44 грн інфляційних втрат, 477,26 грн 3 % річних та на підставі п. 4.2 Договору нараховано 6938,25 грн пені.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.04.2024 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 17057,97 грн боргу, 6931,39 грн пені, 476,83 грн 3 % річних, 986,44 грн інфляційних втрат та 2421,71 грн судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 18.04.2024 у справі №911/233/24 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом при неповному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи. При цьому скаржник стверджував, що Господарським судом Київської області в інших справах (911/3012/20 та №911/2990/20) було надано оцінку положення договору щодо відсутності можливості відповідача (орендаря) користуватися майном за цільовим призначенням, а тому на думку скаржника у нього відсутні зобов`язання платити за комунальні послуги визначені в спірному договорі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 апеляційну скаргу у справі №911/233/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

07.08.2024 матеріали справи №911/233/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/233/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12.08.2024, справу №911/233/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко О.В., Кравчук Г.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/233/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.08.2024, справу №911/233/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" на рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2024 у справі № 911/233/24 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

03.09.2024 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" на рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2024 у справі № 911/233/24. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

19.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 31.07.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росінтер Аеро Україна" (орендар, в подальшому перейменований на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс") укладено договір оренди № 1609 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частину приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 20,0 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, Бориспіль-7 на 3-му поверсі термінального комплексу "D", загальною площею 107850,5 кв.м, що перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2014 р. і становить 1125486,00 грн без ПДВ.

06.02.2015 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" підписано акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частину приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 20,0 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, Бориспільський р-н, Бориспіль-7 на 3-му поверсі термінального комплексу "D".

20.04.2015 р. між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" було укладено договір № 02.5-14/1-30 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Відповідно до п. 1.1 договору у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна частини приміщення № 3.2.60 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D", загальною площею 20,0 кв.м, для розміщення та експлуатації бару, що здійснює продаж товарів підакцизної групи, балансоутримувач надає, а орендар отримує наступні послуги згідно з переліком, який міститься в таблиці 1, зокрема:

- забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; обсяг наданих послуг в місяць: 4 працівники; оплата за одиницю вимірювання в місяць: 30,00 грн без ПДВ (за 1 працівника);

- використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; обсяг наданих послуг в місяць: 20,00 кв.м; оплата за одиницю вимірювання в місяць:1,80 грн без ПДВ (за 1 кв.м).

Згідно з п. 1.4 договору розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об`єму, тарифів та витрат балансоутримувача, пов`язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та інших випадків, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що при порушенні балансоутримувачем умов договору щодо ненадання або надання не в повному обсязі послуг, зниження їх якості, сторони протягом двох календарних днів після порушення укладають та підписують акт-претензію, в якому зазначаються терміни, види відхилення показників у наданні послуг, тощо. Балансоутримувач протягом трьох робочих днів після підписання акта-претензії вирішує питання про перерахунок платежів або видає орендарю обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій орендаря вирішуються в суді. Орендар має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред`явленої претензії.

Відповідно до п. 1.8 договору ціни на послуги, крім зазначених у п. 8 таблиці № 1 п. 1.1 цього договору, у разі їх підвищення, можуть змінюватися лише у разі зміни тарифів постачальниками даних послуг, які призвели до істотної зміни витрат балансоутримувача, пов`язаних з наданням цих послуг, та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобов`язаний повідомити орендаря у письмовій формі (рекомендованим листом з повідомленням або вручити уповноваженій особі під розписку, такий лист буде вважатися невід`ємною частиною договору) не пізніше, ніж за 15 календарних днів до введення їх в дію, а орендар зобов`язаний прийняти їх для розрахунків.

Згідно з п. 2.1.6 договору балансоутримувач зобов`язується щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти орендарю рахунок за надані послуги за звітний місяць та складати акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості.

Орендар зобов`язується своєчасно здійснювати розрахунки за договором (п. 2.2.1 договору).

Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що орендар зобов`язується щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт приймання-здачі виконаних послуг та раз в рік рахунок на оплату земельного податку згідно пункту 1.1.3 договору. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Акт приймання-здачі виконаних послуг підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами (за умови надання документів про надання таких повноважень).

Підписання акта приймання-здачі виконаних послуг орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг.

Сплата рахунку за послуги, які надавались в період з дати підписання сторонами акта приймання-передавання орендованого майна до дати реєстрації договору здійснюється орендарем протягом 10 банківських днів з дати отримання орендарем відповідного рахунку від балансоутримувача.

Відповідно до п. 2.2.17 договору орендар зобов`язується надавати балансоутримувачу перелік електрообладнання та кількість працюючих згідно прикладеної до договору форми (додаток № 11).

У разі зміни кількості працюючих в орендованому об`єкті та/або кількості, потужності, режиму роботи електрообладнання, своєчасно підготувати новий перелік, підписати відповідальною особою, та передати в службу головного енергетика балансоутримувача для внесення відповідних змін в договір щодо передачі орендарю величини потужності електричної енергії та забезпечення його працівників санітарно-гігієнічними умовами праці.

Договір набирає чинності з дати підписання акта приймання-передавання орендованого майна до договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 31.07.2014 № 1609 або з моменту укладання договору, в залежності від того, яка дата наступить раніше, та діє до 30.07.2024 (п. 6.1 договору).

Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом позивач вказав, що в порушення договірних зобов`язань, відповідач не сплатив на користь позивача плату за отримані послуги за договором в період березень-грудень 2022 р., січень-жовтень 2023 р., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 17 057,97 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 6 938,25 грн пені, 477,26 грн 3 % річних та 986,44 грн інфляційних втрат.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції позов задовольнив частково, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем у період з квітня 2022 р. по листопад 2023 р. було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату за надані послуги у період з березня 2022 р. по жовтень 2023 р. згідно з договором № 02.5-14/1-30 від 20.04.2015 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю а саме: рахунок-фактура № 61/253 від 30.04.2022 р. за березень 2022 р. на суму 826,13 грн; рахунок-фактура № 61/254 від 30.04.2022 р. за квітень 2022 р. на суму 826,13 грн; рахунок-фактура № 61/399 від 31.05.2022 р. за травень 2022 р. на суму 826,13 грн; рахунок-фактура № 61/473 від 30.06.2022 р. за червень 2022 р. на суму 826,13 грн; рахунок-фактура № 61/560 від 31.07.2022 р. за липень 2022 р. на суму 826,13 грн; рахунок-фактура № 61/636 від 31.08.2022 р. за серпень 2022 р. на суму 826,13 грн; рахунок-фактура № 61/792 від 30.09.2022 р. за вересень 2022 р. на суму 826,13 грн; рахунок-фактура № 61/857 від 31.10.2022 р. за жовтень 2022 р. на суму 826,13 грн;рахунок-фактура № 61/921 від 30.11.2022 р. за листопад 2022 р. на суму 826,13 грн; рахунок-фактура № 61/989 від 31.12.2022 р. за грудень 2022 р. на суму 826,13 грн; рахунок-фактура № 61/3 від 31.01.2023 р. за січень 2023 р. на суму 880,08 грн; рахунок-фактура № 61/84 від 28.02.2023 р. за лютий 2023 р. на суму 880,08 грн; рахунок-фактура № 61/161 від 31.03.2023 р. за березень 2023 р. на суму 880,08 грн; рахунок-фактура № 61/232 від 30.04.2023 р. за квітень 2023 р. на суму 879,67 грн; рахунок-фактура № 61/287 від 31.05.2023 р. за травень 2023 р. на суму 879,46 грн; рахунок-фактура № 61/337 від 30.06.2023 р. за червень 2023 р. на суму 879,46 грн; рахунок-фактура № 61/465 від 31.07.2023 р. за липень 2023 р. на суму 879,46 грн; рахунок-фактура № 61/539 від 31.08.2023 р. за серпень 2023 р. на суму 879,46 грн; рахунок-фактура № 61/589 від 30.09.2023 р. за вересень 2023 р. на суму 879,46 грн; рахунок-фактура № 61/638 від 01.11.2023 р. за жовтень 2023 р. на суму 879,46 грн.

Також, позивачем були складені акти приймання-здачі робіт (надання послуг) згідно з договором 02.5-14/1-30 від 20.04.2015 р., а саме: № 313433 від 30.04.2022 р. на суму 826,13 грн; № 313434 від 30.04.2022 р. на суму 826,13 грн; № 315540 від 31.05.2022 р. на суму 826,13 грн; № 316675 від 30.06.2022 р. на суму 826,13 грн; № 317652 від 31.07.2022 р. на суму 826,13 грн; № 318336 від 31.08.2022 р. на суму 826,13 грн; № 319425 від 30.09.2022 р. на суму 826,13 грн; № 320257 від 31.10.2022 р. на суму 826,13 грн; від 30.11.2022 р. на суму 826,13 грн; від 31.12.2022 р. на суму 826,13 грн; від 31.01.2023 р. на суму 880,08 грн; від 28.02.2023 р. на суму 880,08 грн; від 31.03.2023 р. на суму 880,08 грн; від 30.04.2023 р. на суму 879,67 грн; від 31.05.2023 р. на суму 879,46 грн; від 30.06.2023 р. на суму 879,46 грн; від 31.07.2023 р. на суму 879,46 грн; від 31.08.2023 р. на суму 879,46 грн; від 30.09.2023 р. на суму 879,46 грн; від 31.10.2023 р. на суму 879,46 грн.

Вказані рахунки-фактури та акти підписані позивачем електронним цифровим підписом та направлені відповідачу за допомогою програмного забезпечення М.Е.Dос, що підтверджується виписками із вказаного програмного забезпечення.

Зазначені послуги відповідачем оплачені не були, що ним не заперечується.

В подальшому, відповідач відмовився від підписання актів, обґрунтовуючи вказані відмови введенням з 24.02.2022 року на всій території України воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації і невикористанням орендарем приміщень, для яких на умовах договору надаються послуги.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дослідивши обставини, на які посилається відповідач у відмовах від підписання актів приймання- здачі робіт (надання послуг) згідно з договором 02.5-14/1-30 від 20.04.2015, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що останні є невмотивованими, та не спростовують надання послуг за означеним договором.

Відповідно до п. 2.2.3 договору якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Судом встановлено, що акт здачі-приймання робіт № 315540 від 31.05.2022 р. отриманий відповідачем 16.06.2022 р., № 316675 від 30.06.2022 р. отриманий відповідачем 18.07.2022 р., акт здачі-приймання робіт № 317652 від 31.07.2022 р. отриманий відповідачем 18.08.2022 р., а акт здачі-приймання робіт № 318336 від 31.08.2022 р. отриманий відповідачем 19.09.2022 р.

Вмотивовану відмову № 18-06-22 від 18.06.2022 р. від підписання акта здачі-приймання робіт № 315540 від 31.05.2022 р. направлено позивачу 30.06.2022 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.06.2022 р. № 6010002771206 та накладною від 30.06.2022 р. № 6010002771206, тобто з пропуском строку, встановленого в п. 2.2.3 договору № 02.5-14/1-30 від 20.04.2015 р. Позивач вказує, що вказана вмотивована відмова надсилається повторно, однак доказів попереднього надсилання вмотивованої відмови до матеріалів справи відповідачем не додано.

Вмотивовану відмову № 27-09-22 від 27.09.2022 р. від підписання актів здачі-приймання робіт № 316675 від 30.06.2022 р., № 317652 від 31.07.2022 р. та № 318336 від 31.08.2022 р. направлено позивачу 29.09.2022 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 29.09.2022 р. № 6010002830598 та накладною від 29.09.2022 р. № 6010002830598, тобто з пропуском строку, встановленого в п. 2.2.3 договору № 02.5-14/1-30 від 20.04.2015 р.

Крім того, відповідачем взагалі не надано вмотивованої відмови від підписання акта приймання-здачі робіт від 31.03.2023 р. за надані позивачем послуги у березні 2023 р. на суму 880,08 грн.

Враховуючи що вмотивовані відмови відповідача від підписання актів приймання-здачі робіт є необґрунтованими, поданими з пропуском строку (щодо актів № 315540 від 31.05.2022 р., № 316675 від 30.06.2022 р., № 317652 від 31.07.2022 р. та № 318336 від 31.08.2022 р.) або не подані взагалі (щодо акта від 31.03.2023 р.), то місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку, що згідно з п. 2.2.3 договору акти приймання-здачі робіт за період з березня 2022 р. по жовтень 2023 р. вважаються підписаними сторонами.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем наданих позивачем послуг у період з березня 2022 р. по жовтень 2023 р. на суму 17 057,97 грн.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 17 057,97 грн за надані послуги на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 17 057,97 грн заборгованості підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем його договірних зобов`язань, позивач також просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" 6 938,25 грн пені, 477,26 грн 3 % річних та 986,44 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом п. 4.2 договору № 02.5-14/1-30 від 20.04.2015 р. встановлено, що орендар зобов`язаний в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором.

Перевіривши розрахунок пені, долучений позивачем до позовної заяви, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що він є неправильним, оскільки позивачем, в порушення положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, неправильно визначений початок періоду прострочки зобов`язання з оплати рахунків-фактур № 61/560 від 31.07.2022 р., № 61/857 від 31.10.2022 р., № 61/232 від 30.04.2023 р. та № 61/465 від 31.07.2023 р., оскільки граничні строки оплати по вказаним рахункам: 20.08.2022 р., 20.11.2022 р., 20.05.2023 р. та 20.08.2023 р. відповідно, припадали на вихідні дні.

Таким чином, за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені у розмірі 6 931,39 грн, нарахована за загальний період з 21.05.2022 р. по 16.01.2024.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, що за перерахунком суду становить 476,83 грн та про задоволення вимоги про стягнення з відповідача 986,44 грн інфляційних втрат.

Разом з тим, апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника наведені в апеляційній скарзі, оскільки укладений між сторонами договір від 20.04.2015 № 02.5-14/1-30 є чинним, не розірваний та в судовому порядку не визнавався недійсним, відтак у відповідача наявне зобов`язання щодо належного виконання умов укладеного сторонами правочину.

При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи відповідача щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позовну заяву, поданому в суді першої інстанції, та зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення від 18.04.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 18.04.2024 у справі №911/233/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеро Ресторантс".

Матеріали справи №911/233/24 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024 та перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. у відпустці з 06.12.2024 по 09.12.2024 повний текст судового рішення складено та підписано 10.12.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

І.М. Скрипка