Постанова

від 10.12.2024 по справі 910/9146/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 910/9146/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Агрикової О.В.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2024

про відмову у поновленні строку та повернення зустрічної позовної заяви

у справі № 910/9146/24 (суддя О.А. Грєхова)

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ"

про стягнення 40 000,00 грн, -

В С Т А Н О В И В :

У 2024 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансшіпмент-газ» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс трейд ресурс» про стягнення 1 260 644,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 29/09/21-ТШГ/ЛЮКС від 29.09.2021 в частині повернення позики.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

12.08.2024 представником відповідача подано заяву про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 у продовженні строку для подання відзиву на позовну заяву відмовлено.

11.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс трейд ресурс» звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічними позовними вимогами до Приватного підприємства «Трансшіпмент-газ» про стягнення 40 000,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за зустрічним позовом не виконано взяте на себе зобов`язання з поверненя отриманої від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" фінансової допомоги у передбачений Договором строк, а відтак, наявні правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів у сумі наданої йому фінансової допомоги у розмірі 40 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у поновленні строку для подання зустрічного позову відмовлено, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" про стягнення 40 000,00 грн. повернуто.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано підстави пропуску строку на подання зустрічної позовної заяви, а відтак відсутні підстави для прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви спільно з первісним позовом. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що клопотання про поновлення строку на звернення з зустрічною позовною заявою не містить конкретних обставин, які б перешкоджали та свідчили про неможливість подання відповідачем зустрічного позову у межах процесуального строку.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що поновленню підлягає будь-який строк, встановлений законом, зокрема, і строк для подання зустрічної позовної заяви, оскільки за приписами ст. 180 ГПК України вчинення такої процесуальної дії як пред`явлення зустрічної позовної заяви вчиняється в межах строку для подання відзиву, а зі змісту ч. 1 ст. 119 ГПК України випливає, що такий строк підлягає поновленню судом за заявою учасника справи, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Крім того, апелянт вказує, що подав зустрічний позов одночасно із заявою про поновлення строку на подання відзиву та обґрунтував поважність причин пропуску процесуального строку, на його думку, наявні підстави у поновленні процесуального строку.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 27.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Сибіги О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9146/24, відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/9146/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

07.10.2024 матеріали справи № 910/9146/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Службовою запискою головуючого судді та розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3821/24 від 15.10.2024 у зв`язку з перебуванням судді Сибіги О.М., який входить до складу колегії суддів у відпустці з 14.10.2024 по 18.10.2024, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9146/24.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 апеляційну скаргу у справі № 910/9146/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/9146/24 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

28.10.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2024, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 15.11.2024 року.

15.11.2024 через підсистему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ", позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В обґрунтування відзиву позивач зазначає, що викладені в апеляційній скарзі обставини не відповідають дійсним обставинам, доводи скарги вважає необґрунтованими та безпідставними та вказує, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про повернення зустрічної позовної заяви.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини 4 статті 269 ГПК України).

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом (частина 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Місцевий господарський суд, визнав не обґрунтованими підстави пропуску строку заявником на подання зустрічної позовної заяви, з якими не погоджується апелянт, у зв`язку з чим колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про прийняття позовної заяви та відкриття провадження зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 року про відкриття провадження у даній справі було встановлено відповідачу строк - не пізніше 15 днів з дня вручення даної ухвали, надати суду обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву.

Одночасно з цим, колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи №910/9146/24, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 було отримано апелянтом 29.07.2024 року о 17:30, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача. (т. 1, а.с. 40).

Отже, відповідач за первісним позовом мав право подати зустрічну позовну заяву в строк до 14.08.2024 року включно.

Однак, з зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" звернулося лише 10.09.2024, тобто після спливу встановленого місцевим господарським судом строку.

Одночасно з поданням зустрічної позовної заяви, заявником було подано клопотання про поновлення строку, в якому останній зазначає про відсутність у відповідача протягом тривалого часу документів на підтвердження наявності відповідних взаємовідносин з позивачем в межах встановленого судом строку для подання відзиву та вжиття відповідних заходів для отримання доказів, звернення з повторним адвокатським запитом до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» з проханням надати інформацію та копії документів (платіжних доручень, інструкцій, виписок з банківського рахунку) на підтвердження здійснення (отримання) платежів між ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС» та ТОВ «ТРАНСШІПМЕНТ-ГАЗ» за період з 01.01.2020 по теперішній час, отримання ТОВ «ЛЮКС ТРЕЙД РЕСУРС» відповіді від Банку № КНО-56.4.4.1/20718 від 27.08.2024.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України).

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Таким чином пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі "Рябих проти Росії").

Водночас, як наголошує ЄСПЛ, держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення ЄСПЛ у справі "Делкурт проти Бельгії" від 17.01.1970, пункт 25, Серія А № 11; пункт 27 рішення ЄСПЛ у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 № 24402/02,). Однак, при цьому ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 23 рішення ЄСПЛ у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37 38 рішення ЄСПЛ у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарським процесуальним кодексом України встановлено неможливість такого поновлення (відповідний висновок викладено у п. 29 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16). Подання особою клопотання про поновлення процесуального строку не кореспондується з автоматичним поновленням судом такого строку, оскільки клопотання про поновлення процесуального строку, у даному випадку, для подання зустрічного позову у справі, повинно містити обґрунтування причин його пропуску, поважність яких визначається судом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 922/709/18.

В той же час, суд апеляційної інстанції, хоча і не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що встановлений судом строк для подання відзиву, та відповідно зустрічного позову, може бути саме продовжений, а встановлений законом строк в свою чергу, може бути поновлений, а відтак, ч. 1 ст. 119 ГПК України не може бути застосована в даному випадку, оскільки поновленню підлягає будь-який строк, крім випадків коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення, зокрема, і строк для подання зустрічної позовної заяви, вважає за необхідне підкреслити, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, зазначивши, що клопотання про поновлення строку не містить конкретних обставин, які б перешкоджали та свідчили про неможливість подання відповідачем зустрічного позову у межах процесуального строку, як і не містить будь-яких належних та допустимих доказів неможливості звернення до суду з зустрічною позовною заявою у встановлений процесуальним законом строк, враховуючи дату отримання ухвали про відкриття провадження у справі (29.07.2024 р.).

Із правового контексту норм ст. ст. 118, 119 ГПК України вбачається, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

В свою чергу, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про відсутність документів на підтвердження наявності відповідних взаємовідносин з позивачем, як підставу для поновлення строку, оскільки строк, визначений процесуальним законодавством на подання до суду зустрічної позовної заяви обчислюється з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, а тому, розглядаючи питання поновлення строків необхідно виходити із дати отримання такої ухвали, надісланої у порядку та у спосіб, встановлений законодавством.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підкреслює, що скаржник не був позбавлений можливості надати зустрічний позов у строк, визначений ч. 1 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України та міг реалізувати своє право на подання зустрічного позову у встановлені строки, оскільки відповідач був обізнаним про наявність зазначеної справи та про хід її розгляду.

Згідно з ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

В той же час, суд апеляційної інстанції підкреслює, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідач не скористався наданим йому правом своєчасного подання до суду зустрічного позову, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було правомірно повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України, як такої, що подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Водночас, твердження апелянта про порушення його права на доступ до правосуддя та ефективний захист свого права є безпідставними, оскільки повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутись до суду з окремим позовом в загальному порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, з урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду є законною, обґрунтованою, і підстав для її скасування чи зміни апеляційний господарський суд не знаходить.

Доводи скаржника не спростовують висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 253-255, 269, 270-271, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс трейд ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/9146/24 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №910/9146/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9146/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді О.В. Агрикова

Т.П. Козир