Ухвала

від 11.12.2024 по справі 912/3561/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

11.12.2024 м.Дніпро Справа № 912/3561/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач),

розглянувши заяву фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Чус О.В., Дарміна М.О., Кощеєва І.М. від розгляду справи № 912/3561/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"

до фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни,

про стягнення 120000 грн збитків,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 ТОВ "Макхолдер" звернулося з позовом до ФОП Демченко І.В. про стягнення 120000 грн спричинених збитків.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.10.2024 у даній справі позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер" (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 26-г, ідентифікаційний код 42772934) - 120000 грн спричинених збитків та 1921 грн компенсації по сплаті судового збору.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, через систему "Електронний суд", фізична особа-підприємць Демченко Ірина Вікторівна, звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 23.10.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Справу розглянути в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з протоколом автоматизованогорозподілу судової справи між суддямивід 12.11.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.11.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 912/3561/19. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 912/3561/19.

25.11.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 відмовлено фізичній особі-підприємцю Демченко Ірині Вікторівні у розгляді апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.10.2024 у справі № 912/3561/19 з повідомленням (викликом) сторін. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.10.2024 у справі № 912/3561/19. Визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

04.12.2024 від фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни, через систему "Електронний суд", надійшла заява про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Чус О.В. (доповідач) суддів: Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

Заява мотивована тими обставинами, що місцевий суд у справі №912/3561/19 залучив до матеріалів справи судові рішення у справі №912/3562/19.

При цьому, у справі №912/3562/19 колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі гол. суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Дармін М.О. всупереч вимогам ст. ст. 2, 14 ГПК України на користь ТОВ "Маркхолдер" стягнула збитки відносно періоду незаконного користування торговим знаком «УКРЗОЛОТО» з 30.11.2019 по 24.10.2020, який не настав на дату визначення ціни позову за позовною заявою №7603/2 від 29.11.2019 ТОВ "Маркхолдер".

За доводами позивача, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Чус О. В., суддів Кощеєва І. М., Дарміна М.О. прямо заінтересована у результаті розгляду справи №912/3561/19 (п. 3 ч. 1 ст. 35 ГПК України).

Згідно з приписами частини другої та третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів, розглянувши подану заяву про відвід, дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим ухвалою від 09.12.2024 передала справу №912/3561/19 для вирішення питання про відвід зазначених суддів суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024 вирішення питання про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Чус О.В., Кощеєва І.М., Дарміна М.О. у справі №912/3561/19 передано на розгляд судді Іванова О.Г.

Згідно з ч. 8 ст. 39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року зазначається, що:

- відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним і об`єктивним критерієм. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суд неупередженість або безсторонність у даній справі;

- відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого, inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28, 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії", № 33958/96, пункт 42 рішення ЄСПЛ 2000-12). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу і ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. Рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" від 10 червня 1996 року, пункт 38);

- стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Реалізації гарантій, встановлених статтею 6 Конвенції, слугує запровадження у національному законодавстві процедур, що забезпечують безсторонність судового розгляду.

Такими є, зокрема, передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України підстави для відводу (самовідводу) судді та заборона повторної участі судді у розгляді справи (стаття 36 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 2-4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Стаття 36 Господарського процесуального кодексу України визначає недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, а саме:

1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Слід наголосили, що згідно змісту поданої заяви про відвід, підставою для відводу колегії судді заявник вважає саме п.3 ч.1 ст.35 ГПК України, зокрема, що судді прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи, підґрунтям для чого вважає ухвалене ними рішення у справі №912/3562/19.

Відтак, фактично заявник не згодний з рішенням суддів, ухваленому в іншій справі.

В той же час, заявником не доведено відповідно до ст.ст.73-74 та 76-79 ГПК України наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або необ`єктивності наведених суддів, більш того, що судді колегії прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у справі №914/284/19 (постанова від 31.03.2021), суддя, здійснюючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід вчинити, з урахуванням конкретних обставин справи, ступеня підготовки матеріалів самими сторонами, у тому числі, й розглядає заявлені сторонами клопотання та заяви. Ухвалення суддею судових рішень в іншій справі не свідчить про необ`єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї зі сторін чи надання переваг окремим учасникам процесу, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві. Незгода сторін з ухваленими суддею рішеннями може бути предметом розгляду апеляційної чи касаційної скарг на такі рішення, водночас, не є підставою для відводу судді від розгляду справи.

Таким чином, проаналізувавши доводи заявника в заяві про відвід від 04.12.2024 та норми чинного Господарського процесуального кодексу України, що регулюють вказані питання, суд зазначає, що в даному випадку заявником не підтверджено належними та допустимими доказами існування об`єктивних обставин, які свідчать про пряму чи побічну заінтересованість у результаті розгляду справи, що є підставою для відводу, а заявник фактично не погоджується із процесуальними рішеннями колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Чус О.В., Дармін М.О., Кощеєв І.М. у справі №912/3562/19, тобто в іншій справі, що, з урахуванням приписів частини четвертої ст.35 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для відводу.

У зв`язку з вищевикладеним суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому в задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 35-36, 38, 39, 233, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Демченко Ірини Вікторівни про відвід колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: Чус О.В., Дарміна М.О., Кощеєва І.М. від розгляду справи №912/3561/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя О.Г. Іванов