Рішення

від 02.12.2024 по справі 904/3519/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2024м. ДніпроСправа № 904/3519/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ВУД ЛТД", м. Виноградів, Закарпатська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА", м. Підгородне, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в розмірі 126 537,84 грн. за договором перевезення вантажів у міжнародних сполученнях

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА", м. Підгородне, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ВУД ЛТД", м. Виноградів, Закарпатська область

про стягнення 415 722,83 грн. за договором перевезення вантажів

Представники:

від позивача (за первісним позовом): Ластівка Віталій Іванович, ордер № 1143000,адвокат

від відповідача (за первісним позовом) Біднина Олександр Іванович заступник директора з правових питань (самопредставництво)

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ВУД ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" про стягнення заборгованості в розмірі 126 537,84 грн. за договором перевезення вантажів у міжнародних сполученнях № 26012024 від 26.01.2024, яка складається з:

-113 738,00 грн. основного боргу,

- 3 433,55 грн. інфляційних втрат,

- 941,60 грн. 3% річних,

- 8 424,69 грн. пені.

Ухвалою від 12.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

20.08.2024 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 22.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

03.09.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив.

05.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою від 10.09.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху.

12.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 16.09.2024 зазначену зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою від 16.09.2024 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/3519/24 за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 24.09.2024.

23.09.2024 через систему "Електронний суд" від Відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він просить в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

24.09.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 24.09.2024 Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні надав усні пояснення по суті справи.

Позивач за первісним позовом в судове засідання свого представника не направив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою від 24.09.2024 відкладено підготовче засідання на 14.10.2024.

27.09.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача за зустрічним позовом надійшла відповідь на відзив на зустрічний позовом, в якому просить:

- задовольнити зустрічний позовом, та стягнути з ТОВ "ВЕСТ-ВУД ЛТД" (код ЄДРПОУ 43074023, 90300 Закарпатська область м.Виноградів вул.Корятовича, 16/9) на користь ТОВ САДИ ДНІПРА (ЄДРПОУ 39074389, 52001, Дніпропетровська область м.Підгородне, Автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварино, 227км + 580 м.) 415 722,83 грн.

- в задоволенні первісного позову відмовити повністю.

30.09.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 14.10.2024 Відповідач за первісним позовом проти позову заперечив.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.

Ухвалою від 14.10.2024 відкладено підготовче засідання на 21.10.2024

18.10.2024 через систему "Електронний суд" від Позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів.

В судовому засіданні 21.10.2024 Позивач за первісним позовом та Відповідач за первісним позовом проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечили.

Ухвалою від 21.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 18.11.2024.

18.11.2024 від позивача за первісним позовом через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення по суті справи.

В судовому засіданні 18.11.2024 розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.11.2024.

20.11.2024 від позивача за зустрічним позовом через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі.

25.11.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті, оголошено перерву до 02.12.2024.

27.11.2024 від позивача за первісним позовом через систему «Електронний суд надійшли письмові пояснення по суті справи.

02.12.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті позовних вимог.

Позивач за первісним позовом підтримав первісний позов, проти зустрічного позову заперечив.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

При цьому, з приводу долучення до матеріалів справи заяв по суті справи та доказів з порушенням строків, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає таке.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку, звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").

У пункті 1 статті 6 Конвенції закріплене право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства", заява № 4451/70, пункт 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутності цих прав (див. mutatis mutandis рішення Європейського Суду з прав людини від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії", заява № 36760/06, пункт 230).

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 суддям необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

На переконання суду, в умовах введення в Україні воєнного стану слід уникати надмірного формалізму та з розумінням ставитись до пропуску процесуальних строків учасниками справи для забезпечення їх права на доступ до правосуддя, оскільки протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України, суворе застосування судами процесуальних строків може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статті 6 зазначеної Конвенції, на що також звертає увагу Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22.

Судом також враховано, що обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Під час розгляду справи суд зобов`язаний забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В аспекті зазначеного господарський суд вважає за доцільне звернутись також до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08.12.2016). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 та ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.

Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

02.12.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем за первісним позовом умов договору перевезення вантажів у міжнародних сполученнях № 26012024 від 26.01.2024 в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих послуг.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив, зазначив, що відповідно до умов Договору перевезення, та Заявки № 115 від 22.03.2024р. до нього, Позивач прийняв на себе наступні зобов`язання - доставити вантаж (яблука в ящиках), масою брутто 21700 кг в м.Копер Словенія, з дотриманням температурного режиму +1оС, з застосуванням самописця.

При цьому Позивач за первісним позовом був обізнаний з особливими властивостями вантажу (товар що швидко псується). про що зазначено безпосередньо у СМR, та необхідністю суворого дотримання температурного режиму.

Відповідач за первісним позовом вказує, що жодного доказу надання рахунку, та екземпляру СМR на адресу Відповідача за первісним позовом Позивачем за первісним позовом не надано.

На думку Відповідача за первісним позовом, Експрес-накладна Нової пошти № 59001136700058 від 16.04.2024р. не може вважатися належним доказом направлення йому документів, зазначених в п.5.2. договору перевезення, оскільки повний опис відправлення містить лише слово: «документи», без детального визначення які саме документи надавалися.

Відповідач за первісним позовом звертає увагу на фактичну вагу відправлення, а саме - 0,5 кг. та зазначає, що Рахунок, СМR, та Акт виконаних робіт (кожен з цих документів на одному папірці) не можуть важити 0,5 кг, тому наявні досить обґрунтовані сумніви, що були надіслані документи, передбачені п.5.2. договору, на підставі яких відбувається оплата послуг.

Крім того, Позивач за первісним позовом в обґрунтування своєї позиції посилається на Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) складений 09.04.2024р., як на доказ належного виконання своїх обов`язків за договором перевезення, який не підписаний зі сторони Замовника (яким є Відповідач за первісним позовом), що, на думку Відповідача за первісним позовом свідчить про неналежне виконання Позивачем за первісним позовом своїх обов`язків.

Щодо здійснення самого перевезення вантажу, Відповідача за первісним позовом зазначив, що то Позивач за первісним позовом був проінформований про ту обставину, що від вантажоотримувача надійшла претензія про значне псування вантажу через неналежне дотримання температурного режиму в процесі перевезення.

З метою визначення дійсного обсягу пошкоджень вантажу, та на якому етапі це відбулося, Відповідачем за первісним позовом були витребувані у Позивача за первісним позовом данні його самописця, та від вантажоотримувача - Звіт сюрвейєрської компанії.

Згідно наданих Позивачем за первісним позовом даних самописця, температурний режим не відповідав узгодженому. Замість встановленого сторонами в заявці +10С, фактичні

показники температури в контейнері сягали +14,4 0С, що є неприпустимим, та негативно вплинули на якість вантажу (яблука свіжі).

Внаслідок недотримання температурного режиму вантаж був частково зіпсований, що також підтверджується Звітом сюрвейєра, при чому сума збитків була значно більшою ніж вартість перевезення (4 840,42 доларів США). Тільки в результаті тривалих перемовин з вантажоотримувачем цю суму вдалося знизити майже втричі.

Відповідач за первісним позовом вказує, що Позивач за первісним позовом неодноразово інформувався за цю обставину, та була досягнута усна домовленість - дочекатись всіх документів по цьому перевезенню, щоб прийняти правильне, вивірене рішення.

Зокрема, Відповідач за первісним позовом надавав відповідь на Пропозицію досудового врегулювання спору б/н від 06.05.2024р., де просив надати температурні дані по спірному перевезенню, та зачекати поки не надійдуть усі документи.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що з наданих Позивачем за первісним позовом даних про фактичну температуру в рефрижераторі, видно, що вона не відповідає погодженим Сторонами (в Заявці) умовам зберігання та транспортування вантажу.

Оскільки обов`язку оплатити вартість послуг у Відповідача за первісним позовом не виникло, нарахування штрафних санкцій, та 3 % річних з інфляційними збитками, на його думку, є безпідставним.

Відповідач за первісним позовом вказав, що, враховуючи неналежне виконання Позивачем за первісним позовом своїх обов`язків за спірним договором, що призвело до часткового псування вантажу, згідно даних Звіту сюрвейєра, вартість зіпсованого вантажу складає 4 840,42 доларів США.

В ході перемовин Відповідача за первісним позовом з вантажоотримувачем, була досягнута домовленість шляхом компромісу та взаємних поступок, погодити знижку за зіпсований товар (який перевозив Позивач за первісним позовом) у розмірі 1 865,73 доларів США. Така домовленість була оформлена між Відповідачем за первісним позовом та вантажоотримувачем (DISTRIMEX SAS) Протоколом узгодження знижки від 17.07.2024р.

24.07.2024р. Відповідачем за первісним позовом була надана Кредит нота № 16 на суму 1 895,73 доларів США. Того ж дня між Відповідачем за первісним позовом та вантажоотримувачем (DISTRIMEX SAS) була укладена додаткова угода № 16 за якою Відповідачем за первісним позовом була надана знижка отримувачу вантажу у розмірі 1 895,73 доларів США внаслідок виявлення частини товару невідповідної якості.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків (недотримання температурного режиму) Позивачем, Відповідачу завдано збитків на суму 1 895,73 доларів США. На думку Відповідача за первісним позовом, зазначена сума має бути врахована при розрахунках між сторонами, оскільки Позивач за первісним позовом, згідно п.6.7. договору перевезення несе повну відповідальність за пошкодження/псування/втрату вантажу, які сталися під час перевезення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Зустрічний позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем за зустрічним позовом умов договору перевезення вантажів у міжнародних сполученнях № 26012024 від 26.01.2024 та заявки № 115 від 22.03.2024 в частині дотримання умов перевезення вантажу, а саме температурного режиму, внаслідок чого позивачу за зустрічним позовом завдано збитків.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив, зазначив, що вантаж (яблука в ящиках) поставлено одержувачу в належному стані, ним оглянуто, і будь яких претензій від одержувача не поступало, про що свідчить відсутність у CMR -накладних №№1078, 1102, 1208 відміток одержувача з приводу претензій щодо поставленого товару.

Також, одержувачем товару у присутності водія вантажного транспортного засобу не складались будь-які претензійні акти огляду поставленого товару (яблук в ящиках).

Фотографії (звіти сюрвейєра), що додані до зустрічної позовної заяви,на думку Відповідача за зустрічним позовом, жодним чином не підтверджують приналежність зображених яблук до тих, котрі поставлялись перевізником по CMR -накладних №№1078, 1102, 1208, такі не мають жодних ідентифікуючих ознак, які могли б дозволити вважати протилежне.

Знижка на товар надавалась відправником за домовленістю з одержувачем, а саме шляхом укладення додаткових угод і відповідно узгодження суми знижки, без відома та залучення до цього процесу ТОВ «ВЕСТ-ВУД ЛТД».

ТОВ «Сади Дніпра» до дня подачі зустрічного позову, не виставляли жодних претензій матеріального характеру до ТОВ «ВЕСТ-ВУД ЛТД» щодо завдання збитків під час перевезення яблук, що підтверджується матеріалами господарської справи 904/3519/24, адже ТОВ «ВЕСТ-ВУД ЛТД» не залучалось ані ТОВ «Сади Дніпра», ані одержувачем до складання будь яких претензійних документів, з приводу порушення договірних зобов`язань щодо перевезення товарів по Заявках №89, №95, №115.

ВІДПОВІДЬ ПОЗИВАЧА ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ НА ВІДЗИВ НА ЗУСТРІЧНИЙ ПОЗОВ.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що вантажоотримувач не перевіряв вантаж безпосередньо при доставці. Вантаж перевірявся після розвантаження, що чітко видно зі звітів сюрвейєра: по першому перевезенню доставка вантажу відбулася 04.02.2024р., огляд вантажу розпочато 06.02.2024р.; по другому перевезенню доставка вантажу відбулася 19.02.2024р., огляд вантажу розпочато 20.02.2024р.; по третьому перевезенню доставка вантажу відбулася 09.04.2024р., огляд вантажу розпочато 11.04.2024р.

На початок огляду вантажу водій Відповідача за зустрічним позовом вже залишив місце розвантаження, саме цим пояснюється відсутність зауважень в CMR-накладних.

Посилання Відповідача за зустрічним позовом на статтю 10 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, на думку Позивача за зустрічним позовом, недоречне, оскільки там йде мова про відповідальність відправника за дефекти вантажу. Дефектів вантажу перевізником не було виявлено, жодних відміток з цього приводу ним не зроблено.

Саме через недотримання перевізником інструкцій з узгодженого сторонами температурного режиму відбулося часткове псування вантажу.

На кожен випадок псування вантажу був складений сюрвейєрський звіт, який включає в себе: опис вантажу, обставин, при яких проводилася сюрвеєрська інспекція (місце, час інспекції, помічені невідповідності і ін.), а також висновки щодо стану вантажу на момент проведення сюрвейєрського огляду разом з фотографіями вантажу.

Зазначений Звіт засвідчений підписом сюрвейера, відповідального за його складання, а також печаткою сюрвейерської компанії. На разі відсутні обставини, які б могли свідчити про недовіру до сюрвейєра, та/або висновків, які були ним зроблені в звітах.

Позивач за зустрічним позовом наголошує, що температурний режим прописаний, та узгоджений сторонами у заявках, є чітко визначеним, максимально ясним, та таким що не допускає двоякого трактування, та становить +10С.

При цьому, оскільки температурний режим чітко визначений, та врегульований, він не потребує інших уточнювань типу «не більше», «не менше» і т.д.

Позивач за зустрічним позовом зауважує, що Відповідачем за зустрічним позовом при узгодженні умов температурного режиму в Заявці до перевезення, не подавалися будь-які уточнення до умов температурного режиму. Тобто на момент прийняття вантажу до перевезення, Відповідачу за зустрічним позовом були цілком зрозумілі, та прийнятні такі умови, та жодних додаткових уточнень вони не потребували.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що в додаткових угодах про надання знижки визначено про ту обставину, що у вантажних автомобілях Відповідача «виявлено частину товару невідповідної якості», та у зв`язку з чим «Покупцю були завдані збитки… які підлягають компенсації за рахунок зменшення… оплати за товар».

Також додаткові угоди, як і Протоколи узгодження знижки, та кредит-ноти містять посилання на інвойси, зазначені номери автомобілів-рефрижератори які здійснювали перевезення, акти приймання товару. Що в свою чергу надає можливість точно ідентифікувати внаслідок чого і ким саме були заподіяні збитки, та з якої причини були компенсовані ці збитки шляхом надання знижки.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що надані ним знижки є меншими, ніж сума завданих збитків, завдяки проведеним переговорам з вантажоотримувачем. Загальна сума збитків по трьом перевезенням становить 13 714,61 доларів США, тоді як знижки надані Позивачем за зустрічним позовом визначені у розмірі 10 074,71 доларів США. Відповідач за зустрічним позовом до обговорення цього питання не залучався, оскільки він не є стороною правовідносин між Позивачем за зустрічним позовом та Покупцем (вантажоотримувачем).

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що неодноразово інформував Відповідача за зустрічним позовом про наявність таких обставин, в тому числі письмово.

Зокрема, у відповіді на Пропозицію досудового врегулювання спору б/н від 06.05.2024р., Позивач за зустрічним позовом зазначав про наявність претензій вантажоотримувача внаслідок псування вантажу, а також просив надати температурні дані по спірному перевезенню. Такі дані були Відповідачем за зустрічним позовом надані, з чого випливає висновок, що Відповідач за зустрічним позовом достеменно знав про наявність спірних питань по перевезенням.

Відповідач за зустрічним позовом був обізнаний з особливими властивостями вантажу (товар що швидко псується) про що зазначено безпосередньо у всіх СМR, та необхідністю суворого дотримання температурного режиму.

Згідно наданих Відповідачем за зустрічним позовом даних самописця, температурний режим по кожному перевезенню не відповідав узгодженому.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов`язань в частині повного та своєчасного розрахунку вартості міжнародних перевезень, правомірність нарахування штрафних санкцій; наявність факту завдання збитків позивачу за зустрічним позовом.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ВУД ЛТД" (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сади Дніпра" (далі - замовник) укладено договір перевезення вантажів у міжнародних сполученнях № 26012024 від 26.01.2024, згідно п. 1.1. якого Замовник замовляє а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях, відповідно до узгоджених Сторонами Заявок.

Згідно п. 1.2. договору узгоджена сторонами заявка є невід`ємною частиною цього договору.

Замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати послуги перевізника на умовах, передбачених у цьому Договору та в розмірі, узгодженому в Заявках (п.2.1.11. Договору).

Перевізник зобов`язаний надати замовнику за фактом виконання доручення рахунок на оплату суми доручення, акт виконаних робіт (наданих послуг) податкову накладну, товарно-транспортну накладну (CMR) з відміткою (відбиток печатки/офіційного штампу) вантажоодержувача про отримання вантажу.

Оригінали вищезгаданих документів перевізник повинен вислати на адресу замовника не пізніше ніж 5 робочих днів після вивантаження вантажу. (п. 2.2.8 договору).

Замовник зобов`язаний сповістити перевізника письмовою заявкою про необхідність перевезення вантажу не пізніше, ніж за 3 доби до запланованої дати початку виконання доручення. (п. 3.1. договору).

Згідно п. 4.1. договору, загальна ціна цього договору визначається сумою всіх виконаних перевізником та оплачених замовником заявок протягом всього строку дії договору.

Вартість перевезень вантажів узгоджується сторонами в заявках і вказується у рахунках перевізника (п. 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що у випадку, якщо сторонами в заявці визначено вартість перевезення вантажу в іноземній валюті ,розрахунки здійснюються в національній грошовій одиниці України за офіційним курсом Національного банку України на день завантаження вантажу.

Розрахунки за Договором здійснюються відповідно до пред`явленого до оплати Перевізником рахунку. Сторони погодили, що рахунки передані за допомогою факсимільного зв`язку підлягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання замовником всіх документів у відповідності до п. 2.2.8. цього договору (п.5.1. Договору).

Рахунки Перевізника підлягають оплаті протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати пред`явлення товарно-транспортної накладної (СМR) з відміткою (відбитком печатки/офіційного штампу) вантажоодержувача про отримання вантажу (п.5.2 Договору).

Згідно п. 5.5. договору, за фактом виконання доручення сторони підписують акт виконаних робіт (наданих послуг), який є невід`ємною частиною цього договору. У випадку, якщо відправлений замовнику акт виконаних робіт (наданих послуг) не підписаний і не заперечений замовником протягом 21 робочого дня з моменту його отримання замовником, вказаний акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається прийнятим замовником без змін та претензій.

Відповідно до п. 6.2. договору, за порушення умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, у тому числі не отриманий прибуток.

У випадку прострочення оплати (не оплати) послуг перевізника, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такого прострочення (п. 6.5. договору)

Згідно п. 6.6. договору, сторони, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором.

Перевізник несе повну відповідальність за пошкодження/псування/втрату вантажу, які сталися під час перевезення (п. 6.7. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору, строк дії договору встановлюється з дати підписання цього договору до 31.12.2024. Якщо жодна із сторін протягом 30 днів до дати припинення дії договору у зв`язку із закінченням строку, на який він був укладений, не виявить бажання припинити дію договору, строк дії договору вважається продовженим на наступний календарний рік.

Згідно Заявки №115 від 22.03.2024 р. до договору 26012024 від 26.01.2024 р. ТОВ «Сади Дніпра» замовило послугу автомобільного перевезення вантажу (яблук в ящиках, маса брутто 21 700 кг) у виконавця ТОВ «ВЕСТ-ВУД ЛТД».

Маршрут виконання замовлення : смт.Підгородне Дніпропетровська область (Україна)

- м.Копер (Словенія).

Вартість послуги перевезення погоджена сумою 2 700,00 євро в грн. по курсу НБУ на дату завантаження.

Заявка підписана сторонами та скріплена печатками.

Позивач за первісним позовом зазначає, що у відповідності до СМR №1208 підтверджено, що замовлення по заявці №115 від 22.03.2024 р. було виконане і вантаж був доставлений до пункту призначення 09.04.2024 р. (печатка і підпис з датою уповноваженої особи містяться на документі).

Актом №06/04 надання послуг від 09.04.2024 року підтверджено надання та отримання послуг вартістю 113 738,04 грн.

Вартість наданої послуги у еквівалентному співвідношенні до гривні складає 113 738,04 гривень, на дату завантаження.

Позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з пропозицією досудового врегулювання спору, у відповідь на яку, відповідач за первісним позовом зазначив, що йому заявлена претензія вантажоотримувача щодо якості отриманого вантажу, а саме відбулося значне псування вантажу (до 50%) внаслідок недотримання температурного режиму під час перевезення, тому ним очікується звіт сорвеєрської компанії та проводиться перевірка даних вантажоотримувача, для визначення суми збитків.

Позивач за первісним позовом вказує, що оплата вартості виконаних послуг відповідачем за первісним позовом здійснена не була, що і стало причиною звернення до суду з первісним позовом.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що на виконання умов договору перевезення Відповідачем за зустрічним позовом було виконано три перевезення вантажу (яблука свіжі).

По кожному з цих перевезень були зафіксовані відхилення встановленого Сторонами температурного режиму, що призвело до псування частини вантажу.

1. За заявкою № 89 до Договору перевезення, погодженою сторонами, Відповідач за зустрічним позовом прийняв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу з м.Підгородне Дніпропетровська область (Україна) до порт Трієст Італія. При цьому в заявці були узгоджені додаткові умови, а саме встановлений температурний режим перевезення вантажу (яблука свіжі) +10С.

Зазначене перевезення було оплачене в повному обсязі Позивачем за зустрічним позовом, згідно рахунку Відповідача. Доставка вантажу виконувалась протягом часу з 29.01.2024р. по 04.02.2024р.

По прибутті в пункт призначення, вантажоотримувач (DISTRIMEX SAS) повідомив, що частина вантажу зіпсована. Для встановлення цього факту, та визначення розмірів псування вантажу був викликаний сюрвейєр, та ним був складений Звіт від 06.02.2024р., яким визначені збитки у розмірі 4 892,94 доларів США.

Позивач за зустрічним позовом уклав з вантажоотримувачем Протокол узгодження знижки від 17.07.2024р., за яким була визначена сума знижки за частково пошкоджений товар у розмірі 4 378,98 доларів США.

На цю ж суму була виписана Кредит-нота від 24.07.2024р., та того ж дня була укладена додаткова угода № 4, якою Позивач компенсував суму знижки за рахунок зменшення на цю суму оплати за товар.

Таким чином, внаслідок недодержання Відповідачем температурного режиму, Позивач отримав збитки за першим перевезенням у розмірі 4 378,98 доларів США.

2. За заявкою № 95 до Договору перевезення, погодженою сторонами, Відповідач за зустрічним позовом прийняв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу з м.Підгородне Дніпропетровська область (Україна) до порт Трієст Італія. При цьому в заявці були узгоджені додаткові умови, а саме встановлений температурний режим перевезення вантажу (яблука свіжі) +10С.

Зазначене перевезення було оплачене в повному обсязі Позивачем за зустрічним позовом, згідно рахунку Відповідача.

Доставка вантажу виконувалась протягом часу з 12.02.2024р. по 19.02.2024р. По прибутті в пункт призначення, вантажоотримувач (DISTRIMEX SAS) повідомив, що частина вантажу зіпсована. Для встановлення цього факту, та визначення розмірів псування вантажу був викликаний сюрвейєр, та ним був складений Звіт від 21.02.2024р., яким визначені збитки у розмірі 3 981,25 доларів США.

Позивач за зустрічним позовом уклав з вантажоотримувачем Протокол узгодження знижки від 17.07.2024р., за яким була визначена сума знижки за частково пошкоджений товар у розмірі 3 800,00 доларів США.

На цю ж суму була виписана Кредит-нота від 24.07.2024р., та того ж дня була укладена додаткова угода № 6, якою Позивач компенсував суму знижки за рахунок зменшення на цю суму оплати за товар.

Таким чином, внаслідок недодержання Відповідачем температурного режиму, Позивач отримав збитки за другим перевезенням у розмірі 3 800,00 доларів США.

3. За заявкою № 115 до Договору перевезення, погодженою сторонами, Відповідач за зустрічним позовом прийняв на себе зобов`язання здійснити перевезення вантажу з м.Підгородне Дніпропетровська область (Україна) до м.Копер Словенія. При цьому в заявці були узгоджені додаткові умови, а саме встановлений температурний режим перевезення вантажу (яблука свіжі) +10С.

Зазначене перевезення Позивачем за зустрічним позовом не оплачувалося, оскільки Відповідачем за зустрічним позовом не надано відповідних документів на підставі яких здійснюється оплата. Дана обставина спричинила подання первісного позову.

Доставка вантажу виконувалась протягом часу з 25.03.2024р. по 09.04.2024р. По прибутті в пункт призначення, вантажоотримувач (DISTRIMEX SAS) повідомив, що частина вантажу зіпсована. Для встановлення цього факту, та визначення розмірів псування вантажу був викликаний сюрвейєр, та ним був складений Звіт від 11.04.2024р., яким визначені збитки у розмірі 4 840,42 доларів США.

Позивач за зустрічним позовом уклав з вантажоотримувачем Протокол узгодження знижки від 17.07.2024р., за яким була визначена сума знижки за частково пошкоджений товар у розмірі 1 895,73 доларів США.

На цю ж суму була виписана Кредит-нота від 24.07.2024р., та того ж дня була укладена додаткова угода № 16, якою Позивач компенсував суму знижки за рахунок зменшення на цю суму оплати за товар.

Таким чином, внаслідок недодержання Відповідачем температурного режиму, Позивач отримав збитки за третім перевезенням у розмірі 1 895,73 доларів США.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що Відповідач за зустрічним позовом був обізнаний з особливими властивостями вантажу (товар що швидко псується) про що зазначено безпосередньо у всіх СМR, та необхідністю суворого дотримання температурного режиму.

Згідно наданих Відповідач за зустрічним позовом даних самописця, температурний режим по кожному перевезенню не відповідав узгодженому. Замість встановленого сторонами в заявці +10С, фактичні показники температури в контейнерах сягали +14,4 0С, що є неприпустимим, та негативно вплинули на якість вантажу (яблука свіжі).

Отже, за трьома перевезеннями Відповідач за зустрічним позовом спричинив Позивачу збитків на загальну суму: 4 378,98 + 3 800,00 + 1 895,73 = 10 074,71 доларів США.

Згідно даних офіційного сайту НБУ, станом на 04.09.2024р., офіційний курс гривні щодо долару США становить 41,2640 грн./дол.

Таким чином сума зустрічного позову складає: 10 074,71 х 41,2640 = 415 722,83 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає первісні позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, зустрічні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським судом визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються кодексами, законами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань (ч.ч. 1,2,5 ст.307 ГК України).

Перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ст.908 ЦК України).

У відповідності до ч.ч.1,2,3 ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частин 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Щодо первісного позову.

Як вже зазначалося, згідно п. 5.5. договору, за фактом виконання доручення сторони підписують акт виконаних робіт (наданих послуг), який є невід`ємною частиною цього договору. У випадку, якщо відправлений замовнику акт виконаних робіт (наданих послуг) не підписаний і не заперечений замовником протягом 21 робочого дня з моменту його отримання замовником, вказаний акт виконаних робіт (наданих послуг) вважається прийнятим замовником без змін та претензій.

Матеріали справи містять підписаний відповідачем за первісним позовом та скріплений печаткою Акт № 06/04 приймання-передачі робіт (надання послуг) від 09.04.2024 на суму 113 738,04 грн. (т.1, зв.бік а.с. 203)., який підписаний обома сторонами без заперечень.

Доказів виконання зобов`язання щодо здійснення розрахунків на суму 113 738,04 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

Суд звертає увагу, що позивачем за первісним позовом в його прохальній частині зазначено суму основного боргу в розмірі 113 738,00 грн., а не 113 738,04 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення основного боргу в розмірі 113 738,00 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Правомірність нарахування пені.

Згідно ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Водночас, статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У випадку прострочення оплати (не оплати) послуг перевізника, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день такого прострочення (п. 6.5. договору)

Згідно п. 6.6. договору, сторони, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами зобов`язань за даним договором.

Позивач за первісним позовом нарахував та просить стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі 8 424,69 грн. за період прострочення з 14.04.2024 по 23.07.2024.

При перевірці розрахунків судом виявлено помилку в частині визначення початку періоду нарахування, а саме, позивачем не враховано вимог п.5.2. договору, тому період нарахування становить з 17.04.2024 по 23.07.2024.

Таким чином, первісний позов в цій частині підлягає частковому задоволенню в розмірі 8 154,33 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 270,36 грн. слід відмовити.

Правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за первісним позовом надано розрахунок 3% річних за період прострочення з 14.04.2024 по 23.07.2024, розмір яких склав суму 941,60 грн.

Суд перевірив розрахунки позивача за первісним позовом, виявив аналогічну помилку, що й при нарахуванні пені, тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 913,63 грн.

В частині стягнення 3% річних в розмірі 27,97 грн. слід відмовити.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Заявлені позивачем за первісним позовом до стягнення інфляційні втрати в розмірі 3 433,55 грн. нараховані за період з 14.04.2024 по 23.07.2024.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат судом виявлено аналогічну помилку, що й при нарахуванні пені та 3% річних, тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 3 199,68 грн.

В частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 233,87 грн. слід відмовити.

Таким чином, первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом основного боргу в розмірі 113 738,00 грн., пені в розмірі 8 154,33 грн., 3% річних у розмірі 913,63 грн., інфляційних втрат у розмірі 3 199,68 грн.

В частині стягнення пені в розмірі 270,36 грн, 3% річних у розмірі 27,97 грн., інфляційних втрат у розмірі 233,87 грн. слід відмовити.

Щодо зустрічного позову.

В силу положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За приписами частини першої та другої статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та визначено, що особа, якій їх завдано, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої статтею 224 Господарського кодексу України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв`язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання цивільно-правової відповідальності.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Статтею 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Згідно п. 6.7. договору Перевізник несе повну відповідальність за пошкодження/псування/втрату вантажу, які сталися під час перевезення.

Відповідач за зустрічним позовом зазначив, що вантаж (яблука в ящиках) поставлено одержувачу в належному стані, ним оглянуто, і будь яких претензій від одержувача не поступало, про що свідчить відсутність у CMR-накладних №№1078, 1102, 1208 відміток одержувача з приводу претензій щодо поставленого товару.

Також, одержувачем товару у присутності водія вантажного транспортного засобу не складались будь-які претензійні акти огляду поставленого товару (яблук в ящиках).

Фотографії (звіти сюрвейєра), що додані до зустрічної позовної заяви,на думку Відповідача за зустрічним позовом, жодним чином не підтверджують приналежність зображених яблук до тих, котрі поставлялись перевізником по CMR -накладних №№1078, 1102, 1208, такі не мають жодних ідентифікуючих ознак, які могли б дозволити вважати протилежне.

Знижка на товар надавалась відправником за домовленістю з одержувачем, а саме шляхом укладення додаткових угод і відповідно узгодження суми знижки, без відома та залучення до цього процесу ТОВ «ВЕСТ-ВУД ЛТД».

ТОВ «Сади Дніпра» до дня подачі зустрічного позову, не виставляли жодних претензій матеріального характеру до ТОВ «ВЕСТ-ВУД ЛТД» щодо завдання збитків під час перевезення яблук, що підтверджується матеріалами господарської справи 904/3519/24, адже ТОВ «ВЕСТ-ВУД ЛТД» не залучалось ані ТОВ «Сади Дніпра», ані одержувачем до складання будь яких претензійних документів, з приводу порушення договірних зобов`язань щодо перевезення товарів по Заявках №89, №95, №115.

Суд не приймає заперечення відповідача за зустрічним позовом щодо того,що ТОВ Сади Дніпра» не надано доказів того, що зіпсованими виявились саме ті яблука, що перевозив відповідач за зустрічним позовом, оскільки протоколи узгодження знижки містять посилання на наступне.

1. Сторони визнають, що Покупець DISTRIMEX SAS під час приймання товару, поставленого згідно інвойсу № 20 від 29.01.2024, у вантажному автомобілі-рефрижераторі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , згідно акту прийняття товару № DAMAGE SURVEY REPORT від 06.02.2024 виявив частину невідповідної якості. (п. 1. Протоколу узгодження знижки від 17.07.2024 (т.1 а.с. 122).

2. Сторони визнають, що Покупець DISTRIMEX SAS під час приймання товару, поставленого згідно інвойсу № 22 від 12.02.2024, у вантажному автомобілі-рефрижераторі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , згідно акту прийняття товару № DAMAGE SURVEY REPORT від 21.02.2024 виявив частину невідповідної якості. (п. 1. Протоколу узгодження знижки від 17.07.2024 (т.1 а.с. 138).

3. Сторони визнають, що Покупець DISTRIMEX SAS під час приймання товару, поставленого згідно інвойсу № 34 від 25.03.2024, у вантажному автомобілі-рефрижераторі НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , згідно акту прийняття товару № DAMAGE SURVEY REPORT від 11.04.2024 виявив частину невідповідної якості. (п. 1. Протоколу узгодження знижки від 17.07.2024 (т.1 а.с. 138).

При цьому, в заявках № 89 від 26.01.2024, № 95 від 06.02.2024, №115 від 22.03.2024, підписаних позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом та скріплених печатками сторін також зазначається номер автомобіля НОМЕР_1 / НОМЕР_2 (т. 1, а.с. 110,126,142).

Крім того, в цих заявках зазначені вимоги до температурного режиму перевезення вантажу: +10С, самописець, чого відповідачем за зустрічним позовом виконано не було.

Також звітом сюрвеєра було встановлено часткове псування вантажу на загальну суму 4 840,42 доларів США. Матеріали справи не містять доказів недостовірності висновків сюрвеєра щодо фактичного стану вантажу під час його обстеження.

Також додаткові угоди, як і Протоколи узгодження знижки, та кредит-ноти містять посилання на інвойси, зазначені номери автомобілів-рефрижератори які здійснювали перевезення, акти приймання товару. Що в свою чергу надає можливість точно ідентифікувати внаслідок чого і ким саме були заподіяні збитки, та з якої причини були компенсовані ці збитки шляхом надання знижки.

З огляду на викладене, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення збитків у розмірі 415 722,83 грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Щодо первісного позову.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за первісним позовом покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Щодо зустрічного позову.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").

Оскільки, при зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру (415722,83грн.), то позивач за зустрічним позовом повинен був сплатити судовий збір, враховуючи подання позовної заяви через систему "Електронний суд", у розмірі 4 988,67грн. За подання зустрічної позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 6 235,84грн., про що свідчить платіжна інструкція № 3930 від 04.09.2024.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом під час звернення з зустрічним позовом до суду сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").

Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 1 247,17грн.

Суд не вирішує питання повернення судового збору в цій частині, оскільки клопотання про його повернення позивачем за зустрічним позовом не надавалось.

В іншій частині витрати зі сплаті судового збору судом покладаються на відповідача за зустрічним позовом в розмірі 4 988,67 грн.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ВУД ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" про стягнення заборгованості в розмірі 126 537,84 грн. за договором перевезення вантажів у міжнародних сполученнях задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, Автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварино 227км+580м, ідентифікаційний код 39074389) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ВУД ЛТД" (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул.. Корятовича, 16/9, ідентифікаційний код 43074023) основний борг в розмірі 113 738,00 грн., інфляційні збитки в розмірі 3 199,68 грн., 3% річних у розмірі 913,63 грн., пеню в розмірі 8 154,33 грн. та судовий збір у розмірі 3 015,26грн., про що видати наказ.

В решті первісного позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ВУД ЛТД" про стягнення 415 722,83 грн. за договором перевезення вантажів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ-ВУД ЛТД" (90300, Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Корятовича, 16/9, ідентифікаційний код 43074023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДНІПРА" (52001, Дніпропетровська область, м. Підгородне, Автодорога Знам`янка-Луганськ-Ізварино 227км+580м, ідентифікаційний код 39074389) збитки в розмірі 415 722,83 грн. та судовий збір у розмірі 4 988,67грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 11.12.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко