Рішення

від 11.12.2024 по справі 905/666/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2024 Справа №905/666/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, б.4Д ; код ЄДРПОУ: 42086719, електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДОНБАСУ" (85172, Донецька область, с. Полтавка, вул. Юбілейна, буд. 38, код ЄДРПОУ 30736395, електронна пошта sadpoltavka@ukr.net)

про стягнення 189 623,35 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 151 128,26 грн., 3% річних в розмірі 2176,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 5440,39 грн., пеня в розмірі 30 878,70 грн.,-

без повідомлення (виклику) учасника справи

С У Т Ь С П О Р У

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 189 623,35 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 151 128,26 грн., 3% річних в розмірі 2176,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 5440,39 грн., пеня в розмірі 30 878,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1642 від 01.08.2020 в частині неналежного виконання відповідачем грошових зобов`язань внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 151 128,26 грн., що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних в розмірі 2176,00 грн., інфляційних втрат в розмірі 5440,39 грн., пені в розмірі 30 878,70 грн.

Ухвалою від 05.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

10.07.2023 позивач надав заяву в якій повідомив, що після звернення з відповідним позовом до суду, відповідач частково сплатив заборгованість.

18.07.2023 позивач до суду надав заяву в якій зазначив, що залишились несплаченими нарахування за розрахунковий період жовтень 2022 у повному обсязі у сумі 76 451,58грн. та частина нарахувань за листопад 2022 в сумі 34000грн. З урахуванням вищенаведеного, за періоди жовтень 2022, листопад 2022 відповідачу нараховано 151 128,26грн, а сплачено 40 666,68грн. Заборгованість на 18.07.2023 становить 110 461,58грн.

Заявою від 10.01.2024 позивач повідомив суд що з 11.12.2023 змінено місцезнаходження позивача на нову адресу 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, б.4Д та відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою від 20.03.2024 зупинено провадження у справі №905/666/23 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22.

Ухвалою від 29.11.2024 провадження у справі №905/666/23 поновлено.

Щодо повідомлення відповідача.

Відповідно до ч.5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

26.06.2023 копія ухвали господарського суду про відкриття провадження у справі від 05.06.2023 направлялась поштовим відправленням на адресу відповідача відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштовий конверт повернуто органом поштового зв`язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із положеннями частини шостої статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у низці постанов, а саме від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 01.03.2023 у справі №910/18543/21, від 30.03.2023 у справі № 910/2654/22.

Крім того, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що після зупинення провадження у даній справі відповідач у справі зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», тому відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справі виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.

У звязку з викладеним, ухвала про поновлення провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомлено.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, у рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Крім того слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд

встановив

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - Позивач, Постачальник), яке створене у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг, протягом періоду визначеного абзацом четвертим пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон).

Згідно п.3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п.7 постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

01.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» (відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №1642 (договір) на умовах комерційної пропозиції «Індивідуальна-А/Б фактична (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (додаток №2 до договору).

Відповідач приєднався до умов договору шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №1 до договору).

Згідно з умовами п.1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.

Згідно з п.2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2. договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється якщо об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи, в установленому законодавством порядку; постачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії; за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи розподілу, до мереж якого приєднаний цей споживач; відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; споживач відповідає критеріям обраної ним комерційної пропозиції.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але у будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору (п. 3.1. договору).

Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до пункту 5.2. договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Згідно п.5.5. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.6. договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника (за наявності), та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.

Згідно з п. 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, який не може бути менше 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до умов п. 5.8. договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені; споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1. договору).

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань (п.13.1. договору).

З 01.08.2019 споживач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САДИ ДОНБАСУ", приєдналось до умов комерційної пропозиції «Індивідуальна А/б фактична (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Розділом 2 «Ціна» комерційної пропозиції, визначено метод розрахунку ціни на електричну енергію для розрахункового періоду.

Згідно змісту розділу 3 комерційної пропозиції встановлено, що оператор системи розподілу споживача - ТОВ «ДТЕК Донецькі електромережі».

Умовами пункту 5.1. розділу «Порядок оплати» комерційної пропозиції встановлено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:

-не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду - 50% від прогнозного обсягу споживання електричної енергії;

- не пізніше ніж на 15-й день розрахункового періоду - 50% від прогнозного обсягу споживання електричної енергії;

-остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від Постачальника.

Згідно з п. 6.3. комерційної пропозиції, рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 5.1. комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 7.1. комерційної пропозиції, у разі, якщо споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на рахунок постачальника), та 3% річних від суми боргу. На суму заборгованості нараховуються інфляційні втрати за весь період прострочення. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені.

Договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з серпня 2020р, але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк до 01.08.2022 та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п.5.1. цієї комерційної пропозиції (п. 9.1. комерційної пропозиції).

Комерційна пропозиція підписана та скріплена печатками сторін.

На виконання вказаних умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії у період жовтень 2022 року-листопад 2022 року на загальну суму 151 128,26 грн., на підтвердження чого до позовної заяви додані акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень та листопад 2022 року та сформовані рахунки за спожиту електричну енергію, а саме:

- Рахунок за спожиту електроенергію №1642 за жовтень 2022р від 04.11.2022 на суму 76 461,58грн.

- Рахунок за спожиту електроенергію №1642 за листопад 2022р від 04.12.2022 на суму 74 666,68 грн.

Акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки отримані відповідачем та підписанні електронним підписом.

Відповідач у порушення умов договору та Комерційної пропозиції до нього своїх зобов`язань по своєчасній оплаті фактично отриманої та спожитої електричної енергії не виконав у повному обсязі у зв`язку з чим позивач звернувся до господарського суду з відповідною заявою про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 151 128,26грн. Крім того позивачем заявлені до стягнення 3% річних в сумі 2 176 грн., інфляційні витрати у розмірі 5 440,39грн. та пеня у розмірі 30 878,70грн.

Після порушення провадження у справі відповідачем 13.06.2023 було частково погашено суму заборгованості, що підтверджується випискою по особовому рахунку за період 13.06.2023:

- суму 9 461,58 грн з призначенням платежу «сплата за споживання електроенергії згідно рахунку №1642 за жовтень 2022 від 04.11.2022»;

- суму 40 666,68 грн з призначенням платежу «сплата за споживання електроенергії згідно рахунку №1642 за листопад 2022 від 04.12.2022».

Решта суми заборгованості відповідачем сплачена не була.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні відповідача до виконання грошових зобов`язань за укладеним договором.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір про постачання електричної енергії споживачу є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов`язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Як свідчать фактичні обставини справи, відповідачу поставлено електричної енергії за договором у період жовтня 2022 року-листопада 2022 року на загальну суму 151 128,26 грн., на підтвердження чого до позовної заяви додані акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень та листопад 2022 року та сформовані рахунки за спожиту електричну енергію за відповідні періоди , які отримані та підписані відповідачем.

Факт отримання послуг з постачання електричної енергії за спірний період відповідачем під час розгляду даної справи не спростовано.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно з пунктом 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та закінчення розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні.

Згідно заяви-приєднання до договору розрахунковим вважається період з 00:00 годин 1 числа місяця до 24:00 годин останнього числа поточного місяця.

Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п.5.1. Комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від Постачальника.

Рахунки за спожиту електроенергію та акти приймання-передавання товарної продукції підписано електронними цифровими підписами представників постачальника та споживача.

Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках постачальника обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз`яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв`язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.

Таким чином, станом на дату подання позову заборгованість відповідача зі сплати основного боргу за зобов`язанням жовтень-листопад 2022 року становила загальну суму 151 128,26 грн.

Як встановлено матеріалами справи, під час розгляду вимог позивача, відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 9 461,58 грн за жовтень 2022 та суму 40 666,68 грн за листопад 2022, а в загальному розмірі 50 128,26грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку за період 13.06.2023.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на факт сплати відповідачем частини суми основного боргу в розмірі 50 128,26грн під час розгляду справи в суді, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 50 128,26грн підлягає закриттю.

Отже з урахуванням часткової оплати за відповідачем залишилась сума боргу за період жовтень-листопад 2022 в розмірі 101 000грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 101 000грн, оскільки позовні вимоги в цій частині є правомірними.

Як зазначалося вище, окрім суми основного боргу, позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2176,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 5440,39 грн., пеня в розмірі 30 878,70 грн.

Згідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано 3 % річних в сумі 2 176 грн. за загальний період з 08.11.2022 по 16.05.2023 та інфляційні нарахування за період з 01.12.2022 по 30.04.2023 в сумі 5 440,39 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він є методологічно та арифметично вірним, тому зазначені вимоги підлягають задоволенню в розмірі 2 176 грн.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" наданий позивачем розрахунок інфляційних за визначений позивачем період, господарський суд доходить, що він є правильним та обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі - 5 440,39 грн.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Як зазначалось, п.5.8. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Пунктом 7.1. комерційної пропозиції, сторони встановили, що у разі, якщо споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на рахунок постачальника), та 3% річних від суми боргу. На суму заборгованості нараховуються інфляційні втрати за весь період прострочення. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені.

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком ціни позову, позивачем нараховано пеню в загальній сумі 30 878,70 грн. за період з 08.11.2022 по 16.05.2023.

Разом з цим, при вирішенні питання щодо стягнення нарахованої позивачем суми пені, суд враховує наступне.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У подальшому законами України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджувались відповідні укази Президента, якими строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента № 740/2024 від 28.10.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

За приписами ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 ч.2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", визначено, що Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Судом встановлено, що НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332.

26.04.2022 Постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 доповнено пунктом 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Враховуючи викладене, а також приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (в редакції постанови, чинній на момент спірних правовідносин), яка є обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, суд дійшов висновків про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 30 878,70 грн за загальний період з 08.11.2022 по 16.05.2023, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовляє.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 129 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Закрити провадження у справі № 905/666/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 50 128,26грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САДИ ДОНБАСУ" (85172, Донецька область, с. Полтавка, вул. Юбілейна, буд. 38, код ЄДРПОУ 30736395, електронна пошта sadpoltavka@ukr.net) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, місто Дніпро, вул. Січових Стрільців, будинок 4 Д, код 42086719) суму боргу у розмірі 101 000грн., 3% річних у сумі 2 176 грн, інфляційні втрати в сумі 5 440,39 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1635 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман