Рішення

від 11.12.2024 по справі 905/609/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2024р. Справа №905/609/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, б.4Д; код ЄДРПОУ: 42086719, електронна пошта 42086719@mail.gov.ua)

до відповідача: Автотранспортне комунальне підприємство «Комунальник» (85207, Донецька область, м. Торецьк, пр. Шахтарів, буд. 44, код ЄДРПОУ 31217531, електронна пошта dzkommun@ukr.net)

предмет позову: стягнення 79 176,65 грн., з яких основна заборгованість в розмірі 55 286,19 грн., 3% річних в розмірі 1 727,91 грн., інфляційні втрати в розмірі 8 597,11 грн., пеня в розмірі 13 565,44 грн.

без виклику сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ", через підсистему «Електронний суд», звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Автотранспортного комунального підприємства «Комунальник» про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії в загальному розмірі 79 176,65 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на факт порушення з боку відповідача зобов`язань за договором постачання (закупівлі) електричної енергії № 2882, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 55 286,19 грн., 3% річних в розмірі 1 727,91 грн., інфляційні втрати в розмірі 8 597,11 грн., пеня в розмірі 13 565,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/609/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

На підставі приписів ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язкова.

Частиною 3 та 4 статті 120 ГПК України передбачено, що повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень і ухвала про вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів для вчинення відповідної процесуальної дії.

Ухвалу суду від 29.05.2023 було направлено сторонам на їх електронні адреси. Згідно довідок, листи доставлено до їх електронних скриньок.

14.06.2023 відповідачем до суду надано відзив в якому останній зазначив що визнає за собою суму боргу у повному обсязі, а саме в розмірі 55 286,19грн, інфляційні втрати та частково 3% річних і пені та в подальшому має намір добровільно здійснювати погашення. Крім того відповідач зазначив що м.Торецьк розташоване на лінії зіткнення в Донецькій області, де російські війська проводять постійні обстріли, що призвело до пошкодження майна відповідача. Також відповідач відноситься до об`єкту критичної інфраструктури та несе велике соціальне навантаження. У зв`язку з наведеними обставинами відповідач просить зменшити загальну суму пені на 90% та зменшити проценти річних за час затримки розрахунку.

19.06.2023 позивач надав відповідь на відзив в якому заперечив проти зменшення пені, 3% річних та інфляційних. В обгрунтування своїх заперечень позивач посилається на те, що важке фінансове становища відповідача не є переконливим та законним підґрунтям для невиконання господарських зобов`язань, а нараховані суми пені, інфляційних та відсотків не є надмірними у порівнянні із сумою заборгованості.

18.07.2023 позивач надав заяву в якій повідомив суд що 23.06.2023 відповідачем здійснено оплату основної суми боргу за електроенергію за період березень 2022-травень 2022 у розмірі 55 286,19грн.

Ухвалою господарського суду від 19.03.2024 зупинено провадження у справі №905/609/23 до закінчення розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги у справі № 911/1359/22.

Ухвалою господарського суду від 25.11.2024 поновлено провадження у справі.

Судом встановлено, що з 11.12.2023 змінено місцезнаходження позивача на нову адресу 49001, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, б.4Д та відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Крім того слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - Позивач, Постачальник), яке створене у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг, протягом періоду визначеного абзацом четвертим пункту 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон).

11 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - Позивач/Постачальник) та Автотранспортне комунальне підприємство «Комунальник» (далі - Відповідач /Споживач) було укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 2882 (далі - Договір) на умовах Комерційної пропозиції «Фіксована бюджет 2022» постачальника електричної енергії ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (далі - Комерційна пропозиція).

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком до цього договору

Умови цього Договору розроблені у відповідності до Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII та Правил роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р (далі - ПРРЕЕ).

Згідно з умовами Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п.1.1. Договору).

Строк (термін) поставки товару: по 31.12.2022 (п.2.1 Договору).

Місце поставки товару:85207, Донецька обл., м.Торецьк, пр.Шахтарів, б.44. (п.2.2.Договору).

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором здійснюється Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій Споживачем.

Умовами п.5.2. сторони встановили, що споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору згідно з умовами цього договору.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором (п.12.1 Договору).

Відповідно до п.3.2 Комерційної пропозиції, Споживач надає згоду та доручає Постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити її коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування Споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при зміні чинного законодавства.

У відповідності до п. 4.2. Комерційної пропозиції оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Згідно пункту 5.1 Комерційної пропозиції (Додаток до Договору) Споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.

Виставлення рахунків здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі Постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». Розрахункові документи можуть бути роздруковані Постачальником та отримані Споживачем у відповідному енергоофісі Постачальника. У разі не отримання Споживачем рахунку, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки за платіжним документом, самостійно сформованим Споживачем.

Договір та Комерційна пропозиція підписані уповноваженими особами та скріплені печатками Сторін.

Для проведення розрахунків Позивач відкрив відповідачу особовий рахунок №2882.

Позивач на виконання умов Договору здійснив постачання електричної енергії Відповідачу на загальну суму 82 286,19грн, зокрема:

- у березні 2022 року в об`ємі 10 046 кВт/год на суму 55 805,52грн;

- у квітні 2022 в об`ємі 3 678 кВт/год на суму 20 431,28грн;

- у травні 2022 в об`ємі 1 089кВт/год на суму 6 049,39 грн.

Зазначені обсяги також підтверджуються інформацією про обсяги спожитої електроенергії які надавалися оператором системи розподілу ДП «Регіональні електричні мережі».

У відповідності до пункту 4.5 Договору та пунктів 4.2, 5.1 Комерційної пропозиції Споживач зобов`язаний самостійно сформувати розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду та оплатити рахунок у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Позивач зазначає, що Відповідачем спожита електрична енергія була сплачена лише частково в сумі 27000грн за березень 2022, решта суми боргу відповідачем сплачена не була, що стало підставою для звернення до Господарського суду з відповідним позовом та нарахування пені, інфляційних та 3% річних на суму боргу відповідача.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Правове регулювання правовідносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії регулюються зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019-VIII та Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018р (далі ПРРЕЕ).

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статей 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У відповідності до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з п. 93 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальна послуга постачання електричної енергії побутовим та малим не побутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Абзацом 1 п. 7 постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 № 312 визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника (https://dp.yasno.com.ua), шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору), згідно з абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про ринок електричної енергії», є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Судом встановлено, що 11 лютого 2022 року між Позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії №2882 на умовах Комерційної пропозиції «Фіксована бюджет 2022» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Як свідчать фактичні обставини справи, відповідачу поставлено електричної енергії за договором у березні 2022 в об`ємі 10 046 кВт/год на суму 55 805,52грн; у квітні 2022 в об`ємі 3 678 кВт/год на суму 20 431,28грн; у травні 2022 в об`ємі 1 089кВт/год на суму 6 049,39 грн.

Згідно п.4.8 ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу комерційній пропозиції до договору).

У відповідності до пункту 4.5 Договору та пунктів 4.2, 5.1 Комерційної пропозиції Споживач зобов`язаний самостійно сформувати розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду та оплатити рахунок у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідачем спожита електрична енергія була сплачена 20.06.2022 частково в сумі 27000грн з призначенням платежу: часткова сплата за електроенергію згідно з рахунку №2882 від 05.04.2022 за березень 2022. Решта суми боргу в розмірі 55 286,19 грн відповідачем сплачена не була.

В подальшому в процесі розгляду справи, відповідач оплатив залишок суми боргу, що підтверджується наданої до матеріалів справи банківською випискою від 23.06.2023 на суму 55286,19 грн та відповідною заявою позивача.

Згідно статті 202 ГК України та статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, дослідивши наявні матеріали справи та приймаючи до уваги заяву позивача, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення основної заборгованості в сумі 55 286,19. у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Як зазначалось, пунктом 4.3 Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором здійснюється Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій Споживачем.

У відповідності до п. 4.2. Комерційної пропозиції оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена Споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано 3 % річних в сумі 1 727, 91 грн за загальний період з 08.04.22 по 04.04.2023 та інфляційні в загальній сумі 8 597,11грн за період з 01.05.2022 по 28.02.2023.

Виходячи з вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, всі вищевказані приписи застосовуються у разі наявності прострочення грошового зобов`язання боржника перед кредитором за невиконання (неналежне виконання) умов відповідного договору.

Перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" розрахунок 3% річних та інфляційних за визначені позивачем періоди, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним та обґрунтованим.

Щодо стягнення нарахованої позивачем суми пені.

Умовами п.7.1.Комерційної пропозиції сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених умовами Договору, з порушенням термінів, визначених цією Комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

На підставі вищенаведеного пункту Комерційної пропозиції позивачем було нараховано пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії в розмірі 13 565,44грн.

Разом з цим, при вирішенні питання щодо стягнення нарахованої позивачем суми пені, суд враховує наступне.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У подальшому законами України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджувались відповідні укази Президента, якими строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента № 740/2024 від 28.10.2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

За приписами ст.1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що утворений Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Пунктом 1 ч.2 ст. 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", визначено, що Регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Судом встановлено, що НКРЕКП прийнято Постанову "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332.

26.04.2022 Постанову НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 доповнено пунктом 16, згідно якого передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану.

Постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, є обов`язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.

Спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв`язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.

Враховуючи викладене, а також приписи п. 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332, яка є обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, суд дійшов висновків про відсутність правових підстав для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 13 565,44 грн за загальний період з 08.04.2022 по 07.12.2022, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовляє.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми 3% річних на підставі ст.233 ГК України, то суд зазначає наступне.

Свої вимоги щодо зменшення 3% річних відповідач обгрунтовує тим, що його підприємство знаходиться у скрутному стані на підтвердження чого надав до матеріалів справи Акт про пожежу від 23.07.2022, Довідку від 12.06.23 №32, Наказ №58 від 09.03.2022 «Про коригування нарахування приватного сектора Торецької громади». Відповідач зазначає, що стягнення з нього всієї суми штрафних санкцій унеможливить спроможність підприємства сплачувати заробітну плату, податки, підвозити воду та порушить майнові права АКП «Комунальник».

За приписами ч.1 ст. 233 Господарського кодексу у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В постанові Великої Палати Верховного суду від 18.03.2020р. у справі №902/417/18 викладено правову позицію, відповідно до якої з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нараховано 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті спожитої електроенергії в сумі 1 727,91 грн.

Розглянувши надане клопотання відповідача, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, приймаючи до уваги, що нарахована сума 3% річних не є надмірно великою, суд відмовляє у задоволенні клопотання про зменшення 3% річних.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Закрити провадження у справі № 905/609/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 55 286,19 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Автотранспортного комунального підприємства «Комунальник» (85207, Донецька область, м. Торецьк, пр. Шахтарів, буд. 44, код ЄДРПОУ 31217531, електронна пошта dzkommun@ukr.net) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Січових стрільців, б.4Д; код ЄДРПОУ: 42086719, електронна пошта 42086719@mail.gov.ua) 3% річних у сумі 1 727,91 грн, інфляційні втрати в сумі 8 597,11 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 1779,31 грн.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман