Постанова

від 11.12.2024 по справі 650/2783/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/819/344/24

Єдиний унікальнийномер справи: 650/2783/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Приходько Л. А.,

суддів: Радченка С.В.,

Склярської І.В.,

секретар Андреєва В. В.

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи Дніпропетровської області ради»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 червня 2024 року постановлену під головуванням судді Сікори О. О.,

встановив:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з заявою, заінтересована особа - Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заява мотивована тим, що 15 квітня 2022 року він, перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , потрапив під артилерійський обстріл, завданий військовослужбовцями російської федерації, внаслідок чого отримав мінно-вибухову травму.

22 лютого 2023 року медико-соціальною експертною комісією йому було встановлено третю групу інвалідності за причиною «загальне захворювання за ук ОРА» безстроково (довідка МСЕК серії 12 ААГ № 179032 від 22 лютого 2023 року).

Вважає, що отримана ним мінно-вибухова травма, яка перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з наявними у нього захворюваннями, а тому він має право на переогляд висновку МСЕК щодо причин встановлення інвалідності, для чого йому необхідно встановити в судовому порядку факт, що поранення він отримав перебуваючи на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно пункту 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ від 03 грудня 2009 року №1317.

Посилаючись на викладене, та на те, що звернення до суду, обумовлено необхідністю переогляду причин встановлення йому інвалідності для набуття в подальшому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, що дасть йому право на пільги та гарантії встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», просив встановити юридичний факт, що причиною отримання ним 15 квітня 2022 року поранення стало його перебування безпосередньо в районах та у період здійснення необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 червня 2024 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа - Комунальний заклад «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради про встановлення факту, що має юридичне значення відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що встановлення таких фактів віднесено до відповідних державних органів, а відмова відповідного органу може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства. У зв`язку із чим суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У серпні 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Херсонського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 червня 2024 року у цій справі скасувати і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Підставами апеляційного оскарження ухвали заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що, на його думку, встановлення того факту, що поранення він отримав перебуваючи на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, можливо лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив позасудового, тобто іншого порядку, встановлення причинно-наслідкового зв`язку між пораненням та військовою агресією Російської Федерації.

Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу заінтересована особа не скористалась.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи не з`явилися, причини неявки не повідомили.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності заявника та її представника.

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає.

Звертаючись до суду з даною заявою заявник вказував на те, що для переогляду причин встановлення інвалідності, для набуття в подальшому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, йому необхідно встановити в судовому порядку факт, що поранення він отримав перебуваючи на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Тлумачення частини першої статті 293 ЦПК України свідчить, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою підтвердження наявності або відсутності таких фактів.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в спорах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначенняюридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження, виходив з того, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду.

Процедура проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначена Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (зі змінами).

Медико-соціальну експертизу, відповідно до пункту 4 Положення, проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, групу інвалідності, причину і час її настання визначають міські, міжрайонні, районні комісії (підпункт 1 пункту 11 Положення).

Перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями проводиться центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, якій надано право в разі потреби скасувати їх (пункт 13 Положення)

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначений Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (зі змінами).

Вказаним положенням визначений перелік документів, які має подати для проходження медико-соціальної експертизи особа, що звертається для встановлення інвалідності, у тому числі перелік документів, що підтверджують причинний зв`язок інвалідності.

Так, відповідно до пункту 19-3 Положення, причинний зв`язок інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, одержаними особами, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, встановлюється на підставі рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Наказом Міністерства у справах ветеранів України №184 від 03 серпня 2023 року затверджено Положення про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції,здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яким визначений порядок встановлення факту одержання ушкодження здоров`я, основним завданням якої є прийняття рішень про встановлення (відмову у встановленні) фактів отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів, військового озброєння, зокрема і з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Рішення міжвідомчої комісії може бути оскаржене в установленому законодавством порядку до суду.

Отже, чинним законодавством передбачений позасудовий порядок встановлення причинного зв`язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров`я, одержаними особами, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява про встановлення факту отримання особоюпоранень одержанихна територіїпроведення заходів,необхідних длязабезпечення оборониУкраїни,захисту безпекинаселення таінтересів державиу зв`язкуз військовоюагресією РосійськоїФедерації протиУкраїни не підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки для встановлення таких фактів встановлений позасудовий порядок.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, за своїм змістом і суттю загалом є обґрунтуванням вимог заяви, зводяться до незгоди з вказаними вище висновками суду.

Порушень судом норм процесуального права, колегією суддів не встановлено.

На підставі частини першоїстатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі не має.

Керуючись статтями 367, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 27 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 11 грудня 2024 року.

Головуючий Л. А. Приходько

Судді: С. В. Радченко

І. В. Склярська