Рішення

від 28.11.2024 по справі 910/8813/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2024Справа № 910/8813/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Евент" про розірвання договору,

за участю представників:

позивача: Сердюкова О.С.;

відповідача: Іорданова К.І.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2024 року Київське комунальне об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (далі - Об`єднання) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Евент" (далі - Товариство) про розірвання укладеного між вказаними юридичними особами договору про співпрацю від 19 вересня 2017 року, у зв`язку з суттєвим порушенням відповідачем своїх зобов`язань за вказаним правочином. У вказаній позовній заяві позивач також просив суд проводити розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 липня 2024 року відкрито провадження у справі № 910/8813/24, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 серпня 2024 року.

8 серпня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від цієї ж дати з клопотанням про поновлення строку на його подання. У вказаній заяві по суті справи Товариство проти задоволення позову заперечувало та зазначало, що спірний договір є чинним і виконується сторонами. Крім того, договором не передбачено право сторін на його дострокове розірвання. При цьому, на думку відповідача, посилання позивача на істотну зміну обставин є необґрунтованим, оскільки в додатковій угоді від 30 листопада 2022 року № 4 сторони погодили, що термін дії договору подовжується на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 180 днів з дня його припинення або скасування. Відповідач також зазначав, що спірний договір виконується з його боку належним чином, про що свідчить, зокрема, регулярне інформування позивача про хід виконання договору (про проведення культурно-масових заходів на території Печерського ландшафтного парку), систематична сплата відшкодування комунальних послуг, а також відсутність у підписаних сторонами актах надання послуг претензій щодо неналежного виконання Товариством умов спірного правочину. Відтак, порушення умов договору, які на думку позивача допустив відповідач, не можуть бути визнані істотними, а відтак не можуть бути підставами для розірвання зазначеного договору.

13 серпня 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від цієї ж дати про долучення доказів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 15 серпня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву (оскільки такий строк відповідачем не пропущено) та про відкладення підготовчого засідання на 19 вересня 2024 року.

Цього ж дня (після закінчення вищевказаного підготовчого засідання) від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від цієї ж дати.

5 вересня 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від цієї ж дати про долучення доказів до матеріалів справи.

16 вересня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення по справі від цієї ж дати, у яких відповідач додатково навів свої аргументи на спростування викладених у позовній заяві обставин, а також зазначив, що, на його думку, скасування розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 5 вересня 2011 року № 1615 "Про організацію постійно діючої міської виставки квітів, ландшафтного дизайну та інших громадських заходів на території Печерського ландшафтного парку" (далі - Розпорядження № 1615) жодним чином не впливає на чинність спірного правочину та на обсяг право- та дієздатності позивача, необхідний для підписання цього договору.

У підготовчому засіданні 19 вересня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви до 17 жовтня 2024 року.

14 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли: заперечення на клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи; додаткові письмові пояснення по справі від 11 жовтня 2024 року з клопотанням від 13 жовтня 2024 року про долучення доказів до матеріалів справи.

17 жовтня 2024 року (до початку призначеного підготовчого засідання) через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, у яких останній вказував, що починаючи з серпня 2024 року жодних культурно-масових заходів на території Печерського ландшафтного парку не проводилось з метою дотримання вимог безпеки у період військового стану в України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 жовтня 2024 року.

У судовому засіданні 31 жовтня 2024 року судом оголошено перерву до 28 листопада 2024 року.

У судовому засіданні 28 листопада 2024 року представник Об`єднання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у цьому ж судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням № 1615 прийнято рішення про організацію та території Печерського ландшафтного парку постійно діючої міської виставки квітів, ландшафтного дизайну та інших громадських заходів.

Цим же Розпорядженням Об`єднанню доручено: виконати роботи з підготовки та організації міської постійно діючої виставки квітів, ландшафтного дизайну та інших заходів на території Печерського ландшафтного парку, а також забезпечити високий естетичний та організаційний рівень останньої, з можливістю залучення до участі у підготовці та організації виставки комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень, міських лісопаркових господарств, підприємств по вирощуванню та реалізації квіткової продукції, квіткарів-аматорів, ландшафтних дизайнерів тощо.

На виконання вказаного Розпорядження, 19 вересня 2017 року між Об`єднанням та Товариством укладено договір про співпрацю, метою якого є оформлення взаємовідносин та об`єднання зусиль сторін задля створення умов для відпочинку киян і гостей столиці, а також для пропаганди досягнень передового досвіду у сфері квітникарства, ландшафтного дизайну й озеленення міста, - у формі спільної роботи над підготовкою та проведенням заходів на території Печерського ландшафтного парку в місті Києві згідно Розпорядження № 1615 (пункт 1.1. вказаного правочину).

Цей договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.

За умовами пунктів 2.1. та 2.2. вказаного правочину сторони домовились про координацію зусиль у процесі підготовки до заходів у ролі співорганізаторів. Діяльність сторін у рамках цього договору проводиться на основі взаєморозуміння і взаємоповаги.

Кожна із сторін за цим договором може виконувати повністю або частково зобов`язання іншої сторони, як самостійно, так із залученням третіх осіб, але в будь-якому разі зобов`язана повідомити про таке іншу сторону в письмовій формі (пункт 2.7. договору).

За умовами пункту 3.1. договору Об`єднання зобов`язалось, зокрема: надати Товариству право організації проведення заходів на територій Печерського ландшафтного парку до 31 грудня 2018 року; надавати Товариству акти для компенсації понесених Об`єднанням витрат з водопостачання, електроенергії, прибирання території, вивезення сміття та забезпечення цілодобового безперебійного електроживлення. Реалізація квитків на заходи здійснюється уповноваженою особою Товариства.

У свою чергу, відповідно до пункту 3.2. договору відповідач зобов`язався, зокрема, надавати Об`єднанню звіт щодо організаційних та фінансових результатів проведення заходів.

Пунктом 4.5. вказаного правочину встановлено, що прибуток, отриманий за рахунок або в результаті спільної діяльності за проведення відповідного заходу, становить різницю між всіма отриманими Товариствами коштами за проведення заходу та понесеними витратами на його проведення. Товариство залишає 40% від прибутку собі, а решту (60%) - перераховує Об`єднанню.

Сторони визначають, що всі ймовірні претензії за даним договором повинні бути розглянуті сторонами у встановлений чинним законодавством України строк. Забороняється розірвання договору в односторонньому порядку. Сторони погоджуються регулювати всі спірні питання шляхом переговорів. У випадку недосягнення згоди, спір вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору, визначеному відповідним чинним законодавством України (пункти 6.5. та 6.6. договору).

За пунктом 6.1. вказаного правочину останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2018 року.

У подальшому сторони уклали додаткові угоди №№ 1- 4 до вказаного правочину, якими вносились зміни до пунктів 3.1., 3.2. договору щодо зобов`язань сторін та пункту 6.1. щодо терміну його дії. Зокрема, додатковою угодою від 30 листопада 2022 року № 4 внесено зміни до договору та викладно підпункт 1 пункту 3.1. та пункт 6.1. договору в наступній редакції: "надати право організації проведення заходів відповідачу на територій Печерського ландшафтного парку в період з моменту укладання договору на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 180 днів з дня його припинення або скасування"; "Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 180 днів з дня його припинення або скасування".

З наявної у матеріалах справи копії протоколу Ради оборони міста Києва від 28 березня 2024 року № 4 вбачається, що вказаним органом прийнято рішення щодо невідкладеного опрацювання питання щодо обмеження проведення заходів в місті Києві, які передбачають участь значної кількості людей, а також про перегляд раніше прийнятих рішень про погодження проведення таких заходів у місті Києві.

Враховуючи те, що подальше проведення виставок та інших культурних заходів на території Печерського ландшафтного парку суперечить вищевказаним актам місцевого самоврядування, з метою дотримання інтересів суспільства, Об`єднання звернулося до відповідача з листом від 28 травня 2024 року № 077/226-2080 з пропозицією розірвати спірний договір шляхом підписання відповідної додаткової угоди (проект якої долучено до вищевказаного листа). Однак, листом від 3 червня 2024 року № 03/03/24 відповідач відмовився розірвати спірний правочин за взаємною згодою сторін. Належні копії вказаних листів наявні в матеріалах справи.

З матеріалів справи також вбачається, що у зв`язку з неналежним виконанням умов спірного правочину Об`єднання зверталося до відповідача з вимогою від 30 травня 2024 року № 077/226-2119 та з претензіями: від 14 червня 2024 року № 077/226-2423, від 2 липня 2024 року № 077/226-2661, - щодо надання Товариством обумовлених пунктом 3.2. договору письмових звітів щодо організаційних та фінансових результатів проведених заходів за період 2019-2024 роки, а також належним чином засвідчених копій документів, які підтверджують залучення третіх осіб до підготовки й проведення заходів, та витрати, понесені у зв`язку з виконанням спірного договору. Належні докази направлення зазначених документів на адресу Товариства наявні в матеріалах справи. Однак, вказані вимога та претензії залишені відповідачем без задоволення й виконання.

На виконання прийнятого рішення Ради оборони міста Києва, оформленого протоколом від 28 березня 2024 року № 4, з метою захисту населення міста Києва від масованих ракетних атак країни-ворога та запобігання іншим діям останнього, спрямованим на дестабілізацію ситуації у місті, розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 6 серпня 2024 року № 870 визнано таким, що втратило чинність, Розпорядження № 1615 (на виконання якого було укладено спірний правочин).

Відтак, позивач просив суд розірвати укладений між сторонами договір про співпрацю від 19 вересня 2017 року, посилаючись на істотне порушення відповідачем умов вказаного правочину.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір укладається в порядку, встановленому ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За умовами статті 610 ЦК України порушення зобов`язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 761/8084/21.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 16 березня 2021 року в справі № 910/10233/20, від 1 квітня 2021 року в справі № 910/5206/20, від 13 грудня 2021 року в справі № 904/2780/19.

Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оскільки умовами спірного правочину не передбачено права Об`єднання на одностороннє його розірвання, і сторонами в позасудовому порядку не було досягнуто згоди на його розірвання, останній на час розгляду даної справи судом є чинним та нерозірваним за згодою сторін.

Разом із цим, судом встановлено, що за умовами спірного правочину отриманий за рахунок або в результаті спільної діяльності за проведення відповідного заходу прибуток повинен розподілятися між сторонами таким чином: Товариство залишає 40% від прибутку собі, а решту (60%) - перераховує Об`єднанню. При цьому, саме Товариство за умовами спірного правочину наділене правом на реалізацію квитків на відповідні заходи.

Під час розгляду даної справи сторонами не заперечувався факт проведення на території Печерського ландшафтного парку виставок та інших культурних заходів на виконання умов спірного правочину в період з 2018 року по 2024 року.

З наявної в матеріалах справи копії листа Товариства від 3 червня 2024 року № 03/03/24 вбачається, що організовані відповідачем заходи не проводилися на безоплатній основі, оскільки безкоштовний вхід на такі заходи були встановлені виключно для пільгової категорії громадян (пенсіонерів, людей з інвалідністю, військовим).

Однак, у порушення умов вищевказаного правочину, Товариство розподілу отриманого ним прибутку в порядку, встановленому пунктом 4.2. договору не здійснило. Жодних доказів на підтвердження перерахування позивачу належної йому частини прибутку, зокрема, платіжних інструкцій, квитанцій, банківських виписок по особовому рахунку відповідача, останнім суду надано не було. Матеріали справи таких документів не містять.

Докази неотримання Товариством прибутку за результатами проведення обумовлених договором заходів, у тому числі відображення таких обставин у передбачених пунктом 3.2. договору звітах щодо організаційних та фінансових результатів проведення заходів, у матеріалах справи відсутні. Вказані звіти в матеріалах справи також відсутні й відповідачем під час розгляду справи подані не були.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на те, що такі звіти надавалися Товариством позивачу в усній формі, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

За приписами частини 4 статті 203 ЦК України та статті 208 правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин юридичною особою вчиняється виключно в письмовій формі.

Відтак, враховуючи те, що відповідач є юридичною особою, вчинення останнім юридично значимих дій в усній формі чинним законодавством не передбачено.

Умовами укладеного між сторонами договору також не передбачено надання спірних звітів в усному порядку. Крім того, у пункті 6.8. договору сторони прямо передбачили, що всі повідомлення, запити та документи сторін у межах цього договору надаються виключно шляхом направлення їх поштою (електронною поштою, факсом або телеграмою) українською мовою за підписом уповноваженого представника відповідної сторони.

Судом також враховано, що Об`єднання неодноразово зверталося до відповідача з вимогою щодо належного виконання Товариством обумовленого пунктом 3.2. договору обов`язку з надання відповідних звітів саме в письмовому вигляді. Однак, такі звіти на вимогу позивача відповідачем надані не були. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.

Заперечуючи проти позову, відповідач також посилався на наявні в матеріалах справи копії актів надання послуг за період з грудня 2017 року по листопад 2023 року, як на докази належного виконання Товариством своїх зобов`язань за договором.

Однак, зі змісту вказаних актів вбачається, що за ними саме Об`єднання сплатило на користь Товариства відшкодування компенсації понесених витрат з водопостачання, електроенергії, прибирання території, вивезення сміття та забезпечення цілодобового безперебійного електроживлення, тоді як пунктом 3.1. договору передбачено протилежне.

При цьому, докази письмового погодження сторонами в порядку пункту 2.7. договору можливості виконання стороною обов`язку іншої сторони у матеріалах справи також відсутні й сторонами подані не були.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що невиконання відповідачем передбачених договором обов`язків, у тому числі спільних обов`язків сторін щодо розподілу прибутку та пов`язаних з ним обов`язків щодо компенсації позивачу понесених ним витрат та надання відповідних організаційних та фінансових звітів, свідчить про існування істотного порушення Товариством умов вказаного правочину.

Поряд із цим, згідно із частиною 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором.

При цьому відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Стаття 652 ЦК України містить приписи для ситуацій, коли сторона об`єктивно може виконати зобов`язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку. У цьому разі виникає потреба у зміні умов зобов`язання (договору) відповідно до змінених суттєвим чином обставин.

Зазначеною нормою передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року в справі № 910/15484/17

Закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір, а саме: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин, яка зумовлена причинами, що зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.

Судом встановлено, що спірний договір укладено згідно з Розпорядженням № 1615 та з метою виконання покладених на Об`єднання цим Розпорядженням обов`язків. У подальшому вказане Розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження Київської міської військової адміністрації від 6 серпня 2024 року № 870.

Поряд із цим, будь-які правові підстави для проведення на території Печерського ландшафтного парку виставок та інших культурних заходів, спільну організацію яких передбачено умовами спірного договору, на час розгляду даного спору судом відсутні і жодним нормативно-правовим актом чи актом органу місцевого самоврядування не передбачені.

Відтак, після втрати чинності Розпорядженням № 1615, що надавало дозвіл на проведення відповідних виставок та заходів на території Печерського ландшафтного парку, подальше виконання умов спірного правочину його сторонами неможливе (як Об`єднанням, так і Товариством). Тобто, кожна зі сторін цього правочину на даний час позбавлена можливості отримати ті майнові та немайнові блага, на які вони розраховували під час укладання останнього. Судом також враховано, що вказана обставина не є наслідком дій позивача у даній справі, а зумовлена посиленням заходів, спрямованих на захист населення міста Києва від масованих ракетних атак та запобігання іншим діям ворога, направлених на дестабілізацію ситуації у столиці.

Тобто, внаслідок визнання таким, що втратило чинність Розпорядження № 1615, а також за відсутності іншого розпорядчого акта, яким надано дозвіл на організацію та проведення будь-яких масових громадських заходів на території Печерського ландшафтного парку, подальше виконання сторонами умов спірного правочину фактично суперечитиме приписам чинного законодавства.

Суд також звертає увагу сторін на те, що у разі подальшого прийняття компетентним органом відповідного нормативного акта про організацію на території Печерського ландшафтного парку постійно діючих виставок квітів та інших громадських заходів, Об`єднання та Товариство не будуть позбавлені права й можливості укласти новий договір про спільну діяльність, з урахуванням вимог чинного законодавства.

Враховуючи встановлений судом на підставі належних та допустимих доказів, наявних в матеріалах справи, факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про співпрацю від 19 вересня 2017 року та існування істотного порушення Товариством умов вказаного правочину, а також наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладанні, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання спірного договору. У зв`язку з цим позовна вимога Об`єднання про розірвання договору є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення даного позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Об`єднання підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір про співпрацю від 19 вересня 2017 року, укладений між Київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 23; ідентифікаційний код 03362123) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Евент" (01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код 39667021).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Евент" (01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код 39667021) на користь Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 23; ідентифікаційний код 03362123) 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 9 грудня 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко