Рішення

від 11.12.2024 по справі 910/12308/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2024Справа № 910/12308/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/12308/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чезара Деталь» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути 50% вартості отриманого, але не оплаченого відповідачем товару, на підставі договору поставки.

1.2. Відповідач заперечень проти позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 20.06.2019 між Публічним акціонерним товариством «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» (яке в подальшому змінило організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики»), як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чезара Деталь», як покупцем, укладено Договір поставки № КЗА-1681 від 20.06.2019 (далі договір) за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити вироби (п. 1.1. договору).

2.2. Згідно з п.1.2. договору кількість виробів, їх комплектність, ціна одиниці виміру виробів визначаються сторонами у Специфікації № 1 (Додаток № 1 до договору, що складає невід`ємну частину цього Договору). Відповідно до Специфікації № 1 предметом продажу був стабілізатор озброєння з відповідним комплектуванням.

2.3. Згідно з п. 2.1. договору вартість виробів складає 695 489, 52 грн, в т.ч. ПДВ 20 % - 115 914, 92 грн.

2.4. Умови оплати виробів погоджені сторонами у п. 3.1. та п. 3.2. договору: покупець зобов`язаний здійснити продавцю авансовий платіж в розмірі п`ятдесят відсотків від вартості виробів, що становить 347 744, 76 грн, в т.ч. ПДВ (20 %) 57 957,46 грн, протягом десяти банківських днів з моменту підписання цього договору обома сторонами на підставі рахунку-фактури продавця. Остаточний розрахунок за прийняті вироби здійснюється покупцем впродовж 30-ти календарних днів з дати проведення випробувань виробів у складі кінцевого виробу покупця, але в будь-якому разі не пізніше дев`яти місяців з дати передачі виробів продавцем.

2.5. Відповідно до п. 3.4. договору у випадку порушення терміну оплати за отримані вироби покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,01 % від суми платежів, відносно яких допущено прострочення оплати, за кожний банківський день, але не більше 5 % від загальної суми прострочених платежів.

2.6. Згідно з п. 4.9. договору разом з виробом повинні бути надані наступні документи: (1) паспорт/формуляр або інший документ, що підтверджує якість виробів (2) видаткова накладна.

2.7. Відповідно до п. 9.1. договору договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами.

2.8. З виписки по рахунку позивача вбачається, що на виконання умов договору 11.09.2019 відповідач перерахував позивачу 50% передплати за виріб, а саме: 97 744, 76 грн та 250 000, 00 грн, що разом становить 347 744,76 грн (695 489, 52 грн / 2).

2.9. В подальшому, 01.07.2019 позивач поставив відповідачу стабілізатор озброєння на суму 695 489, 52 грн, що підтверджується накладною №105 на відпуск товарно-матеріальних цінностей та довіреністю №170 від 20.06.2019 на отримання матеріальних цінностей.

2.10. Таким чином, встановлений п. 3.2. договору строк у дев`ять місяців для оплати остаточної вартості отриманих від позивача виробів у розмірі 347 744,76 грн спливає 31.03.2020.

2.11. За твердженнями позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань остаточну оплату отриманого виробу у строк до 31.03.2020 не здійснив, що стало підставою для звернення з розглядуваним позовом до суду.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача 347 744, 76 грн основного боргу, 6 363, 73 грн пені, 46 945, 54 грн 3% річних та 208 856, 11 грн інфляційних втрат.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 11, 509, 510, 610, 611, 625 ЦК України, статті 193, 216, 218, 222 ГК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині повної оплати отриманого товару за договором поставки.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач відзив на позов не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті справи, повідомлено відповідача ТОВ «Чезара Деталь» в порядку ч. 7 ст. 42 ГПК України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023 про обов`язок зареєструвати "Електронний кабінет" в ЄСІТС.

5.2. На виконання вимог ГПК України ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на юридичну адресу відповідача, та отримана ним 22.10.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0600296297450.

5.3. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Заява про продовження строку на подання відзиву від відповідача до суду не надходила. Таким чином, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте не скористався правом на подання заяв по суті справи, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушені відповідачем умови укладеного договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат?

- Чи підтверджені та доведені документально витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги? Якщо так, то в якому розмірі?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

7.2. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

7.3. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

7.4. З матеріалів справи вбачається, що 20.06.2019 між сторонами у справі укладено договір поставки, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити поставлений позивачем товар у строки, передбачені договором.

7.5. Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

7.6. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.7. За ч. 1 та ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

7.8. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

7.9. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

7.10. Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

7.11. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

7.12. Договором поставки встановлено інший строк оплати вартості товару, а саме те, що остаточний розрахунок за отриманий товар здійснюється відповідачем не пізніше дев`яти місяців з дати передачі виробу.

7.13. 01.07.2019 після сплати відповідачем на користь позивача згідно п. 3.1 договору авансу у розмірі 347 744,76 грн позивач передав відповідачу виріб, що підтверджується накладною № 105 від 01.07.2019. Отже, у строк до 31.03.2020 відповідач мав здійснити повну оплату товару.

7.14. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

7.15. Всупереч вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.) відповідач доказів повної оплати товару у строк до 31.03.2020 не надав.

7.16. У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

7.17. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач не надав належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження виконання ним повної оплати товару, всупереч умовам договору, а відтак не спростував доводів позивача про необхідність стягнення грошових коштів, а відтак вимога позивача про стягнення основного боргу у розмірі 347 744, 76 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати товару з 01.04.2020.

8. ВИСНОВОК СУДУ ЩОДО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, 3% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ.

8.1. У зв`язку із простроченням грошового зобов`язання з оплати товару позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 363, 73 грн пені за період з 01.04.2020 по 30.09.2020.

8.2. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

8.3. Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 Цивільного кодексу України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.4. Відповідно до п. 3.4. Договору у випадку порушення терміну оплати за отримані вироби покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,01 % від суми платежів, відносно яких допущено прострочення оплати, за кожний банківський день, але не більше 5 % від загальної суми прострочених платежів.

8.5. З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

8.6. Встановлені вище обставини, а саме наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання свідчить про наявність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача пені.

8.7. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

8.8. Судом встановлено, що визначений договором розмір пені 0,01 % не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, а тому підлягає застосуванню при розрахунку.

8.9. Перевіркою зробленого позивачем розрахунку пені судом встановлено правильне нарахування пені в розмірі 6 363, 73 грн на суму боргу 347 744, 76 грн за період з 01.04.2020 по 30.09.2020.

8.10. За наведених обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у заявленому позивачем розмірі.

8.11. У зв`язку з простроченням оплати товару позивач заявляє вимоги про стягнення 46 945, 54 грн 3% річних за період з 01.04.2020 по 30.09.2024 та 208 856, 11 грн інфляційних втрат за період з квітня 2020 року по вересень 2024.

8.12. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

8.13. Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив його правильність.

8.14. При цьому, здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

8.15. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

8.16. У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

8.17. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

8.18. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

8.19. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

8.20. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

8.21. Дослідивши надані розрахунки інфляційних втрат, суд встановив, що інфляційні втрати нараховані на суму боргу 347 744, 76 грн за період з 01.04.2020 до 30.09.2024 становлять 217 205,12 грн, проте враховуючи те, що суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі 208 856, 11 грн.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОВНЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про повне задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 347 744, 76 грн основного боргу, 6 363, 73 грн пені, 46 945, 54 грн 3% річних та 208 856, 11 грн інфляційних втрат.

10. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ ВИТРАТ НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ ТА ЇХ РОЗМІР.

10.1. Позивач зазначає, що ним були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн, що відповідає попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.

10.2. Суд погоджується з цим твердженням з огляду на наступне.

10.3. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

10.4. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

10.5. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

10.6. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

10.7. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

10.8. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові КГС ВС від 11.09.2024 у справі № 910/11504/23).

10.9. Так в якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: Договір №20/11/23 від 20.11.2023 про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Савенок В.Г. та ПрАТ «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики»; Додаткову угоду №16 від 16.08.2024 до Договору про надання правничої допомоги; платіжну інструкцію №14676 від 19.08.2024 про перерахування позивачем на користь адвоката 10 000, 00 грн з призначенням платежу «за надання правничої допомоги згідно додаткової угоди №16 від 16.08.2024 до договору №20/11/23 від 20.11.2023 про надання правничої допомоги та рахунку №042 від 16.08.2020»; рахунок №042 від 16.08.2024; ордер серії АІ №1718643 від 05.10.2024 на надання правничої допомоги ПрАТ «НВО «Київський завод автоматики» адвокатом Савенок В.Г.

10.10. Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

10.11. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

10.12. Суд зазначає, що розмір винагороди за надання професійної правничої допомоги визначений у пункті 3 додаткової угоди до договору у вигляді фіксованої суми (10 000,00 грн) і не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Жодних змін в частині погодженого договором про надання професійної правничої допомоги розміру фіксованої вартості правничої допомоги сторонами не внесено, а отже розмір гонорару є визначеним.

10.13. При цьому, пунктом 3 додаткової угоди до договору про надання правової допомоги сторони погодили, що гонорар підлягає сплаті клієнтом у безготівковій формі наперед впродовж 3-х календарних днів з дати отримання рахунку адвоката.

10.14. Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Савенок В.Г. професійної правничої допомоги позивачеві у справі №910/12308/24.

10.15. За висновками суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджується відповідними доказами.

10.16. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача в розмірі 10 000,00 грн.

11. СУДОВИЙ ЗБІР.

11.1. Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» в розмірі 7 318, 92 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чезара Деталь» (04052, місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 13, секція 1, офіс 2, код ЄДРПОУ 40549281) на користь Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Київський завод автоматики» (04116, місто Київ, вул. Старокиївська, будинок 10, код ЄДРПОУ 14309356) 347 744, 76 грн основного боргу, 6 363, 73 грн пені, 46 945, 54 грн 3% річних, 208 856, 11 грн інфляційних втрат, 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 7 318, 92 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11.12.2024.

Суддя Ігор Курдельчук