Рішення

від 03.12.2024 по справі 910/5537/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2024Справа № 910/5537/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м.Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-ПОРТАЛ-БУД"

про стягнення 808 619,38 грн

При секретарю судового засідання: Габорак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ігнатенко Олександр Олександрович - представник за ордером серії ВВ №1040206 від 03.06.2024;

від відповідача: Цибульська Олена Василівна - представник за ордером серії АІ №1612299 від 03.06.2024;

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м.Києва" (далі - Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-ПОРТАЛ-БУД" (далі - Товариство) 512 266,81 грн штрафу, нарахованого на підставі частини 2 статті 232 ГК України на суму невиконаних будівельних робіт, та 296 352,57 грн пені, нарахованих за період з 01.01.2024 по 01.05.2024 (121 день) на вартість невиконаних робіт, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №106/1 від 01.06.2023 у частині своєчасного та у повному обсязі виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2024 (суддя Мельник В.І.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5532/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 03.06.2024. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

28.05.2024 через систему "Електронний суд" Товариство подало відзив, в якому просило відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що Комунальним підприємством не вказано які саме обумовлені договором роботи не були виконані вентиляційного обладнання;

- затримка у виконанні робіт виникла не з вини відповідача, а з вини постачальника;

- направлені Комунальним підприємством листи, претензії та акт огляду приміщення сховища від 04.01.2024 №1 є нікчемними, оскільки роботи були прийняті у повній мірі шляхом підписання довідок (форми №КБ-3) та актів приймання виконаних робіт (форми №КБ-2в);

- вищезазначена претензія не відповідає вимогам частини 3 статті 222 ГК України та була отримана лише у квітні 2024 року;

- виконані роботи не були сплачені позивачем;

- у зв`язку з недоведеністю позивачем порушення взятих відповідачем зобов`язань, стягнення штрафних санкцій, нарахованих на вартість невиконаних робіт, є безпідставним.

03.06.2024 через загальний відділ діловодства суду Комунальне підприємство подало відповідь на відзив, в якій позивач заперечив проти доводів відповідача та підтримав свої вимоги з підстав, зазначених у позові, додатково наголосивши, що предметом спору у даній справі є порушення відповідачем строків виконання будівельних робіт у повному обсязі;

- розрахунок позовних вимог здійснено у відповідності до умов договору, виходячи з вартості виконаних робіт, зазначених в актах;

- вартість виконаних робіт була сплачена позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах цієї справи;

- згідно з пунктом 11.4. договору передача виконаних робіт оформлюється актом про виконані роботи, а тому надані відповідачем докази, зокрема фото з екрану ПК з електронної пошти, не є належним доказами;

- факт невиконання робіт в обумовленому договором обсязі підтверджується актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №112652 від 28.03.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 відкладено підготовче засідання у справі №910/5537/24 на 26.07.2024.

10.06.2024 через систему "Електронний суд" від Комунального підприємства надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести, а також докази на підтвердження повноважень представника позивача.

17.06.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач наголосив на необґрунтованості позовних вимог Комунального підприємства, оскільки розрахунок штрафних санкцій здійснено не від правильної ціни договору, яка була змінена додатковою угодою №2 від 23.10.2023;

- позивачем не доведено яким чином порушення строків виконання зобов`язань відповідачем завдало позивачеві збитків і в якому розмірі;

- стягнення штрафу на підставі частини 2 статті 231 ГК України є неправомірним, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що хоча б одна сторона договору є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту. Натомість, з матеріалів справи вбачається, що позивач є комунальним підприємством, а фінансування проводиться не за рахунок державного бюджету, а місцевого.

04.07.2024 через систему "Електронний суд" та через загальний відділ діловодства суду від Комунального підприємства надійшли письмові пояснення, в яких позивач підтримав свої вимоги, вказавши, що ним правомірно нараховано штраф за частиною 2 статті 231 ГК України, оскільки на платформі публічних закупівель та в договорі вказувалося про статтю 49 Бюджетного кодексу України, якою врегульовано виконання державного бюджету України, тобто про фінансування договору за рахунок коштів державного бюджету України, при цьому жодних доказів фінансування договору за кошти місцевого бюджету матеріали справи не містять.

04.07.2024 через систему через загальний відділ діловодства суду від Комунального підприємства надійшов попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести, а також докази на підтвердження повноважень представника позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи №910/5537/24 на 20.09.2024.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2024 оголошено перерву у справі №910/5537/24 на 18.10.2024.

У зв`язку зі звільнення судді Мельника В.І. на підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 №01.3-16/1200/24 16.10.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/5537/24 між суддями, за результатами якого справу передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 суддею Мудрим С.М. прийнято справу №910/5537/24 до свого провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.11.2024.

18.11.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав заяву про поновлення процесуальних строків для подання доказів.

18.11.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 поновлено процесуальний строк для подання доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 відкладено судове засідання у справі №910/5537/24 на 03.12.2024.

У судовому засіданні 03.12.2024 представник Комунального підприємства підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представниця Товариства просила відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 03.12.2024 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги Комунального підприємства частково обґрунтованими.

01.06.2023 за результатами проведеної публічної закупівлі №UA-2023-05-05-011178-a між Товариством (далі за текстом договору - Підрядник) та Комунальним підприємством (далі за текстом договору - Замовник) було укладеного договір підряду №106/1, відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує в межах кошторисної документації та умов договору виконання робіт з капітального ремонту приміщень сховища цивільного захисту за адресою: вулиця Межова, 25 у Подільському районі міста Києва відповідно Кошторисних норм України, Настанови з визначення вартості будівництва (далі - будівельні роботи).

Виконання будівельних робіт здійснюється Підрядником за адресою Замовника: місто Київ, вулиця Межова, 25 (пункти 1.2. та 8.1. договору).

Згідно з пунктом 1.3. договору виконання будівельних робіт здійснюється підрядником відповідно до Календарного графіку (Додаток №4) та затвердженої проектно-кошторисної документації, у кількості та за цінами, що визначені Переліком основних матеріальних ресурсів (Додаток №5), у відповідності зі Зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (Додаток №6) та Договірною ціною (Додаток №2), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані будівельні роботи. Фінансування здійснюється у відповідності до Плану фінансування будівельних робіт на 2023 рік (Додаток №7).

За умовами пунктів 2.1., 2.3. та 2.4. договору строки виконання робіт за цим Договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток №4) та встановлюються: з 01.06.2023 по 31.12.2023. Строки виконання робіт можуть змінюватись за погодженням Сторін і оформляються додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Перегляд строків виконання робіт обумовлених договором може здійснюватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили необхідність продовження строків, в тому числі виникнення обставин непереборної сили, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення вартості робіт визначеної у цьому договорі. Рішення про перегляд строків оформляється додатковою угодою з обґрунтуванням обставин.

Пунктом 2.5. договору визначено, що датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття Замовником що засвідчується підписанням довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).

Відповідно до пункту 3.1. договору ціна даного правочину є твердою та відповідно до договірної ціни (Додаток №2) та Переліком основних матеріальних ресурсів (Додаток №5) на будівельні роботи складає 6 000664,19 грн (разом із ПДВ).

Згідно з пунктом 3.2. вказаної угоди ціна договору не може змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків:

зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника;

покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у пункті 3.1. Договору;

виникнення обставин непереборної сили;

внесення змін до проектно-кошторисної документації;

Якщо під час капітального ремонту виникла потреба у виконанні додаткових робіт не врахованих проектно-кошторисною документацією і зв`язку з цим у відповідному підвищенні твердої договореної ціни, підрядник зобов`язаний протягом 3 робочих днів повідомити замовника про обставини, що привели до виконання таких робіт та надати замовнику пропозиції з відповідним розрахунком. Замовник протягом 3 робочих днів розглядає зазначені пропозиції приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника.

Умовами пунктів 9.1., 9.2. договору передбачено, що фінансування будівельних робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Розрахунки за отримані товари, роботи і послуги здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України.

За пунктом 10.1. договору розрахунки здійснюються Замовником в безготівковому порядку, на підставі підписаного акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт.

Відповідно до пункту 11.1. договору приймання-передача закінчених робіт (об`єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому Загальними умовами, укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 іншими нормативними актами та договором підряду.

Згідно з пунктами 11.4. та 11.9. договору передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Абзацом 12 пункту 13.3. договору встановлено обов`язок Підрядника виконувати будівельні роботи якісно і своєчасно у відповідності з цим договором (Календарним графіком (Додаток № 4), будівельними нормами і правилами.

При затримці у виконанні робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконання будівельних робіт за кожний день затримки. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторону, яка їх сплатила, від виконання зобов`язань за цим договором (пункт 14.4. договору).

У відповідності до положень пунктів 16.1. та 16.2. договору усі спори, що виникають у зв`язку із цим договором або пов`язані з ним вирішуються сторонами шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, спір вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до законодавства України.

Всі зміни та доповнення до цього договору вносяться письмово додатковими угодами, які стають невід`ємною частиною договору та вступають в силу після їх підписання сторонами.

Пунктами 17.1.-17.3. договору визначено, що він набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов`язань за цим правочином. Закінчення терміну цього договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Строк дії Договору та виконання зобов`язань щодо виконання будівельних робіт може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у пункті 3.1. договору.

23.10.2023 між Товариством та Комунальним підприємством було укладено додаткову угоду №2, якою визначили тверду ціну договору у розмірі 5 998 384,14 грн (разом із ПДВ) та внесли відповідні зміни до додатків №№2, 3, 5-9.

Згідно з Додатком №4 до договору (Календарний графік виконання робіт з капітального ремонту приміщення сховища цивільного захисту за адресою: вулиця Межова, 25 у Подільському районі м. Києва) термін виконання робіт 01.06.2023 по 31.12.2023.

Товариством було виконано обумовлені договором роботи на загальну суму 1 767 056,04 грн, що підтверджується, зокрема:

за серпень 2023 року у загальному розмірі 147 293,62 грн - актом приймання виконаних будівельних робіт №1 від 28.03.2023 (т. 1, а.с. 241-246) на суму 147 293,62 грн та довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати від 28.03.2023 на суму 147 293,62 грн (т. 1, а.с. 240);

за жовтень 2023 року у загальному розмірі 671 749,67 грн - довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати від 23.10.2023 на суму 671 749,67 грн (т. 2, а.с. 2), актом приймання виконаних будівельних робіт №2 від 23.10.2023 (коригувальний) на суму "-" 29 118,14 грн (т. 2, а.с. 3-6), актом приймання виконаних будівельних робіт №3 від 23.10.2023 на суму 700 867,81 грн (т. 2, а.с. 10-21), що разом становить 671 749,67 грн (700 867,81 грн - 29 118,14 грн);

за грудень 2023 року у загальному розмірі 948 012,75 грн - довідкою про вартість виконання будівельних робіт та витрати від 26.12.2023 на суму 948 012,75 грн (т. 2, а.с. 31), актом приймання виконаних будівельних робіт №4 від 26.12.2023 на суму 390 868,14 грн (т. 2, а.с. 32-47), актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт №5 від 26.12.2023 на суму 45 325,19 грн (т. 2, а.с. 48, 49), актом вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт №6 від 26.12.2023 на суму 511 819,42 грн (т. 2, а.с. 50) (390 868,14 грн + 45 325,19 грн + 511 819,42 грн).

Вартість виконаних будівельних робіт була повністю сплачена Комунальним підприємством, що підтверджується платіжними інструкціями: №1 від 28.08.2023 на суму 147293,62 грн, №3 від 27.10.2023 на суму 671 749,67 грн та №8 від 27.12.2023 на суму 948012,75 грн.

Комунальне підприємство зверталося до Товариства з листами від 27.11.2023 №106/653912, від 05.12.2023 №06/63-4037, 22.12.2023 №106/63-4228, в яких просило надати інформацію про хід та етапи виконання робіт, дату завершення робіт та остаточні акти приймання виконаних будівельних робіт. Також позивач повідомляв, що в разі ненадання запитуваної інформації та невиконання обумовлених договором робіт у строк, він матиме право розірвання договору.

04.01.2024 комісією у складі представників позивача та ТОВ "Спеціалізоване товариство технічного нагляду" було проведено огляд приміщення сховища цивільного захисту, в якому відповідач виконував будівельні роботи за договором, та склала акт №1 (т. 2, а.с. 78, 79). За висновком комісії будівельні роботи не виконані в повному обсязі.

19.01.2024 Комунальне підприємство звернулося до Товариства з претензією №106/63-133 від 12.01.2024, в якій у зв`язку з невиконанням обумовлених договором робіт за договором просив сплатити пеню.

Однак вказані листи та претензія були залишені без відповіді та задоволення.

Крім цього, за висновком акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища №112652) від 28.03.202 вказане сховище не готове до використання за призначенням.

У зв`язку з несвоєчасним та не в повному обсязі виконанням Товариством робіт, передбачених договором підряду №106/1 від 01.06.2023, Комунальне підприємство звернулося з даним позовом до суду про стягнення відповідача 512 266,81 грн штрафу та 296352,57 грн пені.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.

Як було раніше зазначено, 01.06.2023 за результатами проведеної електронної закупівлі №UA-2023-05-05-011178-a між Товариством (далі за текстом договору - Підрядник) та Комунальним підприємством (далі за текстом договору - Замовник) було укладеного договір №106/1, відповідно до пункту 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує в межах кошторисної документації та умов договору виконання робіт з капітального ремонту приміщень сховища цивільного захисту за адресою: вулиця Межова, 25 у Подільському районі міста Києва відповідно Кошторисних норм України, Настанови з визначення вартості будівництва (далі - будівельні роботи).

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким відповідно до статті 875 ЦК України підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Отже, укладення Комунальним підприємством та Товариством договору підряду №106/1 від 01.06.2023 було спрямоване на виконання останнім будівельних робіт, а також одночасного обов`язку позивача по здійсненню їх оплати.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 3 статті 875 ЦК України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Як випливає зі змісту частини 1 статті 846 та частини 1 статті 875 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати будівельні роботи у строк встановлений договором.

Як було раніше зазначено, згідно з пунктом 1.3. договору виконання будівельних робіт здійснюється підрядником відповідно до Календарного графіку (Додаток №4) та затвердженої проектно-кошторисної документації, у кількості та за цінами, що визначені Переліком основних матеріальних ресурсів (Додаток №5), у відповідності зі Зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва (Додаток №6) та Договірною ціною (Додаток №2), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані будівельні роботи. Фінансування здійснюється у відповідності до Плану фінансування будівельних робіт на 2023 рік (Додаток №7).

За умовами пунктів 2.1., 2.3. та 2.4. договору строки виконання робіт за цим Договором визначені календарним графіком виконання робіт (додаток №4) та встановлюються: з 01.06.2023 по 31.12.2023. Строки виконання робіт можуть змінюватись за погодженням Сторін і оформляються додатковими угодами до цього договору, які є його невід`ємною частиною. Перегляд строків виконання робіт обумовлених договором може здійснюватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили необхідність продовження строків, в тому числі виникнення обставин непереборної сили, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення вартості робіт визначеної у цьому договорі. Рішення про перегляд строків оформляється додатковою угодою з обґрунтуванням обставин.

Пунктом 2.5. договору визначено, що датою закінчення робіт за договором вважається дата їх прийняття Замовником що засвідчується підписанням довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) та актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).

Календарним графіком виконання робіт з капітального ремонту приміщення сховища цивільного захисту за адресою: вулиця Межова, 25 у Подільському районі м. Києва (Додаток №4 до договору) термін виконання робіт: з 01.06.2023 по 31.12.2023.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів укладення додаткових угод, якими продовжувався термін виконання будівельних робіт.

Таким чином, обумовлені договором будівельні роботи повинні бути виконані Товариством не пізніше 31.12.2023.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (абзац 1 частини 4 статті 882 ЦК України).

Згідно з пунктами 11.4. та 11.9. договору передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) підрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи. Підписання акта приймання-передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Отже, належним доказом, який підтверджує акт виконання робіт є саме акт приймання-передачі.

Як було раніше встановлено, всього Товариством було виконано обумовлені договором роботи на загальну суму 1 767 056,04 грн, що підтверджується копіями вищезазначених актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2023 року, за жовтень 2023 року та за грудень 2023 року. Інших належних доказів виконання будівельних робіт за договором у матеріалах справи відсутні та не були надані Товариством.

Однак за умовами договору (у редакції додаткової угоди №2 від 23.10.2023) будівельні роботи мали бути виконані на загальну суму 5 998 384,14 грн.

Крім цього, у відповідності до акту №1 про огляд приміщення сховища цивільного захисту на вул. Межова, 25 від 04.01.2024 та акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (сховища №112652) від 28.03.2024 вказане сховище не готове до використання за призначенням, оскільки будівельні роботи не виконані у повному обсязі.

Також, за частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Судом встановлено, що у своєму відзиві (т. 2, а.с. 114) відповідач визнає невиконання робіт. При цьому, вказує, що його вина відсутня, з огляду на порушення зобов`язань його контрагента.

Однак суд відхиляє зазначені заперечення Товариства, оскільки згідно абзацу 2 частини 1 статті 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника.

Доказів відсутності вини відповідача матеріали справи не містять та не були надані останнім.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводи позивача про невиконання відповідачем в повному обсязі обумовлених будівельних робіт та у строк, встановлений договором.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення 296 352,57 грн пені, нарахованої за період з 01.01.2024 по 01.05.2024 (121 день) на вартість невиконаних робіт (4 233 608,15 грн).

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому, порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

З системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

За умовами пункту 14.4. договору при затримці у виконанні робіт Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконання будівельних робіт за кожний день затримки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його необґрунтованим, оскільки останнім неправомірно визначено вартість невиконаних будівельних робіт (базу нарахування).

Як було раніше встановлено, Товариством було виконано обумовлені договором роботи на загальну суму 1 767 056,04 грн.

23.10.2023 між Товариством та Комунальним підприємством було укладено додаткову угоду №2, якою визначили тверду ціну договору у розмірі 5 998 384,14 грн (разом із ПДВ) та внесли відповідні зміни до додатків №№2, 3, 5-9.

Таким чином, вартість невиконаних робіт становить 4 231 328,10 грн (5 998 384,14 грн - 1 767 056,04 грн), а не 4 233 608,15 грн, як про це помилково вказує Комунальне підприємство.

З огляду на зазначене, за розрахунком суду, обґрунтований розмір пені становить 511990,70 грн, нарахованих за період з 01.01.2024 по 01.05.2024 (121 день, включно по 30.04.2024) на вартість невиконаних робіт у розмірі 4 231 328,10 грн.

Також позивачем на підставі частини 2 статті 231 ГК України нараховано до стягнення 296 352,57 грн штрафу (7% від вартості невиконаних робіт у розмірі 4 233 608,15 грн).

За частиною 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 231 ГК України за порушення строків виконання зобов`язання понад тридцять днів, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, стягується штраф у розмірі семи відсотків від вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Однак відповідач вважає неправомірним нарахування вказаного штрафу на підставі частини 2 статті 231 ГК України, оскільки позивач не відноситься до державного сектора економіки, порушення не пов`язане з виконанням державного контракту, а виконання зобов`язання не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту. Натомість позивач є комунальним підприємством та фінансується за рахунок місцевого бюджету.

Як було раніше зазначено, умовами пунктів 9.1., 9.2. договору передбачено, що фінансування будівельних робіт здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Розрахунки за отримані товари, роботи і послуги здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України.

Крім цього, зі змісту публічної закупівлі №UA-2023-05-05-011178-a, розміщеної на вебсайті Prozorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-05-011178-a), вбачається, що розрахунки за отримані товари, роботи і послуги здійснюються відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснювати протягом п`яти банківських днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов`язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Крім цього, зі змісту статей 42-46 вказаного Кодексу випливає, що здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань є однією із стадій виконання Державного бюджету України за видатками та кредитуванням.

Також, суд зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК з "достатність доказів" на нову - "вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес новий стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц, провадження №14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19, провадження № 12-57гс21).

Покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Іншими словами, відсутність у сторін цього судового спору належним чином оформлених первинних документів, не усуває обов`язок відповідача заперечувати проти відповідних доводів позивача шляхом надання всіх наявних у нього доказів на спростування кожного заявленого позивачем аргументу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Враховуючи викладене та беручи до уваги наявні у матеріалах даної справи докази, суд вважає докази та доводи позивача більш вірогідними та погоджується з тим, що спірний договір фінансувався за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, позивачем правомірно нараховано штраф на підставі частини 2 статті 231 ГК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його також необґрунтованим з тих самих підстав, що й розрахунок пені, - неправильно визначено вартість робіт, з яких допущено прострочення виконання (базу нарахування).

За розрахунком суду, обґрунтований розмір штрафу становить 296 192,96 грн (4231328,10 грн х 7%).

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов Комунального підприємства підлягає частковому задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФПК-ПОРТАЛ-БУД" (08136, Київська область, Бучанський район, село Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 4, квартира 4; ідентифікаційний код 32771651) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м.Києва" (04071, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 36; ідентифікаційний код 39609111) 511 990 (п`ятсот одинадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 70 коп. пені, 296 192 (двісті дев`яносто шість тисяч сто дев`яносто дві) грн 96 коп. штрафу та 12 122 (дванадцять тисяч сто двадцять дві) грн 75 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 11.12.2024.

СуддяСергій МУДРИЙ