Рішення

від 11.12.2024 по справі 910/10089/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2024Справа № 910/10089/24

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (м. Київ)

до Приватного підприємства "Оздоровчий центр "Шарітель" (м. Київ)

про стягнення 28 519,68 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Оздоровчий центр "Шарітель" про стягнення 28 519,68 грн, з яких: 26 836,72 грн заборгованості за поставлену теплову енергію за період з лютого по березень 2022 року в нежитлове приміщення площею 232,1 кв. м по вул. Січових Стрільців, 42 в м. Києві, 341,77 грн заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг теплопостачання, 399,10 грн заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг постачання гарячої води, 590,30 грн інфляційних втрат та 351,79 грн 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

29.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку для його подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 клопотання Приватного підприємства "Оздоровчий центр "Шарітель" про поновлення пропущеного строку для подання відзиву задоволено, поновлено процесуальний строк для подання відзиву у справі № 910/10089/24 та долучено відзив до матеріалів справи.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", Комунальне підприємство "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

10.04.2018 Комунальному підприємству "Київтеплоенерго" видано ліцензію №591 на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює позивач.

Позивач у позовній заяві зазначає, що за наслідками цільової перевірки житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 42 було виявлено, що нежитлове приміщення відповідача площею 232,1 кв.м. розташоване в частині першого, другого та підвального поверхів житлового будинку з окремою вхідною групою, про що складено Акт №03719від 23.02.2023. Опалення зазначеного приміщення здійснюється від індивідуальних електричного і газового котлів - при увімкненому індивідуальному опалені прилади опалення гарячі; на потреби гарячого водопостачання встановлено електричний бойлер.

Разом з цим, позивач вказує, що договір на постачання теплової енергії у гарячій воді між позивачем та відповідачем не укладений.

25.05.2023 відбулось засідання комісії з розгляду актів порушень споживачами умов договорів, чинних нормативно-правових та законодавчих актів. Відповідно до протоколу №1 від 25.05.2023 комісія увалила здійснити нарахування (коригування) власнику (орендарю) зазначеного нежитлового приміщення за комунальною послугою за обсяг теплової енергії на загальнобудинкові потреби та обсяг енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів будинку та відобразити зазначений факт в обліку, вчинити дії з упорядкування зазначених правовідносин та стягнути виниклу заборгованість.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Позивач стверджує, що він набув функцій виконавця послуг з постачання теплової енергії та гарячої води для мешканців вищезазначеного будинку за збігом терміну 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті КП "Київтеплоенерго", тобто з 01.11.2021.

Таким чином, за доводами позивача, з 01.11.2021 споживачам за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 42, надаються послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за індивідуальними договорами з постачання теплової енергії та гарячої води, які є договорами приєднання.

На думку позивача, доказом безумовної згоди споживача на приєднання до зазначеного публічного договору є продовження отримання послуг з постачання теплової енергії, що надаються позивачем. Також позивач звертає увагу суду на ту обставину, що відповідачем не вчинені дії з відключення від послуг з постачання теплової енергії в порядку чинного законодавства.

Таким чином, позивач вказує, що відповідачем не виконувались взяті на себе зобов`язання з оплати поставленої до його приміщення теплової енергії в гарячій воді, у зв`язку з чим у нього за період з лютого 2022 року по березень 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 26 836,72 грн, яка розрахована відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що приміщення, яким він користується, не опалюється, має окремий вхід без спільних коридорів з будинком, що підтверджується, зокрема, складеним самим же позивачем актом, з якого слідує, що приміщення не містить жодних труб, має автономне власне опалення та не має жодної можливості користуватись централізованим опаленням, а також гарячим водопостачанням. Система централізованого опалення до приміщення відповідача не підключалася з 2002 року по теперішній час. Приміщення, яким користується відповідач, має власний газовий котел та є повністю автономним та незалежним від опалювального сезону та наявності гарячого водопостачання.

Відповідач наголошує, що він не є власником жодного приміщення в будинку по вул. Січових Стрільців, 42 в м. Києві. Орендоване відповідачем приміщення має номер 16, натомість, до позовної заяви додано витяг з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності приміщення №18, що належить громадянці Кужель Ірині Сергіївні, а не відповідачу. При цьому орендар не є суб`єктом відносин, урегульованих ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та не несе жодних зобов`язань перед позивачем.

Також відповідач звертає увагу на те, що до позовної заяви долучено рахунки та акти, які стосуються офісу №1 адресою м.Київ, вул. Січових стрільців, 42, а не приміщення 16, яке орендує ПП "Оздоровчий центр "Шарітель".

Відповідач зазначає, що жодних послуг ним у позивача не замовлялось, особового рахунку не оформлялось та не підписувалось жодних договорів на послуги, так як він не є власником орендованого приміщення та не споживає теплову енергію в гарячій воді в цьому приміщенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч. 2 наведеної норми зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

В силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів постачання позивачем теплової енергії в гарячій воді в орендоване відповідачем нежитлове приміщення №16 в будинку за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 42, та, відповідно, споживання таких послуг у цьому приміщенні.

Зі складеного позивачем акту вбачається, що опалення зазначеного приміщення здійснюється від індивідуальних електричного і газового котлів - при увімкненому індивідуальному опалені прилади опалення гарячі; на потреби гарячого водопостачання встановлено електричний бойлер.

Означені обставини свідчать як про відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, у тому числі договору приєднання, так і про відсутність у позивача технічної можливості поставляти відповідачу теплову енергію в гарячій воді.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що доводи і твердження позивача, наведені в позовній заяві, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать наявним у матеріалах справи доказам та належним чином спростовані відповідачем у відзиві. Відтак суд відмовляє в задоволенні позову повністю.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко