Рішення

від 29.11.2024 по справі 916/2725/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2725/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Агропромислове об`єднання "Красний Чабан" (вул. Шевченко, 22, с. Преображенка, Каланчацький р-н, Херсонська обл., 75830)

про витребування майна та стягнення 296258,15 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Сокуренко Є.С.;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Агропромислове об`єднання "Красний Чабан", в якій просить суд:

- витребувати у відповідача на користь позивача предмет лізингу (майно), а саме: марка - Трактор Беларус, модель - 892, серійний номер - НОМЕР_1 , рік виробництва - 2021 та марка - Борона, модель - гідрофікована OSCAR БГП-14, серійний номер - 32, рік виробництва - 2021;

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за лізинговими платежами за договором від 20.01.2022 № HEKWFLOWWJSAE-1 в сумі 296258,15 грн, з яких: несплачене відшкодування частини вартості майна у розмірі 283115,86 грн; заборгованість за винагородою за користування майном у розмірі 13142,29 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу від 20.01.2022 № HEKWFLOWWJSAE-1 в частині внесення у повному обсязі та у визначені договором строки сум лізингових платежів.

07.10.2024 позивачем були подані суду письмові пояснення, в яких останній наголосив на відсутності підстав для зупинення провадження у справі до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23, посилаючись на те, що правовідносини цієї справи та справи № 908/1162/23 є різними, при цьому об`єкт лізингу був переданий відповідачу до дати тимчасової окупації військами РФ частини території Херсонської області.

27.11.2024 позивачем були подані суду письмові пояснення з посиланням на судову практику у схожих правовідносинах.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.06.2024 позовну заяву позивача було залишено без руху із встановленням п`ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Приймаючи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, ухвалою суду від 02.07.2024 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2725/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 25 липня 2024 року о 14:00.

Ухвалою суду від 24.07.2024 судом було задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

25.07.2024 суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 13 вересня 2024 року о 12:00.

13.09.2024 суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 08 жовтня 2024 року о 12:40; а 08.10.2024 - на 25 жовтня 2024 року о 15:10.

25.10.2024 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 12 листопада 2024 року о 12:30.

12.11.2024 суд протокольною ухвалою оголосив перерву у судовому засіданні до 29 листопада 2024 року о 14:45.

У судовому засіданні 29.11.2024 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи

20.01.2022 між Акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - банк) та Приватним акціонерним товариством "Агропромислове об`єднання "Красний Чабан" (далі - лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № HEKWFLOWWJSAE-1 (далі - договір; а.с. 26-35, т.1), згідно з п. 1.1. якого банк зобов`язується набути у власність у ТОВ «АГРОРЕСУРС» (далі - продавець) майно, спеціально придбане у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації(-й) (додаток №1) та умов (далі - майно або предмет лізингу) та передати його у володіння та користування лізингоодержувачу на визначений строк (строк лізингу), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно та сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим договором.

Відповідно до п. 1.2. договору строк лізингу становить 36 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.

Згідно з п. 2.1. договору вартість майна за цим договором становить 705833,33 грн, ПДВ 141166,67 грн, усього 847000 грн. Вартість майна за цим договором складається з: 2.1.1.1. суми авансового платежу лізингоодержувача в рахунок викупу майна, що становить 422000,00 грн та підлягає сплаті протягом 1-го робочого дня з моменту підписання цього договору; 2.1.1.2. загальної суми лізингових платежів у рахунок викупу переданого в лізинг майна, що сплачується лізингоодержувачем згідно з додатком № 2 до цього договору, зокрема: залишку суми вартості переданого лізингоодержувачу майна у розмірі 422000,00 грн, вартості оформлення майна в органах державної реєстрації у розмірі 3000,00 грн.

За умовами п. 2.2. договору розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим договором і додатком № 2 до нього та включають: 2.2.1. разова винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по договору у розмірі 0,5 % від суми фінансування (загальної суми лізингових платежів згідно з п.2.1.1.2 цього договору) на дату укладення цього договору, що становить 2125,00 грн та підлягає сплаті одноразово разом зі сплатою (у день сплати) авансового платежу, передбаченого п.2.1.1.1 цього договору; 2.2.2. щомісячна винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу, що входить до складу лізингових платежів по договору, у розмірі 0,04 % від вартості майна, передбаченої п.2.1. цього договору, згідно з додатком № 2 до цього договору; 2.2.3. винагорода за користування майном у розмірі 11,00% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця; 2.2.4. платежі в рахунок викупу майна, у т.ч. аванс, що підлягають сплаті згідно з цим договором та додатком № 2 до нього; 2.2.5. інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням цього договору та передбачені ним. У випадку виникнення у Банка додаткових документально підтверджених витрат, у т.ч. пов`язаних з доставкою, передачею, реєстрацією, проведенням обов`язкових технічних оглядів майна, сплатою податків, зборів, інших платежів, які є обов`язковими до сплати для банку у зв`язку з виконанням цього договору, банк має право включити такі витрати до складу лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов`язаний сплатити ці витрати не пізніше дати сплати чергового лізингового платежу, якщо інше не буде погоджено сторонами.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що для здійснення лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим договором банк відкриває рахунок IBAN UAH НОМЕР_2 № НОМЕР_3, отримувач АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Лізингові платежі підлягають сплаті лізингоодержувачем на зазначений рахунок, якщо інше прямо не встановлено цим договором або домовленістю сторін. У випадку, якщо дата здійснення лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим договором припадає на вихідний або святковий день, такі платежі повинні бути здійснені у банківський день (день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів з використанням каналів взаємодії з Національним банком України, далі - НБУ), що передує вихідному або святковому дню. У випадку, якщо дата погашення платежів лізингових та інших платежів за цим договором припадає на вихідний або святковий день та лізингоодержувач має відкриті в банку поточні рахунки, лізингоодержувач має право в порядку та на умовах, передбачених цим договором, здійснити погашення у відповідний вихідний або святковий день.

Відповідно до п. 2.6. договору грошові зобов`язання за цим договором виконуються у наступній послідовності: кошти, отримані від лізингоодержувача, а також від інших осіб, насамперед спрямовуються для сплати платежів згідно з п.2.1.1.1 та винагород згідно з п.2.2.1 цього договору; далі - відшкодування витрат банку згідно п.9.3 цього договору; далі - для погашення неустойки згідно з п.8.7 цього договору; далі - платежі згідно з п.7.2.6.1 цього договору; далі - для сплати платежів згідно з п.8.3, штрафу згідно з п.8.4 та неустойки згідно з п.8.6 цього договору; далі - для погашення пені згідно з п.8.2, п.8.5 цього договору; далі - винагороди згідно з п.2.2.2 і п.2.2.3 цього договору; далі - прострочені платежі в частини викупу вартості переданого в лізинг майна, далі - викуп вартості переданого в лізинг майна. У випадку відсутності чергового грошового зобов`язання, передбаченого цим пунктом, отримані банком кошти спрямовуються на виконання наступного за черговістю зобов`язання.

За умовами п. 3.1., 3.4., 3.5. договору передача майна буде здійснюватися за адресою: Україна, Херсонська область, Каланчацький район, село Преображенка, вулиця Шевченка, будинок 22. З моменту фактичного отримання лізингоодержувачем майна і до моменту підписання акту прийому-передачі, майно знаходиться на відповідальному зберіганні у лізингоодержувача. Лізингоодержувач несе повну матеріальну відповідальність за збереження майна, прийнятого ним на відповідальне зберігання. Факт прийому майна на відповідальне зберігання підтверджується підписанням акта прийому майна на відповідальне зберігання (додаток № 5). Повернення майна з відповідального зберігання здійснюється згідно з актом прийому-передачі майна (додаток № 4), що оформлюється під час передачі майна лізингоодержувачу безпосередньо в лізинг. З моменту підписання сторонами акту прийому-передачі до лізингоодержувача переходять всі ризики, пов`язані з користуванням та володінням майном, у т.ч. ризик випадкового знищення або пошкодження, а також невідповідності майна цілям його використання. Банк не несе відповідальності перед третіми особами, в т.ч. за завдані майном смерть, шкоду здоров`ю або псування майна третіх осіб в результаті експлуатації майна.

Відповідно до п. 4.1. договору протягом усього строку цього договору майно є власністю банка. Майно переходить у власність лізингоодержувача після сплати банку всієї суми лізингових та інших платежів за цим договором, але не раніше одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.

Згідно з п. 6.1. договору банк, зокрема, має право: відмовитися від договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача та/або вимагати повернення майна, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса, у передбачених договором випадках, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови (підп 6.1.3.); у разі відмови банком від договору та неповернення лізингоодержувачем майна на вимогу банку в терміни, передбачені п. 9.4. цього договору, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів в частині оплати вартості майна, якщо інше не передбачено договором та/або законодавством (підп. 6.1.5.); достроково розірвати цей договір, вимагати погашення заборгованості, повернення майна згідно з умовами цього договору (підп. 6.1.7.).

Відповідно до п. 7.2. договору лізингоодержувач зобов`язується повернути майно банку у випадках, передбачених договором, у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплативши при цьому банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за цим договором, а також відшкодувавши заподіяні цим збитки, в строк не пізніше дати розірвання цього договору (підп. 7.2.6.); здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в додатку 2, не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо такі зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору (підп. 7.2.9.).

Згідно з п. 8.3. договору у випадку неповернення лізингоодержувачем майна на вимогу банку у випадках та в терміни, передбачені договором, банк має право вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів в частині оплати вартості майна.

Підпунктом 9.1.2. п. 9.1. договору передбачено, що договір може бути достроково розірваний, зокрема, за ініціативою банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача у випадку повної або часткової несплати лізингових платежів згідно з умовами цього договору, якщо прострочення сплати становить більше 60 календарних днів (далі - подія дефолту).

Відповідно до підп. 9.1.3. п. 9.1. договору у разі настання події дефолту банк направляє лізингоодержувачу письмове повідомлення про відмову від договору та його розірвання (надалі - повідомлення про відмову від договору) з зазначенням конкретної події дефолту. У повідомленні про відмову від договору зазначаються строки усунення обставин, що зумовили настання події дефолту (погашення простроченої заборгованості, вчинення певних дій тощо), а також дата розірвання цього договору у разі неусунення лізингоодержувачем події дефолту.

За умовами підп. 9.1.4. п. 9.1. договору у разі настання події дефолту лізингоодержувач зобов`язаний доставити майно за адресою та в строки, визначені банком у повідомленні про відмову від договору, а в разі відсутності такого повідомлення - самостійно звернутися до банку за телефоном 3700 або направивши банку листа на електронну пошту help@pb.ua, з метою одержання вказівок від банка щодо адреси, за якою слід доставити майно. Факт виконання лізингоодержувачем зазначеного зобов`язання фіксується шляхом складання відповідного акта, який підписується сторонами.

Відповідно до підп. 9.1.5. п. 9.1. договору якщо майно не було доставлено в порядку, визначеному п.п. 9.1.4 статті 9 цього договору, банк самостійно здійснює доставку майна за адресою, визначеною банком. Витрати, пов`язані з доставкою майна покладаються на лізингоодержувача. Лізингоодержувач зобов`язаний з`явитись до банку для підписання відповідного акту та сплати заборгованості за цим договором.

Згідно з підп. 9.1.6. п. 9.1. договору подія дефолту вважається врегульованою, а лізингоодержувач продовжує користуватись предметом лізингу на умовах цього договору, якщо: не пізніше 89 (вісімдесят дев`ятого) календарного дня з моменту виникнення прострочення зі сплати лізингових платежів та/або інших відповідних грошових зобов`язань перед банком, лізингоодержувачем (або третьою особою) погашено у повному обсязі прострочена заборгованість, що існувала на момент такого погашення, включаючи усі витрати банка, у тому числі, що пов`язані з доставкою, зберіганням та утриманням майна, а також усунені (за наявності) усі інші порушення умов цього договору; та/або банком буде визнано факт врегулювання лізингоодержувачем події дефолту (усунення порушень та/або відновлення належного стану виконання раніше порушених зобов`язань, зникнення обставин, що зумовили настання події дефолту), та банк повідомляє лізингоодержувача про можливість отримання майна та підписання відповідного акту.

Відповідно до підп. 9.1.7. п. 9.1. договору якщо майно не було доставлено в порядку, визначеному підп. 9.1.4 статті 9 цього договору та банк самостійно не зміг вилучити предмет лізингу (п.п. 9.1.5 статті 9 цього договору), крім того, лізингоодержувач протягом 89 (вісімдесяти дев`яти) календарних днів з моменту виникнення події дефолту (у т.ч. прострочення сплати лізингових платежів повністю або частково) не здійснив врегулювання події дефолту, лізингоодержувач не пізніше 90 (дев`яностого) календарного дня з моменту виникнення події дефолту зобов`язаний погасити у повному обсязі прострочену заборгованість (у тому числі, заборгованість за простроченими лізинговими платежами, нарахованою неустойкою (штрафи, пеня), а також відшкодувати банку кошти в сумі залишку лізингових платежів згідно з додатком 2 до цього договору, та з наступного дня цей договір вважається розірваним.

Згідно з п. 9.4. договору не вважається достроковим розірванням цього договору дострокове погашення лізингоодержувачем заборгованості згідно з п. 7.1.4. цього договору.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами всіх зобов`язань за ним. Повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаної в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка за необхідності може повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту, і всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua, адреса лізингоодержувача: 75830, Україна, Херсонська область, Каланчацький район, с. Преображенка, вул. Шевченко, будинок 22, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до п. 10.3. договору додаток № 1 (специфікація майна), додаток № 2 (графік лізингових платежів), додаток № 3 (тарифи за оформлення документів), додаток № 4 (акт прийому-передачі майна), додаток № 5 (акт прийому майна на відповідальне зберігання) є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 10.4. договору сторони, цим договором засвідчують свою згоду про те, що в порядку ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України ведення документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових договорів до них, договорів про внесення змін до них, та інших документів, сторонами може здійснюватися як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису, сертифікат на який видано Акредитованим Центром Сертифікації Ключів Банка згідно свідоцтва про акредитацію центру сертифікації ключів Серії СА № 26 та атестату відповідності виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України від 25.03.2011, а також Експертного висновку № 05/1-2057 від 30.05.2011.

За умовами п. 10.5. договору цей договір підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до п. 10.7. договору тарифи за оформлення додаткових документів за цим договором сплачуються згідно з додатком № 3.

Додатком № 1 до договору є специфікація майна (а.с. 36, т.1), якою визначено, що вартість майна, що постачається, на дату укладення договору, становить 847000,00 грн з ПДВ, у тому числі оформлення майна в органах державної реєстрації у розмірі 3000,00 грн. Специфікацією визначено наступні характеристики майна та його вартість: 1) марка - Трактор Беларус, модель - 892, серійний номер - Y4R900Z04M1101515, рік виробництва - 2021, вартість якого становить 637000,00 грн з ПДВ; 2) марка - Борона, модель - гідрофікована OSCAR БГП-14, серійний номер - 32, рік виробництва - 2021, вартість якого становить 207000,00 грн.

У додатку № 2 до договору (а.с. 37-38, т.1) погоджений графік відшкодування вартості майна, яким визначено обов`язок відповідача сплачувати позивачу щомісячну комісію у розмірі 338,80 грн у період з 25.02.2022 по 25.10.2024 включно, а також сплатити банку відшкодування вартості майна наступним чином: 25.06.2022 - 70833,33 грн; 25.07.2022 - 70833,33 грн; 25.09.2023 - 70833,33 грн; 25.10.2023 - 70833,33 грн; 25.09.2024 - 70833,33 грн; 25.10.2024 - 70833,35 грн.

Додаток № 3 до договору містить тарифи банку за оформлення документів (а.с. 39, т.1).

Відповідно до акту прийому-передачі майна від 25.01.2022, який є додатком № 4 до договору (а.с. 42, т.1), на підставі договору позивач передав, а відповідач прийняв у лізинг майно згідно зі специфікацією. За актом від 21.01.2022, який є додатком № 5 до договору (а.с. 45, т.1), відповідач прийняв майно на відповідальне зберігання.

На підтвердження обставини підписання сторонами договору з додатками № 1-5 шляхом накладення електронних підписів та печаток позивачем до матеріалів справи долучено протоколи створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (а.с. 40-41, 43-44, 46-47 т.1). На підтвердження виконання банком умов договору останнім також долучено до матеріалів справи банківську виписку (а.с. 103, т.1).

Відповідно до виписки по рахунку відповідача (а.с. 58-59, т.1), останнім за договором в рахунок погашення вартості отриманого в лізинг майна були проведені наступні платежі: 25.01.2022 - авансовий платіж у розмірі 422000,00 грн; 23.02.2022 погашення у розмірі 0,11 грн; 23.06.2022 погашення у розмірі 70616,76 грн; 26.06.2022 погашення у розмірі 216,46 грн; 22.07.2022 погашення у розмірі 71050,81 грн. На підтвердження проведення відповідачем інших платежів в рахунок сплати сум відшкодування вартості майна матеріали справи доказів не містять.

Крім цього, відповідачем було допущено прострочення виконання зобов`язання за договором в частині сплати винагороди лізингодавцю за користування майном відповідно підп. 2.2.3. договору, у зв`язку з чим за відповідачем, станом на 04.04.2024, рахується заборгованість в цій частині зобов`язань у розмірі 13142,29 грн, що підтверджується банківською випискою (а.с. 60-94, т.1), поясненнями позивача та не спростовано відповідачем.

20.02.2024 позивач направив на електронну адресу відповідача повідомлення від 05.02.2024 про відмову від договору (а.с. 48-50, т.1). У вказаному повідомленні позивач повідомив відповідача про одностороннє розірвання договору з 05.04.2024, у зв`язку з настанням події дефолту, внаслідок прострочення відповідачем сплати платежів по лізингу згідно з графіком. Також банк повідомив відповідача, що він зобов`язаний повернути лізингодавцю майно за актом у строк до 10.04.2024.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем отриманого за договором майна. При цьому, як встановлено судом з пояснень представника позивача у судовому засіданні, позивачу достеменно не відомо місцезнаходження майна.

У зв`язку з тим, що відповідач не виконав зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та заявив в межах цієї справи до відповідача вимоги про повернення об`єктів лізингу, а також про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за лізинговими платежами у розмірі 283115,86 грн та заборгованість за винагородою у розмірі 13142,29 грн. Як вбачається з розрахунку позивача (51-53, т.1), заборгованість за винагородою позивач заявив станом по день розірвання договору (05.04.2024), а в частині відшкодування вартості майна у повному обсязі, тобто як за платежами, строк сплати яких настав на день розірвання договору, так і тих, які мали бути сплачені відповідачем після розірвання договору (майбутні платежі - 25.09.2024, 25.10.2024).

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» (далі - Закон) об`єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 Закону порядок та умови набуття лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об`єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу. Лізингоодержувач має право набути у власність об`єкт фінансового лізингу, за умови належного виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань, за договором фінансового лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів, а також (у разі виникнення) неустойки (штрафу, пені), якщо інше не передбачено таким договором. Якщо сторони договору фінансового лізингу уклали договір купівлі-продажу (викупу) об`єкта фінансового лізингу, право власності на об`єкт фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача у разі та з моменту сплати ним визначеної таким договором ціни, якщо інше не передбачено таким договором.

Статтею 16 Закону встановлено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором. З метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Частиною 4 статті 17 Закону передбачено, що після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.

За умовами п. 7 ст.17 Закону лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Статтею 18 Закону встановлено, що у разі повернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об`єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу. Якщо об`єкт фінансового лізингу повертається лізингодавцю в неналежному стані, лізингоодержувач зобов`язаний на вимогу лізингодавця в повному обсязі оплатити ремонт об`єкта фінансового лізингу або відшкодувати лізингодавцю витрати на ремонт. У разі тимчасової державної реєстрації об`єкта фінансового лізингу за лізингоодержувачем він повинен зняти такий об`єкт з обліку та передати лізингодавцю реєстраційні документи на об`єкт фінансового лізингу.

За умовами ч. 1 ст. 20 Закону лізингодавець має право, зокрема: у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим Законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість відповідно до умов договору фінансового лізингу та законодавства; вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу у разі невиконання лізингоодержувачем чи особою, яка отримала об`єкт фінансового лізингу від лізингоодержувача відповідно до цього Закону, обов`язку щодо належного використання об`єкта фінансового лізингу за договором фінансового лізингу; у разі відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу та неповернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу на вимогу лізингодавця у строки, передбачені договором фінансового лізингу, вимагати дострокову сплату розміру всіх майбутніх лізингових платежів у частині оплати вартості об`єкта фінансового лізингу, якщо інше не передбачено договором фінансового лізингу та/або законодавством.

Частиною 2 статті 21 Закону встановлено, що лізингоодержувач зобов`язаний, зокрема: своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною 3 статті 13 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Позиція суду

Під час розгляду справи судом встановлена обставина укладення між сторонами договору фінансового лізингу, за умовами якого позивач зобов`язався набути у власність та передати відповідачу у користування та володіння на умовах фінансового лізингу майно, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався прийняти майно та сплатити банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеному договором.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, передав у користування та володіння відповідача визначене специфікацією майно, натомість відповідач допустив порушення умов договору в частині сплати лізингових платежів у строки та у порядку, погоджені сторонами, що відповідачем не спростовано. У зв`язку з тим, що відповідач допустив порушення умов договору суд дійшов висновку, що відмова позивача від договору в односторонньому порядку з одночасним заявленням вимоги про повернення об`єкту лізингу відповідає умовам договору та не суперечить вимогам Закону. За цих обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги банку про витребування у відповідача об`єкту лізингу є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

Водночас, вирішуючи питання щодо вимог банку про стягнення з відповідача сум лізингових платежів, суд виходить з наступного. Так, положення договору та норми Закону передбачають, що при реалізації лізингодавцем права на дострокове розірвання договору, останній має право стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови. Між цим, договір та Закон передбачають можливість для лізингодавця заявити до стягнення з лізингоодержувача всіх майбутніх платежів в частині оплати вартості майна, але лише за умов неповернення лізингоодержувачем майна на вимогу банку.

Так, у цій справі позивач на власний розсуд заявив вимогу про витребування у відповідача об`єкту лізингу, обґрунтованість якої встановлена судом. Суд зазначає, що прийняте судом за результатом вирішення спору у цій справі судове рішення є обов`язковим до виконання на всій території України, а отже заявляючи при зверненні до суду вимогу про повернення об`єкту лізингу позивач має легітимні очікування, що рішення в цій частині буде виконане, адже після набрання ним законної сили позивач набуде права на пред`явлення його до примусового виконання. Суд наголошує, що заявлення позивачем вимоги про витребування майна у відповідача презюмує, що позивач такий спосіб захисту вважає ефективним, тобто таким, що забезпечить відновлення порушеного права позивача, а тому підстав вважати, що майно буде у статусі «неповерненого» у суду на даний час немає.

З урахуванням вищевикладеного суд виснує, що оскільки позивач заявив вимогу про повернення об`єкту лізингу, останній має право вимагати від лізингоодержувача сплати лізингових платежів, термін сплати яких настав на дату відмови від договору. З урахуванням вказаного, відсутні правові підстави для задоволення вимог банку в частині стягнення з лізингоодержувача сум, в рахунок відшкодування частини вартості об`єкта фінансового лізингу, термін сплати яких настав після 05.04.2024. Щодо посилань позивача на судову практику, зокрема, постанову Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 913/175/23, суд зауважує, що зі змісту цієї постанови вбачається, що банк звертався до суду з вимогами про витребування майна та стягнення з лізингоодержувача сум винагороди та несплаченого відшкодування частини вартості предмета лізингу саме до моменту розірвання договору фінансового лізингу, натомість у цій справі позивач заявив до стягнення з відповідача заборгованість з платежів, термін яких настав як до моменту розірвання договору, так і після.

За вищевикладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги банку щодо заявленої до стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування частини вартості майна підлягають частковому задоволенню судом у розмірі 141449,18 грн. В частині заявлених до стягнення з відповідача платежів з відшкодування вартості майна, термін сплати яких мав настати після розірвання договору, позивачу слід відмовити, оскільки (при поверненні позивачу об`єктів лізингу згідно з цим рішенням суду) вимога про отримання останнім ще й в повному об`ємі відшкодування вартості об`єктів лізингу не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, як-то: справедливості, розумності та добросовісності, умовам договору та нормам Закону.

При цьому, перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості за винагородою у розмірі 13142,29 грн, який проведений станом на 04.04.2024 включно, суд визнає є вірним та таким, що відповідає умовам договору та Закону.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" до Приватного акціонерного товариства "Агропромислове об`єднання "Красний Чабан" підлягають частковому задоволенню судом.

Розподіл судових витрат

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищезазначене, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 12019,10 грн.

Керуючись ст. 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Витребувати у Приватного акціонерного товариства "Агропромислове об`єднання "Красний Чабан" (вул. Шевченко, 22, с. Преображенка, Каланчацький р-н, Херсонська обл., 75830, код ЄДРПОУ 30924179) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) предмет лізингу (майно), а саме: марка - Трактор Беларус, модель - 892, серійний номер - НОМЕР_1 , рік виробництва - 2021 та марка - Борона, модель - гідрофікована OSCAR БГП-14, серійний номер - 32, рік виробництва - 2021.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агропромислове об`єднання "Красний Чабан" (вул. Шевченко, 22, с. Преображенка, Каланчацький р-н, Херсонська обл., 75830, код ЄДРПОУ 30924179) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість з відшкодування частини вартості майна у розмірі 141449 грн 18 коп, заборгованість за винагородою за користування майном у розмірі 13142 грн 29 коп та судовий збір в сумі 12019 грн 10 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 10 грудня 2024 р., у зв`язку з особливими умовами роботи установи суду, пов`язаними з електропостачанням.

Суддя Д.О. Бездоля