Ухвала

від 11.12.2024 по справі 916/5356/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/5356/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області про забезпечення позову до подання позовної заяви

до відповідача-1- Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

відповідача-2 - Акціонерного товариства «Херсонобленерго»

в с т а н о в и в:

1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області через підсистему Електронний суд подав заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, якою просить суд:

-Заборонити АТ «Херсонобленерго» (оператору системи) вчиняти певні дії, а саме відключати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (споживача) від системи електропостачання.

Згідно з протоколом авторозподілу від 09.12.2024 16год 08хв. заяву передано на розгляд судді Литвиновій В.В.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку заявник посилається на те, що в порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 (далі правила) постачальник «останньої надії» створюючи штучні перепони, безпідставно і незаконно позбавляють споживача можливості виконання процедури зміни постачальника електричної енергії за наявним договором.

Учасники роздрібного ринку електричної енергії діють відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та правил.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії. Ці правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (далі 1 ДПРЗ, споживач) має діючий договір від 02.02.2024 № 5012/13 з Акціонерним товариством «Херсонобленерго» (далі АТ «Херсонобленерго», оператор системи) про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії. Акціонерне товариство «Херсонобленерго»

З 01 жовтня 2024 року постачання електричної енергії 1 ДПРЗ здійснює постачальник «останньої надії» Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі ДПЗД «Укрінтеренерго», постачальник «останньої надії») на підставі договору приєднання про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (далі договір).

Споживач має право в установленому Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладання нового договору про постачання електричної енергії споживачу з новим електропостачальником (підпункт 6.1.1. правил).

Також, відповідно до підпункту 10.1. договору, споживач має право в будь-який час змінити Постачальника шляхом укладання нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 календарний день до такої зміни вказавши дату або період такої зміни (початок дії нового договору про постачання електричної енергії).

1 ДПРЗ з Товариство з обмеженою відповідальністю «Пром електро сервіс» (далі ТОВ «Пром електро сервіс», постачальник) був укладений договір від 18.10.2024 № 151 про постачання (закупівлю) електричної енергії з початком постачання з 01.11.2024 року.

Листом від 22.10.2024 № 22/10-24/02 (далі лист) ТОВ «Пром електро сервіс» проінформував 1 ДПРЗ про неможливість виконання процедури зміни постачальника електричної енергії споживачу (далі процедура). В листі зазначено, що процедуру не проводить АТ «Херсонобленерго» за вимогою ДПЗД «Укрінтеренерго», через розпочатий процес відключення споживача.

На думку заявника, ДПЗД «Укрінтеренерго», по відношенню до 1 ДПРЗ діє незаконно.

Заявник зазначає, що за договорами, які діють на даний час між 1 ДПРЗ і АТ «Херсонобленерго» та ДПЗД «Укрінтеренерго» будь-які суперечки між сторонами відсутні.

ДПЗД «Укрінтеренерго» не підіймав жодного спірного питання та не звертався офіційно до 1 ДПРЗ зі зверненнями, скаргами, претензіями чи актами про порушення правил. (розділ VIII правил).

Якщо ДПЗД «Укрінтеренерго» має інформацію про наявність перед ними боргу з боку 1 ДПРЗ, то учасники роздрібного ринку електричної енергії повинні провести певні процедури в господарсько-правових межах: досудову (претензійну) і судову. Інформації про наявність заборгованості до 1 ДПРЗ не надходило. Претензії про наявність боргу 1 ДПРЗ не отримувало. Судові позови до 1 ДПРЗ відсутні. Крім того від ДПЗД «Укрінтеренерго» не надходило жодного попередження про можливе відключення споживача та законні підстави такого відключення. Від АТ «Херсонобленерго» 04.12.2024 року отримано Повідомлення №21/10-012778 про припинення розподілу електричної енергії.

Відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 № 1882-IX, Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 1109 «Деякі питання об`єктів критичної інфраструктури» система ДСНС України є складовою частиною критичної інфраструктури держави.

В цей же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 № 600 затверджено Порядок визначення та застосування граничних величин споживання електричної потужності (далі порядок).

Згідно з п. 30 Порядку до переліку критично важливих об`єктів, яким має бути забезпечено пріоритетне електропостачання відповідно до встановленого мінімального навантаження, належать, в т.ч. органи державної влади (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, правоохоронні органи (органи внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, об`єкти ДСНС)).

У 1 ДПРЗ є підстави вважати, що планується незаконне припинення електропостачання. Безпідставне припинення електропостачання, за рахунок дій монополіста ДПЗД «Укрінтеренерго», об`єктів 1 ДПРЗ призведе до блокування роботи пожежно-рятувальних підрозділів споживача.

Інформація про монопольне становище ДПЗД «Укрінтеренерго» розміщена на офіційному сайті підприємства (https://uie.kiev.ua/about/#). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Уряд визначив ДПЗД «Укрінтеренерго» постачальником «останньої надії» з 01 січня 2019 року до 01 січня 2021 року. Підприємство є єдиним постачальником «останньої надії» на території України.

Отже, за поясненнями заявника, на момент подачі заяви, ДПЗД «Укрінтеренерго» створює штучні перепони щодо виконання процедури зміни постачальника електричної енергії 1 ДПРЗ до ТОВ «Пром електро сервіс» для безумовного виконання договору від 18.10.2024 № 151 про постачання (закупівлю) електричної енергії з початком постачання з 01.11.2024 року.

Також заявник наголошує на тому, що навіть при можливої наявності будь-якого спору (в т.ч. щодо оплати, заборгованості, тощо), відсутність оплати споживачем виставлених рахунків на дату зміни електропостачальника та/або наявність спору між споживачем та попереднім електропостачальником не є підставою зупинки (анулювання) процедури зміни електропостачальника (підпункт 6.1.18. правил). На момент подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову 1 ДПРЗ з позовом ні до АТ «Херсонобленерго» ні до ДПЗД «Укрінтеренерго» не зверталось.

Заявник повідомив, що на даний час 1 ДПРЗ формує позов до суду про припинення незаконних дій ДПЗД «Укрінтеренерго»: - скасування вимоги щодо початку процесу відключення споживача (1 ДПРЗ); - блокування можливості виконання процедури зміни постачальника електричної енергії споживачу; - факт боргу з боку 1 ДПРЗ (при його наявності) оформити претензією чи судовим позовом.

З такими вимогами 1 ДПРЗ зверталось до ДПЗД «Укрінтеренерго» (листи від 05.11.2024 року №66 21-1з 001-890/66 21-1з) але, до моменту подачі даної заяви, обґрунтованої відповіді не надходило.

Захищаючи свої права 1 ДПРЗ зі скаргою від 22.11.2024 року №66 21-1з 001-961/66 21-1з звернувся і до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятора). Відповідь наразі відсутня.

Враховуючи вказане, а також те, що підготовка обґрунтованого позову вимагає певного часу, заявник звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову в порядку пп. 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76 -79 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналогічні приписи викладені у ч. 3 ст. 13 ГПК України, за якими кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованість позову на етапі вирішення заяви про забезпечення позову по суті не досліджується.

З матеріалів поданої заяви вбачається наявність спору між сторонами; ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; обраний позивачем вид забезпечення позову співмірний з пред`явленими позовними вимогами та таке звернення не є спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість заяви та задовольняє заяву про забезпечення позову.

За змістом ст. 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Окремо суд звертає увагу на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З огляду на те, що на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються.

Разом з тим, відповідачі не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 136-140, 234, 235 ГПК України, суд

постановив:

1. Задовольнити заяву 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області про забезпечення позову повністю.

2. Вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме:

Заборонити Акціонерному товариству «Херсонобленерго» (оператору системи) вчиняти певні дії, а саме відключати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (споживача) від системи електропостачання.

3.Стягувачем за цією ухвалою є: 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області (код 38386410, м. Херсон вул. Молодіжна 6)

Боржником за цією ухвалою є: Акціонерне товариство «Херсонобленерго» (код 05396638, м. Херсон вул. Пестеля 5)

4. Дана ухвала є виконавчим документом та підлягає виконанню на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 11.12.2024.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років - до 11.12.2027.

5. Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з дня складення її повного тексту до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Повний текст ухвали складено та підписано 11.12.2024.

Господарський суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч.3 ст. 138 ГПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. В разі неподання позову у встановлений строк заходи забезпечення позову будуть скасовані (ч. 13 ст. 145 ГПК України).

Суддя Литвинова Вікторія Володимирівна