Рішення

від 27.11.2024 по справі 920/757/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2024м. СумиСправа № 920/757/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/757/24

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» (вул. Ковпака, буд. 6, м. Суми, 40020; код за ЄДРПОУ 44360724),

до відповідачаМіського центру фізичного здоров`я «Спорт для всіх» (вул.Хворостянка, буд. 5, м. Суми, 40004, код за ЄДРПОУ 26532832),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

Сумська міська рада (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030; код за ЄДРПОУ 23823253)

про стягнення 182854,59 грн,

за участі представників сторін:

від позивача:Бирченко Б.В. (адвокат, довіреність від 29.12.2023 №1653),

від відповідача:Гонтовенко Є.В. (директор, витяг з ЄДРПОУ),

Кліпіков Р.Б. (адвокат, ордер серії ВМ №1053857 від 12.08.2024),

від третьої особи:не прибув,

справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження

установив:

26.06.2024 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 174718,64 грн (сто сімдесят чотири тисячі сімсот вісімнадцять грн 64 коп.) боргу за послуги з постачання теплової енергії, 2730,22 грн (дві тисячі сімсот тридцять грн 22 коп.) пені, 2244,01 грн (дві тисячі двісті сорок чотири грн 01 коп.) 3% річних, 3161,72 грн (три тисячі сто шістдесят одна тисяча грн 72 коп.) інфляційних нарахувань, а також 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) судового збору та 5000,00 грн (п`яти тисяч грн 00 коп.) витрат на правову допомогу.

27.06.2024 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Міський центр фізичного здоров`я «Спорт для всіх», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Хворостянка, буд. 5, м. Суми, 40004.

Ухвалою від 28.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/757/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

17.07.2024 Сумська міська рада подала заяву (вх №3268) про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в якій заявник просить залучити Сумську міську раду (код за ЄДРПОУ 23823253; майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030) третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

18.07.2024 відповідач подав наступні документи:

1)клопотання (вх №3285 від 18.07.2024), в якому відповідач просив здійснити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін;

2)клопотання (вх №3286 від 18.07.2024), відповідно до якого відповідач просив залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сумську міську раду (код за ЄДРПОУ 23823253; майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030).

19.07.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх №2118), за яким відповідач зауважив, що нежитлове приміщення, за опалення якого позивач просить суд стягнути заборгованість, розташоване у підвалі п`ятиповерхового житлового будинку (гуртожитку) за адресою: м.Суми, вул.Данила Галицького, 35. Зазначене нежитлове приміщення не обладнано приладами опалення. Через нього проходять тільки магістральні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, які розташовані під стелею приміщення та ізольовані, крім двох ділянок відсутності ізоляції загальною довжиною 1,5 м. Зазначені обставини підтверджується актом обстеження приміщення від 27.07.2023, який складено та підписано представниками ТОВ «Котельня північного промислового вузла» та представником Міського центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх». Відповідач наголошує, що при здійсненні розрахунків обсягів спожитої теплової енергії у даному нежитловому приміщенні, позивачем застосовано формули 10-12 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 22.11.2018р. №315, тоді як розрахунок повинно було здійснено за формулою 3, як для окремого приміщення з транзитними мережами опалення. Таким чином, на думку відповідача, нарахована позивачем плата за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 174718,64 грн. є необґрунтованою та такою, що здійснена з порушенням чинного законодавства, відповідно, безпідставним є і нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Ухвалою від 22.07.2024 у справі №920/757/24 задоволено клопотання відповідача (вх №3286 від 18.07.2024) та заяву Сумської міської ради (вх №3286 від 17.07.2024) про залучення до участі у справі третьої особи; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, - Сумську міську раду (код за ЄДРПОУ 23823253; майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40030); зобов`язано позивача надіслати залученій третій особі копію позовної заяви з додатками, відповідні докази надати суду; запропоновано третій особі Сумській міській раді, надати суду правову позицію щодо предмету спору; задоволено клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (вх №3285 від 18.07.2024); розгляд справи по суті призначено у судове засідання на 12.08.2024, 11:00.

29.07.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх №2236), в якій позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити та надав докази направлення позовної заяви залученій третій особі в системі «Електронний суд».

08.08.2024 відповідач подав заперечення (вх №2372), в яких відповідач вважає, що позовні вимоги ТОВ «Котельня північного промислового вузла» є необґрунтованими, надана позивачем відповідь на відзив не спростовує доводів відповідача, наведених у відзиві, а тому, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

20.08.2024 третя особа подала пояснення (вх №4802/24), в яких Сумська міська рада просить відмови у задоволенні позовних вимог.

12.08.2024 суддя Котельницька перебувала у відпустці та розгляд справи, призначений в судове засіданні на 11:00, не відбувся.

Ухвалою від 03.09.2024 у справі №920/757/24 призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 18.09.2024,12:30.

У судовому засіданні 18.09.2024 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено наступні протокольні ухвали:

- прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи подані учасниками справи заяви по суті справи: відзив на позовну заяву (хв №2118 від 19.07.2024), відповідь на відзив (вх №2236 від 29.07.2024), заперечення (вх №2372 від 08.08.2024), пояснення третьої особи (вх №4802/24 від 20.08.2024);

- оголошено перерву з розгляду справи по суті в судове засідання на 23.10.2024, 12:15.

Ухвалою від 18.09.2024 у справі №920/757/24 повідомлено третю особу про оголошену в судовому засіданні 18.09.2024 перерву з розгляду справи по суті в судове засідання на 23.10.2024, 12:15.

У судовому засіданні 23.10.2024 у зв`язку із оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги, згідно з ч. 5 ст. 233 ГПК України, постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи до 27.11.2024, 11:30.

Ухвалою від 24.10.2024 у справі №920/757/24 повідомлено третю особу про оголошену в судовому засіданні 23.10.2024 перерву з розгляду справи по суті до 27.11.2024, 11:30.

У судовому засіданні 27.11.2024 встановлено:

Представники позивача та відповідача у судове засідання прибули. Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Підстави для відкладення розгляду справи по суті в порядку ст. 216 ГПК України відсутні.

У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися, як на підставу своїх вимог та заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 27.11.2024 на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

Рішенням Сумської міської ради від 24.12.2003 року №661-МР з 01.01.2004 створено Міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» та затверджено Положення про Центр. Рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 №3999-МР викладено у новій редакції Положення про центр. Пунктом 1.1 розділу І Положення про центр від 09.08.2023 №3999-МР визначено, що Міський центр фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» є закладом фізичної культури і спорту, який здійснює діяльність шляхом залучення різних груп населення, зокрема соціально-незахищених, до занять фізичною культурою, засновником якого є Сумська міська рада та находиться у підпорядкуванні відділу фізичної культури та спорту Сумської міської ради. Відповідно до пункту 3.2 розділу III Положення про центр від 09.08.2023 №3999-МР фінансування Центру здійснюється за рахунок коштів передбачених у бюджеті Сумської міської територіальної громади. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницьким органом Сумської міської територіальної громади виступає Сумська міська рада.

03.11.2022 рішенням Сумської міської ради №3180-МР передано в оперативне управління та на баланс Міському центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» нежитлове приміщення комунальної власності Сумської міської територіальної громади площею 282,1 кв.м, розташоване у будинку № 35 по вул. Данила Галицького в м. Суми (зазначене рішення міститься у загальному доступі на офіційному вебсайті Інформаційний портал Сумської міської ради за посиланням https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2022.html).

05.12.2022 між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради та Міським центром фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» підписано акт приймання-передачі основних засобів, за яким передано відповідачу в оперативне управління та на баланс нежитлове приміщення комунальної власності Сумської міської територіальної громади площею 282,1 кв.м, розташоване в м. Суми по вул. Данила Галицького в будинку №35 (далі нежитлове приміщення).

Рішеннями Виконавчого комітету Сумської міської ради від 20.10.2021 №627 та від 22.11.2022 №521 та розпорядженням Сумської міської військової адміністрації від 05.12.2023 №22-ВКВА Товариство з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» (далі позивач) визначено виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в межах території обслуговування, визначеної додатками до вказаних рішень, у тому числі, для будинку, розташованого за адресою м. Суми, вул. Данила Галицького, буд. 35.

Таким чином, відповідно до вищевказаних рішень Виконавчого комітету Сумської міської ради та Сумської міської військової адміністрації, позивач надає послуги з постачання теплової енергії в тому числі і для нежитлового приміщення, балансоутримувачем якого з 05.12.2022 є відповідач.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання послуги теплової енергії за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року на підставі публічного договору, який згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги було публічно доведено до відома усіх споживачів шляхом оприлюднення на офіційному сайті ТОВ Котельня північного промислового вузла.

Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії від 06.11.2021 ТОВ Котельня північного промислового вузла опублікований на офіційному сайті ТОВ Котельня північного промислового вузла https://kppv.sumy.ua за посиланням https://kppv.sumy.ua/wp-content/uploads/2024/01/Typovyj-dohovir-z-indyvidualnym-spozhyvachem-z-zaiavoiu-pryiednannia-TOV-KPPV.pdf.

У матеріалах справи відсутні докази того, що протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті виконавця послуги, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, співвласники багатоквартирного будинку за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Данила Галицького, буд. 35, прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання, опублікований 06.11.2021 на вебсайті ТОВ Котельня північного промислового вузла, вважається укладеним з відповідачем з 05.12.2022, тобто з моменту передачі відповідачу в оперативне управління та на баланс нежитлового приміщення.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі послуга) індивідуальному споживачу (далі споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу та температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. 7 договору).

Згідно з п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Пункт 12 договору встановлює, що у разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.

Відповідно до п. 17 договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Пункт 20 договору передбачає, що у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів.

Пунктом 30 договору встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.

Згідно з п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Пунктом 33 договору встановлено, що виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 договору).

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору (п. 38 договору).

Відповідно до п. 41 договору споживач зобов`язаний, зокрема оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.

За пунктом п. 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 51, 52 договору).

Разом з тим, до матеріалів справи доданий договір про надання послуги з постачання теплової енергії №МБ43/24-001, укладений 13.02.2024 між ТОВ «Котельня північного промислового вузла» (далі виконавець, позивач) та Міським центром фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» (далі споживач, відповідач).

Відповідно до п. 1.1 договору від 13.02.2024 №МБ43/24-001 виконавець зобов`язується надавати споживачеві послугу з постачання теплової енергії за кодом CPV за ДК 021:2015 - 09320000-8 (Пара, гаряча вода та пов`язана продукція) для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пункт 1.3 договору містить інформація про споживача: адреса - вулиця Данила Галицького, буд. 35, м. Суми, Сумська область, 40004; опалювана площа (об`єм) приміщення споживача - 282,10 м2; теплове навантаження приміщення 0,0125 Гкал/год.

За пунктом 1.5 договору від 13.02.2024 №МБ43/24-001 приміщення за адресою: Данила Галицького, 35 не обладнано вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії.

Відповідно до п. 7.1 та 7.2 договору від 13.02.2024 №МБ43/24-001 цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2024 року. Сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 01 січня 2024 року відповідно до ч. 3 ст.631 ЦК України.

Враховуючи умови пунктів 7.1 та 7.2 договору від 13.02.2024 №МБ43/24-001, зазначений договір регулює відносини, що склались між сторонами спору починаючи з 01.01.2024, в той час як предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що послуги з постачання теплової енергії у зазначений період регулюються публічним договором приєднання, який вважається укладеним з між сторонами спору з 05.12.2022.

У період грудень 2022 року грудень 2023 року тариф на послуги з постачання теплової енергії ТОВ «КППВ» був встановлений рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради 27.10.2022 № 476 «Про застосування тарифів на теплову енергію, (її виробництво, транспортування, постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано» (копія додається) на рівні 4 210,26 грн за 1 Гкал (без ПДВ) для категорії споживачів «бюджетні установи» (пункт 1.1.2.2 вказаного рішення).

На виконання умов договору в період з грудня 2022 року по грудень 2023 року позивачем було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії в розмірі 174718,64 грн, що підтверджено наступними документами, доданими позивачем до справи:

- актом прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії у жовтні 2023 року на суму 116250,11 грн, за яким проведені нарахування за грудень 2022 року квітень 2023 року, рахунком від 31.10.2023 з додатком, у якому наведені періоди нарахування, та довідками про визначення вартості теплової енергії за кожен календарний місяць;

- актом прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії за листопад 2023 року на суму 28382,38 грн та рахунком від 30.11.2023 з додатком та довідкою про визначення вартості теплової енергії;

- актом прийому-передачі послуг з постачання теплової енергії за грудень 2023 року на суму 30086,15 грн та рахунком від 31.12.2023 з додатком та довідкою про визначення вартості теплової енергії.

Зазначені акти прийому-передачі теплової енергії не були підписані відповідачем.

23.11.2023 та 29.01.2024 разом з вимогами №1505 та №111 позивач направив відповідачу відповідні акти приймання-передачі послуг та рахунки на оплату за спірний період, проте відповідач акти не повернув, рахунки не оплатив.

26.12.2023 відповідач надіслав позивачу лист №101, в якому відповідач зазначив, що у зв`язку з прийняттям на баланс Міського центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» підвального приміщення розташованого по вул. Д. Галицького 35, площею 282,1 м2, відповідач просить надати розрахунок вартості опалення приміщення, враховуючи акт обстеження приміщення представниками ТОВ «КППВ» від 27.07.2023, у якому зазначено: приміщення не обладнано приладами обліку теплової енергії; через приміщення проходять магістральні трубопроводи внутрішньо будинкової системи опалення (ізольовані), розташовані під стелею; прилади опалення у приміщеннях - відсутні (у наявності є 2 ділянки без ізоляції - 0.5м та їм, яку свого часу було знято під час ремонту труб працівниками КППВ).

25.01.2024 листом №104 позивач повідомив відповідача, що нежитлове приміщення за адресою м. Суми, вул. Данила Галицького, 35, яке передано на баланс Міського центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх», відповідно до акту приймання-передачі від 05.12.2022, розташоване в підвалі житлового будинку. В зазначеному приміщенні проходять магістральні трубопроводи внутришньобудинкової системи опалення, за якими подається теплоносій до будинку за вищевказаною адресою. Приміщення використовується як тренажерний зал. Позивач зауважив, що Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 опалювальна площа (об`єм) приміщення визначається, як загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площ лоджій, балконів, терас. Позивач вважає, що відповідно до чинного законодавства України нарахування за спожиту теплову енергію будинком за адресою м. Суми, вул. Данила Галицького, 35, необхідно проводити з урахування площі вищевказаного приміщення, яка складає 282,1 м2 та як додаток до листа надав довідку про розподіл теплової енергії у будинку в грудні 2023 року.

Таким чином, підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стала заборгованість відповідача за послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання сфера теплопостачання - сфера діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.

Споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Частиною шостою статті 19 Закону України Про теплопостачання передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон).

Основними нормативно-правовими актами, що врегульовують правовідносини з надання послуг з постачання теплової енергії та розподілу їх обсягу між споживачами є Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019р. № 830 (далі - Правила) та Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика).

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ст. 2 Закону).

До комунальних послуг належать, в тому числі послуги постачання теплової енергії (ст. 5 Закону).

Відповідно до ст. 12 Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно зі ст. 6 Закону, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцем послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (ст. 1 Закону).

За приписами ст. 7 Закону, індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Частиною 5 статті 13 Закону встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Пунктом 1 Правил визначено, що опалюваною площею (об`ємом) приміщення є загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Відповідно до пункту 1 Методики розподілу, опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря.

Пункт 24 Правил передбачає, що розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/ приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Згідно пункту 10 Методики, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).

Внутрішньобудинкова система опалення включає у себе внутрішні мережі опалення, прилади опалення, запірні арматури, тощо.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Пунктом 37 Правил, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, споживач житлово-комунальних послуг, зобов`язаний нести видатки на утримання такого майна, зокрема, оплачувати послуги з постачання теплової енергії для потреб належного йому приміщення, та нести відповідальність за зобов`язаннями з оплати отриманих житлово-комунальних послуг та утримання належного йому майна.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позов та запереченнях зазначає, що нежитлове приміщення, за опалення якого позивач просить суд стягнути заборгованість, розташоване у підвалі п`ятиповерхового житлового будинку (гуртожитку) за адресою: м.Суми, вул. Данила Галицького, 35. Зазначене нежитлове приміщення не обладнано приладами опалення. Через нього проходять тільки магістральні трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, які розташовані під стелею приміщення та ізольовані, крім двох ділянок відсутності ізоляції загальною довжиною 1,5 м. Зазначені обставини, на думку відповідача, підтверджується актом обстеження приміщення від 27.07.2023, який складено та підписано представниками ТОВ «Котельня північного промислового вузла» та представником Міського центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх». Відповідач наголошує, що при здійсненні розрахунків обсягів спожитої теплової енергії у даному нежитловому приміщенні, позивачем застосовано формули 10-12 Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіонбуду від 22.11.2018р. №315, тоді як розрахунок повинно було здійснено за формулою 3, як для окремого приміщення з транзитними мережами опалення. Таким чином, на думку відповідача, нарахована позивачем плата за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 174718,64 грн. є необґрунтованою та такою, що здійснена з порушенням чинного законодавства, відповідно, безпідставним є і нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Суд не приймає зазначені заперечення до уваги, оскільки останні гуртуються тільки на акті обстеження приміщення від 27.07.2023, інших доказів, таких як технічний паспорт чи інший документ, що містить інформацію про технічні характеристики, склад, план та опис нежитлового приміщення, балансоутримувачем якого є відповідач, Міським центром фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» суду надано не було.

Згідно акту обстеження, у належному відповідачу приміщення наявні трубопроводи системи теплопостачання будинку та розподільчі трубопроводи внутрішньобудинкової системи опалення, через які відповідним приміщенням споживається теплова енергія, тож відповідне приміщення є опалювальним. Факт наявності у приміщенні трубопроводів опалення відповідачем не заперечується. Скарг на недотримання нормативної температури у приміщенні на адресу позивача від відповідача матеріали справи не містять, доказів того, що відповідне приміщення є неопалювальним згідно з проектною документацією на будинок, відповідачем не доведено.

Наявність або відсутність у конкретному приміщенні приладів опалення не є підставою для невключення площі такого приміщення до опалювальної площі згідно Правил та Методики, а базою для розподілу послуг з постачання теплової енергії є опалювальна площа приміщення, інформація про яку надається споживачем, або ж визначається як загальна площа приміщення у метрах квадратних.

Враховуючи те, що у приміщеннях відповідача загальною площею 282,1 кв.м. у багатоквартирному житловому будинку за адресою: м. Суми, вул. Данила Галицького, 35, відсутні лоджії, балкони та тераси, відповідно до Правил, суд дійшов висновку, що загальна опалювальна площа належних відповідачу приміщень дорівнює його загальній площі та становить 282,1 кв.м. Відповідна опалювальна площа вказана і в укладеному між сторонами індивідуальному договорі про надання послуги з постачання теплової енергії № МБ43/24-001 від 13.02.2024. Зазначене відповідачем не спростоване належними та допустимими доказами.

Таким чином, згідно Правил, нарахування за послуги з постачання теплової енергії, що надавалися відповідачу, складаються з: вартості послуг опалення безпосередньо самого приміщення відповідача; вартості послуг опалення місць загального користування та витрат на функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, частину з яких пропорційно опалюваній площі належного йому приміщення зобов`язаний оплачувати відповідач. Інформація щодо обсягу теплової енергії, щомісячно витраченої позивачем на кожну з складових послуги з постачання теплової енергії, наведена у довідках про розподіл теплової енергії, доданих позивачем до позовної заяви.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Розрахунок вартості наданих послуг виконаний позивачем відповідно до Методики розподілу, з урахуванням опалювальної площі приміщення та діючого тарифу. Належних доказів на спростування розрахунків позивача відповідач не подав.

З урахуванням викладених обставин, оскільки відповідач не розрахувався за послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2022 року по грудень 2023 року, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, суд визнає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача в щодо стягнення з відповідача 174718,64 грн заборгованості.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку позивача доданого до позову, позивач просить стягнути з відповідача 2244,01 грн 3% річних та 3161,72 грн інфляційних нарахувань.

Матеріалами справи підтверджено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов`язання щодо сплати наданих послуг за договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних збитків та процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою «калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff , враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договору, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3161, 72 грн інфляційних нарахувань та 2244,01 грн 3% річних.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

За розрахунком позивача, останній просить стягнути з відповідача 2730,22 грн пені.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист інтересів держави.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За пунктом п. 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань за допомогою «калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» на офіційному вебсайті «Платформа: Ліга Закон» за посиланням https://ips.ligazakon.net/calculator/ff , враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договору, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2730,22 грн пені.

Разом з тим, частиною 1 статті 233 ГК України передбачено право суду зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 ЦК України, 233 ГК України та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд приймає до уваги те, що заявлені до стягнення суми 3% річних та інфляційних збитків у певній мірі компенсують знецінення несвоєчасно сплачених відповідачем коштів, а також те, що зменшення розміру пені є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

Таким чином, оскільки зменшення розміру пені є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши матеріали справи, враховуючи співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, зменшує розмір правомірно заявленої пені з 2730,22 грн до 1,00 грн.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до матеріалів справи позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову. Водночас, з урахуванням наведених обставин зменшення суми пені, суд задовольняє позовні вимоги частково в розмірі 174718,64 грн боргу за послуги з постачання теплової енергії, 1,00 пені, 2244,01 грн 3% річних, 3161,72 грн інфляційних нарахувань. В іншому суд відмовляє.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 2422,40 грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Міського центру фізичного здоров`я «Спорт для всіх» (вул.Хворостянка, буд. 5, м. Суми, 40004, код за ЄДРПОУ 26532832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельня північного промислового вузла» (вул. Ковпака, буд. 6, м. Суми, 40020; код за ЄДРПОУ 44360724) 174718,64 грн (сто сімдесят чотири тисячі сімсот вісімнадцять грн 64 коп.) боргу за послуги з постачання теплової енергії, 1,00 грн (одна грн 00 коп.) пені, 2244,01 грн (дві тисячі двісті сорок чотири грн 01 коп.) 3% річних, 3161,72 грн (три тисячі сто шістдесят одна тисяча грн 72 коп.) інфляційних нарахувань, а також 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) судового збору

3.В іншому відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

У зв`язку із відпусткою судді Котельницької В.Л. повний текст рішення складено та підписано 11.12.2024.

СуддяВ.Л. Котельницька