Рішення

від 04.12.2024 по справі 922/2779/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024м. ХарківСправа № 922/2779/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Тонкій Є.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Диканської окружної прокуратури (38500, Полтавська область, Полтавський район, смт. Диканька, вул. Незалежності, 64-А) в інтересах держави, в особі Зіньківської міської ради (38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 40), Виконавчого комітету Зіньківської міської ради (38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 40), 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 1) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (в`їзд Ващенківський, буд. 16-А, м. Харків, 61125) про визнання недійсними угод за участю представників:

прокурора - Хряка О.О. (посвідчення № 072721 від 01.01.2023);

першого позивача - не з`явився;

другого позивача - не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - Михайленко І.Ю. (в порядку самопредставництва);

відповідача - Єграшиної Т.Г. (в порядку самопредставництва)

ВСТАНОВИВ:

Диканська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Зіньківської міської ради, Виконавчого комітету Зіньківської міської ради звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі", в якій просить суд:

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 11.03.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 12.03.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 16.03.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 28.09.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 16.03.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 28.09.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 29.09.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 13.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 19.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 19.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 19.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 19.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду №12 від 13.12.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 14.12.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Визнати недійсною додаткову угоду № 14 від 14.12.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі»;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (код ЄДРПОУ 30510656) на користь Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 44123741) грошові кошти у сумі 758 998, 15 грн.

Судовий збір стягнути з відповідача на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, р/р № UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Про день та час розгляду справи повідомити сторони, Диканську окружну прокуратуру та Харківську обласну прокуратуру (вулиця Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 02910108, номер засобу зв`язку 732-60-15).

Залучити у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2779/24. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання11 вересня 2024 року о 10:30. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (адреса м. Полтава, вул. Шевченка 1, 36011 РНОКПП 41127020).

30.08.2024 через систему "Електронний суд" від представника Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.08.2024, вх.№ 21699/24), в яких представник третьої особи підтримує позовні вимоги та зазначає наступне.

З урахуванням звернення Диканської окружної прокуратури Полтавської області, працівниками Управління взято участь у якості спеціалістів під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022172020000022 від 02.08.2022. В ході дослідження наданих матеріалів кримінального провадження та даних, оприлюднених на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, встановлено, що за результатами проведення процедури закупівлі UA-2020-12-28-006834-с між ВК Зіньківської МР та ТОВ «Вєк Технолоджі» укладено Договір № 9. Сторонами, керуючись частиною 2 пункту 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII, укладено ряд додаткових угод до договору № 9 на збільшення ціни за одиницю товару. На переконання представника третьої особи, укладення додаткових угод № 1; № 2; № 3; № 8; № 9 до Договору № 9 без належного обґрунтування наявності коливання ціни за одиницю товару на ринку та додаткових угод № 4; № 5; № 6; № 7; № 8; № 9; № 10; № 11; № 12; № 13; № 14 на збільшення ціни за одиницю товару з перевищенням максимально допустимого ліміту у 10% на збільшення ціни за одиницю товару є порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922 та зумовлює неефективне, нераціональне використання бюджетних коштів, що суперечить інтересам держави та має негативний вплив для бюджету.

11.09.2024 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.09.2024), де представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити в позові повністю, посилаючись на те, що позовні вимоги прокуратури обгрунтовані правовою позицією Верховного Суду по справі №927/491/19 від 18.06.2021, що не є релевантною до нашої справи, так як стосується старої редакції Закону України «Про публічні закупівлі», що не діяла на момент укладення договору, виконання договору.

В судовому засіданні 11.09.2024 постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 08.10.2024 об 11:00.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 11.09.2024.

12.09.2024 від представника відповідача через систему "Електронний суд" повторно надійшов відзив на позовну заяву (Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.09.2024), в якому відповідач зазначає, що в договорі про постачання електроенергії, укладеному між відповідачем та позивачем, визначено порядок зміни ціни і ціна змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на електроенергію на ринку на добу наперед відповідно до передбаченої договором зміни ціни, що відповідає пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Також відповідач просить призначити у справі експертизу.

16.09.2024 від Диканської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (Документ сформований в системі «Електронний суд» 13.09.2024), де прокурор не погоджується з твердженням представника відповідача про те, що правова позиція Верховного Суду у справі №927/491/19 від 18.06.2021 не є релевантною до нашої справи.

Прокурор зазначає, що оплата товару за цінами, встановленими договором № 9, додатковими угодами від 11.03.2021 № 1 та від 12.03.2021 № 2 замовником не здійснювалась. Оплата за розрахунковий період «лютий 2021 року» здійснювалася Замовником за ціною, встановленою додатковою угодою № 3 від 16.03.2021 до договору № 9, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № 15 (лютий 2021 року), початок дії встановленої додатковою угодою № 1 ціни з розрахункового періоду «лютий 2021 року» передбачає її дію з моменту укладання договору (05.02.2021).

На переконання прокурора, експертний висновок № 468-6/21 не підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати укладання договору № 9 (05.02.2021) до дати укладання додаткової угоди № 1 (11.03.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України за період з 01-17 січня (01.01- 17.01) 2021 року та станом на 31.01.2021, що не можуть братися до порівняння.

Крім того, експертний висновок № 468-6/21 не підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати укладання договору № 9 та початку його дії (05.02.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 1 (05.02.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України за період з 01-17 січня (01.01-17.01) 2021 року та станом на 31.01.2021, що не входять у вищевказаний період.

Прокурор вважає, що Додаткова угода від 11.03.2021 № 1, Додаткова угода №2 від 12.03.2021; Додаткова угода № 3 від 16.03.2021; Додаткова угода № 4 від 28.09.2021; Додаткова угода № 5 від 28.09.2021; Додаткова угода № 6 від 29.09.2021; Додаткова угода № 7 від 13.11.2021; Додаткова угода № 8 від 19.11.2021; Додаткова угода № 9 від 19.11.2021; Додаткова угода № 10 від 19.11.2021; Додаткова угода № 11 від 19.11.2021; Додаткова угода № 12 від 13.12.2021; Додаткова угода № 13 від 14.12.2021; Додаткова угода № 14 від 14.12.2021 укладені з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», частини 1 статті 526, частини 1 статті 629, частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, пунктів 5.4.2 та 14.3 договору № 9 (в частині не підтвердження коливання ціни товару на ринку), а також не узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду, в яких сформовано сталу судову практику щодо порядку внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у разі коливання ціни товару на ринку.

Від представника ТОВ «Вєк Технолоджі» через систему "Електронний суд" 08.10.2024 надійшли додаткові пояснення (Документ сформований в системі "Електронний суд" 08.10.2024, вх.№25324/24), в яких представник відповідача наголошує на тому, що українські наукові дослідження ринку електроенергії надають численні докази того, що ринок «на добу наперед» працює подібно до індексу біржового ринку. Український індекс ринку електроенергії на добу наперед діє як дійсний індекс біржового ринку в ширшому контексті економічних явищ. Він виконує основні ринкові функції, такі як виявлення цін, прозорість ринку та служить еталоном для контрактів і фінансових операцій. Ці функції можна порівняти з міжнародними індексами, такими як Platts або ARGUS, хоча український індекс адаптований до внутрішнього ринку електроенергії. Український ринок на добу наперед надає ціни в реальному часі на основі аукціонних систем, гарантуючи, що ринкова клірингова ціна визначається динамікою попиту та пропозиції. Це відображає роль міжнародних орієнтирів на товарних ринках, таких як нафта та газ. Індекс на добу наперед служить точкою відліку для короткострокових контрактів, подібно до того, як Platts або ARGUS використовуються для глобальних товарних операцій. Це робить його ключовим економічним інструментом для ціноутворення, розрахунків і планування в електроенергетиці України. Український індекс на добу наперед відображає ліквідність ринку та обсяги торгів, забезпечуючи прозорість і надаючи критичні дані про здоров`я ринку, схожі на глобальні біржові індекси. Отже, український індекс ринку електроенергії на добу наперед функціонує як надійний індекс біржового ринку у внутрішньому контексті, виконуючи ті самі економічні ролі, що й всесвітньо визнані індекси, такі як Platts. Його корисність у визначенні цін, порівняльному аналізі контрактів і прозорості ринку підкреслює його легітимність як важливого економічного інструменту для ринку електроенергії України. Це робить його специфічним проявом ширшої концепції біржових індексів, що підтримує його юридичне визнання як такого в українських судах.

У підготовчому засіданні 08.10.2024 постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06 листопада 2024 року об 11:00.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 08.10.2024.

Від Диканської окружної прокуратури 14.10.2024 надійшли пояснення щодо наданого пояснення відповідачем (Документ сформований в системі «Електронний суд» 14.10.2024), в яких прокурор зазначає, що оплата товару за цінами, встановленими договором № 9, додатковими угодами від 11.03.2021 № 1 та від 12.03.2021 № 2 замовником не здійснювалась. Оплата за розрахунковий період «лютий 2021 року» здійснювалася Замовником за ціною, встановленою додатковою угодою № 3 від 16.03.2021 до договору № 9, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № 15 (лютий 2021 року), початок дії встановленої додатковою угодою № 1 ціни з розрахункового періоду «лютий 2021 року» передбачає її дію з моменту укладання договору (05.02.2021).

Крім того, наведені у експертному висновку № 468-6/21 середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України за період з 01-17 січня (01.01-17.01) 2021 року та станом на 31.01.2021 знаходяться поза межами періоду з дати укладання договору № 9 (05.02.2021) до дати укладання додаткової угоди № 1 (11.03.2021). Отже, середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України за період з 01-17 січня (01.01-17.01) 2021 року та станом на 31.01.2021, викладені в експертному висновку № 468-6/21, не можуть братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткової угоди № 1, оскільки є такими, що сформовані з цін, що знаходяться поза межами періоду порівняння. Таким чином, експертний висновок № 468-6/21 не підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати укладання договору № 9 (05.02.2021) до дати укладання додаткової угоди № 1 (11.03.2021).

06.11.2024 від представника ТОВ «Вєк Технолоджі» через систему "Електронний суд" надійшло заперечення (Документ сформований в системі "Електронний суд" 06.11.2024), в якому відповідач вказує, що справа №927/491/19, на яку посилається прокурор, що не є релевантною до нашої справи, так як стосується старої редакції Закону України «Про публічні закупівлі», що не діяла на момент укладення договору, виконання договору.

У договорі зміна ціни відбувається відповідно збільшення середньозважених цін на ринку на добу наперед. Відповідач зазначає, що індекс ринку електроенергії «на добу наперед» є індексом біржового ринку з огляду на механізм ціноутворення, прозорість і регулювання, учасників ринку, стандартизацію контрактів, волатильність і хеджування, представлення індексу, ефективність ринку, технологічну інфраструктуру. Підвищення ціни відбулось через зміну регульованих цін і треба застосовувати п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Підвищення ціни відбулось відповідно вимог договору, законодавства та експертних висновків Харківської торгово-промислової палати.

На переконання відповідача, так як відсутні підстави для представництва прокурором інтересів Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області, необхідно залишити позов, поданий Прокурором в інтересах держави в особі Інституту, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

У судовому засіданні 06.11.2024 постановлено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 04.12.2024 до 11:30.

В порядку ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 06.11.2024.

Від представника ТОВ «Вєк Технолоджі» 04.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (Документ сформований в системі "Електронний суд" 03.12.2024), в яких представник відповідача просить суд прийняти наступні докази: експертний висновок аудитора Амелиної Т.М. по виконанню оспорюваного договору, лист №15/11-1293 від 15.11.2024 Української енергетичної біржі, лист №05/11-1241 від 05.11.2024 Української енергетичної біржі, витяг з сайту ТОВ «УЕБ»

Щодо додаткових пояснень та прийняття до розгляду доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд зазначає, що реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків. Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, що направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених процесуальним законодавством часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз Господарського процесуального кодексу України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи, також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків, оскільки з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Оскільки додаткові пояснення, в яких представник відповідача просить суд прийняти до розгляду докази, подані на стадії розгляду справи по суті (після закінчення підготовчого засідання) та причини неподання даних пояснень у підготовчому провадженні належними доказами не обгрунтовані, суд вирішив залишити додаткові пояснення відповідача без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

У судовому засіданні 04.12.2024 представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Позивачі у судове засіданні, призначене на 04.12.2024 на 11:30, своїх повноважних представників не направили.

Присутній у судовому засіданні 04.12.2024 представник Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 04.12.2024 представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Так, з метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом було направлено ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 до електронних кабінетів сторін.

Зіньківська міська рада та Виконавчий комітет Зіньківської міської ради ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 отримали шляхом доставки в електронні кабінети, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачі мають доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, суд належним чином виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо направлення процесуальних документів учасникам справи та здійснив всі необхідні дії з метою належного їх повідомлення про дату, час та місце проведення судового засідання; позивачі визнаються такими, що були належним чином повідомлені про розгляд справи (згідно частини 6 статті 242 ГПК України).

В ході розгляду справи господарським судом Харківської області, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

Судом в повному обсязі досліджено письмові докази у справі відповідно до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники прокуратури, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами відповідно до ст. 74 ГПК України.

За ст. 219 ГПК України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 04.12.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо правомірності представництва інтересів держави у суді прокуратурою судом встановлено таке.

За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у господарські правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює господарські права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у господарських, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, у пункті 26 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц).

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (частина 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Суд виходить з того, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Законом України за №1401-VIII від 02.06.2016 Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), який набрав чинності 30.09.2016, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, п. 3 ч. 1, якої передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України надають прокурору право звертатися до суду з позов про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не підлягають точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація інтересів держави може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 по справі №806/1000/17).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є належною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.2018 у справі № 553/3280/16-а).

Поняття орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції).

Згідно з ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частиною 4 статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до вимог ч. З ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 висновувала, що бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України "Про прокуратуру"фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема, подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу.

У постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 906/638/22 зазначено, що прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частиною 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.

Згідно зі ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються відповідними рішеннями про місцевий бюджет.

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету.

При цьому, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України). Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів (ч. 9 п. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України).

З урахуванням наведеного, використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування суб`єктами незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Орган місцевого самоврядування зобов`язаний контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету. Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Таким чином, Зіньківська міська рада Полтавської області є розпорядником бюджетних коштів та уповноваженим органом на захист державних інтересів у спірних правовідносинах у будь-який спосіб, передбачений ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Виконавчий комітет Зіньківської міської ради Полтавської області реалізує функції держави як суб`єкта владних повноважень щодо розпорядження належними державі коштами.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що листом Диканської окружної прокуратури Полтавської області від 07.06.2024 за №51/1-3121ВИХ-24 51/1-65-3272-24 повідомлено Зіньківську міську раду Полтавського району Полтавської області про виявлені порушення ЗУ «Про публічні закупівлі» та іншого законодавства під час укладення договору від 05.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу №9, який укладено на відкритих торгах (закупівля UA-2020-12-28-006834-C) Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (Постачальник) та Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради (Споживач).

Листом Диканської окружної прокуратури Полтавської області від 07.06.2024 за №51/1-3120ВИХ-24 51/1-65-3272-24 повідомлено Виконавчий комітет Зіньківської міської ради про виявлені порушення ЗУ «Про публічні закупівлі» та іншого законодавства під час укладення договору від 05.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу №9, який укладено на відкритих торгах (закупівля UA-2020-12-28-006834-C) Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (Постачальник) та Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради (Споживач).

На виконання вимог п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 05.08.2024 №51-1/4066ВИХ-24 повідомлено Зіньківську міську раду Полтавського району Полтавської області про те, що окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву про визнання недійсними додаткових угод до договору від 05.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу №9, який укладено на відкритих торгах (закупівля UA-2020-12-28-006834-C) Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» та Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради.

На виконання вимог п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 05.08.2024 №51-1/4067ВИХ-24 повідомлено Виконавчий комітет Зіньківської міської ради про те, що окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву про визнання недійсними додаткових угод до договору від 05.02.2021 про постачання електричної енергії споживачу №9, який укладено на відкритих торгах (закупівля UA-2020-12-28-006834-C) Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» та Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Таким чином, прокурором дотримані процедури, передбачені законодавством України для звернення до суду в інтересах держави, так само як і обґрунтовано в чому може полягати порушення інтересів держави. Тобто вбачаються обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави прокуратурою в особі Зіньківської міської ради та Виконавчого комітету Зіньківської міської ради.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області проведено відкриті торги щодо закупівлі товару за кодом ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія з очікуваною вартістю 2 655 600,00 грн.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на вебсайті «Prozorro - публічні закупівлі» за № UA-2020-12-28-006834-c.

Учасниками торгів зареєструвалися:

- ТОВ «Вєк Технолоджі» з ціновою пропозицією 2 095 135,62 грн. з ПДВ та остаточною пропозицією 2 068 579,61 грн. з ПДВ;

- ТОВ «ЛЬВІВЕНЕРГОТЕХРЕСУРС» з ціновою пропозицією 2 242 561,25 грн. з ПДВ та остаточною пропозицією 2 076 586,25 грн.;

- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" з ціновою пропозицією 2 297 094,00 грн. з ПДВ та остаточною пропозицією 2 297 094,00 грн.;

- ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» з ціновою пропозицією 2 312 585,00 грн. з ПДВ та остаточною пропозицією 2 312 585,00 грн.

Під час оцінки тендерних пропозицій, яка проводилася автоматично електронною системою закупівель на основі методики оцінки, зазначеної в тендерній документації, шляхом застосування процедури електронного аукціону найбільш економічно вигідною пропозицією визнано пропозицію ТОВ «Вєк Технолоджі».

За результатом проведення торгів переможцем аукціону визначено вказаного учасника, між ТОВ «Вєк Технолоджі» та Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області укладено Договір №9 від 05.02.2021 про постачання електричної енергії.

Предметом даного договору є електрична енергія (товар за кодом ДК 021:2015:09310000-5) об`ємом 1 106 500 кВт.

Відповідно до п. 2.1 Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії (далі - Товар) та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 2.5 Договору кількість товару за цим договором становить 1 106 500 кВт*год. та відповідно до п. 5.1 ціна договору складає 2 068 579,61 грн.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (пункт 5.2 Договору).

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункт 5.3 Договору).

Згідно з пунктом 5.4. Договору умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Зміна ціни за одиницю електричної енергії може відбуватися відповідно до умов ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови, що зазначені зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача (пункт 5.4.1 Договору).

Збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Під поняттям «коливання ціни на ринку» Сторони розуміють порівняння ціни з дати завершення аукціону торгів до дати підписання Договору та часу ініціювання порядку перегляду змін до Договору в частині встановлення вартості за одиницю товару. При цьому, Сторони домовились, що такі порівняння цін в різні періоди підтверджуються довідками торгово-промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події (юридичного факту). Разом з цим, фактом «коливання ціни на ринку» є розбіжність в абсолютних даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках торгово- промислової палати, а також даних за результатами аукціону торгів, першої редакції Договору та ініціативи встановити нову ціну за листом однієї із Сторін. Поряд з цим, абсолютні цінові показники за експертними висновками необхідно розуміти Сторонам як орієнтир (індикатор) для укладання правочинів але право узгодження нової ціни залишається за Сторонами. Сторони взяли на себе обов`язок повідомляти одна одну про зміну ціни на товар, а також його складових на ринку як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення, а також не відмовлятись від перегляду такої ціни на товар та його складові у випадку документального підтвердження зміни обставин.

Відповідно до пункту 14.3 Договору умови договору про закупівлю не відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, що передбачені згідно ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності), і діє з 05.02.2021 до 31.12.2021, але в будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим договором (пункт 15.1 Договору).

У подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» та Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області протягом дії договору укладено 14 додаткових угод, а саме: 1) Додаткова угода № 1 від 11.03.2021; 2) Додаткова угода №2 від 12.03.2021; 3) Додаткова угода № 3 від 16.03.2021; 4) Додаткова угода № 4 від 28.09.2021; 5) Додаткова угода № 5 від 28.09.2021; 6) Додаткова угода № 6 від 29.09.2021; 7) Додаткова угода № 7 від 13.11.2021; 8) Додаткова угода № 8 від 19.11.2021; 9) Додаткова угода № 9 від 19.11.2021; 10) Додаткова угода № 10 від 19.11.2021; 11) Додаткова угода № 11 від 19.11.2021; 12) Додаткова угода № 12 від 13.12.2021; 13) Додаткова угода № 13 від 14.12.2021; 14) Додаткова угода № 14 від 14.12.2021.

Так, 11.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" та Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області укладено Додаткову угоду № 1 до Договору постачання електричної енергії споживачу № 9 від 05.02.2021, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 2,05455851 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 1 006 824,386 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з розрахункового періоду лютий 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок № 468-6/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України за період з 01-17 січня (01.01-17.01) 2021 року з ціною 1299,35 грн/МВт*год та станом на 31.01.2021 з ціною 1457,52 грн/ МВт*год (відсоток зміни ціни +12,17%).

Як вказує прокурор, наведені у експертному висновку № 468-6/21 середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України за період з 01-17 січня (01.01-17.01) 2021 року та станом на 31.01.2021 знаходяться поза межами періоду з дати укладання договору № 9 (05.02.2021) до дати укладання додаткової угоди № 1 (11.03.2021), отже не можуть братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткової угоди № 1, оскільки є такими, що сформовані з цін, що знаходяться поза межами періоду порівняння.

12.03.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 2, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 2,257959803 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 916 127,7394 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з розрахункового періоду «лютий 2021 року» і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок № 468-7/21 містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 31.01.2021 з ціною 1457,52 грн/МВт*год та станом на 19.02.2021 з ціною 1617,42 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +10,97%).

Як вказує прокурор, наведені у експертному висновку № 468-7/21 середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 31.01.2021 та станом на 19.02.2021 знаходяться поза межами періоду з дати укладання додаткової угоди № 1 (11.03.2021) до дати укладання додаткової угоди № 2 (12.03.2021), отже не можуть братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткової угоди № 2, оскільки є такими, що сформовані з цін, що знаходяться поза межами періоду порівняння.

16.03.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 3, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 2,440628751 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 847 560,1254 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з розрахункового періоду «лютий 2021 року» і до закінчення терміну дії договору.

При цьому оплата товару за цінами, встановленими Договором № 9, Додатковими угодами від 11.03.2021 № 1 та від 12.03.2021 № 2 замовником не здійснювалась. Оплата за розрахунковий період «лютий 2021 року» здійснювалася Замовником за ціною, встановленою Додатковою угодою № 3 від 16.03.2021 до Договору № 9, що підтверджується актом прийому-передачі електричної енергії № 15 (лютий 2021 року), початок дії встановленої додатковою угодою № 3 ціни з розрахункового періоду «лютий 2021 року» передбачає її дію з моменту укладання договору (05.02.2021).

В матеріалах справи наявний експертний висновок № 644-1/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 19.02.2021 з ціною 1617,42 грн/МВт*год та станом на 20.02.2021 з ціною 1748,31 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +8,09%).

Як вказує прокурор, наведені у експертному висновку № 644-1/21 середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 19.02.2021 та станом на 20.02.2021 знаходяться поза межами періоду з дати укладання додаткової угоди № 2 (12.03.2021) до дати укладання додаткової угоди № 3 (16.03.2021), отже не можуть братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткової угоди № 3, оскільки, як зазначено вище, є такими, що сформовані з цін, що знаходяться поза межами періоду порівняння.

28.09.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 4, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 2,684689182 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 803 863 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 05 серпня 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 26.08.2021 № 1991-4/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 20.02.2021 з ціною 1748,31 грн/МВт*год та станом на 05.08.2021 з ціною 1988,79 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +13,75%).

Таким чином, експертний висновок № 1991-4/21 підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати початку дії додаткової угоди № 3 (05.02.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 4 (05.08.2021), оскільки містить інформацію про середньозважену ціну на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 20.02.2021 та станом на 05.08.2021, що входять у вищевказаний період

В той же час прокурор зазначає, що ціна на електричну енергію за Додатковою угодою № 4 зросла на 43,606 % від ціни, визначеної в договорі № 9, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922, та на 9,999 % від ціни, встановленої в додатковій угоді № 3.

Прокурор зауважує, що максимально допустимою ціною за одиницю товару відповідно до встановленого в пункті 2 частини 5 статті 41 Закону № 922 обмеження 10% є 2,0564092953 грн/кВт*год з ПДВ (ціна договору 1,869479991 грн/кВт*год + 9,999% = 2,0564092953 грн/кВт*год).

28.09.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 5, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 2,953155416 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 764 138 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 09 серпня 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 26.08.2021 № 1991-1/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 05.08.2021 з ціною 1988,79 грн/МВт*год та станом на 09.08.2021 з ціною 2240,53 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +12,66%).

Таким чином, експертний висновок № 1991-1/21 підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати початку дії додаткової угоди № 4 (05.08.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 5 (09.08.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 05.08.2021 станом на 09.08.2021, що входять у вищевказаний період та відображають коливання такого товару на ринку у бік збільшення.

В той же час прокурор зазначає, що ціна на електричну енергію за Додатковою угодою № 5 зросла на 9,999 % від ціни, встановленої в Додатковій угоді № 4 та на 57,966 % від ціни, визначеної в Договорі № 9, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922.

29.09.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 6, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 3,248468004 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 728 024 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 10 серпня 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 26.08.2021 № 1991-2/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 09.08.2021 з ціною 2240,53 грн/МВт*год та станом на 10.08.2021 з ціною 2434,81 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +8,67%).

Таким чином, експертний висновок № 1991-2/21 підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати початку дії додаткової угоди № 5 (09.08.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 6 (10.08.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 09.08.2021 станом на 10.08.2021, що входять у вищевказаний період та відображають коливання такого товару на ринку у бік збільшення.

В той же час прокурор зазначає, що ціна на електричну енергію за Додатковою угодою № 6 зросла на 9,999 % від ціни, встановленої в Додатковій угоді № 5 та на 73,76 % від ціни, визначеної в Договорі № 9, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922.

19.11.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 7, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 3,463826245 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 712 321 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 01 жовтня 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 28.09.2021 № 2371-1/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 10.08.2021 з ціною 2434,81 грн/МВт*год та станом на 14.09.2021 з ціною 2596,47 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +6,63%).

Таким чином, експертний висновок № 2371-1/21 підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати початку дії додаткової угоди № 6 (10.08.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 7 (01.10.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 10.08.2021 та станом на 14.09.2021, що входять у вищевказаний період та відображають коливання такого товару на ринку у бік збільшення.

В той же час прокурор зазначає, що ціна на електричну енергію за Додатковою угодою № 7 зросла на 6,63 % від ціни, встановленої в Додатковій угоді № 6 та на 85,28 % від ціни, визначеної в Договорі № 9, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922.

19.11.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 8, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 3,742696495 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 694 673 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 01 жовтня 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 28.09.2021 № 2371/21 (далі - експертний висновок №2371/21), який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 14.09.2021 з ціною 2596,47 грн/МВт*год та станом на 23.09.2021 з ціною 2805,51 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +8,05%).

Як вказує прокурор, наведені у експертному висновку № 2371/21 середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 14.09.2021 та станом на 23.09.2021 знаходяться поза межами періоду з дати початку дії додаткової угоди № 7 (01.10.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 8 (01.10.2021), отже не можуть братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткової угоди № 8, оскільки є такими, що знаходяться поза межами періоду порівняння.

19.11.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 9, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 3,761239819 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 693 592 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 24 жовтня 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 11.11.2021 № 2859/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 23.09.2021 з ціною 2805,51 грн/МВт*год та станом на 24.10.2021 з ціною 2819,41 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +0,50%).

Як вказує прокурор, наведена у експертному висновку № 2859/21 середньозважена ціна на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 23.09.2021 знаходиться поза межами періоду з дати початку дії додаткової угоди № 8 (01.10.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 9 (24.10.2021), отже не може братися для порівняння та визначення коливання ціни товару на ринку з метою обґрунтування необхідності укладання додаткової угоди № 9, оскільки є такою, що знаходиться поза межами періоду порівняння.

19.11.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 10, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 4,057119233 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 677 684 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 25 жовтня 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 25.10.2021 № 2669-3/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 24.10.2021 з ціною 2819,41 грн/МВт*год та станом на 25.10.2021 з ціною 3041,20 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +7,87%).

Таким чином, експертний висновок № 2669-3/21 підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати початку дії додаткової угоди № 9 (24.10.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 10 (25.10.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 24.10.2021 та станом на 25.10.2021, що входять у вищевказаний період та відображають коливання такого товару на ринку у бік збільшення.

В той же час прокурор зазначає, що ціна на електричну енергію за Додатковою угодою № 10 зросла на 7,866 % від ціни, встановленої в Додатковій угоді № 9 та на 117,018 % від ціни, визначеної в Договорі № 9, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922.

19.11.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 11, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 4,153491156 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 672 992 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 28 жовтня 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 02.11.2021 № 2737/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 25.10.2021 з ціною 3041,20 грн/МВт*год та станом на 28.10.2021 з ціною 3113,44 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +2,38%).

Таким чином, експертний висновок № 2737/21 підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати початку дії додаткової угоди № 10 (25.10.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 11 (28.10.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 25.10.2021 та станом на 28.10.2021, що входять у вищевказаний період та відображають коливання такого товару на ринку у бік збільшення.

В той же час прокурор зазначає, що ціна на електричну енергію за Додатковою угодою № 11 зросла на 2,375 % від ціни, встановленої в Додатковій угоді № 10 та на 122,173 % від ціни, визначеної в Договорі № 9, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922.

13.12.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 12, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 4,387332708 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 671 925 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 04 листопада 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 11.11.2021 № 2859-1/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 28.10.2021 з ціною 3113,44 грн/МВт*год та станом на 04.11.2021 з ціною 3288,86 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +5,63%).

Таким чином, експертний висновок № 2859-1/21 підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати початку дії додаткової угоди № 11 (28.10.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 12 (04.11.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 28.10.2021 та станом на 04.11.2021, що входять у вищевказаний період та відображають коливання такого товару на ринку у бік збільшення.

В той же час прокурор зазначає, що ціна на електричну енергію за Додатковою угодою № 12 зросла на 5,629 % від ціни, встановленої в Додатковій угоді № 11 та на 134,681 % від ціни, визначеної в Договорі № 9, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922.

14.12.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 13, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 4,556245017 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 667 390 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 06 листопада 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 11.11.2021 № 2859-2/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом 04.11.2021 з ціною 3288,86 грн/МВт*год та станом на 06.11.2021 з ціною 3415,42 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +3,85%).

Таким чином, експертний висновок № 2859-2/21 підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати початку дії додаткової угоди № 12 (04.11.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 13 (06.11.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом 04.11.2021 та станом на 06.11.2021, що входять у вищевказаний період та відображають коливання такого товару на ринку у бік збільшення.

В той же час прокурор зазначає, що ціна на електричну енергію за Додатковою угодою № 13 зросла на 3,849 % від ціни, встановленої в Додатковій угоді № 12 та на 143,717 % від ціни, визначеної в Договорі № 9, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922.

14.12.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 14, згідно з умовами якої ціна (тариф) електричної енергії становить 4,671973640 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год., кількість товару за цим Договором - 664 473 кВт*год.

Додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє починаючи з 09 листопада 2021 року і до закінчення терміну дії договору.

В матеріалах справи наявний експертний висновок від 11.11.2021 № 2859-3/21, який містить інформацію з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» про середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 06.11.2021 з ціною 3415,42 грн/МВт*год та станом на 09.11.2021 з ціною 3502,09 грн/МВт*год (відсоток зміни ціни +2,54%).

Таким чином, експертний висновок № 2859-3/21 підтверджує факт коливання ціни товару на ринку в бік її збільшення з дати початку дії додаткової угоди № 13 (06.11.2021) до дати початку дії додаткової угоди № 14 (09.11.2021), оскільки містить інформацію про середньозважені ціни на електричну енергію на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) в торговій зоні ОЕС України станом на 06.11.2021 та станом на 09.11.2021, що входять у вищевказаний період та відображають коливання такого товару на ринку у бік збільшення.

В той же час прокурор зазначає, що ціна на електричну енергію за Додатковою угодою № 14 зросла на 2,539 % від ціни, встановленої в Додатковій угоді № 13 та на 149,907 % від ціни, визначеної в Договорі № 9, що суперечить пункту 2 частини 5 статті 41 Закону № 922.

Постачальником Споживачу на виконання умов Договору за весь період його дії було надано наступні Акти приймання передачі:

- акт прийому-передачі електричної енергії № 15 від 12.03.2021 року (період закупівлі електричної енергії лютий 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 50 122 кВт*г на суму 122 329, 20 грн. (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 15 від 31.03.2021 року (період закупівлі електричної енергії березень 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 107 754 кВт*г на суму 262 987, 51 грн (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 15 від 17.05.2021 року (період закупівлі електричної енергії квітень 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 64 103 кВт*г на суму 156 451, 62 грн (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 15 від 22.06.2021 року (період закупівлі електричної енергії травень 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 51 247 кВт*г на суму 125 074, 90 грн (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 28 від 09.07.2021 року (період закупівлі електричної енергії червень 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 46 460 кВт*г на суму 113 391, 61 грн (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 28 від 09.08.2021 року (період закупівлі електричної енергії липень 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 47 197 кВт*г на суму 115 190, 35 грн (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 28 від 30.09.2021 року (період закупівлі електричної енергії серпень 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 50 178 кВт*г на суму 157 442, 68 грн (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 28 від 19.10.2021 року (період закупівлі електричної енергії вересень 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 58 400 кВт*г на суму 189 710, 53 грн (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 28 від 18.11.2021 року (період закупівлі електричної енергії жовтень 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 74 084 кВт*г на суму 283 499, 93 грн (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 28 від 13.12.2021 року (період закупівлі електричної енергії листопад 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 84 004 кВт*г на суму 385 544, 81 грн (з ПДВ);

- акт прийому-передачі електричної енергії № 28 від 23.12.2021 року (період закупівлі електричної енергії грудень 2021 року) обсяг електричної енергії, що поставлений за період 30 923, 4467 кВт*г на суму 144 473, 44 грн (з ПДВ).

Загальна вартість використаної електричної енергії згідно наданих актів прийому-передачі електричної енергії 2 056 096, 57 гривень (з ПДВ).

Споживачем на виконання умов Договору було здійснено оплату вартості отриманої електричної енергії у розмірі 2 056 096, 57 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: № 92 від 16.03.2021, № 81 від 16.03.2021, №2 від 16.03.2021; № 129 від 07.04.2021, № 4 від 07.04.2021, № 153 від 07.04.2021; № 6 від 20.05.2021, № 291 від 20.05.2021, № 228 від 20.05.2021 року; № 399 від 24.06.2021,№ 8 від 24.06.2021, № 391 від 24.06.2021; № 10 від 12.07.2021, № 461 від 12.07.2021, № 464 від 12.07.2021; № 12 від 12.08.2021, № 589 від 12.08.2021, № 547 від 12.08.2021; № 765 від 05.10.2021, № 668 від 05.10.2021, № 14 від 05.10.2021; № 16 від 19.10.2021, № 727 від 19.10.2021, № 850 від 22.10.2021; № 18 від 19.11.2021, № 779 від 19.11.2021, № 983 від 19.11.2021; № 20 від 15.12.2021, № 866 від 15.12.2021, № 1128 від 15.12.2021, № 22 від 23.12.2021, № 883 від 23.12.2021.

Згідно з висновком Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 28.06.2024 ВК Зіньківської МР придбано товар (електричну енергію) у ТОВ «Вєк Технолоджі» за завищеною ціною, у зв`язку з тим, що Сторонами без належного обґрунтування та документального підтвердження наявності коливання ціни за одиницю товару на ринку укладено додаткові угоди від 11.03.2021 № 1; від 12.03.2021№ 2; від 16.03.2021 № 3; від 19.11.2021 № 8; від 19.11.2021 № 9, та із перевищенням граничного ліміту підвищення ціни товару укладено додаткові угоди від 28.09.2021 № 4; від 28.09.2021 № 5; від 29.09.2021 № 6; від 19.11.2021 № 7; від 19.11.2021 № 8; від 19.11.2021 № 9; від 19.11.2021 № 10; від 19.11.2021 № 11; від 13.12.2021 № 12; від 14.12.2021 № 13; від 14.12.2021 № 14, чим порушено пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», частину 1 статті 526, частину 1 ст. 629, частину 2 статті 632 Цивільного кодексу України, частину 1 статті 193 Господарського кодексу України та пункти 5.4.2; 14.3 договору № 9. Замовником зайво (безпідставно) сплачено кошти в сумі 758 998,15 грн (з ПДВ).

Враховуючи викладене, прокурор переконаний, що Додаткові угоди до Договору, якими суттєво зменшено обсяги предмету закупівлі та збільшено ціну за одиницю товару шляхом зменшення кількості закуповуваного товару, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів, слід визнати недійсними, оскільки вони не відповідають вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» та порушують встановлені даним Законом принципи. Замовником надмірно сплачено кошти в сумі 758 998,15 грн (з ПДВ), які прокурор просить стягнути з відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаютьсяЗаконом України «Про публічні закупівлі».

Метою цьогоЗаконує забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула).

Відповідно достатті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Договір про закупівлю укладається відповідно до нормЦивільного кодексу УкраїнитаГосподарського кодексу Україниз урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті628, статтею629 Цивільного кодексу Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьоїстатті 632 Цивільного кодексу Україниціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другоюстатті 189 Господарського кодексу України(далі -ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першоюстатті 651 Цивільного кодексу Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першоїстатті 652 Цивільного кодексу Україниу разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертоюстатті 653 Цивільного кодексу Україниу разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно достатті 655 Цивільного кодексу Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другоюстатті 334 Цивільного кодексу Україниправо власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертоїстатті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»(далі Закон № 922-VIII) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Пунктом 2 частини п`ятоїстатті 41 Закону № 922-VIIIпередбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно висновку Великої палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п`ятоїстатті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», який викладено у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядкустатті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених устатті 652 Цивільного кодексу Українита пункті 2 частини п`ятоїстатті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається метаЗакону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Згідно з тендерною пропозицією Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» взяло на себе зобов`язання та надало певні гарантії, яких повинно було дотримуватись, при цьому погодилось постачати електричну енергію Замовнику за ціною та на умовах, передбачених у договорі. Підписанням Договору №9 від 05.02.2021 та додатків до нього Товариство з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» засвідчило можливість та погодження виконати домовленість, вказану у договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити споживачу електричну енергію обсягом 1 106 500 кВт. вартістю 2 068 579,61 грн.

Станом на момент підписання Договору №9 від 05.02.2021 сторонами було погоджено всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини третьоїстатті 180 Господарського кодексу УкраїнитаЗакону України «Про публічні закупівлі».

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, внаслідок укладання додаткових угод № 1 від 11.03.2021, №2 від 12.03.2021, № 3 від 16.03.2021, № 4 від 28.09.2021, № 5 від 28.09.2021, № 6 від 29.09.2021, № 7 від 13.11.2021, № 8 від 19.11.2021, № 9 від 19.11.2021, № 10 від 19.11.2021, № 11 від 19.11.2021, № 12 від 13.12.2021, № 13 від 14.12.2021 № 14 від 14.12.2021 ціну електричної енергії за 1 кВт*год. збільшено на 150 % у порівнянні з ціною, визначеною Договором № 9 від 05.02.2021.

Під час розгляду справи №927/491/19 (постанова від 18.06.2021) Об`єднана Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

- передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер,закондає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної нормиЗакону «Про державні закупівлі»нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) ( пункт 124 постанови).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі (пункт 125 постанови).

Відповідно достатті 5 Закону «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цьогоЗаконує забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (пункт 126 постанови).

У пункті 127 цієї постанови Об`єднана Палата Верховного Суду зазначила про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45% шляхом так званого "каскадного" укладення чотирьох додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця (пункт 127 постанови).

Таким чином, згідно з вищенаведеним висновком Верховного СудуЗакон України «Про публічні закупівлі»дозволяє змінювати ціну за одиницю товару у межах 10% та лише за умови суттєвого, документально підтвердженого, коливання ціни товару на ринку.

Укладення таких угод суперечить вимогамЗакону України «Про публічні закупівлі», оскільки не дотримано обмеження у 10 відсотків як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбувалися такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення на 150% шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача та укладення спірних угод у цьому випадку призвело до нівелювання результатів відкритих торгів.

Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 у справі № 903/383/22 дійшов висновку, що навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод, факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10% (всього, незалежно від кількості укладених додаткових угод).

Будь-який споживач, не будучи активним учасником ринку електричної енергії, знаходиться у більш уразливому становищі порівняно з постачальником, оскільки не має достатніх компетенцій для розуміння функціонування даного ринку, формування цін на ньому тощо. Тому одним з основних принципів функціонування ринку електричної енергії законодавцем визначено захист прав та інтересів споживачів електричної енергії. Гарантіями його дотримання є, зокрема, необхідність чіткого визначення у договорі ціни електричної енергії (як товару) та послуг, що надаються (передача, розподіл, власне послуги постачальника); необхідність справедливості і прозорості умов договору, викладення умов договору чітко і ясно, без процедурних перешкод, що ускладнюють здійснення прав споживача. Але про прозорість і чіткість не може йтися, коли ці складові не було визначено в Договорі, листи та розрахунки постачальника містили дані за довільно обрані постачальником періоди, які не співпадають з періодами між укладенням додаткових угод та/або зверненнями постачальника для їх укладення; постачальник посилався на виключені норми законодавства для обґрунтування правомірності укладення Додаткових угод тощо.

Важливо зазначити, що Об`єднана палата в складі Касаційного господарського суду у постанові від 12.10.2018 у справі № 910/21671/17 дійшла однозначного висновку про неможливість та протиправність застосування частини 3статті 631 Цивільного кодексу Українищодо зворотної дії додаткових угод: «Згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Водночас вказаною нормоюзаконуне надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані договірні відносини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 910/14082/17, і суд не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції у розгляді цієї справи).

Таким чином, застосування у спірних додаткових угодах частини 3 статті 631Цивільного кодексу Українищодо перерахунку (підвищення ціни) на електричну енергію, яка вже була спожита споживачем у попередні періоди, не відповідає вимогам закону.

Статтею 42 Господарського кодексу України, яка кореспондується положеннями з частиною 1статті 1 Закону України «Про підприємництво», визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Відповідно до частини першоїстатті 651 Цивільного кодексу Українизміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.Закон України «Про публічні закупівлі»не містить виключень з цього правила (постанови Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 від 18.01.2022 у справі №910/15786/21).

При цьому,законпов`язує можливість внесення змін до договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин (відповідна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах у справах №911/537/19, № 916/1921/18, № 926/708/18, № 910/5573/19, від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 16.03.2023 у справі №903/383/22).

Таким чином, будь-яке внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою тастаттею 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно зі сталою та послідовною позицією Верховного Суду, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.

Вищенаведені висновки повністю відповідають подібним правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18 та від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, від 16.03.2023 у справі №903/383/22.

Таким чином, постачальником при укладенні додаткових угод було перевищено максимально допустимо обмеження у підвищення ціни на електроенергію як товар на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод, не підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, не доведено, що коливання цін на РДН зробило для нього виконання Договору зі споживачем невигідним (збитковим) у зв`язку з чим Додаткові угоди не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 5статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Відповідно до частин 1, 2статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з вимогами частин 1, 2статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частиною 1статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

За змістом частини першоїстатті 202 Цивільного кодексу Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановленазаконом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановленихзаконом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, стаття 215).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (частини перша, п`ята статті 216).

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення статей3,15,16 Цивільного кодексу України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбаченихзаконом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 908/722/20, від 29.08.2023 у справі № 909/635/22, від 27.06.2023 у справі №916/97/21.

Крім того, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якимизаконпов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, у разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 906/743/21, від 03.08.2023 у справі №909/654/19, від 19.10.2022 у справі №912/278/21.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятоїстатті 41 Закону № 922-VIIIціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що додаткові угоди від 11.03.2021 № 1; від 12.03.2021 № 2; від 16.03.2021 № 3; від 28.09.2021 № 4; від 28.09.2021 № 5; від 29.09.2021 № 6; від 19.11.2021 № 7; від 19.11.2021 № 8; від 19.11.2021 № 9; від 19.11.2021 № 10; від 19.11.2021 № 11; від 13.12.2021 № 12; від 14.12.2021 № 13; від 14.12.2021 № 14 суперечать наведеним вище нормамЦивільного кодексу Українита Закону № 922-VIII, є оспорюваними та підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 335 410,84 гривень.

Положеннями частини першоїстатті 216 ЦК Українивизначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Застосування реституції спрямоване на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину.

Відповідно до ч. 1ст. 1212 Цивільного кодексу Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 ч. 3ст. 1212 Цивільного кодексу Україниположення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

За Додатковою угодою № 3 Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради зайво (безпідставно) сплачено кошти на суму 211 829,35 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою № 4 - 2 198,98 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою № 5 - 1 076,10 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою № 6 - 119 060,44 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою № 8 - 92 686,78 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою 1 № 9 - 4 072,84 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою № 10 - 14 343,09 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою № 11 - 37 665,69 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою № 12 - 13 054,17 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою № 13 - 20 999,49 грн (з ПДВ), за Додатковою угодою № 14 - 242 011,22 грн (з ПДВ).

Враховуючи вищевикладене, внаслідок порушення пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», частини 1 статті 526, частини 1 статті 629, частини 2 статті 632 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, пунктів 5.4.2; 14.3 Договору № 9 при укладанні додаткових угод замовником зайво (безпідставно) сплачено кошти в сумі 758 998,15 грн (з ПДВ).

Таким чином, грошові кошти в сумі 758 998,15 грн є надміру сплаченими бюджетними коштами, тому їх кошти належить стягнути з ТОВ «Вєк Технолоджі» на користь Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області.

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд також спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», де Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у справі є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 11.03.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 12.03.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 16.03.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 28.09.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 16.03.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 28.09.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 29.09.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 13.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 19.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 19.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 19.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 19.11.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду №12 від 13.12.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 14.12.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Визнати недійсною додаткову угоду № 14 від 14.12.2021 до договору №9 про постачання електричної енергії споживачу від 05.02.2021, укладеного між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради Полтавської області та ТОВ «Вєк Технолоджі».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (в`їзд Ващенківський, буд. 16-А, м. Харків, 61125, код ЄДРПОУ 30510656) на користь Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Полтавської області (38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 40, код ЄДРПОУ 44123741) грошові кошти у сумі 758 998,15 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вєк Технолоджі» (в`їзд Ващенківський, буд. 16-А, м. Харків, 61125, код ЄДРПОУ 30510656) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, р/р № UA118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в розмірі 53 777,00 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Диканська окружна прокуратура (38500, Полтавська область, Полтавський район, смт. Диканька, вул. Незалежності, 64-А, код ЄДРПОУ 0291006022).

Позивач: Зіньківська міська рада (38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 40, код ЄДРПОУ 13955982).

Позивач: Виконавчий комітет Зіньківської міської ради (38100, Полтавська обл., м. Зіньків, вул. Воздвиженська, 40, код ЄДРПОУ 44123741).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 41127020).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вєк Технолоджі" (в`їзд Ващенківський, буд. 16-А, м. Харків, 61125, код ЄДРПОУ 30510656).

Повне рішення складено "11" грудня 2024 р.

СуддяО.О. Присяжнюк