Ухвала

від 09.12.2024 по справі 927/1058/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09 грудня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1058/24 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., при секретарі Ткачовій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

кредитора: ОСОБА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,

боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ",

код ЄДРПОУ 32818390, проспект Миру, 45-А, м. Чернігів, 14005,

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники учасників справи: не з`явились;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Обставини справи.

13.11.2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства у зв`язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов`язання перед кредитором. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ" умов договорів позики.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.24 справа передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 18.11.24 вказана вище заява була прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 28.11.24; запропоновано боржнику до дати проведення підготовчого засідання надати до господарського суду та заявнику: відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; документи, що підтверджують фінансовий та майновий стан (баланс на останню звітну дату, тощо), відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; відомості про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження у справі; відзив на заяву про порушення справи про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахуванням п. 6 ст. 39 цього Кодексу. Пунктом 8 ухвали суду від 18.11.24 також суд зобов`язав Боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ" невідкладно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Ухвала суду від 18.11.24 направлена на юридичну адресу Боржника, повернулась до суду з відміткою поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

До початку судового засідання від боржника до суду надійшов відзив на заяву, у якому боржник підтвердив факт отримання від ОСОБА_1 коштів та дійсність доданих до заяви кредитора розписок, визнало заявлені кредитором вимоги у розмірі 14 447 650,00 грн; не заперечує проти порушення справи про банкрутство, та просить розгляд справи здійснювати без участі його представника.

Відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство залучено до матеріалів справи та прийнято до розгляду.

Також до початку судового засідання від кредитора надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, яке судом задоволено та залучено до матеріалів справи.

У судове засідання представники учасників справи не з`явились.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, неявка у підготовче засідання боржника та представника державного органу з питань банкрутства, не перешкоджають проведенню засідання.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд ВСТАНОВИВ наступне.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ" (код ЄДРПОУ 32818390) в якості суб`єкта господарювання 03.03.2004 року, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що боржник має кредиторську заборгованість перед ОСОБА_1 в сумі 14 447 650,00 грн.

За змістом заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та матеріалів справи, вбачається, що між ОСОБА_1 (позикодавець) та ТОВ "МЕДІУМ" (позичальник) укладено однорідні договори позики від 16.02.17, 05.05.18 та від 04.06.19.

Так, згідно умов Договору позики від 16.02.17 позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в сумі 150 000 дол. США, які позичальник зобов`язувався повернути у строк встановлений договором (п. 1.1 Договору). Відповідно до п.2 Договору на момент укладення грошові кошти в готівковій формі в сумі 150 000 дол. США, ОСОБА_1 передав в повному обсязі, що підтверджується розпискою про отримання коштів (п.2 Договору). Позика надається терміном на 5 (п`ять) років з моменту отримання позичальником грошової суми (п.3 Договору). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі та формі, що були передані йому позикодавцем) у строк до 16.02.22. (п.4) Сторони домовились про те, що договір позики укладається безвідсотковим (п.5). За домовленістю сторін сплата позики повинна підтверджуватися позикодавцем відповідними розписками про одержання грошей, які ОСОБА_1 зобов`язаний видати позичальнику одночасно із отриманням коштів від позичальника (п.6). До договору позики сторонами складено розписку від 16.02.17.

Згідно умов Договору позики від 05.05.2018 позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в сумі 110 000 дол. США, які позичальник зобов`язувався повернути у строк встановлений договором (п. 1.1 Договору). Відповідно до п.2 Договору на момент укладення грошові кошти в готівковій формі в сумі 110 000 дол. США, ОСОБА_1 передав в повному обсязі, що підтверджується розпискою про отримання коштів (п.2 Договору). Позика надається терміном на 4 (чотири) роки з моменту отримання позичальником грошової суми (п.3 Договору). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі та формі, що були передані йому позикодавцем) у строк до 05.05.22. (п.4) Сторони домовились про те, що договір позики укладається безвідсотковим (п.5). За домовленістю сторін сплата позики повинна підтверджуватися позикодавцем відповідними розписками про одержання грошей, які ОСОБА_1 зобов`язаний видати позичальнику одночасно із отриманням коштів від позичальника (п.6). До договору позики сторонами складено розписку від 05.05.18.

Згідно умов Договору позики від 04.06.2019 позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в сумі 90 000 дол. США, які позичальник зобов`язувався повернути у строк встановлений договором (п. 1.1 Договору). Відповідно до п.2 Договору на момент укладення грошові кошти в готівковій формі в сумі 90 000 дол. США, ОСОБА_1 передав в повному обсязі, що підтверджується розпискою про отримання коштів (п.2 Договору). Позика надається терміном на 3 (три) роки з моменту отримання позичальником грошової суми (п.3 Договору). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі та формі, що були передані йому позикодавцем) у строк до 14.06.22. (п.4) Сторони домовились про те, що договір позики укладається безвідсотковим (п.5). За домовленістю сторін сплата позики повинна підтверджуватися позикодавцем відповідними розписками про одержання грошей, які ОСОБА_1 зобов`язаний видати позичальнику одночасно із отриманням коштів від позичальника (п.6). До договору позики сторонами складено розписку від 04.06.19.

Всього за договорами позики від 16.02.17, від 05.05.18 та від 04.06.19 позикодавцем надано позичальнику 350 000 дол США, що станом на 31.10.24 (звернення кредитором із заявою) еквівалентно 14 447 650 грн.

Докази повернення боржником позики в сумі 350 000 дол США в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц, що повністю відповідає усталеній правовій позиції, відображеній, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 18.03.2013 у справі № 6-63цс13, а також у перелічених скаржником у касаційній скарзі постановах Верховного Суду у справах №№ 604/1038/16-ц, 707/2606/16-ц, 143/280/17, 559/2587/19, 464/5314/17, 319/1669/16, 524/4946/16, 604/1038/16.

Згідно наведеної усталеної правової позиції боргова розписка підтверджує не лише факт укладення договору позики та погодження його умов між кредитором та боржником, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей.

Втім, такий правовий висновок є застосовним у позовному провадженні, коли між кредитором та боржником за борговою розпискою існує відповідний спір, з метою вирішення якого сторона звертається із позовом до суду.

Натомість, у справах про неплатоспроможність існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника, що виникли на підставі боргової розписки, від вирішення спору у позовному провадженні про стягнення заборгованості за борговою розпискою.

Зазначена відмінність, серед іншого, полягає у тому, що визнання господарським судом вимог певного кредитора породжує відповідні правові наслідки, що впливають на права інших кредиторів цього боржника у процедурі неплатоспроможності. При цьому, у вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної (неіснуючої, штучної) заборгованості останнього за борговою розпискою задля збільшення кількості голосів цього кредитора на зборах кредиторів та можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи, зокрема й у питанні формування та реалізації ліквідаційної маси боржника, що, у кінцевому результаті, впливатиме на обсяг задоволених вимог.

Беручи до уваги зазначені мотиви, задля унеможливлення загрози визнання господарським судом фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, на кредитора-фізичну особу, як заявника грошових вимог на підставі боргової розписки, покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування у справі про неплатоспроможність фізичної особи щодо обґрунтованості вимог такого кредитора.

За таких обставин, господарському суду під час розгляду заяви кредитора з відповідними грошовими вимогами до боржника варто керуватися не лише засадами, серед інших, належності (стаття 76 ГПК України) та допустимості (стаття 77 ГПК України) доказів, а й враховувати достатність (повноту та всебічність) поданих доказів як взаємозв`язок їх сукупності, що дозволяє суду зробити достовірний висновок про існування заборгованості за борговою розпискою.

Тож, обґрунтування грошових вимог до боржника самим лише договором позики та/або борговою розпискою у справі про неплатоспроможність фізичної особи може бути недостатнім.

Необхідним, у такому випадку, може бути також документальне підтвердження джерел походження коштів, наданих фізичною особою-кредитором у позику фізичній особі-боржнику, подання інших додаткових доказів наявності між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) зобов`язальних правовідносин за відповідним договором позики.

У разі ж ненадання зазначеним кредитором сукупності необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема щодо підтвердження реальності грошового зобов`язання, господарський суд відмовляє у визнанні таких вимог у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

При цьому, визначена приписами статті 204 ЦК України презумпція правомірності укладеного між сторонами правочину не спростовує відповідного обов`язку заявника-кредитора, вимоги якого підтверджені борговою розпискою, надати сукупність усіх необхідних доказів на обґрунтування своїх вимог, зокрема й зазначені вище докази джерел походження наданих у позику коштів.

Тобто, не досліджуючи дійсність відповідного правочину, що виходить за межі предмета розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, господарський суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи, вирішуючи питання про належне документальне підтвердження кредиторських вимог за борговою розпискою, може надати правову оцінку реальності (дійсності) таких зобов`язань на підставі інших доказів, що підтверджують/спростовують фінансову спроможність цього кредитора щодо надання відповідної позики.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 902/221/22 від 01.03.2023.

ОСОБА_1 на підтвердження джерел походження коштів подано витяги від 26.11.24 №34115945 №34116123 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, за даними яких ОСОБА_1 є головними бенефіціаром, а члени його сім`ї співвласниками ТОВ «Радікал» та ТОВ «НДЛ», довідку про доходи ОСОБА_1 та членів його сім`ї, які приймаються судом.

Враховуючи вищевикладене, заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 350 000 дол США, що еквівалентно 14 447 650,00 грн є обґрунтованими вимогами, визнані боржником, підтверджені матеріалами справи, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів. Боржник у поданому відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство підтримав заявлені ініціюючим кредитором вимоги та проти відкриття провадження у справі про банкрутство не заперечив.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписи ст. 1 КУзПБ, передбачають, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 39 КУзПБ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Суд звертає увагу на те, що у цій справі судом не встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Частина 13 ст. 39 КУзПБ, передбачає, що процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Згідно ч. 2 ст. 44 КУзПБ, процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Також, частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2022 року у справі № 910/430/22, наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань.

Стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.

За таких обставин, на думку Верховного Суду, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (аналогічний за змістом правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16 та в низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах про банкрутство).

Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 грошові вимоги в розмірі 14 447 650 грн - є обґрунтованими і підтверджені наданими доказами та підлягають визнанню, а представлені матеріали є достатніми для відкриття провадження у справі №927/1058/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ" та введення процедури розпорядження майном боржника на 170 календарних днів.

Крім того, кредитором у цій справі сплачено судовий збір у сумі 30 280 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.11.24.

Згідно з частинами 1,3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Отже визначений ГПК України перелік судових витрат не є вичерпним.

Кодекс України з процедур банкрутства не визначає у яку чергу підлягають погашенню судові витрати, в тому числі сплачений ініціюючим кредитором судовий збір та авансована грошова винагорода, проте передбачає погашення у першу чергу витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Оскільки авансування грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство, як і сплата судового збору, передбачені Кодексом, суд приходить до висновку, що і судовий збір, і авансування винагороди арбітражного керуючого належать до судових витрат, які підлягають погашенню у першу чергу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 року у справі № 904/4387/19, викладені такі правові висновки.

Системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому, такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, вимоги кредитора підлягають визнанню у сумі 14 477 930 грн, з якої: 14 447 650 грн основного боргу, 30 280 грн судового збору, з послідуючим включенням вказаних вимог до реєстру вимог кредиторів.

Також, суд звертає увагу на необхідність призначення розпорядника майна боржника у цій справі.

В силу п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Судом встановлено, що у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, Заявник просить суд призначити арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ".

Також, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано заяву арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ".

За змістом ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; які є близькими особами боржника - фізичної особи.

До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Як вбачається зі змісту заяви арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича, останній, за час провадження діяльності арбітражного керуючого, дисциплінарних стягнень з боку державного органу з питань банкрутства арбітражний керуючий не має. Судимості за вчинення корисних злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має. Обмежень для здійснення діяльності арбітражного керуючого, визначених п. 2 ст. 11 Кодексу України з процедур банкрутства, не має. До осіб, визначених п. 3 ст. 28 Кодексу, не належить.

На підставі викладеного, арбітражний керуючий Ушача Юрія Володимировича у заяві просить суд призначити його розпорядником майна у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ".

Враховуючи викладене, суд дослідивши подану заяву про згоду на участь у справі про банкрутство та надані докази, дійшов висновку про задоволення цієї заяви та призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ" арбітражного керуючого Ушача Ю.В.

Згідно з ч.9 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, слід здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Керуючись ст. ст. 2, 28, 30, 34, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 12, 20, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ", (код ЄДРПОУ 32818390, проспект Миру, 45-А, м. Чернігів, 14005).

2.Визнати грошові вимоги кредитора - ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у сумі 14 477 930 грн, з якої: 14 447 650 грн основного боргу та 30 280,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4.Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ", (код ЄДРПОУ 32818390) на 170 календарних днів, до 06 травня 2025 року.

5.Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ушача Юрія Володимировича (свідоцтво №531 від 15.03.2013, вул. Шевченка, 42, оф. 105, м. Чернігів, 14035, код НОМЕР_2 ).

6.Зобов`язати розпорядника майна надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 20.01.2025 року.

7.Строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна встановити до 07.02.2025 року.

8.Попереднє засідання суду призначити на "03" лютого 2025 р. на 09:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 20, каб. №10.

9.Повторно зобов`язати Боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕДІУМ" (код ЄДРПОУ 32818390) невідкладно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

У разі звернення до суду особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов`язку, документи такої особи будуть залишатися судом без руху, або повертатися, залежно від виду процесуального документа.

Зареєструвати електронний кабінет в ЄСІТС можна за посиланням https://id.court.gov.ua.

10.Оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному вебпорталі судової влади України, текст якого додається.

11.Копії даної ухвали надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна, арбітражному керуючому Ушачу Ю.В., Головному управлінню ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, ch.official@tax.gov.ua), Деснянський районний суд м.Чернігова (14038, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, inbox@ds.cn.court.gov.ua), Центральний відділ ДВС м.Чернігів Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Княжа, 28 (4-й поверх), info@cn.cn.dvs.gov.ua), Чернігівському окружному адміністративному суду (вул. Київська, 23, м. Чернігів, 14005, inbox@adm.cn.court.gov.ua), відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради (14032, м.Чернігів, просп. Левка Лук`яненка 20-А, e-mail: cnap@chernigiv-rada.gov.ua) та Сектору з питань банкрутства у Чернігівській області Управління банкрутства Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000, e-mail: bankrutstvo@cn.minjust.gov.ua).

Повний текст ухвали складений та підписаний 11.12.24.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.