ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2024 року
м. Київ
cправа № 904/6740/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 27.11.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024
у справі №904/6740/20
за заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія" Інгосстрах"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка"
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. У провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, кімн. 7, код ЄДРПОУ 35079048, на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Чичва О.С., свідоцтво №448 від 19.03.2013.
2. 25.05.2023 до господарського суду Дніпропетровської області електронною поштою надійшла заява №02-31/110 від 18.05.2023 з додатками від ліквідатора Чичви О.С. про встановлення судом порушення керівником боржника вимог ч.6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства як підстави солідарної відповідальності керівника боржника за незадоволення вимог кредиторів для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до керівника боржника, в якій ліквідатор просив прийняти ухвалу, якою встановити порушення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, кімн. 7, код ЄДРПОУ 35079048 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 28 квітня 2000р, адреса: АДРЕСА_1 ) вимог ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, та визнати це порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 28 квітня 2000р, адреса: АДРЕСА_1 ) за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, кімн. 7, код ЄДРПОУ 35079048 у справі № 904/6740/20 про його банкрутство, - для подальшого звернення кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка" своїх незадоволених вимог до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Новоселицьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 28 квітня 2000р, адреса: АДРЕСА_1 ).
3. 06.06.2023 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява №б/н від 31.05.2023 з додатками від АТ КБ "Приватбанк" про встановлення судом порушення органом управління боржника вимог положень Кодексу України з процедур банкрутства та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як підстави солідарної відповідальності, в якій кредитор просив винести ухвалу, якою встановити керівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка", 49040, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, кімн. 7, код ЄДРПОУ 35079048 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Кодексу України з процедур банкрутства та визнати це порушення підставою для солідарної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "ДОБРОУЛЬЯНІВКА" у справі №904/6740/20 про його банкрутство, - для подальшого звернення кредиторів банкрута своїх незадоволених вимог.
Встановлені судами обставини справи
4. В період з 20.10.2017 по 07.12.2018 директором ТОВ "Доброульянівка" був ОСОБА_2 , наведене підтверджується матеріалами справи.
5. Боржник почав мати ознаки неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами з кінця 2018 року.
6. 09.08.2018 набрало законної сили рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2018 у справі 904/1640/18, згідно з яким з боржника на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" стягнуто основну заборгованість за кредитним договором на суму 116 959 379, 57 грн, проценти за користування кредитними коштами у розмірі 7 780 138, 20 грн, витрати у справі 618 462 грн.
7. 01.06.2018 (в період перебування на посаді директора ОСОБА_2 між ТОВ "Доброульянівка" (далі - поручитель) та ПрАТ "ІНГОССТРАХ" укладено договір поруки №01-06/2018-3, за яким боржник поручився перед кредитором за виконання обов`язку СПП "Доброульянівка" щодо оплати (компенсації) витрат кредитора, пов`язаних зі сплатою страхового відшкодування (регресної вимоги) у відповідності до договору страхування кредитів №16/07/28-02К від 28.07.2016 у розмірі 33 950 000 грн, що виникли у зв`язку з виконанням кредитором обов`язків боржника перед ПАТ "АКЦЕНТ-БАНК" за кредитним договором від 29.12.2015; строк погашення вимоги - 03.07.2018. 06.07.2018 ПрАТ "ІНГОССТРАХ" звернулося до поручителя -ТОВ "Доброульянівка" з вимогою про сплату боргу у розмірі 33 950 000 грн за договором поруки від 01.06.2018, поручитель повідомив про неможливість виконання вимоги та просив відкласти оплату на пізнішу дату. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.05.2019 у справі 904/747/19 позовні вимоги ПрАТ "ІНГОССТРАХ" до боржника у цій справі задоволено, стягнуто 8 000 000 грн, загальна ж сума заборгованості боржника перед цим кредитором склала суму 25 950 000 грн.
8. При розгляді грошових вимог кредиторів у цій справі встановлено, що боржник у 2018 році мав прострочені грошові зобов`язання перед кредиторами, зокрема:
- перед ТОВ "Бізнес Агроцентр" (правопопередник ТОВ "ЛАДА ФІНАНС") на підставі договору купівлі-продажу зерна сільськогосподарських культур від 27.05.2015 у розмірі 1 564 000 грн зі строком виконання зобов`язання до 31.12.2015 та договору купівлі-продажу зерна сільськогосподарських культур від 25.06.2015 у розмірі 1 142 400 грн зі строком виконання зобов`язання до 31.12.2015;
- перед ТОВ "ПРИВАТ ЛІЗИНГ" на підставі договору купівлі-продажу зерна сільськогосподарських культур від 15.11.2016 № 15-11-16 в розмірі 23 300 000 грн зі строком виконання зобов`язання до 01.02.2018 (з урахуванням умов меморандуму від 10.10.2017 (договору про погашення заборгованості);
- перед АТ КБ "ПриватБанк" на підставі кредитного договору від 28.10.2016 (з урахуванням рішення суду від 18.07.2018 у справі № 904/1640/18 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості ) в розмірі 124 739 517, 77 грн зі строком виконання до 09.08.2018.
9. Аналізом фінансово-господарського стану боржника, додатково доданими балансами ТОВ "Доброульянівка" за 2018 рік, підтверджено, що діяльність боржника у 2018 році була збитковою, а задоволення вимог будь-якого з вищезазначених кредиторів призвело до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника перед іншими кредиторами.
10. Згідно балансу боржника станом на 31.12.2018 на початок 2018 року активи ТОВ "Доброульянівка" становили 202 471 тис. грн., на кінець 2018 року - 44 624 тис. грн. Такі фінансові показники свідчать про стрімке зниження активів боржника в цей період та фактичне перебування боржника у стані неоплатності.
11. Також Аналізом фінансово-господарського стану боржника та додатково доданими балансами ТОВ "Доброульянівка" за 2019 рік підтверджується що станом на момент вступу в дію Кодексу України з процедур банкрутства та у подальшому періоді діяльність боржника була збитковою і боржник перебував у стані надкритичної неплатоспроможності, а отже задоволення вимог будь-якого з вищезазначених кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника перед іншими кредиторами, а отже була наявна загроза неплатоспроможності.
12. ОСОБА_1 обіймав посаду директора боржника з 08.12.2018 до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора. Незважаючи на надкритичну неплатоспроможність, що не спростовано у судових засіданнях при розгляді заяв у даній справі його представником, ОСОБА_1 не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, допустивши порушення вимог ч.6 ст. 34 КУзПБ.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у цій справі у задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка», м. Дніпро арбітражного керуючого Чичви О.С. від 18.05.2023 №02-31/110 про встановлення порушення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» ОСОБА_2 вимог частини 6 статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства та визнання цього порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_2 за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» у справі №904/6740/20 про його банкрутство - для подальшого звернення кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» своїх незадоволених вимог до ОСОБА_2 - відмовлено.
Заяву кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» від 31.05.2023 про встановлення судом порушення керівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Кодексу України з процедур банкрутства та визнання цього порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» у справі № 904/6740/20 про його банкрутство - для подальшого звернення кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» своїх незадоволених вимог - задоволено частково.
Встановлено порушення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» ОСОБА_1 вимог Кодексу України з процедур банкрутства та визнати це порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_1 за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» у справі №904/6740/20 про його банкрутство - для подальшого звернення кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» своїх незадоволених вимог.
У встановленні такого порушення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Доброульянівка» ОСОБА_2 - відмовлено.
14. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 у справі № 904/6740/20 залишено без змін.
15. Судові рішення обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 обіймав посаду директора боржника з 08.12.2018 до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора. Незважаючи на надкритичну неплатоспроможність, що не спростовано у судових засіданнях при розгляді заяв у цій справі його представником, ОСОБА_1 не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, допустивши порушення вимог ч.6 ст. 34 КУзПБ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
16. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу:
- скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 повністю;
-скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 в частині встановлення порушення керівником ТОВ "Доброульянівка" ОСОБА_1 вимог КУзПБ та визнання цього порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_1 за незадоволення вимог кредиторів у справі № 904/6740/20 про його банкрутство для подальшого звернення кредиторів своїх незадоволених вимог;
-ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у задоволенні заяви АТ КБ "ПриватБанк" від 31.05.2023 в частині встановлення порушення керівником ТОВ "Доброульянівка" ОСОБА_1 вимог КУзПБ та визнання цього порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_1 за незадоволення вимог кредиторів ТОВ "Доброульянівка" у справі № 904/6740/20 про його банкрутство для подальшого звернення кредиторів своїх незадоволених вимог.
16.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України скаржник посилається на пункт 1 частини 2 статі 287 ГПК України та зазначає, що порушення судами ст.ст. 86 і 236 ГПК України та неправильне застосування ч. 6 ст. 34 КУзПБ, введеного в дію 21.10.2019, що регулює застосування солідарної відповідальності у справах про банкрутство, з урахуванням дії цього Закону в часі, та у поєднанні із приписами ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №918/573/21, від 30.03.2023 у справі №910/13909/20, від 09.03.2023 у справі №904/6900/20, від 27.07.2022 у справі №902/1023/19 призвело до помилкового рішення про порушення керівником ТОВ "Доброульянівка" ОСОБА_1 вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ на підставі оцінки подій (обставин загрози неплатоспроможності), що мали місце до введення в дію КУзПБ та покладання на ОСОБА_1 солідарної відповідальності на підставі фінансово-господарських показників діяльності боржника наведених у Звітах про фактичні результати економічного аналізу за показниками фінансової звітності боржника, які можуть бути підставою лише для покладання субсидіарної відповідальності за правилами ч. 2 ст. 61 КУзПБ.
Скаржник також посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та вказує, що Законом України №2971-IX від 20.03.2023 в положення ч. 6 ст. 34 КУзПБ законодавцем було внесені відповідні зміни, які встановили що суб`єктом наведеного порушення (як підстави для солідарної відповідальності) є не лише керівник боржника, а органи управління боржника. На підставі цих змін Верховний Суд у своїх висновках (постанова від 04.07.2023 у справі № 911/293/21 (911/682/22)) неодноразово зазначав про множинність суб`єкта такого порушення та відповідальності: у вигляді як колективного органу управління, так і керівника.
Проте, на сьогодні відсутній висновок Верховного Суду, щодо суб`єктивного складу правопорушення та суб`єктів відповідальності відповідно до ч. 6 ст. 34 КУзПБ у поєднанні із застосуванням ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якою передбачено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган, які наділені відповідними повноваження відносно управління товариством, в тому числі виключними, та за свої дії (бездіяльність) несуть відповідальність встановлену відповідними нормами діючого законодавства.
Вважає, що суди першої та апеляційної інстанції у справі дійшли передчасного та помилкового висновку, що з моменту призначення ОСОБА_1 керівником боржника саме він є особою, відповідальною за виконання вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ, не дослідивши того факту, що ОСОБА_1 не мав повноважень самостійно встановлювати обставини щодо ймовірності визнання боржника неплатоспроможним (загроза неплатоспроможності).
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
17. ПАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" подано відзив на касаційну скаргу з проханням її задовольнити.
18. ТОВ «Дніпровський Елеватор», ліквідатор ТОВ «Доброульянівка» подано письмові пояснення на касаційну скаргу.
Провадження у Верховному Суді
19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6740/20 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Картере В.І., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2024.
20. Ухвалою Верховного Суду від 15.04.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/6740/20 та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №904/6740/20 на 22 травня 2024 року о 12:40 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
21. Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2024 відкладено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/6740/20 на 05 червня 2024 року о 12:50 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
22. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024, зокрема, зупинено касаційне провадження у справі № 904/6740/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення касаційного перегляду палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/3236/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
23. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2024 поновлено касаційне провадження у справі № 904/6740/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 та повідомити учасників справи, що розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 відбудеться 06 листопада 2024 року о 12:20 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.
24. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2024 призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/6740/20 на 13 листопада 2024 року о 12:50 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
25. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2024 оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 904/6740/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 до 27 листопада 2024 року о 12:30 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
26. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, з огляду на таке.
27. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
28. Предметом судового розгляду у цій справі є вимога кредитора про покладення на керівника боржника ОСОБА_1 солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.
29. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги ОСОБА_1 та відповідності рішень судів попередніх інстанцій положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів, з урахуванням правових висновків, викладених у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 908/3236/21, звертає увагу на таке.
30. За змістом положень частини другої статті 197, частини першої статті 215, частини першої статті 216 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини четвертої статті 50, частини другої статті 75 Закону України "Про господарські товариства", попри загальне правило про відповідальність безпосередньо юридичної особи за допущені нею порушення у сфері господарювання (порушення своїх зобов`язань перед кредиторами), законодавець визначає також інших суб`єктів (третіх осіб), відповідальних за такі порушення, встановлюючи для цього певні підстави, умови та порядок.
31. Суб`єкти інші, ніж юридична особа - боржник, що відповідальні за порушення (виконання) зобов`язань боржника перед його кредиторами, визначені також положеннями спеціального нормативного акта з питань банкрутства - КУзПБ у межах покладення на цих суб`єктів за правилами цього Кодексу солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство.
32. За приписами абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ боржник зобов`язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
33. Згідно з абзацом другим частини шостої цієї статті КУзПБ, якщо керівник (а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX - органи управління боржника) допустив порушення цих вимог, то він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання щодо порушення керівником боржника (згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX - органами управління боржника) зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи (зазначених осіб).
34. Отже, солідарна відповідальність полягає у залученні третіх осіб - керівника боржника (органів управління боржника), який (які) не звернувся (звернулися) до господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності юридичної особи, щодо якої в подальшому відкрито та здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов`язку з виконання грошових зобов`язань боржника.
35. Тобто солідарна відповідальність є правовим механізмом захисту та відновлення прав кредиторів (які були необізнані з вини боржника про стан його неплатоспроможності як під час вступу з ним у господарські відносини, так й після цього, під час погіршення платоспроможності боржника до стану загрози неплатоспроможності) за рахунок особистого майна керівника (органів управління) боржника, тобто майна, відмінного від майна боржника (див. постанови Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19, від 30.03.2023 у справі № 910/13909/20, від 20.07.2023 у справі № 924/408/21).
36. Зазначене дає підстави для висновку про те, що застосуванням "солідарної відповідальності" законодавець стимулює виконання боржником обов`язку з подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності відповідних умов (загрози неплатоспроможності), тоді як для кредитора подання такої заяви є правом, обумовленим лише наявністю у нього незадоволених/невиконаних боржником зобов`язань за вимогами кредитора (стаття 1, частини перша, друга статті 34, частина шоста статті 39 КУзПБ).
37. При цьому, задоволення кредитором або кредиторами своїх вимог за рахунок солідарної відповідальності керівника та/або органів управління боржника, тобто інших осіб, ніж боржник, не призводить до зміни розміру або складу ліквідаційної маси боржника у бік зменшення активів, за рахунок яких підлягають задоволенню кредиторські вимоги, а навпаки, має наслідком зменшення сукупного розміру кредиторських вимог і, як наслідок, більш ефективне задоволення таких кредиторських вимог.
38. Беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю під час здійснення процедур банкрутства, не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
39. Суд зазначає, що у справі про банкрутство солідарна відповідальність покладається за таке порушення (неподання боржником, який перебував у стані загрози неплатоспроможності, заяви про відкриття справи про банкрутство), наслідком якого є такі негативні наслідки, як неможливість виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів боржника.
40. Тому солідарна відповідальність має деліктну природу, що узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
41. Верховний Суд звертає увагу, що закон визначає суб`єктом правопорушення керівника як одноособовий орган управління підприємства боржника, а згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX, суб`єктами правопорушення, а отже, і солідарної відповідальності, є органи управління боржника, які можуть бути як одноособовим органом управління, так і колективними.
42. Визначення керівника боржника (а з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.03.2023 № 2971-IX - членів органів управління боржника) суб`єктом солідарної відповідальності узгоджується з положеннями частини першої статті 92 ЦК України, через що саме на керівника (членів органів управління) боржника покладений обов`язок у встановлених законом випадках ініціювати справу про банкрутство, і, відповідно, і нести відповідальність у разі невиконання цього обов`язку.
43. За змістом положень частини шостої статті 34 КУзПБ порушення, яке є умовою покладення солідарної відповідальності, є допущене керівником боржника (а з 20.03.2023 - органами управління боржника) порушення місячного строку звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності боржника та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Такими іншими випадками можна б було вважати, зокрема, визначений законом припис частини третьої статті 110 ЦК України - якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
44. Верховний Суд зауважує, що загроза неплатоспроможності боржника і визначається недостатньою вартістю майна юридичної особи для задоволення вимог кредиторів. Тому для покладення солідарної відповідальності на керівника/члена органу управління боржника істотне значення має встановлення моменту виникнення в нього обов`язку звернутися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
45. Момент виникнення такого обов`язку залежить у кожному конкретному випадку від наявності об`єктивних юридичних фактів, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності і вочевидь свідчать про неможливість продовження нормальної господарської діяльності без негативних наслідків для боржника та його кредиторів.
46. Своєчасне, з дотриманням вимог абзацу першого частини шостої статті 34 КУзПБ подання боржником заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є запорукою раціонального та справедливого розподілення активів боржника, якого за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності (звітності) боржника виявилося недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
47. Належне (об`єктивне) визначення загрози неплатоспроможності боржника дає змогу уникнути як необґрунтованого відкриття за заявою боржника провадження у справі про банкрутство (з виключенням відповідного суб`єкта господарювання із звичайного господарського обороту), так і порушення прав кредиторів через несвоєчасне ініціювання боржником такої справи, приховання неплатоспроможності боржника тощо.
48. Умовами для встановлення щодо боржника такого складного за своїм змістом юридичного факту, як загроза неплатоспроможності боржника, є одночасна (зокрема, протягом місячного періоду, визначеного частиною шостою статті 34 КУзПБ) наявність таких юридичних фактів: 1) існування у боржника щонайменше перед двома кредиторами зобов`язань, строк виконання яких настав та визначається за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо); 2) розмір всіх активів боржника є меншим, ніж сумарний розмір зобов`язань перед всіма кредиторами боржника, строк виконання яких настав за правилами закону, що регулює відповідні правовідносини (купівлі-продажу, поставки, підряду, позики, бюджетні та податкові тощо), тобто такий майновий стан боржника за всіма його показниками (основними фондами, дебіторською заборгованістю, строк виконання зобов`язань щодо якої настав, тощо), який за оцінкою сукупної вартості всіх активів боржника очевидно не здатний забезпечити задоволення вимог виконання зобов`язань перед всіма кредиторами, строк виконання яких настав, ні у добровільному, ні у передбаченому законом примусовому порядку. При цьому зобов`язання, що підтверджують виникнення загрози неплатоспроможності, мають бути реальними та документально підтвердженими.
49. Для визначення ознак загрози неплатоспроможності правове значення має сукупний розмір боргових зобов`язань, а не їх структура, оскільки при аналізі фінансового стану боржника із загального переліку зобов`язань не виключаються ті, які не дають змогу кредитору ініціювати процедуру банкрутства.
50. Отже, загроза неплатоспроможності боржника розкривається законодавцем через його фінансово-економічний стан, основним визначальним критерієм якого є нездатність боржника відповісти за своїми зобов`язаннями належним йому майном (активами) і тим самим виконати грошові зобов`язання в повному обсязі перед всіма кредиторами.
51. При цьому фінансово-економічний стан, що визначається на підставі відповідних показників матеріального, фінансового стану боржника та стану його господарської діяльності (з контрагентами тощо) як загроза неплатоспроможності, має бути не умовно-тимчасовим, а стабільно-незворотним для боржника і наслідки такого стану мають безпосередньо впливати на стан розрахунків з кредиторами. Також доцільно враховувати реальні (доведені належними доказами) майбутні зміни вартості та/або складу активів, з використанням яких можуть бути задоволені вимоги кредиторів, що відбудуться (повинні відбутись) протягом відповідного місяця, тому що керівник має право посилатись на реальні очікування зміни складу та вартості активів, фінансового стану підприємства з огляду на його господарську діяльність.
52. Якщо звернення або незвернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство жодним чином не впливає і не змінює стану та порядку розрахунків з кредиторами, не призводить до порушення їхніх прав на задоволення вимог до боржника (інших негативних наслідків для кредиторів: простій, збитки, штрафні санкції внаслідок невиконання боржником зобов`язання перед кредиторами) або якщо внаслідок неподання боржником відповідної заяви не змінились/не погіршились його розрахункові можливості (можливості відповідати за зобов`язаннями, зокрема і належними йому активами: майном, коштами, правом вимоги до третіх осіб тощо), - Суд зазначає про очевидну відсутність загрози неплатоспроможності боржника.
53. За змістом абзацу другого статті 34 КУзПБ передумовою для звернення кредиторів своїх вимог щодо зобов`язань боржника до суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) є розглянуте та вирішене судом питання порушення керівником/органами управління боржника вимог щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі перебування боржника у стані загрози неплатоспроможності із встановленням судом такого порушення та зазначення про це у відповідній ухвалі.
54. Такий порядок означає, що і встановлення відповідного порушення, і вирішення спору про покладення солідарної відповідальності на відповідного суб`єкта солідарної відповідальності (керівника/члена органу управління боржника) зі стягненням з нього суми цієї відповідальності здійснюються судом в одному судовому провадженні за відповідним зверненням кредитора/кредиторів.
55. Отже, стягнення коштів із керівника/члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси. При цьому Суд враховує, що арбітражний керуючий, діючи від імені боржника і захищаючи його інтереси, опосередковано діє і в інтересах кредиторів, оскільки кошти, стягнуті на користь боржника, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Тому відповідно до тлумачення виразу "подальше звернення кредиторів своїх вимог" у частині шостій статті 34 КУзПБ цю норму слід розуміти у тому числі і як звернення боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів.
Щодо розгляду касаційної скарги по суті
56. За змістом оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди, задовольняючи заяву про покладення солідарної відповідальності на ОСОБА_1 , виходили з виникнення з 21.10.2019 у керівника боржника ОСОБА_1 обов`язку щодо звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
57. При цьому, суди попередніх інстанцій встановили, що Аналізом фінансово-господарського стану боржника, додатково доданими балансами ТОВ "Доброульянівка" за 2018 рік, підтверджено, що діяльність боржника у 2018 році була збитковою, а задоволення вимог будь-якого з вищезазначених кредиторів призвело до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника перед іншими кредиторами.
58. Також судами встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду директора боржника починаючи з 08.12.2018 до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора, тобто, ознаки неплатоспроможності, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призвело б до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами виникли у боржника до того моменту, коли ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора боржника.
59. Також, слід відзначити, що діючий на момент виникнення загрози неплатоспроможності боржника Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" покладав обов`язок звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство саме на боржника, а не на керівника боржника, однак не містив приписів щодо місячного строку для такого звернення, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою.
60. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, та який також містив умови, за яких боржник був зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі (ч. 5 ст. 11 та ст. 95 цього Закону) передбачав, солідарну відповідальність, але за інше порушення - у разі недотримання вимог щодо особливостей застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником згідно з ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 6 ст.95 цього Закону).
61. Водночас вказаний Закон не містив положень про відповідальність за не звернення боржника до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.
62. Тобто в Законі про банкрутство були відсутні положення щодо солідарної відповідальності керівника боржника у разі не звернення його до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі загрози неплатоспроможності.
63. Солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів.
64. Будь-яких інших підстав притягнення до солідарної відповідальності положення КУзПБ не передбачають.
65. Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
66. Закріплений у наведеній нормі принцип незворотності дії закону та інших нормативно-правових актів у часі (lex ad praeterian non valet) полягає в тому, що дія їх не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання ними чинності, за винятком випадку коли закон або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
67. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював і Конституційний Суд України. Зокрема, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03.2012 № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
68. Отже, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце (див. висновок щодо застосування частини першої статті 58 Конституції України, викладений у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 3-1085гс15).
69. Таким чином, суди попередніх інстанцій, правильно встановивши, що загроза неплатоспроможності боржника мала місце до того як ОСОБА_1 став директором боржника, а також те, що діючий на той момент Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містив приписів щодо місячного строку для звернення керівника боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, як і не містив наслідків не звернення із такою заявою, проте, дійшли помилкових висновків про наявність підстав для застосування до керівника боржника ОСОБА_1 солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до ч.6 ст.34 КУзПБ.
70. Подібний висновок щодо неможливості застосування частини шостої статті 34 КУзПБ до оцінки подій (обставин загрози неплатоспроможності), що мали місце до введення в дію КУзПБ, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.07.2022 у , справі № 902/1023/19, від 09.03.2024 у справі № 904/6900/20.
71. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини друга, п`ята статті 236 ГПК України).
72. Однак, оскаржувані судові рішення наведеним вимогам не відповідають, а доводи касаційної скарги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
73. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
74. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте у передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосовуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини перша, третя статті 311 ГПК України).
75. Верховний Суд, користуючись повноваженнями, наданими процесуальним законом, вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині встановлення порушення керівником ТОВ "Доброульянівка" ОСОБА_1 вимог Кодексу України з процедур банкрутства та визнання цього порушення підставою солідарної відповідальності та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви АТ Комерційний банк "ПриватБанк" про встановлення порушення керівником ТОВ "Доброульянівка" ОСОБА_1 вимог Кодексу України з процедур банкрутства та визнання цього порушення підставою солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів, відмовити.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2023, в частині встановлення порушення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка" ОСОБА_1 вимог Кодексу України з процедур банкрутства та визнання цього порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_1 за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка" у справі №904/6740/20 про його банкрутство, та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 у справі №904/6740/20 скасувати.
3. Прийняти у скасованій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про встановлення порушення керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка" ОСОБА_1 вимог Кодексу України з процедур банкрутства та визнання цього порушення підставою солідарної відповідальності ОСОБА_1 за незадоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброульянівка" у справі №904/6740/20 про його банкрутство, відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.В. Білоус
В.І. Картере
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123674382 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Жуков С.В.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Соловйова Анастасія Євгенівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні