Ухвала

від 27.11.2024 по справі 910/527/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 910/527/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В.А., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Приватного акціонерного

товариства «Енергооблік» - Андрущенко Д. С.,

Товариства з обмеженою

відповідальністю «Оператор

газотранспортної системи України» - Підлипенського Д. В.,

Акціонерного товариства «Банк Альянс» - Цалованської-Луференко Я. Л., Гайдай Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Енергооблік»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 (у складі колегії суддів: Гаврилюк О. М. (головуючий), Майданевич А. Г., Ткаченко Б. О.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 (суддя Ломака В. С.)

у справі № 910/527/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Енергооблік»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Акціонерного товариства «Банк Альянс»

про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Енергооблік» (далі - ПрАТ «Енергооблік») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України») та Акціонерного товариства «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс») про визнання виданої АТ «Банк Альянс» 15.06.2023 банківської гарантії № 2446-23 такою, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до умов тендерної документації позивачем в якості забезпечення виконання договору від 23.06.2023, укладеного з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», була надана банківська гарантія № 2446-23 на суму 1 413 780,00 грн строком дії до 26.08.2024. 11.01.2024 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» заявило до банку вимогу про сплату грошових коштів за гарантією. На думку позивача, зазначена гарантія є такою, що не підлягає виконанню, оскільки встановлений договором 365-денний загальний строк виконання зобов`язань підрядника не сплив; роботи за договором від 23.06.2023 тривають та виконуються позивачем у повному обсязі без претензій та зауважень; у заяві про виплату суми гарантії про жодні конкретні порушення вказано не було; замовник тривалий час не погоджував субпідрядні організації для проведення геологічно-вишукувальних робіт, що є частиною проектування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з висновками судів апеляційної та першої інстанцій, у жовтні 2024 року ПрАТ «Енергооблік» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/527/24 за касаційною скаргою ПрАТ «Енергооблік» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.11.2024.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що судами попередніх інстанцій повно та правильно встановлено обставини справи, надано їм належну правову оцінку з урахуванням умов договору, нормативного регулювання правовідносин сторін, а також практики Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції - без змін.

АТ «Банк Альянс» подало до Верховного Суду пояснення, у яких зазначає, що не заперечує проти виконання свого обов`язку як гаранта у разі дійсно встановленого факту настання зобов`язань гаранта, оскільки для нього як гаранта встановити відповідність вимоги умовам гарантії не є можливим.

У судовому засіданні 20.11.2024 у справі № 910/527/24 за касаційною скаргою ПрАТ «Енергооблік» оголошено перерву до 27.11.2024.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судами попередніх інстанцій установлено, що за результатами проведеної ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» закупівлі послуг з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Більськ, ГРС Божкове, ГРС Гряково, ГРС Мартинівка, ГРС Рунівщина Лубенського ЛВУМГ) (№ UA-2023-03-17-009180-a) 26.06.2023 між ПрАТ «Енергооблік» (підрядник) та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» (замовник) укладено договір № 4600007704, за умовами якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов`язався на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат на ГРС Більськ, ГРС Божкове, ГРС Гряково, ГРС Мартинівка, ГРС Рунівщина Лубенського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які з урахуванням частини статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору (пункт 1.1).

Склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток № 1), договірною ціною (Додаток № 2) та графіком виконання робіт (Додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору (пункт 1.2 договору).

Пунктами 4.1-4.4 договору передбачено, що позивач зобов`язався виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток № 3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Датою закінчення виконаних позивачем робіт вважається дата їх прийняття першим відповідачем в порядку, передбаченому Розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено позивачем достроково за умови письмової згоди першого відповідача.

Місце виконання робіт (об`єкт):

ГРС Більськ, Полтавська обл. Полтавський р-н с. Більськ вул. Саранчівський шлях 1а;

ГРС Божкове, Полтавська обл. Полтавський р-н с. Божківське вул. Гаражна 2а;

ГРС Гряково, Полтавська обл. Полтавський р-н с. Грякове вул. Травнева 50;

ГРС Мартинівка, Полтавська обл. Полтавський р-н с. Мартинівка вул. Мар`янівська 2;

ГРС Рунівщина, Полтавська обл. Полтавський р-н с. с. Рунівщина вул. Шевченка 54.

Згідно з пунктами 5.1, 5.2 договору передача виконаних робіт позивачем і прийняття їх першим відповідачем оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує позивач і надає його першому відповідачу не пізніше 25 числа звітного місяця.

Разом з актом приймання виконаних робіт позивач надає першому відповідачу повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва.

Замовник протягом 5 робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання.

Роботи вважаються прийнятими першим відповідачем в повному обсязі шляхом підписання першим відповідачем та позивачем без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором (пункт 6.18 договору).

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 договору підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлених графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.

Пунктом 10.9 договору передбачено, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Більськ, ГРС Божкове, ГРС Гряково, ГРС Мартинівка, ГРС Рунівщина Лубенського ЛВУМГ)» згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2023-03-17-009180-a, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 17.03.2023, підрядник зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 1 413 780,00 грн, що становить 5 відсотків ціни цього договору (підпункт 10.9.1).

Права та обов`язки сторін за цим договором настають за умови настання відкладальної обставини (згідно з частиною 1 статті 212 Цивільного кодексу України), а саме: надання позивачем першому відповідачу в забезпечення виконання цього договору гарантії згідно ідпункту 10.9.1 цього договору (підпункт 10.9.2).

Термін дії гарантії - до 26.08.2024 включно (підпункт 10.9.3).

У разі невиконання (неналежного виконання) позивачем своїх зобов`язань за цим договором перший відповідач має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах, визначених гарантією (підпункт 10.9.5).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 11.1, 11.2 договору).

У Додатку № 3 до договору сторони погодили графік виконання робіт:

- обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації - 120 днів (тобто до 21.10.2023 );

- виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300 днів (тобто до 18.04.2024);

- пусконалагоджувальні роботи - 365 днів (тобто до 22.06.2024).

На виконання відповідних положень тендерної документації 15.06.2023 АТ «Банк Альянс», як гарант, на забезпечення виконання позивачем умов договору, видав банківську гарантію № 2446-23 (далі - Гарантія).

Умовами Гарантії передбачено:

- основною угодою є договір, що укладається за результатами процедури закупівлі послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу для забезпечення вимірювання малих витрат ГРС Більськ, ГРС Божкове, ГРС Гряково, ГРС Мартинівка, ГРС Рунівщина Лубенського ЛВУМГ), згідно оголошення про заплановану закупівлю № UA-2023-03-17-009180-a, розміщеного на веб-порталі Уповноваженого органу);

- повна (максимальна) сума Гарантії та валюта: 1 413 780,00 грн;

- як Гарант, АТ «Банк Альянс» безумовно зобов`язався протягом 5 банківських днів після одержання ним паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара (ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»), оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом (позивачем) зобов`язань за договором.

- Гарантія набирає чинності з дати видачі та діє включно до 26.08.2024;

- форма представлення вимоги: у паперовій формі рекомендованим листом або кур`єром та/або ключованим SWIFT-повідомленням через банк бенефіціара на SWIFT-адресу другого відповідача;

- внесення змін до Гарантії здійснюється в установленому законодавством порядку, після чого вони стають невід`ємною частиною цієї Гарантії;

- повернення принципалу (позивачу) цієї банківської гарантії відбувається шляхом надіслання бенефіціаром (першим відповідачем) на поштову адресу та/або SWIFT-адресу та/або електронну адресу гаранта (з дотриманням вимог законодавства щодо КЕП) та/або поштову адресу принципала (позивача) повідомлення про ануляцію цієї банківської гарантії. Дострокове припинення цієї банківської гарантії (її ануляція) відбувається за попередньою письмовою згодою бенефіціара (першого відповідача);

- Гарантія є безвідкличною, непередаваною і не може бути переуступлена без попередньої згоди зі сторони гаранта, принципала та бенефіціара.

11.01.2024 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» пред`явило АТ «Банк Альянс» SWIFT-повідомлення - вимогу від 11.01.2024 № ТОВВИХ-24-452 про сплату коштів у розмірі 1 413 780,00 грн за Гарантією, у зв`язку з неналежним виконанням принципалом (позивачем) умов договору.

АТ «Банк Альянс» листом від 12.01.2024 № 21.2.1/193 звернувся до позивача з повідомленням про отримання вимоги ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», в якому просив позивача протягом 2-ох банківських днів перерахувати кошти для покриття можливих витрат за Гарантією в розмірі 1 413 780,00 грн на рахунок другого відповідача.

Звертаючись до суду з позовною вимогою про визнання виданої АТ «Банк Альянс» 15.06.2023 банківської гарантії № 2446-23 такою, що не підлягає виконанню, позивач обґрунтував її тим, що загальний строк (365 днів) виконання зобов`язань підрядника за договором не сплив; роботи за цією угодою тривають та виконуються підрядником у повному обсязі без претензій та зауважень; у заяві про виплату суми гарантії про жодні конкретні порушення вказано не було; замовник тривалий час не погоджував субпідрядні організації для проведення геологічно-вишукувальних робіт, що є частиною для проектування.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, встановив порушення позивачем строку виконання робіт з обстеження, розробки, подання на експертизи, усунення зауважень та отримання результатів експертиз робочої документації (І етап робіт), які за умовами договору та графіку виконання робіт (Додаток № 3) позивач був зобов`язаний завершити протягом 120 днів, а завершив (в порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3 договору, відповідно до якого на позивача покладено обов`язок виконувати роботи у встановлені графіком виконання робіт строки), у листопаді 2023 року, тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому, суд першої інстанції, відхилив доводи позивача про те, що порушення строків виконання І етапу робіт за договором сталося саме з вини замовника, який тривалий час ігнорував погодження субпідрядників за договором, оскільки за умовами договору позивач був зобов`язаний звернутися до замовника для погодження залучення субпідрядників не пізніше 30-ти календарних днів до початку виконання робіт, однак звернувся - після початку виконання робіт.

У поданій касаційній скарзі ПрАТ «Енергооблік» на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на неврахування судами попередніх інстанцій при вирішені спору висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 910/5726/18, від 28.07.2021 у справі № 910/7575/20.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Питання права касаційного оскарження урегульовано статтею 287 ГПК України, частиною 2 якої встановлено підстави касаційного оскарження судових рішень виключно у випадках, визначених цією процесуальною нормою.

Такі процесуальні обмеження щодо касаційного оскарження судових рішень не суперечать положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України застосовується судами України як частина національного законодавства, і відповідають практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

Умови прийнятності касаційної скарги, за змістом норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі «Monnel and Morris v. the United Kingdom», серія A, N 115, с. 22, п.56, а також рішення від 29.10.1996 у справі «Helmers v. Sweden», серія A, N 212-A, с.15, п.31).

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення «розгляду заради розгляду». При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 910/4647/18).

Однією з підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

При цьому, необхідно зазначити, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 ГПК України, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відсутність такої подібності зумовлює закриття касаційного провадження.

ПрАТ «Енергооблік», обґрунтовуючи у поданій касаційній скарзі наявність підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, послалось на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.03.2019 у справі № 910/5726/18 про можливість обрання позивачем такого способу захисту своїх прав та інтересів як визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, що фактично є вимогою про визнання припиненим одностороннього правочину (гарантії).

Разом з тим, вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, встановили порушення позивачем строку виконання зобов`язання за договором, забезпеченого Гарантією, а тому дійшли висновку про відсутність підстав визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню та відповідно відмовили у задоволенні позову у зв`язку з його недоведеністю та необґрунтованістю.

Отже, висновки викладені у справі № 910/527/24, що розглядається, не суперечать висновкам, викладеним у наведеній вище постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, а результат вирішення спорів у зазначених справах залежить від встановлених судами обставин.

Також, у поданій касаційній скарзі скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанції висновку Верховного Суду, викладено у постанові від 28.07.2021 у справі № 910/7575/20, відповідно до якого при вирішенні судами спору про стягнення коштів за гарантією суди мають з`ясувати, у першу чергу, чи настав гарантійний випадок (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а також мають встановити, чи відповідала пред`явлена кредитором (бенефіціаром) гаранту письмова вимога про сплату грошової суми або додані до неї документи умовам гарантії та (3) чи була подана ця вимога та додані до неї документи у межах строку дії гарантії.

У зазначеній справі, переглядаючи у касаційному порядку рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог, а саме, регресних вимог банка про стягнення з принципала суми коштів за банківською гарантією, Верховний Суд залишив без змін зазначені судові рішення, зважаючи на те, що у банка були відсутні підстави як для розгляду і задоволення вимоги бенефіціара, так і для виплати на користь бенефіціара гарантованого платежу, оскільки останній звернувся з такою вимогою після припинення зобов`язання гаранта (банка) перед бенефіціаром за банківською гарантією у зв`язку із закінченням строку її дії.

Водночас у справі № 910/527/24, що розглядається, предметом розгляду є позовна вимога принципала про визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню, у задоволенні якої судами попередніх інстанцій відмовлено у зв`язку із встановленням обставин порушення принципалом (позивачем) строку виконання зобов`язання за договором, забезпеченого Гарантією, в межах строку дії такої Гарнтії.

Таким чином, правовідносини у справі № 910/7575/20, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, та у справі № 910/527/24, що розглядається, не є подібними, враховуючи відмінні фактичні обставини, зміст та правове регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Енергооблік» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 у справі № 910/527/24.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. С. Берднік

Судді: В. А. Зуєв

О. В. Случ