Рішення

від 11.12.2024 по справі 210/7118/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/7118/23

Провадження № 2/210/547/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 грудня 2024 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист прав споживача, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист прав споживача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачу належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва №747 на право власності на житло від 24.06.1994 року 1/3 частина квартири, свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.04.2013 року 1/3 частина квартири, договору дарування від 18.04.2013 року 1/3 частина квартири. Вказана квартира складається з трьох кімнат загальною площею 69,8 кв.м., яка розташована на третьому поверсі трьох поверхового будинку. Квартира обладнана індивідуальним опаленням (газовим котлом).

На її адресу з 1 листопада 2021 року, щомісячно, протягом опалювального періоду, по теперішній час стали надходити рахунки по опаленню місць загального користування. Загальна сума нарахувань складає 5790 грн. за період з 1 листопада 2021 по 1 квітня 2023 року

Відповідач КП «Криворіжтепломережа» ніякого договору не пропонував і не укладав зі позивачем на послугу про надання опалення місць загального користування.

Позивач не заперечує того факту, що власники квартир з індивідуальним опаленням, як співвласники будинку, повинні брати участь у витратах на утримання будинку, у тому числі - приймати участь у оплаті за спожите тепло місця загального користування (надалі МЗК). Але надіслана через службу «Нова-ком Кривий Ріг» нарахована сума оплати за спожите тепло необгрунтовано завищено, а тому оплату в запропонованому розмірі платити не згодна.

Прагнучи обґрунтованого нарахування за спожите тепло, позивач, звернулася до оператора тепломережі за місцем проживання, де їй повідомили що це питання має вирішити позивач у відповідача. Склавши обґрунтовану претензію позивач направила її відповідачу, але відповіді не отримала .

В методиці №315 вказано (дослівно з тексту) « місця загального користування (далі - МЗК) - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень;»

В будинку АДРЕСА_2 до МЗКвідноситься тількипід`їзд, в якому відсутнє опалення, бо опалювальні батареї багато років тому зняті.

Згідно Державних будівельних норм - ДБН В.2.5-67:2013 «ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЯ ТА КОНДИЦІОНУВАННЯ», «п.6.3.3 опалення загальних приміщень (вестибюль, хол, коридор, сходова клітка), а також загальних технічних приміщень із прокладеними у них водопровідними, каналізаційними та протипожежними системами допускається не передбачати: у житловому будинку, який обладнано квартирними системами теплопостачання, при забезпеченні температури внутрішнього повітря вище 0°С, підтвердженої розрахунком за температури зовнішнього повітря найхолоднішої доби забезпеченістю 0,98 відповідно до ДСТУ-Н Б В. 1.1-27; тобто якщо в під`їзді, при температурі зовнішнього повітря - 26° С (для Кривого Рогу), температура повітря буде вища 0 0 С, то опалення можна не передбачати і оплату не нараховувати (Розрахунок долучається)

Згідно розрахунку при зовнішній температурі повітря -26° С для підтримання внутрішньої температури 0 градусів необхідно витратити 3610 ккал/год. тепла, за рахунок теплових надходжень через внутрішні стіни поступає 8034ккал/год. тепла. Сумарна температура в під`їзді становить +5.8 градусів С тобто вище 0°. Таким чином опалення в під`їзді дозволено не відновлювати, тобто не передбачати, и не робити нарахування за опалення МЗК під`їзду.

На підставі вищевикладеного просить зобов`язати відповідача Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" зробити перерахунок нарахування за два опалювальні сезони (2021-2022 та 2022 2023) для квартири АДРЕСА_1 змінивши суму нарахування з 5990 грн. на 1456 грн., зобов`язати відповідача Комунальне підприємство теплових мереж "Криворіжтепломережа" укласти з ОСОБА_1 письмовий договір на оплату тепла на майбутній час у розмірі 6% будинкової вартості тепла з урахуванням індивідуальної частки.

Ухвалою суду від 25.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу надано строк для надання відзиву.

22.01.2024 року від представника відповідача Шаповалової М.І. надійшов відзив, згідно якого вона просить відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до КПТМ «Криворіжтепломережа». В обгрунтування зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється в оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідно договору. З 05.11.2021 року договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирного будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII.

Цією ж нормою передбачено, що плата виконавцю комунальної послуги індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яке не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

В порядку передбаченому ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів: дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/ або на веб-сайті виконавця послуг співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не укладі відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.

Протягом 30 днів після публікації публічного договору приєднання підприємств: відповідача не отримувало рішення про обрання зборами співвласниками будинку АДРЕСА_2 іншої моделі договорів, тому з 05.11.2021 договір приєднання вважається укладеним.

Відповідно до частини 2 статті 10 Закону України 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузлі комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктам! нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання ; разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонуванні внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами у порядку, визначеному цією статтею методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг.

Відповідно до частини 6 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»: «Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.»

Для споживачів всіх категорій, приміщення яких розташовані у одному житловому будинку, надається комунальна послуга - послуга з постачання теплової енергії за Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ від 21.08.2019 року №830 (далі - Постанова №830).

Відповідно до п. 13 Постанови №830, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку.

Відповідно до розділу III Методики розподілу передбачено, що обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі:

одноповерхова будівля - 20 %; двоповерхова - 18%; триповерхова - 16 %; чотириповерхова - 14 %; п`ятиповерхова - 12 %; шестиповерхова та вище - 10%.

Відповідно до розділу V Методики розподілу передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною, - 8%.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 грудня 2021 року № 358, Методику розподілу викладено в новій редакції (надалі - Методика розподілу в новій редакції).

Згідно абз. 5 п. 2 Методики розподілу в новій редакції, загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опаленні будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщення будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень (п. 12 Розділу IV Методики розподілу ї новій редакції).

Крім оплати за обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі та витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (до 01.01.2022) й за опалення загальнобудинкових потреб (з 01.01.2022) справляється плата за абонентське обслуговування.

Плата за абонентське обслуговування визначена відповідно до планованих витрат виконавця, пов`язаних із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, з укладенням договору про надання комунальної послуги, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (п.11 ч.І ст.1, ч.5 ст.13 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-УІІІ 09.11.2017р.).

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що до спільного майна багатоквартирного будинку належать, зокрема, і приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Отже, співвласники квартир повинні брати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі житла а відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.

02.02.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив, в яких вона зазначає, що оплата власникам автономного опалення, на яку неодноразово посилається відповідач не є цілою величиною, складається з декількох частин, які відповідач замовчує в своєму відзиві, а саме: плата за транзитні стояки, магістральні трубопроводи, місця загального користування (опалення під`їздів).

Плата за спожиті послуги споживачам з автономним опаленням може бути визначена спрощено або розрахунково, про що зазначає відповідач в відзиві. Позивач не бажає щоб нарахування були за спрощеною методикою, бо вони необґрунтовано завищені і нарахування зроблені за послуги, які не надаються. Позивач згодна оплачувати за тепло отримане від транзитних стояків та магістралей у розмірі 6% від будинкової вартості тепла з урахуванням індивідуальної частки, тобто тепло яке дійсно подається до будинку. Просить зобов`язати відповідача зробити перерахунок нарахування за два опалювальні сезони та укласти договір на оплату тепла на майбутній час у розмірі 6% будинкової вартості тепла з урахуванням індивідуальної частки.

05.02.2024 року клопотання ОСОБА_1 задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІСЕРВІС-КР».

20.02.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли пояснення, в яких зазначається, що претензія від споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , на яку посилається позивач до КПТМ «Криворіжтепломережа» не надходила.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315 передбачає різний підхід до розрахунку обсягу спожитої теплової енергії на опалення місць загального користування, забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення.

Фактичні загально будинкові потреби на опалення можуть бути визначені відповідно до проекту будівлі/будинку або за результатами енергоаудиту, які повинні бути надані виконавцю розподілу комунальних послуг.

Саме управитель об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або орган місцевого самоврядування є розпорядниками інформації щодо технічної документації на багатоквартирний будинок, у тому числі щодо технічного паспорту на нього і, як висновок, щодо місць загального користування у ньому.

Також чинними нормативно-правовими актами не передбачено звільнення споживачів( у тому числі споживачів, що мають індивідуальне опалення) від обов`язку оплати теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування, уразі відсутності у них окремих опалювальних приладів.

З огляду на вищевказане просить суд врахувати данні пояснення при розгляді справи про захист прав споживачів.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Так, судом встановлено, що приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 .

Згідно а.с. 15-20 позивачем було складено на направлено лист претензію директору КПТМ "Криворіжтепломережа".

Згідностатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей11,15ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається встатті 16 ЦК України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюються на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Послуги з теплопостачання відносяться до житлово-комунальних послуг.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги обов`язок укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом покладається на споживача.

Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Щодо зобов`язання відповідача укласти договір на оплату опалення на майбутній час у розмірі 6% будинкової вартості тепла з урахуванням індивідуальної частки слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору: такий виконавець зобов`язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин; раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Договірні відносини між КПТМ «Криворіжтепломережа» та споживачами- власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч.5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги від 09 листопада 2017 року №2189-VIII.

Відповідно до п. 2 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 28.11.2018 за № 315 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за №1502/32954, визначено, що загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення. Крім цього, дано визначення місць загального користування - загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»: «обсяг теплової енергії витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Для споживачів всіх категорій, приміщення які розташовані у одному житловому будинку надається комунальна послуга послуга з постачання теплової енергії за Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженні постановою КМУ від 21.08.2019 року №830.

Відповідно до п 13 Постанови №830, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов`язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі/будинку.

Згідно абз 5 п.2 Методики розподілу в новій редакції, загально будинкові потреби на опалення витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньо будинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та /або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.

Відсутність приладів опалення в окремому під`їзді багатоквартирного будинку не звільняє споживачів від сплати послуг, так як завдяки функціонуванню внутрішньо будинкової системи опалення за рахунок тепловиділень від ізольованих розподільчих трубопроводів, що розташовані в будинку, створюються сприятливі умови для нормальної роботи інших інженерних комунікацій, системи водопроводу та каналізації всього будинку з метою уникнення їх промерзання та руйнування самого будинку від різкої зміни температур.

Постановою Верховного суду України від 22 грудня 2020 року по справі № 311/3489/18 визначено, що споживач, який відключений від системи централізованого опалення, зобов`язаний брати участь у загальних витратах на опалення, зокрема, місць загального користування.

Згідно з пунктом 2.1.4 Методики загальна кількість теплової енергії на опалення місць загального користування складається з двох показників, які підсумовуються між собою, а саме: з кількості теплової енергії на опалення кожного окремого приміщення місць загального користування та утрат теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними у підвалі або на горищі. При ненаданні послуги з опалення місць загального користування залишається друга частина формули, згідно якої здійснюється нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Тобто, якщо один з показників дорівнює нулю, то нарахована плата складається з другого показника.

Якщо сходові клітини не опалюються, нарахування проводиться тільки за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку прокладеними в підвалі або на горищі. Адже формула розрахунку оплати за МЗК складається з двох частин. І якщо послуги з опалення МЗК не надаються, то залишається друга частина формули, згідно якої нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, є обов`язковими.

Відповідно до п. 11 Розділу ІV Методики розподілу в новій редакції, якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормальної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Суд, розглянувши матеріали даної справи, дослідивши та оцінивши докази, вважає, що позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист прав споживача підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що в будинку АДРЕСА_2 до місць загального користування відноситься під`їзд, в якому відсутнє опалення, опалювальні батареї багато років тому було знято.

Відповідачем вищезазначене твердження щодо відсутності опалення на сходовій клітці не спростовано. Також відповідачем не надано доказів того, що місця загального користування, а саме сходова клітка, опалюється.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що нарахування за опалення сходової клітки в під`їзді, на якій фактично відсутні тепловикористальні установки є безпідставними.

Суд приходить до висновку що сходові клітки не можуть вважатися опалювальними приміщеннями, оскільки не оснащені тепловикористальними установками.

Крім того, суд звертає увагу на те, що невідомо чи врахований факт відсутності тепловикористальних установок на сходових клітках при розрахунках вартості комунальних платежів.

Стосовно ж наведених позивачем розрахунків відносно необгрунованості (на його думку) нарахувань за використання тепла від транзитних стояків та магістралей суд позбавлений можливості обгрунтовано оцінити наведені сторонами розрахунки, оскільки вважає, що для обгрунтованої, повної, комплексної, з урахуванням усіх можливих та необхідних факторів оцінки вказаних розрахунків (наприклад, у зв`язку з необхідністю приймати до уваги більше вихідних даних, на які сторони не посилаються) необхідні спеціальні знання у галузях проектування та експлуатації будинкових систем опалення, які як у суду, так і у сторін відсутні (принаймні, доказів їх наявності суду не надано), а клопотання про проведення у справі відповідних експертиз сторонами не заявлялося.

На підставі викладеного, суд доходить до висновку, що у даній частині позивачем свої вимоги не доведено,і, отже, задоволенню вони не підлягають.

Згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

При цьому, суд наголошує, що формулюванням вказаного пункту вказаної статті законодавець чітко визначив, що оплачувати необхідно виключно надані житлово-комунальні послуги, з чого суд доходить до висновку про необхідність доведення факту їх надання в реальності, а не тільки шляхом декларування теоретичної можливості їх отримання споживачем внаслідок подання теплоносія до зовнішньої стіни будинку чи вводу в будинку систем опалення в експлуатацію.

При цьому, суд доходить до висновку, що відповідачем послуги з опалення сходової клітини позивачу належним чином не надавалися, і, відповідно, позивачем не отримувалися, внаслідок чого у позивача відсутній обов`язок їх оплачувати.

Так, сторонами (у тому числі відповідачем) не оспорюється, що на сходових клітинах будинку позивача відсутні (демонтовані) прилади опалення, і, відповідно, фактичне опалення сходових клітин під`їзду не здійснюється.

При цьому, відповідач посилається на п.11 розділу IV Методики розподілу (в новій редакції), згідно якої у випадку, якщо прилади опалення у місцях загального користування були демонтовані, вони повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Суд, звичайно, не заперечує існування вказаного пункту та вважає його таким, що підлягає застосуванню у даній ситуації, проте робить висновок, що до моменту відновлення виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком демонтованих приладів опалення мешканці під`їзду фізично не в змозі отримувати послугу з опалення місць загального користування, а тому така послуга не може вважатися такою, що надана, і, отже, згідно п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач не несе обов`язку її сплачувати.

Таким чином, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позову у даній частині.

Враховуючи, що послугами з централізованого постачання теплової енергії на сходовій клітці позивач не користуються, оскільки воно відсутнє, і відповідачем не спростовано факт, його відсутності, суд вважає, що доцільно зобов`язати відповідача зробити перерахунок нарахування за два опалювальні сезони (2021-2022, 2022-2023) за адресою АДРЕСА_3 .

Зважаючи на вищевикладене суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позову.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.67,68 ЖК України, ст. ст.10,12,13,81,141,263,265,280 -282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про захист прав споживача задовольнити частково.

Зобов`язати Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», ЄДРПОУ 03342184, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9 зробити перерахунок нарахування за два опалювальні сезони (2021-2022, 2022-2023) за адресою АДРЕСА_3 .

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа», ЄДРПОУ 03342184, місцезнаходження: м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9 судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду складено та підписано 11 грудня 2024 року.

Суддя: В. Є. Сільченко