Рішення

від 29.11.2024 по справі 185/8827/23

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/8827/23

Провадження № 2/185/235/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря судового засідання Юриної К.І., представника позивача Кравченко І.І., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Маньковського В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів, суд

В С Т А Н О В И В:

Павлоградська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просила суд : стягнути з відповідача на користь місцевого бюджету міста Павлоград, в особі Павлоградської міської ради дохід отриманий від безпідставно набутого майна у розмірі 672978, 93 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачу на праві власності належить об`єкт нерухомого майна, а саме будівля дитячого садка «Б», погріб «О», навіс «Ж», «З», «І», «К», «Л», «М», «Н», огорожі «1-5», частини огорожі № 6 за адресою: м. Павлоград, вул. Харківська, 15, згідно договору купівлі-продажу від 20.03.2003 року. У 2003 році відбулася зміна поштової адреси з АДРЕСА_1 . Кадастровий номер вказаної земельної ділянки 1212400000:02:013:0002, форма власності комунальна. На підставі рішення 23 сесії від 06.12.2004 № 482 між Павлоградською міською радою та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.02.2005 № 040500900020, кадастровий номер 1212400000:02:013:0002 площею 0, 7230 га на АДРЕСА_2 строком на 3 роки. Земельна ділянка була передана для обслуговування адміністративно-побутового приміщення торгівельно-розважального комплексу, код цільового використання землі УКЦВЗ 1.11.6 інша комерційна діяльність з орендною платою у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки землі. У подальшому рішенням сесії строк дії договору оренди продовжено на 5 років. Рішенням 34 сесії від 16.04.2013 року № 904-34/VI було поновлено строк дії договору оренди № 040500900020 на 10 років. Отже відповідач правомірно використовував спірну земельну ділянку з 2005 по 2013 рік, але після закінчення строку оренди, відповідач не продовжив його дію і до теперішнього часу використовує земельну ділянку комунальної форми власності без правовстановлюючих документів, чим порушує норми земельного та податкового законодавства України. Павлоградська міська рада неодноразово зверталася до відповідача щодо необхідності укладення договору оренди земельної ділянки, а саме 25.08.2022 року та 18.11.2022 року, проте відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з моменту надання спірної земельної ділянки у користування не вчинив жодних дій, спрямованих на оформлення договору оренди, не повідомив про причини не укладення договору оренди. 08.12.2022 року на засіданні комісії з визначення та відшкодування збитків, було встановлено розмір збитків і у зв`язку з неявкою відповідача на засідання комісії, акт від 08.12.2022 року з розрахунком надіслано на його адресу. Крім того, відповідачу було направлене повідомлення про намір звернутися до суду з відповідним позовом, однак жодної відповіді від відповідача не надходило. У зв`язку із вказаними діями відповідача місцевий бюджет міста Павлограда за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 рік зазнав збитків у вигляді неодержаного доходу, який можливо було б реального одержати за умови оплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0, 7230 га у сумі 672978, 93 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позову заяву було передано для розгляду судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 .

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 провадження по даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.

На підставі розпорядження заступника керівника апарату суду від 07.03.2024 року «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ», на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 05.03.2024 року № 643/2/15-24 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у зв`язку з поданням заяви про відставку», дана цивільна справі була передана на повторний розподіл.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану цивільну справу розподілено на суддю Юдіну С.Г.

Ухвалою від 06.03.2023 року по даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом/повідомленням сторін.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав пояснив, що майно яке знаходиться на земельній ділянці фактично знищено, землею він не користується, строк дії договору оренди закінчився і він не давав згоди на його продовження.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав пояснив, що дійсно був укладений договір оренди земельної ділянки з 2005 по 2008 рік. Однак через те, що фактично майно що знаходиться на земельній ділянці було розкрадено, відповідач з 2010 року її не використовує. Договір оренди ОСОБА_1 не продовжував, договір не передбачає пролонгації. 16.04.2013 року з невідомих причин термін оренди землі було продовжено, при цьому відповідач жодних документів не підписував. 30.11.2018 року відповідач припинив підприємницьку діяльність.

Вислухав сторони, дослідив матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 5ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу ВАК № 981272, 20.06.2003 року посвідченого Першою Павлоградською Держнотконторою за р. № 2-1381 є власником будівлі дитячого садка «Б»,погріб «О»,навіс «Ж»,«З»,«І»,«К»,«Л»,«М»,«Н»,огорожі «1-5»,частини огорожі№ 6за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 16)

Об`єктнерухомого майна,який належитьвідповідачу направі власності,знаходиться наземельній ділянціплощею 0,7230га, якамає кадастровийномер 1212400000:02:013:0002і комунальнуформу власності, що належить територіальній громаді м. Павлограда в особі Павлоградської міської ради, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1200020432023. (а.с. 14).

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 124Земельного кодексу Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

10.07.2003 року ОСОБА_1 звернувся міського голови з заявою про реконструкцію будівлі колишнього дитячого садка належного йому на праві власності за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 25)

Рішенням Павлоградської міської ради від 23.10.2003 року присвоєно поштову адресу нежитловому приміщенню колишнього дитячого садка, розташованому по АДРЕСА_1 . (а.с. 26)

На підставі рішення Павлоградської міської ради № 482 від 06.12.2004 року між Павлоградською міською радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки від 01.02.2005 року № 040500900020, кадастровий номер 1212400000:02:013:0002 площею 0,7230 га по АДРЕСА_2 строком на 3 роки. (а.с. 17, 18)

Земельна ділянка була передана для обслуговування адміністративно-побутового приміщення та торгівельно-розважального комплексу (інша комерційна діяльність) з орендною платою у розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Додатковою угодою від 27.06.2008 року строк дії договору оренди земельної ділянки від 01.02.2005 року № 040500900020 продовжено на 5 років. (а.с. 20)

21.02.2013 року ОСОБА_1 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області була подана декларація про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дитячого садка під водно-оздоровчий комплекс за адресою: АДРЕСА_3 .(а.с. 103-105)

05.03.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Павлоградської міської ради з заявою про поновлення строку дії договору оренди № 040500900020 від 01.02.2005 року земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , яка використовується для реконструкції адміністративно-побутового приміщення згідно декларації про початок виконання робіт від 21.02.2013 року, з передачею в оренду строком на 10 років. (а.с. 101).

Рішенням Павлоградської міської ради від 16.04.2013 року № 904-34/IV було поновлено строк дії договору оренди земельної ділянки від 01.02.2005 року № 040500900020 на 10 років.

Однак відповідачемстрок діїдоговору орендипродовжено небуло.

30.11.2018 року припинена діяльність фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (а.с. 56-58)

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Павлоградська міська рада 25.08.2022, 18.11.2022 року надіслала відповідачу листа де повідомила про порушення ним норм земельного та податкового законодавства та запропонувала з`явитися до Павлоградської міської ради для оформлення належним чином правовідносин користування земельною ділянкою. (а.с. 21, 22, 27-29).

Судом встановлено, що відповідач правомірно володіє об`єктом нерухомого майна, а саме будівлею дитячого садка «Б»,погріб «О»,навіс «Ж»,«З»,«І»,«К»,«Л»,«М»,«Н»,огорожі «1-5»,частина огорожі№ 6за адресою:м.Павлоград,вул.Харківська,15(вул.Харківська,15-А) розташованим на спірній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 . Проте відповідне право щодо вказаної земельної ділянки за ним не зареєстровано.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.284. 1 ст. 284 Податкового кодексу Україниоргани місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до рішення Павлоградської міської ради № 1141-35/VІІ від 20.03.2018 «Про затвердження Порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Павлограда», орендна ставка згідно цільового призначення землі до 31.12.2021 року становила - 3%, а відповідно до рішення № 292-10/VІІI від 30.06.2021 «Про затвердження порядку встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території м. Павлоград» з 01.01.2022 4%.

Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

29.11.2022 року комісією виконавчого комітету Павлоградської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки розташованої на АДРЕСА_2 . Комісією було встановлено, що земельна ділянка площею 0, 7230 га по АДРЕСА_2 використовується без належним чином оформлених правовстановлюючих документів. Тобто підстави для використання даної земельної ділянки, зазначені ст.ст. 116, 125 ЗК України у ОСОБА_1 відсутні. (а.с. 11,12)

Листом від 22.11.2022 Павлоградська міська рада запросила відповідача прибути 08.12.2022 року о 10.00 год. на засідання комісії з визначення та відшкодування збитків власнику землі-територіальній громаді міста Павлоград, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки комунальної власності з порушенням законодавства.

На засідання комісії відповідач не з`явився.

08.12.2022 року комісією для визначення збитків власнику землі-Павлоградській міській раді встановлено, що за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 року сума збитків нанесених землекористувачем ОСОБА_1 . Павлоградській міській раді як власнику землі внаслідок неодержаного доходу від оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 , площею 0,7230 га становить 672978,93 грн. , у тому числі за 2020 рік 194128, 54 грн.; за 2021 рік 194128, 54 грн.; за 2022 рік 284721, 85 грн. (а.с. 32, 33)

20.12.2022 року матеріали щодо відшкодування збитків в тому числі і акт про визначення збитків надіслані відповідачу.

До теперішнього часу збитки Павлоградській міській раді не відшкодовано.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотримання орендної плати в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Проте, договір оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем втратив свою дію, право оренди відповідно до закону не зареєстровано. А отже у заявлений період з 01.01.2020 до 31.12.2022 між Павлоградською міською радою та ОСОБА_1 не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1212400000:02:013:0002, а відповідач її використовував без укладання договору оренди земельної ділянки,не сплачуючи при цьому орендну плату.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог послався на положення статті 1212 Цивільного кодексу України, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення 672978, 93 грн., зауважив, що ця сума є сумою несплаченої відповідачем орендної плати за використання земельної ділянки, яка перебуває у власності Павлоградської міської ради, без укладення договору оренди за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 року, внаслідок чого позивач був позбавлений можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі спірної земельної ділянки в оренду, чим позивачеві завдано збитки у виді неодержаної орендної плати за землю.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

У зобов`язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягають доведенню: а) факт набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, б) відсутність для цього підстав, встановлених договором, законом або іншими правовими актами, в) вартість безпідставного збагачення.

Тягар доказування відсутності підстав для збереження майна лежить на власнику майна. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Таким чином, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, збільшує вартість власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, обов`язок сплатити суму безпідставного збагачення виникає в силу самого факту такого збагачення і не залежить від того чи стало воно результатом поведінки набувача чи потерпілого або третіх осіб, або сталось поза волею останніх. При цьому має значення лише сам об`єктивний результат: наявність безпідставного збагачення.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом пункту 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу Україниположення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності.

На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , правомірно володіючи майном - а саме будівлею дитячого садка розташованим за адресою: АДРЕСА_2 , користується спірною земельною ділянкою на якому зазначене майно знаходиться.

Доказів протилежного суду не надано.

Оскільки відповідач не є власником спірної земельної ділянки та, як вже було зазначено судом, не може бути постійним землекористувачем, а тому, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Таким чином єдиною формою здійснення оплати за користування спірною земельною ділянкою для відповідача є орендна плата.

З часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на спірну земельну ділянку.

Протягом тривалого часу цього обов`язку відповідачка не виконувала, а отже без законних підстав зберігала у себе майно - кошти за оренду землі.

З огляду на викладене, та враховуючи що відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Такий правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

Згідно з розрахунком розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою за період з 01.01.2020 по 31.12.2022 року сума орендної плати становить 672 978, 93 грн.

Суд зазначає, що відновлення порушених прав міської ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що у 16.04.2013 року позивач з невідомих причин самостійно, не повідомивши відповідача, продовжив йому термін дії договору оренди. Так матеріали справи містять декларацію подану ОСОБА_1 21.02.2013 року до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області про початок виконання будівельних робіт з реконструкції дитячого садка під водно-оздоровчий комплекс та його заяву від 05.03.2013 року до Павлоградської міської ради з заявою про поновлення строку дії договору оренди № 040500900020 від 01.02.2005 року земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , яка використовується для реконструкції адміністративно-побутового приміщення згідно декларації про початок виконання робіт від 21.02.2013 року, з передачею в оренду строком на 10 років.

В судовому засіданні відповідач підтвердив, що дійсно подавав таку декларацію та власноруч писав заяву від 05.03.2013 року.

Отже саме на підставі заяви відповідача рішенням Павлоградської міської ради від 16.04.2013 року № 904-34/IV було поновлено строк дії договору оренди земельної ділянки від 01.02.2005 року № 040500900020 на 10 років, однак відповідачем строк дії договору оренди продовжено не було.

У відповідності дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Всебічне дослідженняусіх обставинсправи таписьмових доказів,з урахуваннямдопустимості доказівта узгодженістюі несуперечністюміж собоюдають об`єктивніпідстави вважати,що позовпідлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Тому звідповідача накористь позивачаповинно бутистягнуто судовийзбір урозмірі 10095,00грн.

Керуючисьст.ст.4,10,11-13,81,95,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неодержаного доходу внаслідок користування земельною ділянкою комунальної власності без правовстановлюючих документів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету міста Павлограда в особі Павлоградської міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна у розмірі 672978 (шістсот сімдесят дві тисячі дев`ятсот сімдесят вісім) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Павлоградської міської ради судовий збір сплачений при подачі позову в розмірі 10095 (десять тисяч дев`яносто п`ять) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначеніст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи

Позивач:

Павлоградська міська рада, код ЄДРПОУ 33892721, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 95

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса : АДРЕСА_4

Суддя С. Г. Юдіна