Рішення

від 11.12.2024 по справі 344/11464/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/11464/24

Провадження № 2-а/344/123/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Польської М.В.,

секретаря Соляник Т.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з наведеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 03 червня 2024 року відносно нього працівником УПП в Івано-Франківській області Абрамюк В.В. була винесена постанова серії ЕНА №2301492, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн. Зі змісту постанови вбачається, що 03.06.2024 року о 01:37:в с.Миктинці, вул.Ясенева 3, ОСОБА_1 керував ТЗ VIPER STORM50 АТ0438А, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. Вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з підстав зазначених у позові.

Від відповідача 17.07.2024 надійшов відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки факт керування ОСОБА_1 зафіксовано 03.06.2024 року о 01 год 37 хв під час здійснення патрулювання. А саме, водій транспортного засобу марки VIPER STORM50 АТ0438А, керував транспортним засобом будучи без шолома, був одягнутий у куртку темного кольору. Водій вказаного ТЗ не виконував вимогу поліцейських зупинитись, а намагався уникнути зупинки маневруючи вулицями та провулками. Після зїзду в один з провулків ТЗ зупинився. Після застосування превентивних заходів - зупинки транспортного засобу, встановлено особу порушника, встановлено всі обставини вчинення правопорушень та винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення. Також під час перевірки особи водія у останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Всі правопорушення вчиненні ОСОБА_1 зафіксовані на портативний відео реєстратор, він не мав посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним транспортним засобом, чим порушив адміністративне правопорушення за ч.2 ст.126 (п.2.1 ПДР України). А тому, просив відмовити в задоволені позову, долучено відеодиск, на якому вказане порушення ПДР позивачем.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП.

Судом установлено, що 03 червня 2024 року працівник УПП в Івано-Франківській області Абрамюк В.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2301492, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 03.06.2024 року о 01:37:в с.Миктинці, вул.Ясенева 3, ОСОБА_1 керував ТЗ VIPER STORM50 АТ0438А, не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, положеннями ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до п.п. а) п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, а саме:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб;

Вказані норми визначають безумовний обов`язок водія при керуванні транспортним засобом мати при собі та на вимогу поліцейського пред`явити посвідчення водія відповідної категорії.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух».

Частиною 2 статті 126 КУпАП передбачено керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ч. 2 ст. 126 КУпАП вказано відповідальність за даною статтею настає адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом, а не механічним транспортним засобом (оскільки це є різні поняття).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1ст.6 КАС України).

Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами (ч.1ст.286 КАС України).

Відповідно до приписів ч.1 ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, у справі 3344/10624/24 стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ч.1 1 ст.122-2 КУпАП, суддя Івано-Франківського апеляційного суду МалєєвА.Ю. у постанові від 13.09.2024р., яка набрала законної сили, прийшов до висновку про те, що записом відео реєстратора дійсно зафіксовано переслідування поліцейським особи на мопеді, дійсно була вимога зупинитись, увімкнені поліцією сигнали зупинки, особа втікала від переслідування, зїзжаючи на стежку між будинками, обличчя не видно, ідентифікувати водія зі спини неможливо. У поліцейських були підстави вважати, що особа, яка була одягнута у одяг схожий на той, що й ОСОБА_1 якого вже зупинено при тому, що він йшов по вулиці додому. Але, категорично стверджувати, що ОСОБА_1 був за кермом не можна, існує можливість, що мопедом керувала інша особа.

Отже, судовим рішенням не підтверджено саме факт керування мопедом ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч.1ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Крім того, відповідно до ч.1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи що наявність адміністративного правопорушення в діях позивача хоча й доведена зі сторони відповідача, однак судовим рішенням зроблено висновок, що ідентифікувати особу яка втікала, з особою на яку складені постанови, в т.ч. оспорювана, не можливо, то в такому разі оскаржувану постанову слід скасувати а провадження у справі закрити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 7-9, ч. 1 ст. 122, ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст. ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №2301492 від 03 червня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесену працівником УПП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 , якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн., а провадження у справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА