Рішення

від 05.12.2024 по справі 611/746/24

БАРВІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №611/746/24

Провадження №2/611/255/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря - Ведмідь І.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження в м. Барвінкове цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

12 серпня 2024 року Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. Рішенням Харківської міської ради Харківської області № 249 від 31 серпня 2022 року неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв`язку з тим , що він був злишений без бтьківського піклування відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 27.02.2022. На теперішній час неповнолітній ОСОБА_3 перебуває на первинному обліку ССД по Київському районі, проживає у гуртожитку та навчається у ЗП(ПТ)О «Чугуєвський регіональний центр професійної освіти Харківської області». Проте відповідачі життям та здоров`ям дитини не цікавляться, не виявляють батьківської уваги та турботи, не надають матеріальної допомоги, ніяких заходів для повернення дитини до родини не здійснювали. З огляду на викладене, представник позивача просила позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх неповнолітнього сина ОСОБА_3 та стягнути аліменти на його користь.

Ухвалою судді Барвінківського районного суду Харківської області від 11 вересня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 05 листопада 2024 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Судова повістка, відповідно до вимог п. 2 ч.7 ст.128 ЦПК України, надсилалася у встановленому законом порядку. Відповідачі повідомлені у встановленому порядку (належним чином) про час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з`явилися у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у її відсутності до суду не надходило.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

У зв`язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд без виходу до нарадчої кімнати ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Преамбулою Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України № 789-ХII від 27 грудня 1991 року (далі Конвенція) визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до вимог ст.164 ч.1 п.2 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , Барвінківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 02 від 22 травня 2007 року, батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6).

Рішенням Харківської міської ради Харківської області № 249 від 31 серпня 2022 року неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с. 9).

Згідно Акту ограну внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 27.07.2022, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був тимчасово влаштований до родини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

З наданих матеріалів справи вбачається, що на теперішній час неповнолітній ОСОБА_3 перебуває на первинному обліку ССД по Київському районі, проживає у гуртожитку та навчається у ЗП(ПТ)О «Чугуєвський регіональний центр професійної освіти Харківської області», проте відповідачі життям та здоров`ям дитини не цікавляться, не виявляють батьківської уваги та турботи, не надають матеріальної допомоги, ніяких заходів для повернення дитини до родини не здійснювали.

Крім того, згідно з заяви матері ОСОБА_2 від 22.05.2023, остання відмовилася забирати до себе в родину на порстійне проживання сина, посилаючись на те, що місце проживання дитини визначено з батьком (а.с. 14).

Як вбачається із витягу з протоколу засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради № 15 від 15 серпня 2023 року, виконавчий комітет Харківської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З даного витягу також вчається, що батьтко дитини ОСОБА_1 також відмовився забирати до себе сина ОСОБА_3 (а.с.24-25).

Суд приймає до уваги витяг з протоколу засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітет Харківської міської ради, оскільки він підписаний уповноваженою особою, зроблений на підставі вивчення всіх обставин справи, взаємин батьків із дитиною.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самоусунулися від виховання та утримання свого сина ОСОБА_3 , не цікавиться його життям та розвитком, не піклується про фізичний, духовий і моральний розвиток.

Проаналізувавши обставини ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов`язків у своїй сукупності, беручи до уваги, що таке ухилення має тривалий характер, суд приходить до переконання про наявність передбачених законом підстав для застосування до відповідачів такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відносно їхнього сина.

У суду немає підстав вважати, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 якимось чином вплине на інтереси дитини, який не отримує від матері необхідної допомоги, уваги та догляду.

Крім того, суд зазначає, що, згідно із ст. 169 СК України, при зміні своєї поведінки та зміні обставин відповідачі не позбавлені права звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Суд зазначає, що згідно з вищевказаними встановленими обставинами вбачається, що відповідачі не надають матеріальної допомоги на утримання сина а тому позовна вимога про стягнення аліментів з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 також підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно зі ст. 180, ч. 2 ст. 181 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 2, 3 ст. 166 СК України встановлено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

При викладених обставинах суд вважає за доцільне одночасно з позбавленням батьківських прав стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з кожного, починаючи з 12.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Департаменту сліжб у справах дітей про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ґрунтуються на вимах закону є доведеними, а від так підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 213 ЦПК України встановлено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.1 ЦПК України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Згідно з ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно позовної заяви позовні вимоги містять дві позовних вимог не майнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви немайнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6056 грн.

Керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 150, 155, 165, 167 Сімейного кодексу України, ст.10,58, 208, 212-215, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Велика Комишуваха Барвінківського району Харківської області, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , батьківських прав у відношенні його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку с. Бабенкове Ізюмського району Харківської області, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , батьківських прав у відношенні її неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Перераховувати стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини на особистий рахунок ОСОБА_3 у відділенні Державного ощадбанку, відкритий Департаментом служб у справах дітей ( ОСОБА_3 IBAN НОМЕР_4 РНОКПП/ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень з кожного.

Відповідачами протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Дата складення повного судового рішення 05 грудня 2024 року.

Суддя Ю.А. Коптєв