Cправа № 127/36753/24
Провадження № 2-а/127/296/24
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
головуючого судді - Гриневича В.С.
секретар судового засідання: Гевко В.І.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , його представника: адвоката Кислова Ю.А.
представника відповідача: Мельника С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №127/36753/24 за позовом ОСОБА_1 , який подано його представником - адвокатом Кисловим Юрієм Анатолійовичем, до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- поновити строк на звернення до суду з позовом про скасування постанови серії ІВ №00129056від 06.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення;
- визнати протиправними дії головного спеціаліста - інспектора з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Ковальчука Дмитра Анатолійовича під час винесення постанови серії ІВ №00129056від 06.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення.
- скасувати постанову серії ІВ №00129056від 06.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.07.2024 головним спеціалістом інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради було зафіксовано нібито порушення ОСОБА_1 вимог п. 33 Знак 3.34 Правил дорожнього руху, а саме зазначено, що останній в 14 год. 21 хв. здійснив зупинку транспортного засобу VOLKSWAGEN НОМЕР_1 в межах дії даного знаку по вулиці Пирогова, 37 в м. Вінниця.
Так, відповідно до постанови серії ІВ №00129056 від 06.08.2024, головний спеціаліст інспектор з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Ковальчук Дмитро Анатолійович виніс згадану постанову та постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за нібито вчинене ним правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. Інспектор обгрунтував притягнення до відповідальності саме позивача, ОСОБА_1 через те, що він є нібито належним користувачем згідно з ЄДР ТЗ.
Позивач з даною постановою не згодний, так як зазначеного у ній правопорушення не вчиняв, факти зазначені у згаданій вище постанові не відповідають дійсності, а при розгляді відносно нього справи про адміністративне правопорушення, інспектором з паркування грубо порушено норми КУпАП та протиправно притягнуто його до адміністративної відповідальності, з порушенням його прав, гарантованих Конституцією України та КУпАППозивач вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є не законною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як зазначається позивачем, факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення не підтверджений належними доказами, долучені до постанови фотографії фіксації адміністративного правопорушення не містять зображень водія, а згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів власником зазначеного автомобіля є мати позивача ОСОБА_2 , а користувачем даного авто є батько позивача ОСОБА_3 , який, наскільки позивачу стало відомо, був у той час на місці, описаному в оскаржуваній постанові. Крім того, з 12.10.2023 позивач має власне авто яким і користується особисто.
Разом з тим, інспектором не виконано вимоги про залишення на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності або ж постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки позивач дізнався про факт накладення на нього адміністративного стягнення лише 30.10.2024 від державного виконавця, яким було заблоковано його банківський рахунок. В той же день позивач звернувся до ДВС з заявою щодо причини блокування банківського рахунку і, дізнавшись про накладення на нього штрафу, отримав у державного виконавця відповідну постанову.
Також в постанові зазначено, що копія даної постанови була відправлена рекомендованим листом №21/00/007/7155370 за адресою реєстрації ОСОБА_1 . Однак, такий лист за вказаною адресою не надходив. ОСОБА_1 , та інші члени його родини вказаний лист не отримували.
У відповідача відсутні належні та допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки особа, зазначена у постанові серії ІВ №00129056 не перебувала у зазначений час 29.07.2024 по вулиці Пирогова в м. Вінниця та вказаного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП не вчиняла.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 12.11.2024 відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , поданим його представником адвокатом Кисловим Юрієм Анатолійовичем, до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про скасування постанови серії ІВ №00129056 від 06.08.2024 про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Також відповідачу було запропоновано протягом трьох днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.
На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, представником відповідача було надіслано суду відзив. Зі змісту даного відзиву вбачається, що вимоги позивача є безпідставними. Так, 29 липня 2024 року інспектором з паркування відділу паркування Департаменту в режимі фотозйомки зафіксовано порушення правил зупинки легкового автомобіля марки «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 », а саме указаний транспортний засіб перебував в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено Правила дорожнього руху (п.п. «в)» п. 8.4).
Оскільки здійснено фотофіксацію обставин порушення правил зупинки в режимі фотозйомки, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП та відсутність можливостей встановити особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП безпосередньо на місці вчинення правопорушення, у повній відповідності до ст. 279-1 КУпАП інспектором з паркування було розміщено на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ІВ №00129056.
Зображення транспортного засобу в момент вчинення порушення зберігається на веб сайті https://inspector.vmr.gov.ua/SitePages/fines.aspx.
На вказаному сайті пошукова система за номером автомобіля та вказаним номером повідомлення представляє фотографії, на яких чітко відображений автомобіль «Volkswagen», з номерним знаком « НОМЕР_1 », що зупинений з порушення ПДР.
З Єдиного державного реєстру транспортних засобів вбачається, що належним користувачем транспортного засобу з реєстраційним номером « НОМЕР_1 », який закріплений за легковим автомобілем «Volkswagen» визначений Козловський Олександр Сергійович, за заявою власника ТЗ.
Після вчинення всіх необхідних дій для встановлення відповідальної особи, яка повинна нести відповідальність за вчинення правопорушення, інспектором з паркування 06.08.2024 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ІВ №00129056 відносно особи, яка визначена належним користувачем відповідного транспортного засобу, а тому дану постанову представник відповідача вважає законною та вважає що підстави для задоволення позову відсутні.
В судовому засіданні представник позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кислов Ю.А. позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та просили їх задовольнити.
Представник відповідача Мельник С.С. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на правомірність дій інспектора при винесені оскаржуваної постанови.
В судовому засіданні 03.12.2024 за клопотанням представника позивача, в якості свідка допитано ОСОБА_3 , який повідомив, що він являється батьком позивача та 29.07.2024 саме він керував транспортним засобом марки «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 », здійснив його зупинку (стоянку) з порушенням ПДР, однак він залишив автомобіль всього на декілька хвилин та повернувшись побачив інспектора з паркування біля автомобіля. На думку ОСОБА_3 інспектор не встиг зафіксувати порушення ним ПДР, оскільки автомобіль був залишений всього на декілька хвилин, він запитав інспектора "що не встиг", інспектор нічого не відповів та ОСОБА_3 залишим місце події на автомобілі.
Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та пояснення свідка, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Що стосується клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, оскаржувану постанову позивач отримав 30 жовтня 2024 року, а відтак десятиденний строк на її оскарження закінчувався 12 листопада 2024 року.
Враховуючи викладене,звернувшись досуду 08листопада 2024року (вхіднийштамп судуна позовнійзаяві)із позовноюзаявою проскасування постановисерії ІВ№00129056від 06.08.2024 про накладення адміністративного стягнення позивачем не пропущено десятиденний строк на звернення до суду із даним позовом.
По суті вимог позовної заяви судом зазначається наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 липня 2024 року головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Ковальчуком Дмитром Анатолійовичем, в режимі фотозйомки зафіксовано порушення правил зупинки легкового автомобіля марки «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 », а саме указаний транспортний засіб перебував в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено Правила дорожнього руху (п.п. «в)» п. 8.4).
В подальшому, головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Ковальчуком Дмитром Анатолійовичем винесено постанову серії IB №00129056 від 06.08.2024 про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), відповідно до якої ОСОБА_1 , як належного користувача транспортного засобу, притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам судом зазначається наступне.Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).
Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п. 8.4 Правил дорожнього руху України передбачено, що дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи: в) заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі;
Відповідно до розділу 33 "Дорожні знаки" ПДР, знак 3.34 передбачає "Зупинку заборонено", тобто забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами примітки до статті 122 КУпАП, суб`єктом правопорушення в цій статті у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
Частиною першою статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а вразі якщодо Єдиногодержавного реєструтранспортних засобіввнесено відомостіпро належногокористувача відповідноготранспортного засобу,-належний користувачтранспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Примітка. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів.
Статтею 219 КУпАП визначено, що виконавчі комітети (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, частинами першою і третьою статті 122 КУпАП (в частині порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів у межах відповідного населеного пункту, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису). Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті 122, частинами першою і другою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Відповідно до статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Згідно зі статтею 280КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З досліджених матеріалів справи, зокрема з фотофіксації вчиненого правопорушення судом встановлено, що автомобіль марки «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 », належним користувачем якого - за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, являється ОСОБА_1 , 29.07.2024 о 14:21 год. за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 37, перебував в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено пункт 8.4.в Правил дорожнього руху, та відповідно скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, інспектор з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Ковальчук Д.А. під час винесення постанови серії ІВ №00129056від 06.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України..
Посилання позивача та його представника з приводу того, що користувачем транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 », являється ОСОБА_3 , який і здійснив зупинку даного транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», судом до уваги не приймаються, оскільки як слідує з наданого представником відповідача витягу з Єдиного державного реєстру транспортних засобів належним користувачем транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак « НОМЕР_1 », являється ОСОБА_1 .
Посилання позивача та його представника з приводу того, що оскаржувана постанова була відправлена рекомендованим листом №21/00/007/7155370 за адресою реєстрації ОСОБА_1 , однак такий лист за вказаною адресою не надходив, ОСОБА_1 та інші члени його родини вказаний лист не отримували, судом до уваги не приймаються, з огляду на таке.
Як слідує з наданих представником відповідача доказів, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності направлена відповідачем за зареєстрованим місцем проживання належного користувача згідно Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , та рекомендоване повідомлення повернуто на адресу відповідача з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».
Особливості вручення постанови про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), визначаються статтями 279-1 і 279-2 КУПАП (ч. 9 ст. 285 КУпАП).
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів адресою, днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову (ч. 10 ст. 279-1 КУПАП).
В силу приписів частини другої статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили, зокрема, після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Причини повернення в цьому випадку не з`ясовуються, оскільки ця умова для набрання постановою законної сили, не передбачена в ст.291 КУПАП.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 по справі №127/31199/23.
Крім того, виконання відповідачем обов`язку щодо направлення позивачу постанови, а також несвоєчасне отримання позивачем постанови жодним чином не впливає на суть вчиненого правопорушення та на правомірність прийнятого рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Посилання позивача з приводу того, що інспектором порушено порядок який передбачає, що інспектор зобов`язаний залишити повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності на лобовому склі транспортного засобу, однак інспектор цього не вчинив, судом до уваги не приймається, оскільки як слідує з наданих суду письмових пояснень головного спеціаліста інспектора з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Ковальчука Д.А., під час спроби розмістити дане повідомлення на лобовому склі транспортного засобу до нього підійшла особа чоловічої статті, яка вказала, що є водієм транспортного засобу, почала образливо чіплятися у грубій розв`язній манері, зазначивши, що зупинився на хвилинку та нікому цим не заважав, та побачивши повідомлення, сказав залишити його собі, сів в машину та рушив з місця події.
З урахуванням вищезазначених встановлених судом обставин, в тому числі пояснень свідка, суд вважає письмові пояснення головного спеціаліста інспектора з паркування відділу паркування департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Ковальчука Д.А. щодо неможливості залишити на лобовому склі автомобіля повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, такими, що заслуговують на увагу.
Відповідно до частини першої статті 77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно з частиною другою статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Цієї ю ж статтею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Частиною третьою статтею 286КАСУкраїни визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до частини першої статті 90КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Аналіз зазначених норм права та встановлені в судовому засіданні обставини, дають суду підстави для висновку про правомірність винесеної відповідачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а позовну заяву - без задоволення.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій інспектора при винесені постанови, то оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність винесеної інспектором постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а відтак твердження про протиправність дій інспектора не заслуговують на увагу.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, а також беручи до уваги те, що позовну заяву позивача залишено без задоволення, витрати позивача пов`язані зі сплатою судового збору, слід залишити без відшкодування.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 14-2, 122, 219, 251, 276, 279-1, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 9, 72-77, 90, 241-243, 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Постанову серії ІВ №00129056 від 06.08.2024, винесену інспектором з паркування відділу паркування Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради Ковальчуком Дмитром Анатолійовичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Кисловим Юрієм Анатолійовичем, до Департаменту транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач : Департамент транспорту та міської мобільності Вінницької міської ради, адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59.
Суддя:
Суд | Вінницький міський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2024 |
Оприлюднено | 12.12.2024 |
Номер документу | 123677033 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Вінницький міський суд Вінницької області
Гриневич В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні